Ветеринарно-санітарна оцінка риби при інвазійних захворюваннях риб,які небезпечні для людей

Збільшенняпоставок на внутрішній ринок України риби з-за кордону підвищило частоту виявлення збудників гельмінтозів, ранішедіагностованих спорадично, зокрема, опісторхозу, клонорхозу, метагонімозу, нанофіетозу, діфіллоботріозу, корінозомозу, анізакідозу та інших. За даними літератури, практично вся морська риба може бути заражена різними видами гельмінтів, до30 видів яких становлять потенційну небезпеку для людини або викликають небажані зміни в рибі як в технологічнійсировині [2]. Із небезпечних для людини гельмінтозів в морській рибі найчастіше зустрічаються личинки нематод родинианізакід і личинки (плероцеркоіди) цестод родини Diphyllbothriidae виду D. klebanovskii.

Постачальниками прісноводної риби є озерно-ставкові та річкові рибоводні господарства. У них в основному розводятькоропа, у меншій мірі товстолобика, червоноперку, щуку, карася. Як правило, коропових риб вирощують у полікультурі зрослиноїдних і хижими рибами. У природних водоймах видобувають плотву, червоноперку, ляща, щуку, коропа, судака івугра. У водоймах живуть понад 1000 видів риб, у тому числі 250 промислових. В даний час важко знайти навіть поодинокіособини риб природних популяцій, вільні від гельмінтів. Окремі види гельмінтів є небезпечними для людини. У личинковійстадії ці гельмінти вражають м'язи і різні органи і тканини риб.

При органолептичній оцінці риби увагу звертають на зовнішній вигляд, вгодованість риби, стан зовнішніх покривів, слизу, луски, очей, зябер, а також на ступінь закляклості м'язів і роздутості черевця. У разі необхідності проводять пробу варкою.

У доброякісної риби луска блискуча, з перламутровим відливом, щільно прилягає до тіла, слиз прозорий. Шкіра пружна, плавці цільні. Зяброві кришки щільно закривають зяброву порожнину. Очі опуклі, рогова оболонка прозора, брудно-сірогокольору. Черевце не роздуте, анальний отвір не випнутий. На розрізі м'язова тканина пружна, щільно прилягає до кісток. Бульйон з доброякісною свіжої риби прозорий, на поверхні краплі жиру, запах приємний, специфічно рибний, м'язоватканина добре поділяється на м'язові пучки. Смак бульйону і риби приємний, без гіркоти і затхлості. [6]

При паразитологічному інспектуванні риби методом випадкової виборки відбирають 25 екземплярів з партії риби. Якщориба розібрана на шматки або філе, то відбирається 50 шматків або філейчиків.

В результаті зовнішнього огляду виявляються:

а) візуально помітні паразити, а також паразити, напівзанурені в м'ясо або ті, що перебувають там безпосередньо під поверхнею і просвічують крізь неї;

б) плями і включення, що відрізняються за кольором або консистенції від оточуючих їх нормальних тканин риби, а також різні пухлиноподібні освіти;

в) ділянки м'яса розрідженою консистенції;

Найбільш важлива і відповідальна процедура паразитологічного інспектування - обстеження м'язової тканини (м'яса) риби. Воно може проводитися різними методами: метод паралельних розрізів, перегляд м'язової тканини на просвіт, компресорний метод. Компресорний метод трудомісткий і малопродуктивний, за його допомогою, як правило, неможливо дослідити всю масу відібраної риби, тому він використовується переважно для вибіркового контролю.

Далі викладена коротка характеристика гельмінтозоонозів морськой і прісноводної риби, що найчастіше зустрічаються.

Анізакідоз – збудники анізакідоза – личинки деяких представників нематод родини Anisakidae (Anisakis simplex, Pseudoterranova decipiens, Hysterothylacium aduncum, Contracaecum osculatum). Локалізуються в порожнині тіла, на поверхні чи в тканині внутрішніх органів, рідше в м`язах (частіше нижче середньої лінії тіла риби) морських та прохідних тихоокеанських риб (тріска, скумбрія, сайра, сріблястий хек, камбала, натотенія, оселедці, кета, горбуша, кижур, нерка минтай та ін.).

