Парники, їх призначення, види.

Парники - культиваційні споруди, але значно дешевші у виготовленні і експ-луатації. Вони сприяють зниженню собівартості продукції, оскільки на окремих етапах ви-рощування замінюють теплиці, що дає змогу раціональніше їх використувати. У парни-ках вирощують розсаду з насіння, укорінюють пагони, утримують посадковий матеріал.

По тепловому режиму заглиблені парники поділяють на: теплі (глибина 0, 75 м), вико-ристовуються з березня; напівтеплі (глибина 0, 6 м) - з квітня; холодні (глибина 0, 4 м) - з травня. У теплих парниках в березні проводять посів і пікування літників, живцювання пер-шої партії килимових рослин в напівтеплих і холодних парниках вирощують розпіковані рос-лини, що прижилися.

Розміри заглиблених парників визначаються розміром парникових рам, ширина парників завжди 160 см, а довжина кратна 106 см.

Парники бувають односхилі і двосхилі (мал. 1-2), стаціонарні і переносні, поглиблені в землю і наземні.

Зазвичай парник є витягнутим прямокутником, один край якого вищий за інші, а форма похилих стінок дозволяє підтримувати засклені або обтягнуті плівкою рами. Найбільш зруч-ний і практичний парник розміром 1, 2x1, 8 м. Зустрічаються подвійні або складені конструк-ції парників, з двосхилим верхом і заскленими стінами, а також різноманітними способами відкриття (мал. 3-5).

Легкі металеві і плівкові парники без зусиль переміщають по ділянці і встановлюють в потрібному положенні на одиночних грядках. Стаціонарні парники традиційної форми став-лять на фундамент з цеглини або дерева.

Парники розміщують вздовж стін частково обшитих теплиць, використовуючи таким чи-ном частину тепла, що витрачається на обігрів теплиці. Простим парником служить засклена або обтягнута плівкою рама, поміщена над неглибоким котлованом.

Окрім конструктивних відмінностей, парники розрізняються по термінах закладки і спо-собах обігріву.

На відміну від овочівництва, де домінуюче значення мають ранні парники, в квітникар-стві розрізняють парники тривалих термінів закладки:

- ранні (теплі 18-20 °С) з товщиною гною 75 см, термін закладки в першій половині бе-резня;

- середні (напівтеплі 14-16 °С) з товщиною шару гною в 50-60 см, термін закладки з пер-ших чисел квітня;

- пізні (холодні 10-12 °С) з товщиною шару гною в 30-40 см, термін закладки в кінці квіт-ня.

У найраніших парниках вирощують розсаду вербени, геліотропа, канн, килимових і інших рослин. У середніх - літні рослини, які швидко сходять, наприклад, флокс, китайську гвоз-дику, резеду іпомею і ін.

Терміни посіву в парники залежать від термінів, наміченого виходу рослинницької про-дукції, кліматичних умов місцевості, тривалості вегетаційного періоду тих або інших рослин.

Влітку в парниках під рамами поміщають рослини, які потребують захисту від висушу-ючої дії вітру, але не вимагають ґрунтового тепла (примули, цикламен, бегонія…). Для до-рощування в парниках поміщають хризантему…. Восени у парники переносять рослини, які ще рано висаджувати в оранжереї.

Окрім заглиблених постійних парників, облаштовують тимчасові переносні наземні пар-ники, тобто ящики без дна на чотири, шість рам із стінками заввишки 20-25 см, який встанов-люють на гнойову подушку. У ящик насипають шар ґрунту (для рослин в ящиках - до 10 см, для посадки живців або розсади без ящиків - 20 см).

Парники обігрівають: технічним, біологічним та тепловою енергією сонця. При технічно-му обігріві використовують тепло котельних, скидні гарячі води промислових підприємств, ТЕЦ, АЕС та електрообігрів.

3.Теплиці, їх види, конструктивні особливості.

Теплиці - культиваційні споруди для вирощування або утримання субтропічних і тропічних рослин, проведення вигонок, живцювання, щеплень протягом року. Каркас сучасних теплиць виготовляють із металоконструкцій з одинарним і подвійним (тільки стін) заскленням або плівковим покриттям - залежно від району будівництва.Залежно від вимог рослин до тепла їх поділяють на: холодні із температурою 2-8 ^оС для утримання маточників та деяких видів вічнозелених субтропічних рослин; із температурою 8-14 ⁰С для субтропічних і не дуже вимогливих до тепла тропічних рослин; теплі з температурою 14-22 ⁰С для утримання тропічних і квіткових рослин.

За типом конструкції даху розрізняють:

Односхилі теплиці застосовують в дошкільних закладах і школах. Їх будують зверненими на південь з ухилом даху 30-45 градусів, облаштовують стелажами та полицями, використовують для вигонки та зберігання в зимовий період маточників та утримання рослин.

