Тема 2. Група речовин, що ізолюються із біоматеріалу шляхом його мінералізації – «металеві» отрути.

Конкретні цілі: механізми зв'язування іонів металів білковими речовинами в організмі; роль і вміст мікроелементів в організмі; місця накопичення металів в організмі та шляхи їх виведення з організму; виділення із біологічного матеріалу “металічних” отрут, їх виявлення та кількісне визначення.

Джерела інформації:

1.Токсикологическая химия./Крамаренко В.Ф. – К.: Вища школа, 1989. – 448 с.

2. Конспект лекций по токсикологической химии. / Кириленко Т.Е., Кривда Г.Ф., Осминкина Л.Н. - Одесса: Астропринт, 2007. – 272 с.

3. Исследование биологического материала на " металлические" яды дробным методом./ Крылова А.Н. – М.: Медицина, 1975. – 100 с.

Тестові завдання до теми 2:

1. Відбулося отруєнні важкими металами та арсеном. У такому випадку в якості антидоту використовують:

A. унітіол

B. метиленову синь

C. вітамін-В6

D. ліпоєву кислоту

2. При дослідженні біологічного матеріалу, на вміст металічних отрут, проводять мінералізацію трупного матеріалу сумішшю нітратної і сульфатної кислот, перший етап якої називається:

A. денітрація

B. деструкція

C. озолення

D. окислення

3. Відбулося отруєння металевою отрутою. Чим перш за все обумовлена токсичність " металевих отрут"?

A. зв'язуванням ліпідами

B. зв'язуванням з вуглеводами

C. зв'язуванням холестерином

D. зв'язуванням амінокислотами, білками та поліпептидами

4. При виділенні деякої " металевої" отрути проведено деструкцію біологічного матеріалу. За допомогою деструкції із органів трупу виділяють:

A. срібло

B. ртуть

C. талій

D. стибій

5. Для ізолювання " металічних" отрут із біологічного матеріалу проводили мінералізацію сумішшю сульфатної та нітратної кислот. При цьому спостерігали утворення білого осаду. Це свідчить про можливу присутність:

A. талію

B. купруму

C. цинку

D. плюмбуму

6. Після мінералізації біологічного матеріалу проводиться денітрація мінералізату. Для перевірки повноти денітрації використовують:

A. дитизон

B. дифеніламін

C. тіосечовину

D. диетилдитіокарбамат свинцю

7. При описанні внутрішніх органів у вмісті шлунку виявлено речовину синьо-зеленого кольору. На яку речовину треба провести хіміко-токсикологічне дослідження?

A. солі барію

B. калію нітрат

C. солі купруму

D. амонію оксалату

8. У дробному методі аналізу на " металеві" отрути застосовують реактиви для маскування іонів. Назвіть, які це реактиви?

A. хлориди

B. ціаніди

C. сульфати

D. броміди

9. Людина отруїлася солями мангану. В мінералізаті виявляють іони мангану. Які реакції лежать в основі хімічних процесів його виявлення?

A. реакції гідролізу

B. реакції дисоціації

C. реакції нейтралізації

D. окисно-відновні реакції

10. В хіміко-токсикологічному аналізі " металевих" отрут використовують реакцію Марша. За допомогою цієї реакції в мінералізаті можна виявити:

A. олово і стибій

B. арсен і стибій

C. барій і марганець

D. бісмут і свинець

11. На повноту виділення отрут з біологічного матеріалу впливають ступінь розриву зв`язків між отрутою та клітинами організму. Розірвати зв`язок білок - метал можна за допомогою:

A. фільтрації

B. центрифугування

C. мінералізації

D. висолювання

12. При взаємодії натрію сульфіду з " металевими" отрутами можуть утворитися сполуки з різним забарвленням. Утворення білого осаду (при рН 5) у мінералізаті може свідчити про наявність іонів:

A. цинку

B. міді

C. кадмію

D. бісмуту

13. Після виділення " металевих" отрут із біологічного матеріалу проводиться денітрація мінералізату. Денітрація мінералізату це:

A. звільнення нітратної кислоти від оксидів азоту

B. насичення деструктату азотною кислотою

C. звільнення мінералізату від нітратів, нітратної кислоти та оксидів азоту

D. виділення ртуті із біологічного матеріалу за допомогою нітратної кислоти

14. Метод мінералізації застосовують при дослідженні біологічного матеріалу на наявність:

A. летких речовин

B. алкалоїдів

C. металічних отрут

D. барбітуратів

15. Яка речовина застосовується для розділення осадів сульфату барію і сульфату плюмбуму?

