За формулою (8) обчислюємо температуру води, що надходить у кожний опалювальний прилад

°С;

°C;

°C.

де b₂ = 1, 01 (див. табл. 2); b₃ = 1 (див. табл. 3).

Перепад температур води в радіаторах визначаємо за формулою (10)

;

;

;

,

де a = 0, 5 – коефіцієнт затікання води в радіатори для системи приєднання “Герц-2000” (див. табл. 3).

Температурний напір в кожному радіаторі визначаємо за формулою (6)

;

°C;

°C;

°C.

Рис. 5. Розрахункова схема приладової вітки однотрубної горизонтальної поквартирної

системи водяного опалення (до приладу № 1)

Температурні напори для розподільного стояка гарячої води і для збірного стояка охолодженої води відповідно дорівнюють

для приміщення 406 Dt_Т^тр.г = t_Г – t_вн = 95 - 20 = 75 °С;

для приміщення 404 Dt_Т^тр.о = t_о – t_вн = 70 – 18 = 52 °С.

Тепловіддачу відкрито прокладених сталевих труб в опалюваному приміщені визначаємо за формулою (5). Для цього за рис. 5 і даними графіка рис. 4 для кожного приміщення визначаємо довжину вертикальних і горизонтальних ділянок трубопроводів ℓ _в і ℓ _{г ,} м, і відповідні їм температурні напори , °С, та теплові потоки 1 м вертикальних труб q_тр, Вт/м. Результати розрахунків заносимо у табл. 5.

Розрахункову теплову потужність кожного радіатора горизонтальної приладової вітки обчислюємо за формулою (4)

- 0, 9 Q_тр) b₂ b₃;

= (1620 + 260 – 0, 9 · 484) 1, 01 = 1459 Вт;

= (880 + 210 – 0, 9 · 230) 1, 01 = 892 Вт;

= (790 + 170 – 0, 9 · 284) 1, 01 = 711 Вт.

Поправочний коефіцієнт j₁ за формулою (1) або за графіком рис. 1 для радіаторів горизонтальної приладової вітки

;

;

;

.

Поправочний коефіцієнт j₂ за формулою (1) або за графіком рис. 2 для всіх радіаторів горизонтальної приладової вітки при G_О.П = G_П.В a = 101, 8 · 0, 5 = 50, 9 кг/год

j₂ = 0, 962.

Поправочний коефіцієнт b за графіком мал. 3 для барометричного тиску для Києва Р_б = 990 гПа

b = 0, 99.

При витраті води в опалювальних приладах G_О.П = 50, 9 кг/год поправочний коефіцієнт с за даними табл. 1

с = 1, 039.

Згідно із поясненнями до формули (1) для всіх радіаторів горизонтальної приладової вітки коефіцієнти y₁ = 1 (схема руху води в радіаторах “зверху-донизу”); y₂ = 1 (однорядна установка радіаторів по вертикалі); y₃ = 1 (однорядна установка радіаторів у глибину).

Потрібний тепловий потік кожного радіатора, приведений до нормованих умов, обчислюємо за формулою (3)

;

Вт;

Вт;

Вт.

Таблиця 5

Тепловіддача відкрито прокладених сталевих труб у приміщенні (до прикладу №1)

Примітка. Для системи приєднання «Герц»-2000» прийняті: довжина вертикальних ділянок підводок до радіатора ℓ _в = 0, 7 м,

довжина горизонтальних ділянок підводок ℓ _г = 0, 15 м.

Розрахункову кількість секцій в радіаторах обчислюємо за формулою

, (14)

де Q_Н = 174 Вт – номінальний тепловий потік однієї секції радіатора МС-140-98 за даними дод. 1.

Отже шт.;

шт.;

шт.

Установочну кількість секцій в кожному радіаторі визначаємо за формулою

, (15)

де b₄ - поправочний коефіцієнт, який враховує кількість секцій в радіаторах. Для радіаторів типу МС при кількості секцій від 3 до 15 слід приймати b₄ = 1, від 16 до 20 - b₄ = 0, 98, від 21 до 25 - b₄ = 0, 96.

Отже, для всіх радіаторів горизонтальної приладової вітки при b₄ = 1

n_уст = n_p.

Обчислену за формулою (14) величину n_уст округляємо до цілого числа n^ф_уст так, щоб фактичний тепловий потік радіатора , приведений до нормованих умов, був найбільш близьким до значення (розходження у бік зменшення не повинно перевищувати 60 Вт або 5%).

Фактичний тепловий потік радіатора, приведений до нормованих умов, обчислюють за формулою

(16)

Так, в даному прикладі при = 10 шт., = 7 шт. і = 6 шт.

=174 · 10 = 1740 Вт;

=174 · 7 = 1218 Вт;

=174 · 6 = 1044 Вт.

Розходження між величинами і визначаємо для кожного радіатора за формулою (13)

;

%

при = 1740 – 1757 = – 17 Вт;

%

при = 1218 – 1215 = 3 Вт;

%

при = 1044 – 1144 = – 100 Вт;

Через те, що М_ІІІ більше 5%, а перебільшує 60 Вт, остаточно приймаємо = 7 шт.

При цьому = 174 · 7 = 1218 Вт;

.

Результати розрахунку радіаторів горизонтальної приладової вітки заносимо у табл.6.

Таблиця 6