Розгортання програмного продукту

Для розгортання програмного продукту, а саме Web-сайту, необхідно мати сервер де буде розташовуватись сайт. Щоб Web-сервіс коректно та справно функціонував потрібен сервер з підтримкою C# ASP.NET MVC та MSSQL SERVER 2014.

Для клієнтської частини існують наступні мінімальні вимоги:

- наявність мережі Інтернет;

- комп’ютерна клавіатура зі стандартною кількістю клавіш, та комп’ютерна миша;

- операційна система Windows XP/Windows 7/Windows 8/MacOS/Linux;

- Інтернет-браузер з підтримкою XHTML та CSS не нижче 2 версії;

- Інтернет-браузер з увімкненим javascript;

3.6. Висновки за розділом

В розділі «Проектні та технічні рішення» була описана логічна постановка задачі, у вигляді інструкції до сайту. Були розглянуті алгоритми основних модулів сервісу у словесному та графічному виглядах.

Також була побудована діаграма діяльності варіантів використання та загальна (додаток А).

Завершальний етап розділу і розробки додатку – тестування. Розглянули тестування навантаження, тестування властивостей, регресійне тестування та тестування графічного інтерфейсу користувача. Тестування показало, що сайт був розроблений коректно.

Підсумком роботи цього розділу став повнофункціональний програмний продукт, який виконує всі заявлені функції і відповідає заявленим вимогам.

РОЗДІЛ 4

ОХОРОНА ПРАЦІ

4.1 Аналіз якості та безпеки організації робочого місця

Санітарно-гігієнічні умови праці мають значний вплив на життєдіяльність працівника. Забезпечення та підтримка необхідних санітарно-гігієнічних умов праці позначається на високовиробничій праці робітника на робочому місці.

Приміщення ХНЕУ займає близько 60 м², висота приміщення сягає 2, 5 м. В приміщенні природнє освітлення забезпечується вікнами, які закриваються білими вертикальними жалюзями, на підлозі сіро-біла світла плитка. У якості стелі біла підвісна стеля з вмонтованими лампами; використовується штучне освітлення. Кожен працівник має свій стіл, стілець, і тумбочку. На багатьох робочих місцях заходяться горщики та вазони з кімнатними рослинами. Мікроклімат приміщення:

Мікроклімат приміщення:

а) у холодний період року температура у приміщенні складає 20–22 ^оС;

б) у теплий період року температура коливається від 20 до 24 ^оС;

в) відносна вологість повітря від 40 до 53 %;

г) швидкість руху повітря 0, 1 м/с.

Для оформлення стін використані шпалери тілесного кольору, встановлено підвісні стелі, а підлога укладена паркетом. Меблі приміщення включають дві шафи, чотири столи та шість стільців.

На робочому місці використовуються наступні технічні прилади:

а) чотири комп’ютери;

б) один принтер;

в) один сканер.

Усі технічні прилади представлені актуальними моделями (не пізніше 2010 року випуску) та відповідають усім сучасним нормам та вимогам.

Робоча поза – це основне положення працівника у просторі: зручна робоча поза має забезпечувати стійкість положення корпуса, ніг, рук, голови працівника під час роботи, мінімальні затрати енергії та максимальну результативність праці.

Для створення необхідного мікроклімату у приміщеннях з ПК, відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91[15], у робочому приміщенні встановлені побутові кондиціонери, що автоматично підтримують необхідні оптимальні параметри температури, незалежно від зовнішніх умов, а також проводиться природне провітрювання приміщення. У холодний період року проводиться опалення від центральної тепломережі.

Для підтримки мікроклімату в нормальному стані, крім вологого прибирання, використовують систему, вентиляції повітря. Вентиляцією називають регульований повітрообмін, що забезпечує видалення з приміщення забрудненого повітря і подачу на місце видаленого свіжого повітря.

Освітлення робочого приміщення у будівлях, що збудовані до 2006 року повинно відповідати вимогам СНиП ІІ-4-74[16], а у нових або реконструйованих будівлях − ДБН В.2.5-28-2006[17]. В приміщенні, що розглядається, природне освітлення у світлий час доби − бічне одностороннє, штучне освітлення у темний час − загальне рівномірне. Мінімальна освітленість при загальному штучному освітленні складає 300 лк. Штучне освітлення реалізується шляхом встановлення п’яти ламп потужність 80 Вт кожна.