Півторасхилі теплиці займають проміжне місце між односхилими та двосхилими. В даний час вони втратили виробниче значення.

Двосхилі - найбільш поширений вид теплиць шириною 6-12, висотою 3-4 м. Найбільш зручними для експлуатації вважають теплиці завдовжки 40-60 м. Планують їх розміщення на майданчику у напрямку з півночі на південь. У середній смузій на півночі для зручності експлуатації двосхилі теплиці будують в один ряд і з торця об'єднують спільним заскленим коридором, який їх з'єднує між собою і підсобними приміщеннями. Від двох попередніх типів теплиць двосхила відрізняється тим, що 1 м² її корисної площі коштує значно дешевше і дає змогу вирощувати ширший асортимент рослин, оскільки їх облаштовують не лише, як стелажі, але і як грунтові.

Багатосхилі - об'єднані в один комплекс двосхилі теплиці без внутрішніх перегородок. Орієнтація до сторін світу аналогічна, як у двусхилих. Пристосовані в основному для вирощування рослин у ґрунті, аграрного типу ґрунтові оранжереї розраховані на вирощування промисловозрізних квіткових культур і відрізняється від попередніх значно більшою шириною і висотою. Собівартість продукції у них значно нижча, ніж в інших теплицях. Завдяки значним розмірам, обробка ґрунту й догляд за рослинами механізуються, а значний об'єм повітря не допускає перегріву, що дає змогу в спекотні дні обійтися без затінення даху.

Теплиці всіх типів обладнані системою водяного або електричного опалення і не лише для обігріву приміщень, а й для підігріву ґрунту у ґрунтових оранжереях; водопроводом для поливу з ємностями для запасу води; системою ламп для додаткового освітлення в зимовий період; примусовою вентиляцією.

До основних типів теплиць, що використовують на виробництві належать:

- з двоскатним дахом - традиційний тип теплиці з вертикальними стінами, де ефективно використовується площа, а глуха нижня частина стіни надійно утримує тепло.

- арочна - повністю засклена теплиця, в якій бокові профілі рами каркасу з'єднують між собою під тупим кутом та відсутній навіс даху. В такій теплиці раціонально використовується площа, проте не зручно встановлювати вертикальні опори та стелажі.

- голландська - теплиця, основа якої розширюється до низу. Бокові її стіни розташо-вані не вертикально землі, а з певним нахилом, який має двоскатний дах. Цей тип теплиці світліший та тепліший за попередні. До того ж вона більш стійка, оскільки має велику площу опори.;

- тунельна - найбільш дешевий вид теплиці, яка являє собою поліетиленову плівку, натягнуту на металеві дуги каркасу. Вона не передбачає опалення і ідеально підходить для вирощування розсади та низькорослих ранніх овочів.

В приватному секторі використовують і пристінні теплиці з одно- та двохскатними дахами, багатокутні теплиці, які в основі мають від 5 до 9 кутів, куполоподібні, мінітеплиці.

За матеріалом конструкції теплиці можуть бути:

- алюмінієвої конструкції; алюмінієві каркаси теплиць мають вузькі шпроси, що забезпечують максимальну світлопроникність. Для стійкості теплиці застосовують укріплені скобами діагональні розпорки, фундамент з бетонних блоків, ковзаючі двері:

- дерев’яної, яка не вимагає особливого догляду. Шпроси в дерев'яних конструкціях товщі, ніж в алюмінієвих, але їх легше просвердлити при установці додаткових пристосувань для рослин:

У сучасних теплицях їх корисну площу використовують:

- стелажним способом - коли культура вирощується на полицях, або стелажах, як це буває в односхилих і двосхилих теплицях. Стелажі, горки і підвісні полиці використовуються для розміщення рослин, ящиків з висіяним насінням і живцями. Залежно від ширини теплиці по довжині облаштовуються два стелажі з одним проходом по середині або три стелажі з двома проходами між ними або чотири-п’ять стелажів.

Сучасні теплиці мають розбірні стелажі. Труби опалювання розміщують ближче до стелажів, і лише частину труб розміщують вгорі, щоб попередити замерзання зимою вікон.

На стелажі встановлюються горщики з рослинами на шар піску біля 3 см, який поливають, щоб підтримувати вологу під горщиками з рослинами на стелажах. У тих випадках, коли стелажі використовуються для посадки живців, під пісок насипають тонкий шар ґрунту.

Іноді в теплицях облаштовують над доріжками підвісні полиці з розрахунком, щоб вони не затінювали рослин на стелажах.

- безстеллажним способом, при якому культура рослин вирощуюється безпосередньо в ґрунті теплиць, має перевагу, оскільки дає можливість механізувати основні виробничі процеси вирощування рослин (обробіток ґрунту, посів, полив) і знизити собівартість продукції.