Підбір, характеристика та використання кущових декоративних рослин в озелененні.

Кущ – життєва форма багаторічних рослин, які мають декілька здерев*янілих скелетних осей із здерев*янілими пагонами висотою 0, 5-5 м в яких бічні пагони розгалужуються над землею.

Декоративними властивостями листопадних кущів є квіти, їх забарвлення, запах, період і тривалість цвітіння. При підборі для постійного вирощування листопадних кущів враховують їх призначення, вимоги до родючості грунтів, особливості технологічних регламентів. Найбільш поширені: барбарис біленький, барвінок, бересклет, вереск, калина Давида, кизильник, лаванда, лавровишня, та інші.

Догляд за ними передбачає стримування їх росту і стимулювання цвітіння шляхом обрізки. За особливостями обрізки виділяють:

-кущі які не утворюють заміщених потужних пагонів з основи або нижньої частини крони. Щорічні прирости у них з*являються по периметру крони і потребують мінімальної обрізки.(калина звичайна, бузок).

-кущі які цвітуть на пагонах сформованих минулого року (вейгела, дейція, гортензія). Їх обрізка полягає у видаленні слабких і пошкоджених гілок, а також вкороченні скелетних гілок на кілька см на сильну бруньку.

-кущі що цвітуть на пагонах поточного року (спірея японська, будлея, деякі гортензії).Ранньою весною проводять сильну обрізку. В перші 2-3 роки сильно не обрізають.

Живу огорожу стрижуть таким чином щоб нижня частина була добре освітлена.

Декоративними властивостями хвойних кущів є розміри і форма крони, архітектоніка і забарвлення листя, забарвлення плодів. Максимальна їх декоративність проявляється в оптимальних умовах місцезростання. Найвищої декоративності хвойні кущі досягають у середньому віці. Старі насадження ефектні стовбурами і кроною. За висотою використовують високі кущі -2-5м (ялівець зв), середні -1-2м (сосна гірська), низькі 0, 5-1м(ялівець козацький). За формами крони: кулеподібна, снопоподібна, розлога.

Підбір і підготовку посадкового матеріалу проводять у декоративних розсадниках залежно від об*єкту. Для скверу і бульвару підбирають саджанці вирощені в шкілці віком 6-10 років висотою 2, 5-3м., адля озеленення кар*єрів, відвалів, звалищ, у парках, лісопарках, приватному секторі – саджанці у віці 2-5 років, що отримані при дорощуванні сіянців і живців у відділі формування або в посівному відділенні розсадника.

Висаджують рослини навесні (з появою нових приростів) або восени. При посадці віддаль між посадковими місцями в ряду має відповідати висоті куща. При висадці групами – половині висоти. В окремих випадках створюють загущену посадку, щоб з часом частину їх видалити. Хвойні чагарниеи старшого віку є дуже вразливими до пересадки, тому їх висаджують з грудкою землі. Посадку живоплоту з грудкою землі проводять у викопану траншею. Коріння засипають з одночасним поливом для кращого контакту з землею. Висаджені рослини регулярно поливають. Площу лунки на час морозів закривають сухим торфом для запобігання промерзання грунту і пошкодження коріння. Проводять пристовбурні розпушування грунту, обрізку гілок для формування крони, видалення ушкоджених частин, удобрення, обкопування. Живоплоти з регулярною формою мають широку основу. Їх стрижку (серпень) починають знизу і рухаються вгору, щоб огорожа зверху сходилась на конус.