Робоче приміщення має два вікна загальною площиною 6 м². Згідно з ДСТУ Б В.2.6-15-99[18], площина вікон повинна складати не менше, ніж 1/5 площини підлоги приміщення. Приблизна оцінка природньої освітленості приміщення обчислюється за формулою:

,

(4.1)

де S_вікон – загальна площина вікон у приміщенні, м²;

S_підл – площина підлоги у приміщенні, м².

Нерівність 0, 2 ≥ 0, 2 є вірною, отже природня освітлюваність у приміщенні відповідає вимогам ДСТУ Б А.2.4-24: 2008[19].

Шум є одним з найбільш розповсюджених у виробництві шкідливих факторів. Основними джерелами шуму і вібрації є вентилятори, розташовані в системному блоці комп'ютера, і принтер. Відповідно до ДСТУ 2325-93[31] у приміщеннях програмістів обчислювальних машин рівні звуку й еквівалентні рівні звуку не повинні перевищувати 50 дБА. Відповідно до ДСТУ 2293-99[32] рівень віброшвидкості для категорії 3, типу " в", в умовах " комфорту" не повинен перевищувати 75 дБА.

Джерелами електромагнітного випромінювання (ЕМВ), у тому числі рентгенівського, є електронно-променеві трубки (ЕПТ). Згідно НПАОП 0.00- 1.31-99[20], потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання трубки в будь-якій точці перед екраном на відстані 5 см від його поверхні не повинна перевищувати 100 мкР/год.

Запиленість та загазованість повітря, шкідливі та небезпечні хімічні речовини, а також біологічні небезпеки є відсутніми у даному приміщенні.

Робота на ПК не вимагає фізичної напруги, підняття і перенесення ваги, виконується сидячи. Енерговитрати не перевищують 120 ккал/год., тому ця робота, відповідно до ДСТУ Б В.2.7-167: 2008[21], віднесена до категорії важкості − легка фізична Іа.

Згідно проведеного опиту співробітників, на підприємстві помірна нервово-емоційна напруга. Результати опиту наведені у табл. 4.1

Таблиця 4.1

Нервово-емоційна напруга

Продовження таблиці 4.1

Оцінка стресового стану наведена у табл. 4.2.

Таблиця 4.2

Оцінка стресового стану

Закінчення табл. 4.2

Рівень стресу до 10 балів вважається прийнятним, більше 10 – потребують прийняття заходів. При цьому кількість балів від 20 до 30 вказує на високий рівень стресу, а більше 30 - на дуже високий.

Категорія монотонності праці визначається згідно відповідності ознакам, наведених у табл. 4.3.

Таблиця 4.3

Категорії монотонності праці

Згідно табл. 4.2, на даному підприємстві клас умов праці є оптимальнім, категорія I.

Перерва для відпочинку та прийому їжі складає одну годину, оскільки трудовий день складає вісім годин. Згідно статті 66 КЗоТ України[22], перерва повинна надаватись через чотири години після початку праці та тривати від 30 хвилин до двох годин.

Результати оцінки якості організації та безпеки робочого місця наведені у табл. 4.4.

Таблиця 4.4

Оцінка якості організації та безпеки робочого місця

Закінчення таблиці 4.4

Згідно отриманих даних у табл. 4.4, можна обчислити загальну оцінку якості підприємства та безпеку робочого місця за формулою:

;

(4.2)

;

Отримані значення µ_ср=4, 6; y=4, 66 свідчать про те, що на підприємстві дотримані високі норми якості організації безпеки робочого місця як з об’єктивних, так і з суб’єктивних показників (ДСТУ 2456-94[23]).

4.2 Оцінка заходів з охорони праці

4.2.1 Техніка безпеки

Небезпека ураження електричним струмом залежить від навколишнього середовища і обстановки. Сирість, спека, їдкі пари і гази, струмопровідний пил руйнівно діють на ізоляцію електроустановок, значно знижують її опір. Створюється небезпека переходу напруги на неструмоведучих частини електрообладнання (корпуси, станини, кожухи), з якими працює знаходиться в контакті. В таких умовах також знижується електричний опір тіла людини, додатково збільшуючи небезпеку ураження струмом.

Небезпека посилюється наявністю струмопровідних підлог і близько розташованих до обладнання металевих заземлених предметів: при одночасному дотику до цих предметів і корпусів електрообладнання, випадково опинилися під напругою, через тіло людини буде проходити великий струм. Це обумовлює необхідність поділу приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом.