A. оцтова кислота

B. розчин ацетату амонію

C. сірчана кислота

D. розчин нітрату амонію

16. У вигляді якої сполуки виділяють іони міді із мінералізату?

A. диетилдитіокарбамата

B. дитизоната

C. тетрароданомеркуріата

D. гексацианоферрата

17. При проведенні мінералізації сумішшю концентрованих сульфатної та азотної кислот, кінець процесу проведення визначають:

A. за жовтим забарвленням рідини та виділенням густих білих парів

B. за витікання певного часу

C. за виділенням густих білих парів та забарвленням, що не змінюється від додавання азотної кислоти

D. за виділенням густих білих парів

18. Загальні методи мінералізації не пристосовані для виділення сполук ртуті тому що:

A. неможливо виділити ртуть з біологічного матеріалу

B. сполуки ртуті дуже леткі

C. утворюються нерозчинні солі ртуті

D. витрачається багато реактивів і часу

19. При проведенні виявлення " металічних" отрут дробним методом проводять маскування. Маскування у дробному методі служить для:

A. переводу іонів у важкорозчинні сполуки

B. переводу заважаючих іонів у безбарвні сполуки

C. переводу заважаючих іонів у забарвлені сполуки

D. переводу заважаючих іонів у сполуки, які втрачають спроможність реагувати з реактивами на досліджувані іони

20. Відбулося отруєння важкими металами. При аналізі яких отрут використовують попередню пробу з дитизоном?

A. цинка та аргентума

B. купрума та кадмія

C. арсена та стибія

D. бісмута та хрома

21. При проведенні попередніх проб використовують різноманітні індикаторні папірці. Почорніння індикаторного папірця, обробленого розчином ацетату плюмбуму, вказує на наявність в біологічному матеріалі:

A. тіосечовини

B. хлороводня

C. сірководня

D. натрію тіосульфату

22. Для дослідження мінералізату на наявність цинку як попередня використовується реакція з:

A. дитизоном

B. дифенілкарбазидом

C. родизонатом натрію

D. тіосечовиною

23. При проведенні реакції з перйодатом калію проба набула фіолетового забарвлення. Це свідчить про наявність у мінералізаті іонів:

A. мангану

B. кадмію

C. арсену

D. цинку

24. Відбулося отруєння речовиною з групи " металічних" отрут. При токсикологічному аналізі отриманого мінералізату проводиться реакція з дитизоном. Який з важких металів не реагує з цим реактивом:

A. барій

B. срібло

C. ртуть

D. свинець

25. В судово-хімічну лабораторію поступив об'єкт, при дослідженні якого необхідно провести кількісне визначення ртуті за реакцією з дитизоном. Який фізико-хімічний метод використовується при такому аналізі:

A. газорідинної хроматографії

B. екстракційно-фотоколориметричний

C. УФ-спектрофотометричний

D. хроматографія в тонкому шарі сорбенту

26. Сполуки ртуті є токсичними речовинами. Токсичність хімічних сполук залежить від хімічної будови речовин. З наведених сполук найбільш токсичною буде:

A. C₂H₅HgCl

B. Hg₂Cl₂

C. HgCl₂

D. HgO

27. Яка сіль барію не є отруйною:

A. нітрат барію

B. карбонат барію

C. сульфат барію

D. ацетат барію

28. У випадку малої кількості біологічного матеріалу, при загальному ході дослідження, ізолювання та виявлення металічних отрут:

A. не проводять

B. зменшують наважку біологічного матеріалу

C. об'єднують наважки з різних органів

D. використовують наважки біологічного матеріалу, що залишилися після проведення дистиляції з водяною парою