Личинки патогенних анізакід можуть бути у скрученому вигляді (форма спіралі, широкого кільця) або витягнуті, у напівпрозорих капсулах чи без них. Розмір цист у поперечнику - 3, 5-5мм, товщина 1, 0-1, 5 мм (A. simplex). Добуті із цист личинки досягають у довжину до 4 см при товщині тіла 0, 4-0, 9 мм. Розмір личинок нематоди Pseudoterranova decipiens дорівнює від 1, 5 до 6 см у довжину.

Личинки родів Anisakis та Contracaecum мають білуватий чи жовтуватий колір, а роду Pseudoterranova – червонувато-коричневий.

Статевозрілі нематоди паразитують у шлунково-кишковому каналі хребетних тварин, що мешкають у водному середовищі.

Вперше анізакідоз (хвороба оселедцевого хробаків, хвороба тріскових хробаків) людини був виявлений в Нідерландах в 1955 році після вживання в їжу слабосоленої оселедця. З кожним роком реєструються нові випадки захворювання в багатьох країнах. За даними досліджень різних вчених, інвазованість риб анізакідозом досягає високих показників: атлантичний оселедець заражений личинками анізакід на 41%, тріска на 25%, путасу - 41%, салаки - 20%, минтай - 34%, скумбрія - 28%, шпроти - 16%, сайра - 28%, та ін.

Гетерофіоз – збудник Heterophyes heterophyes (трематода) уражує м`язи і шкіру деяких видів риб, переважно кефалевих, що живуть у Чорному й Азовському морях. Статевозрілі трематоди паразитують у кишечнику собак, кішок, диких м`ясоїдних тварин, свиней, деяких рибоїдних птахів і людей.Дифілоботріози – збудниками є личинки стрічкових гельмінтів видів Diphyllobothrium latum, D. dentryticum, D. dihtrimum, D. klebanowsky з родини Diphyllobothriidae. Diphyllobothrium latum уражує м`язи, печінку, ікру, молоки, серозні покриви щук, налимів, окунів, моржів, окремих видів лососевих риб, що живуть у басейнах північних рік, Карелії, Ленінградської області, Естонії, Литви, Дунаю, Дніпра і Волги. Статевозріла цестода паразитує у кишечнику рибоїдних птахів і ссавців, в тому числі й людей;

· D. dentryticum (стьожак чайковий) уражує стравохід, шлунок, пілоричні придатки, гонади, мускулатуру багатьох видів лососевих риб і харіуса, які населяють північні водойми Європейської і Азіатської частин Росії. Статевозріла цестода паразитує у кишечнику рибоїдних птахів і ссавців, в тому числі й людей;

· D. dihtrimum уражує стінки шлунка та інші відділи шлунково-кишкового каналу корюшки, ряпушки, пеляді, деяких лососевих і харіуса, що живуть у водоймах північних районів Європейської і Азіатської частин Росії. Статевозріла цестода паразитує у кишечнику рибоїдних птахів (гагари, трохалі, чайки);

· D. klebanowsky уражує внутрішні органи і мускулатуру тихоокеанських лососів, китів, сіми, горбуші, нерки, чавичі, кижуча, які заходять на нерест у ріки басейнів Колими, Анадир`я, Амура, Камчатки, Сахаліну й Охотського моря Магаданської області. Статевозріла цестода паразитує у кишечнику собак, кішок, людей і морських ссавців.

Опісторхоз – збудник – личинка Opistorchis felineus (трематода) уражує мускулатуру і сполучну тканину плітки, єльця, карася, сазана, ляща, вусаня, підуста, в`яза, лина, плоскирки, чабака, чихоні, червоноперки, гольяна й інших риб із родини коропових, що живуть у водоймах Карелії, басейнах рік Чорного, Каспійського, Балтійського морів, ріки Волга з притоками, Об-Іртиському басейні, водоймах центрального Казахстану. Трапляється у річках України. Статевозріла трематода паразитує у печінці, жовчному міхурі і підшлунковій залозі кішок, свиней, левів, ведмедів, вовків, собак, лисиць, песців, соболів, людей.

Клонорхоз – збудник – личинка Clonorchis sinensis (трематода) уражує мускулатуру і підшкірну клітковину риби, що живе у басейні ріки Амур. Статевозріла трематода паразитує у печінці, жовчному міхурі і підшлунковій залозі кішок, собак, пацюків, свиней, хутрової дичини і людей.