Дане приміщення сухе, з нормальною температурою повітря, з струмонепровідними підлогами, отже відноситься до приміщень без підвищеної небезпеки, згідно ПУЕ-78[30].

При розміщенні робочих місць відстань між робочими столами повинно бути не менше 2, 0 м, а відстань між бічними поверхнями відеомоніторів - не менше 1, 2 м. Ширина проходів повинна бути не менше 0, 7 м до одиночних робочих місць, та не менше 1 м в інших випадках.

На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва (суміщення) особи, які мають відповідну підготовку. Ці підприємства можуть бути юридичними особами або фізичними особами-підприємцями, які відповідно до законодавства використовують найману працю і є суб'єктом малого підприємництва або мікропідприємництва.

Суміщення посади спеціаліста з охорони праці допускається всередині підприємства, тобто якщо людина займає якусь посаду на підприємстві та відповідає вимогам, що пред'являються до працівників служби охорони праці, то він може взяти на себе обов'язок виконання функцій служби охорони праці підприємства в порядку сумісництва. При цьому штат підприємства не збільшується і є деяка економія коштів.

На даному підприємстві посаду спеціаліста з охорони праці суміщає бухгалтер.

Функції служби охорони праці.

Для виконання передбачених законодавством завдань органи охорони праці на підприємстві:

- розробляють спільно з іншими підрозділами комплексні заходи, плани роботи, програми по поліпшенню умов праці, уникненню виробничого травматизму і професійних захворювань;

- готують проекти наказів з питань охорони праці та вносять їх на розгляд роботодавцю;

- проводять перевірки дотримання працівниками нормативно-правових актів з охорони праці;

- складають звітність з охорони праці;

- проводять з працівниками інструктажі з охорони праці;

- ведуть облік і аналізують причини виробничого травматизму;

- забезпечують належне оформлення і зберігання документації з питань охорони праці, а також своєчасну передачу її в архів для тривалого зберігання;

- складають за участю керівників підрозділів підприємства переліків професій, посад і видів робіт, на які повинні бути розроблені інструкції з охорони (безпеки) праці, надають допомогу при їх розробці;

- інформують працівників про основні вимоги законів, інших нормативно-правових актів та актів з охорони праці, що діють в межах підприємства.

ПК є однофазним споживачем електроенергії від трифазної чотирьох провідної мережі перемінного струму напругою 380/220В частотою 50Гц з глухо заземленою нейтраллю.

ПУE-87[30] передбачені такі міри електробезпеки: експлуатаційні, конструктивні й схемно-конструктивні.

а) Експлуатаційні міри. Необхідно дотримуватися правил безпеки при роботі з високою напругою і використовувати наступні запобіжні заходи: не підключати і не відключати роз'єми кабелів при включеній напрузі в мережі; технічне обслуговування і ремонтні роботи виконувати тільки при вимкнутому живленні в мережі, встановлювати у приміщенні загальний вимикач для відключення електроустаткування;

б) Конструктивні заходи. ПК відноситься до електроустановок до 1000 В закритого виконання, усі струмоведучі частини знаходяться в кожухах. Відповідно до ДСТУ 3025—95[24] вибираємо ступінь захисту оболонки від зіткнення персоналу із струмоведучими частинами усередині захисного корпуса і від потрапляння води усередину корпуса ІP-44, де перша " 4" - захист від твердих тіл, розміром більш 1, 0 мм, друга " 4" - захист від бризок води;

в) Як схемно-конструктивна міра безпеки застосовується занулення − навмисне з'єднання частин комп'ютера, що у випадку аварії можуть виявитися під напругою, з нейтраллю.

Проведення інструктажів з охорони праці за характером і часом проведення поділяються на:

- вступний;

- первинний на робочому місці;

- повторний;

- цільової;

- позаплановий.

Інструктаж проводить спеціаліст з охорони праці або особа, на яку наказом по організації покладено ці обов'язки. У журналі реєстрації вступного інструктажу з охорони праці та в документі про прийом на роботу або на контрольному листі роблять запис про проведення інструктажу з обов'язковим підписом того, хто отримав інструктаж. Повторний інструктаж проводиться кожні пів року.

Контроль за станом техніки безпеки забезпечує спеціаліст з охорони праці.

