Температура води, що надходить у кожний опалювальний прилад

t_Г = 95 °С.

Витрату води в радіаторах горизонтальної приладової вітки обчислюємо за формулою (12)

де - тепловтрати приміщення, в якому встановлюється ί – тий опалювальний прилад, обчислені за формулою (2)[5], Вт; Q_П.В - тепловтрати приміщень квартири, що обслуговуються горизонтальною приладовою віткою, Вт.

Отже,

= кг/год;

= кг/год;

= кг/год;

Перепад температур води в усіх радіаторах горизонтальної приладової вітки визначаємо за формулою (11)

= ;

= = 28, 1 °С.

Температурний напір в кожному радіаторі визначаємо за формулою (6)

= 95 18 = 63 °С;

= 95- 20 = 61 °С.

Температурний напір для всіх трубопроводів, що прокладаються в опалювальних приміщеннях, визначаємо за формулою

= _, (17)

Рис. 6. Розрахункова схема приладової вітки двотрубної поквартирної

системи водяного опалення (до приладу № 2)

Отже,

°C;

°С.

Тепловіддачу відкрито прокладених сталевих труб в опалюваному приміщенні визначаємо за формулою (5). Для цього за рис. 6 і даними графіка рис. 4 для кожного приміщення визначаємо довжину вертикальних і горизонтальних ділянок трубопроводів ℓ _в і ℓ _г, м, і відповідні їм температурні напори , °С, та теплові потоки 1 м вертикальних труб q_тр, Вт/м. Результати розрахунків заносимо у табл. 7.

Розрахункову теплову потужність кожного радіатора горизонтальної приладової вітки обчислюємо за формулою (4)

;

= (790 + 170 – 0, 9 · 677) 1, 01 = 351 Вт;

= (880 + 210 – 0, 9 · 400) 1, 01 = 737 Вт;

= (16200 + 260 – 0, 9 · 165) 1, 01 = 174 Вт.

Поправочний коефіцієнт j₁ за формулою (1) або за графіком рис. 1 для радіаторів горизонтальної приладової вітки

= ;

= 0, 872;

= = 0, 836.

Поправочний коефіцієнт j₂ за формулою (1) або за графіком рис. 2 для всіх радіаторів горизонтальної приладової вітки

= = 0, 949;

= = 0, 961.

Поправочний коефіцієнт b за графіком рис. 3 для барометричного тиску для Києва Р_б = 990 гПа

b = 0, 99.

Згідно з даними табл. 1 для всіх радіаторів горизонтальної приладової вітки

с = 1, 039.

Згідно із поясненнями до формули (1) для всіх радіаторів горизонтальної приладової вітки коефіцієнти y₁ = 1 (схема руху води в радіаторах “зверху-донизу”), y₂ = 1 (однорядна установка радіаторів по вертикалі), y₃ = 1 (однорядна установка радіаторів у глибину).

Таблиця 7

Тепловіддача відкрито прокладених сталевих труб у приміщеннях (до прикладу №2)

Примітка. 1. Довжина вертикальних ділянок підводок прийнята 0, 65 м, а горизонтальних ділянок підводок – 0, 15 м.

Для горизонтально прокладених над підлогою приладових віток у два ряди по висоті величина Q_тр врахована

з поправочним коефіцієнтом 0, 9.

Потрібний тепловий потік кожного радіатора, приведений до нормованих умов, обчислюємо за формулою (3)

Q_н^потр = ;

= 419 Вт;

= 866 Вт;

== 2115 Вт.

Розрахункову кількість секцій в радіаторах обчислюємо за формулою (14)

n_p = ,

де Q_н = 174 Вт – номінальний тепловий потік однієї секції радіатора МС-140-98 за даними дод. 1.

Отже, = = 2, 41 шт.;

= = 4, 98 шт.;

= = 12, 16 шт.

Установочну кількість секцій в кожному радіаторі визначаємо за формулою (15)

n_уст = ,

де b₄ - поправочний коефіцієнт, який враховує кількість секцій в радіаторах. Для радіаторів типу МС при кількості секцій від 3 до 15 слід приймати b₄ = 1, від 16 до 20 - b₄ = 0, 98, від 21 до 25 - b₄ = 0, 96.

Отже для всіх радіаторів горизонтальної приладової вітки при b₄ = 1

n_уст = n_p.

Обчислену за формулою (15) величину n_уст округляємо до цілого числа n^ф_уст так, щоб фактичний тепловий потік радіатора Q_Н^ф, приведений до нормованих умов, був найбільш близьким до значення Q_Н^потр (розходження у бік зменшення не повинно перевищувати 60 Вт або 5%).

Фактичний тепловий потік радіатора, приведений до нормованих умов, обчислюють за формулою (16)

Q_Н ^ф = Q_Н n^ф_уст b₄,

Так, в даному прикладі при = 2 шт., = 5 шт. і = 12 шт.

=174 · 2 = 348 Вт;

=174 · 5 = 870 Вт;

=174 · 12 = 2088 Вт.

Розходження між величинами Q^ф_н і Q_н^потр визначаємо для кожного радіатора за формулою (13)

М = 100 % ;

М_І = 100 = - 16, 9 %

при = 348 – 419 = - 71 Вт;

М_ІІ = 100 = 0, 5 %

при = 870– 866 = 4 Вт;

М_ІІІ = 100 = - 1, 3 %

при = 2088 – 2155 = - 27 Вт.

Через те, що М_І більше 5%, а перебільшує 60 Вт, остаточно приймаємо n^ф_уст = 3 шт.

При цьому = 174 · 3 = 522 Вт;

М_І = 100 = 24, 6 % .

Результати розрахунку радіаторів горизонтальної приладової вітки заносимо у табл.6.