Марксистська Ф та етапи її розвитку

Марксизм як ідейна течія та його Ф як теоретичне обгрунтування течії виник і сформувався у Західній Європі у 50-х рр. XIXст.

Засновниками були Маркс і Енгельс. Як ідейна течія марксизм виник в той момент історії людства, коли капіталізм досягає свого екстенсивного і поступово набуває інтенсивного розвитку (Англія, Франція).

Марксизм сформувався тоді, коли робітничий клас виступив як нова самостійна політична сила. Про це свідчать: організований чартиський рух робітників Англії, а також збройні повстання ліонських та сілейських ткачів. Однак теоретиками нової ідейної течії були представники Німеччини.

Лекція 29

Марксистська Ф виникла не на пустому місці. Вона є теоретичним продовженням Ф попередніх етапів (зокрема німецької). Теоретичними витоками марксизму та його Ф були класична німецька Ф, зокрема Гегеля і Фейербаха, класична політична англійська економія, трудова теорія вартості Адама Сміта та Девіда Рікарді, французький утопічний соціалізм (Сенсімон, Фур’є), праці істориків епохи реставрації Бурбонів, Гізо, Міньє, Тірі. На формування Ф та наукових поглядів Маркса та Енгельса вплинув також розвиток природознавства. Енгельс відзначає вплив на їх погляди наукових відкриттів: закону збереження енергії Р.Майера, еволюційного вчення Дарвіна і клітинна теорія Шлейдена і Шванна. На початку своєї творчої діяльності Маркс і Енгельс знаходились під впливом Ф Гегеля. Спочатку Маркс і Енгельс приймали участь у роботі товариства братів Баорів, які займали ліву позицію у тлумаченні Ф Гегеля. Їх називали молодими гегельянцями. Однак серед них Маркс і Енгельс з самого початку займали особливу позицію. Вони використали діалектичні ідеї Гегеля з метою критики пруського абсолютизму, обскурантизму і феодальної роздробленості. Вони вважали, що історією рухають великі особи, які мислять критично. Маркс і Енгельс вважали навпаки, що історію творять маси народу, тобто ті верстви, які за об’єктивним положенням сприяють і реалізують соціальний прогрес. З великою повагою ставилися до трудящих мас, робітничого класу.

Другий ф-оф, що вплинув на них був Л.Фейербах. В 1841р. була опублікована його книжка „Сутність християнства”, то Енгельс зазначає: „Захоплення цією книжкою було загальним. Всі стали фейербахіанцями”.

Твори зрілого марксизму: 47-50-і рр. Що нового у Ф Маркса та Енгельса:

- Добудували матеріалізм доверху, розповсюдивши матеріалістичне розуміння людської історії. Створили матеріалістичне розуміннн історії, яке було представлене у німецькій ідеології, а найбільш повно – Маркса – „До критики політичної економії”. Цим вченням Маркс і Енгельс доводять, що етапи розвитку людства, економічні епохи різняться не тим, що вони виробляють, а якими засобами виробництва виробляють. „Ручний млин дає суспільство з монархом на чолі, а парова машина – суспільство з капіталістичним промисловцем”. Суспільні відносини тісно пов’язані з виробничими відносинами. У суспільному відтворенні свого життя люди змушені вступати в об’єктивні, незалежні від їх волі відносини, які відповідають певному рівню розвитку матеріально-продуктивних сил. Сукупність виробничих відносин складає економічну структуру суспільства, реальний базис, на якому будується політична та юридична надбудова і якому відповідають певні форми суспільної свідомості. Не суспільна свідомість визначає суспільне буття, а навпаки суспільне буття зумовлює і визначає суспільну свідомість. На певному етапі свого розвитку матеріально-виробничі відносини приходять у невідповідність з існуючими продуктивними силами. Виробничі відносини або форми власності стають кайданами для розвитку матеріально-продуктивних сил. Цей конфлікт закінчується соціальною революцією (зміною форми власності).

- Маркс і Енгельс також подолали споглядовий характер попереднього матеріалізму. Маркс і Енгельс вперше в історії Ф починають розглядати матеріально-предметну виробничу діяльність людей як основу пізнання та критерій істинності знань.

- Вони прагнули органічно поєднати діалектику і матеріалізм, створивши нову форму – діалектичний матеріалізм

- Поєднали теорію і практику

- Створюючи нову Ф Маркс і Енгельс розробили і новий метод – матеріальна діалектика

У передмові до 2 видання „Капіталу” Маркс зазначає: „Мій метод не тільки докорінно відрізняється від гегелівського, а й складає пряму протилежність. У Гегеля мислення під іменем абсолютної ідеї є деміург – творець всього існуючого, у мене ж навпаки ідеальне є не що інше, як матеріальне, тільки перетворене у людській голові”.