Загальні заходи щодо попередження травматизму з організаційно складаються-технічних, загально санітарних та індивідуально-захисних.

Організаційно-технічні заходи складаються із заходів щодо попередження нещасних випадків і заходів, покликаних унеможливлювати захворювання на Виробництві, а також поліпшують загальні умови праці.

До загальносанітарних заходів належать:

- забезпечення раціонального режиму праці та відпочинку;

- медичне обслуговування; обладнання санітарно-побутових приміщень, робочих місць.

Індивідуально-захисні заходи полягають у наступному:

забезпечення працюючих спецодягом, взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, робочі місця постачають плакатами з безпеки праці.

Поведінка працівників в процесі виробництва регламентується посадовими обов'язками, виробничим завданням, а також вимогами виробничої, трудової та технологічної дисципліни. Незадовільне виконання посадових обов'язків, порушення вимог виробничої, трудової та технологічної дисципліни стають організаційними причинами травматизму, які повинні бути усунені.

З моменту заснування підприємства нещасних випадків не зафіксовано.

Усі заходи щодо забезпечення безпеки праці та попередження профзахворювань виконуються на підприємстві довжник чином та у повному обсязі.

4.2.2 Пожежна безпека

За вибухопожежною та пожежною небезпекою приміщення і будівлі відповідно до норм технологічного проектування (ОНТП 24-86[25]) поділяються на п'ять категорій: А, Б, В, Г, Д.

Дане приміщення відноситься до категорії В: тому що у приміщенні знаходяться горючі речовини у холодному стані (папір, тканини, шпалери, деревина).

Офіс підприємства є вибухонебезпечною зоною класу 2 – простір, у якому вибухонебезпечного середовища за нормальних умов експлуатації не виникає, а якщо виникає, то рідко і триває недовго.

Будівля, в якій розташований офіс підприємства має I ступінь вогнестійкості згідно ДСТУ Б В.1.1-4-98[26].

Головними причинами виникнення пожеж найчастіше є такі:

- необережне поводження з вогнем;

- необережність під час паління (у ліжку або інших місцях);

- дитячі забавки з вогнем;

- порушення правил пожежної безпеки під час обладнання та експлуатації електроустаткування й побутових електроприладів;

- порушення правил обладнання та експлуатації грубного опалення;

- порушення правил експлуатації газових приладів;

- розпалювання багать і спалювання сміття поблизу будівель;

- застосування для розпалення багаття легкозаймистих рідин

(бензину, гасу, ацетону та ін.).

Згідно з ДСТУ 7239: 2011[27], у приміщенні даного типу та розмірів, знаходиться один порошковий вогнегасних об’ємом 10 л.

Також у приміщенні встановлена система тонкорозпорошеної води. Це вода, отримана в результаті дроблення водяного струменя на краплі, із середнім діаметром до 150 мкм, призначена для поверхневого і локального (по поверхні) гасіння пожеж класу А і В.

Евакуація (п. 6.2 СНиП 21-01-97[28]) являє собою процес організованого самостійного руху людей назовні з приміщень, в яких є можливість впливу на них небезпечних факторів пожежі. Евакуацією також слід вважати несамостійна переміщення людей, що відносяться до маломобільних груп населення, що здійснюється обслуговуючим персоналом. Евакуація здійснюється по шляхах евакуації через евакуаційні виходи.

У будівлі присутні такі шляхи евакуації:

- безпосередньо;

- через коридор;

- через вестибюль (фойє);

- через сходову клітку;

- через коридор і вестибюль (фойє);

- через коридор і сходову клітку.

Ширина проходів коливається від 1, 5 м до 2 м.

Оскільки чисельність штату підприємства є невеликою, добровільна пожежна дружина не сформована.

Виходячи з наведених вище фактів можна зробити висновок, що пожежна безпеки підтримується на високому рівні та не має суттєвих недоліків. Але створення добровільно пожежної дружини в об’єднанні із робітниками сусідніх офісів є раціональною пропозицією.

4.3 Розрахунок площі світлових прорізів

Вдень світло проникає в приміщення через вікна або верхні прорізи (ліхтарі). Розрахунок необхідної площі бокових та верхніх прорізів проводиться згідно ДБН В.2.5-28-2006[29].