Метагонімоз – збудник – личинка Metagonimus jakogawai (трематода) уражує луску, плавці і м`язи коропових, окуневих, лососевих і сомових риб, що живуть у басейнах рік, які впадають у Чорне і Каспійське моря, ріках Карпат і Прикарпаття, у басейні Амура, ставках Дагестану, Азербайджану й Узбекистану. Статевозрілі трематоди паразитують у тонкому кишечнику рибоїдних птахів і ссавців, в тому числі людей.

Нанофієтоз – збудник – личинка Nanophyetus salmincola (трематода) уражує нирки, м`язи. зябра і плавці риби з басейна ріки Амур. Статевозрілі трематоди паразитують у тонкому кишечнику кішок, собак, лисиць, ведмедів, соболів, рибоїдних птахів, борсуків, норок та інших м`ясоїдних, а також людей.

Діоктофімоз – збудник – личинка Dioctophyma renale (нематода) уражує м`язову тканину, стінки кишечника та інші внутрішні органи багатьох видів риб і жаб, що живуть у ріках Воронезької області, басейнах рік Амудар`ї і Вахш, Аральського моря і водоймах Казахстану. Статевозріла нематода паразитує у нирках, грудній і черевній порожнинах, сечоводах, печінці диких і домашніх тварин (собак, лисиць, соболів, вовків, шакалів) і людей.

Меторхоз – збудник – личинка Metorchis albidus та M. felis (трематода) уражує мускулатуру, зябра й інші тканини коропових риб, які населяють водойми Калінінградської і Московської областей, Західного Сибіру, Північного Кавказу, басейну Волги, Казахстану, України. Статевозріла трематода паразитує у жовчному міхурі і жовчних ходах печінки м`ясоїдних ссавців, у тому числі людей.

Псевдамфістомоз - збудник – личинка Pseudamphistomum truncatum (трематода) уражує мускулатуру коропових риб, які живуть у ріках, що впадають у Чорне море, у водоймах середньої смуги Росії, Поволжя, Західного Сибіру, Казахстану. Статевозрілі трематоди паразитують у жовчних ходах печінки, жовчному міхурі і, рідше, у протоках підшлункової залози кішки, собаки, лисиці, тхора, росомахи, видри, тюленя, нерпи і людини.

Спарганоз - збудник – личинка (спарганус) стрічкового гельмінта (цестоди) Spirometra erinace-europei, яка уражує мускулатуру жаб, їжаків, змій, птахів, ссавців, а у людини – очі, підшкірну клітковину, м`язи, стінку кишечника, легені, нирки. сечовий міхур, уретру, плевру, серце і головний мозок. Статевозрілі цестоди паразитують у кишечнику собак, кішок вовків лисиць і інших тварин, а також у людей. Захворювання спорадично реєструють у деяких районах СНД.

Коріносомоз – збудники – личинки (акантели) Corynosoma strumosum, C. semerme уражують очеревину, брижу, стінку кишечника, внутрішні органи і, рідше, м`язи різноманітних морських прохідних і прісноводних риб, які живуть у Балтійському і Каспійському морях, Ладозькому озері, Північних і Східних морях, що омивають Росію. Личинками коріносом уражується і людина. Статевозрілі коріносоми паразитують у кишечнику морських ссавців і рибоїдних птахів, хутрових звірів.

Ехінохазмоз - збудник – личинка Echinochasmus perfoliatus (трематода) уражує зябра щук, лина, окуня, судака сома і інших риб, що живуть у водоймах Нижнього Поволжя, Астраханської, Волгоградської і Актюбінської областей, у басейнах Дніпра, Березини, Сажа, Західної Двіни, Прип`яті. Статевозріла трематода паразитує у тонкому кишечнику домашніх і диких свиней, собак, лисиць, кішок, а також людей.

Апофалоз (росикотремоз). Збудник – личинка Apofalus donicus (трематода) уражує шкіру, луску, плавці ряду коропових риб, що живуть у ріках, які впадають у Чорне море, у річці Тиса, лиманах Азовського моря, у річці Західна Двіна. Статевозріла трематода паразитує у тонкому кишечнику собак, кішок, лисиць, песців та інших ссавців, деяких рибоїдних птахів, а також людей. [7]