Визначення достатності природного освітлення виконується в такій послідовності:

1) Визначити за формулою (1) нормоване значення КПО;

(1)

где – значення КПО;

m – коефіціент світлового клімату, m = 0, 9

(м. Харьков відноситься до к ІV світового клімату);

С – коефіціент сонячності клімату, С = 0, 8;

К_з – коефіціент запасу;

η ₀ — світлова характеристика клімату;

К_зд – коефіціент, враховуючий затінення вікон навпроти стоячими будинками;

%

2) Визначити за формулою (2) загальний коефіцієнт світлопропускання τ 0;

где τ ₁ – коефіціент світлопропускання матеріала;

τ ₂ – коефіціент, учитывающий потери света в переплетах світлових прорізів;

τ ₃ – коефіціент, учитывающий потери света в несущих конструкциях, определяемый по табл. 6 (при боковом освещении τ ₃ = 1);

τ ₄ – коефіціент, учитывающий потери света в солнцезащитных устройствах, определяемый в соответствии табл. 7;

τ ₅ – коефіціент, учитывающий потери света в защитной сетке, устанавливаемой под фонарями, принимаемый равным 0, 9;

τ ₀ = 0, 8 · 0, 85 · 1 · 0, 75 · 0, 9 = 0, 459

3) Визначити за формулою (3) коефіцієнти відображення підлоги, стін і стелі в приміщенні, на підставі отриманих значень встановити значення коефіцієнта r1;

r₁ – коефіціент, учитывающий повышение КЕО при боковом освещении благодаря свету, отраженному от поверхностей помещения; определяется в зависимости от среднего коефіціента отражения ρ _ср потолка, стен, пола, который определяется по формуле:

,

(3)

де ρ _{потолка}, ρ _стен, ρ _пола – соответствующие коефіціенты отражения;

S_ф – площадь световых проемов (в свету) при верхнем освещении;

η _ф – световая характеристика фонаря пли светового проема в плоскости покрытия;

r₂ – коефіціент, учитывающий повышение КЕО при верхнем освещении, благодаря свету, отраженному от поверхностен помещения;

К_ф – коефіціент, учитывающий тип фонаря.

Отже,

r₁₌ 1, 35

4) Виконати розрахунок площі світлових прорізів;

Предварительный расчет площади световых проемов при боковом освещении помещений производитсяя по формуле (4):

,

(4)

где S₀ – площадь световых проемов (в свету) при боковом освещении;

S_п – площадь пола помещения;

е_н – нормированное значение КЕО для зданий;

м²

5) Оцінити дійсну площа світлових прорізів в аналізованому приміщенні;

Реально існує чотири вікна розмірами 2, 6х1, 4м. Площа яких становить:

14, 56 м²

6) Порівняти розрахункові та дійсні площі світлових прорізів і зробити висновки.

В результаті видно що, реальна величина площі вийшла приблизно однаковою з розрахованим значенням, тобто у межах нормативного значення, і тому, отвори спроектовані правильно та їх природного освітлення достатньо для виконання робіт.

4.4. Висновки та пропозиції щодо поліпшення умов праці

Отже, після проведеного розрахунку системи вентиляції в приміщенні за збитками тепла можна сказати, що приміщення відділу в цілому задовольняє вимогам ДСТУ та СНіП.

Для підтримання високого рівня охорони праці можна порекомендувати наступні дії:

проводити своєчасне оновлення засобів пожежогасіння у відділі;

проводити своєчасно інструктажі з техніки безпеки та пожежної безпеки;

проводити тренінги з евакуації та першої медичної допомоги;

встановити автоматичні засоби пожежогасіння;

проводити профілактичне провітрювання приміщень.

Щодо психологічної обстановки у колективі, то можна сказати, що атмосфера сприяє продуктивній роботі. Перерва на обід та декілька коротких перерв за потребою цілком задовільнять фізіологічним потребам, а також потребі у відпочинку духовному.

Для підтримання високого емоційного стану співробітників можна порекомендувати наступні дії:

- проводити психологічну підготовку до умов надзвичайного стану у країні;

- проводити що півроку анкетування робітників с приводу психологічних проблем, які виникають на робочому місці, та їх можливих рішень; прислухатись до їх думок;

- найняти штатного психолога, який буде консультувати робітників;

- працівникам, які наділені більшою владою над іншими, слідкувати за своєю поведінкою з підлеглими, бути ввічливим и якомога людянішим;

- надавати працівникам відпустки та відгули по можливості тоді, коли їм це потрібно.

Спокійна та здорова атмосфера у робочому колективі сприяє покращенню виконання завдань, скорочує час їх виконання та в цілому робить відділ та компанію більш схожою на затишне гніздо, куди хочеться повертатись знову і знову аби робити свою роботу якісно та розвиватися в подальшому як особистість та спеціаліст.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Безпека життєдіяльності людини. Конспект лекцій. / В.В. Чубук, О.Г. Балюк, Ю.М. Губарєв, Г.І. Коваленко, Е.М. Матицин, Ф.В. Мусіяченко, О.В. Северинов, О.Ф. Протасенко. - Х.: ВД «ІНЖЕК», 2008, - 360 с.

2. Береза А.М. Основы создания информационных систем / / A.М. Береза. - М.: Издательство КНЭУ, 1998. - 205 с.

3. ВДОП 2.00–5.04–96 Инструкция по охране труда при работе на компьютерах.

4. Бондаренко М. Ф. Моделирование и проектирование бизнес-систем: методы, стандарты, технологии: учебн. пос. / М. Ф. Бондаренко, С. И. Маторин, Е. А. Соловьев. — Х.: Компания СМИТ, 2004. — 272 с.

5. Гаєвський А. Ю. Самовчитель з створеня web-сайтів: html, JavaScript та DHTML / А. Ю. Гаєвський, В.А. Романовський. - Київ: А.С.К., 2006. - 480 с.

6. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Охорона праці. – К.: Каравела, 2004. – 408с.

7. Геврик Є.О. Охорона праці. – К.: Ніка-центр, 2005. –296 с. 11.

8. ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони. М.: Изд-во стандартов, 1992. - 49 с.

9. Грибан В.Г., Негодченко О.В. Охорона праці. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 267 с.

10. Дейт К. Дж. Введение в системы баз данных / К. Дж. Дейт — 8-е изд. — М.: Вильямс, 2005. — 1328 с.

11. Дронов В.А. HTML 5, CSS 3 та Web 2.0. Розробка сучасних Web-сайтів / В.А. Дронов - СПБ.: БХВ-Петербург, 2011. - 416 с.

12. ДСТУ 2273-93 ССБП. «Пожежна техніка. Терміни та визначення». - К.: Держстандарт України, 1993. - 30 с.

13. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. / В.Ц. Жидецкий – Львів: Українська академія друкарства, 2006. – 336 с.

14. Кальянов Г. Н. CASE-технологии. Консалтинг в автоматизации бизнес-процессов. / Г. Н. Кальянов — М.: Горячая линия — Телеком, 2002. – 320 с.

15. СНиП 2.04.05-91 Строительные нормы и правила. Отопление, вентиляция и кондиционирование. М.: Стройиздат, 1992.

16. СНиП ІІ-4-74 Строительные нормы и правила. Природное и искусственное освещение: СНиП 11-4-79. – [Действующий от 1979-06-27] – М.: Изд-во стандартов, 1980. – 62 с.

17. ДБН В.2.5-28-2006 Державні будівельні норми. Природне і штучне освітлення. − Чинний з 01.10.06.

18. ДСТУ Б В.2.6-15-99 Державні стандарти України. Конструкції будинків і споруд 3 грудня 1999 р. № 291

19. ДСТУ Б А.2.4-24: 2008 Державні стандарти України. Внутрішнє електричне освітлення.

20. НПАОП 0.00-1.31-99 Нормативно-правові акти з охорони праці. Правила охраны труда при эксплуатации электронно-вычислительных машин

21. ДСТУ Б В.2.7-167: 2008 Державні стандарти України. Будівельні матеріали. Вироби теплоізоляційні з мінеральної вати на синтетичному зв'язуючому

22. КЗоТ Кодекс законів про працю України [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08

23. ДСТУ 2456-94 Державні стандарти України. Зварювання дугове і електрошлакове. Вимоги безпеки

24. ДСТУ 3025—95 Державні стандарти України. Вимикачі автоматичні низьковольтні. Загальні технічні умови

25. ОНТП 24-86 Общие нормы технологического проектирования. Определение кате­горий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности

26. ДСТУ Б В.1.1-4-98 Державні стандарти України. Захист від пожежі. Будівельні конструкції. Методи випробувань на вогнестійкість. Загальні вимоги

27. ДСТУ 7239: 2011 Державні стандарти України. Засоби індивідуального захисту. Загальні вимоги та класифікація

28. СНиП 21-01-97 Строительные нормы и правила. Пожарная безопасность зданий и сооружений

29. ДБН В.2.5-28-2006 державні будівельні норми україни. Природне і штучне освітлення

30. ПУЭ. Правила устройства электроустановок.М.: Энергоатомиздат, 1987.

31. ДСТУ 2325-93 Державні стандарти України. Шум. Терміни та визначення.

32. ДСТУ 2293-99 Державні стандарти України. Охорона праці. Терміни та визначення основних понять.

33.

34. Коберн А. Современные методы описания функциональных требований к системам. / А. Коберн. – М.: Издательство " Лори", 2002. -263 с.

35. Конноли Т. Базы данных: проектирование, реализация и сопровождение. / Т. Конноли. / Теория и практика, 2-е изд.: пер. с англ.: уч. пос. — М.: Издательский дом " Вильямс", 2000. — 1120 с.

36. Кузнєцов О. О. Захист інформації в інформаційних системах / О. О. Кузнєцов, С. П. Євсеєв, О. Г. Король. - Х.: Вид. ХНЕУ, 2011. - 504 с.

37. Леффингуелл Д. Принципы работы с требованиями к программному обеспечению. / Д. Леффингуелл, Д. Уидриг. — М.: ИД" Вильямс", 2002. - 448 с.

38. Методичні рекомендації до виконання дипломного проекту освіньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» для студентів напряму підготовки 6.050101 «Комп’ютерні науки» всіх форм навчання / укл. І. О. Золотарьова, Ю.Е. Парфьонов, І. О. Ушакова та ін. – Х.: Вид. ХНЕУ, 2012. – 8794 с.

39. Мінухін С.В. Лабораторний практикум з курсу «CASE-технології» для студентов спец. 7.080401, 7.080407 усіх форм навчання / С. В. Мінухін, О. М. Беседовській. - Харків: Вид. ХНЕУ, 2005.

40. Попенко А.М. Очерки по истории компьютерной науки и техники в Украине / / А.М. Попенко - М.: " Феникс", 1998. - 452 с.

41. Рекс Б. Ключевые процессы тестирования. Планирование, подготовка, проведение, совершенствование./ М. С. Рекс – Лори, 2011. — 544 с.

42. СНіП 11-2-80. Противопожежні Норми проектування будівель і споруд. - М.: Будвідав, 1981. - 16 с.

43. СНіП 11-4-79. Природне і штучне освітлення. - М.: Изд-во стандартов, 1980. - 62 с.

44. СНіП 2.04.05-91. Опалення, вентиляція і кондиціонування. - М.: Изд-во стандартов, 1991. - 77 с.

45. Сэм Канер,. Тестирование програмного обеспечения. / С.Канер, Д. Фолк, Енг Кек Нгуен – К.: «ДиаСофт», 2001. – 544с.

46. Тарасов О. В. Проектування схем баз даних. Практикум з навчальної дисципліни «Організація баз даних та знань»: навч.-практ. посіб. / О. В. Тарасов, Л. А. Павленко – Х.: Вид. ХНЕУ, 2012. – 100 с.

47. Тиори Т. Проектирование структур баз данных / Т. Тиори, Дж. Фрай. - М.: Мир, 1985. - 287 с.

48. Трофимов С. А. CASE-технології. Практична робота в Rational Rose / Трофімов С. А. - М.: Біном-Пресс, 2002. - 1346 с.

49. Ушакова І. О. Основи системного аналізу об’єктів та процесів комп’ютеризації: навч. пос. Частина 2. / І. О. Ушакова. — Х.: Вид. ХНЕУ, 2008. — 324 с.

50. Ушакова І.О. Практикум з навчальної дисципліни «Основи системного аналізу об’єктів і процесів комп’ютеризації»: навчально-практ. пос. / І.О. Ушакова, Г.О. Плеханова. – Х.: Вид. ХНЕУ, 2010. – 344 с.

51. Хомоненко А. Д., Базы данных. Учебник для вузов — 4-е издание, доп. и перераб./ А. Д. Хомоненко, В. М. Цыганков, М. Г. Мальцев – СПб.: КОРОНА принт, 2004. — 736 с.

ДОДАТКИ

Додаток Б

Тестування додатку

Таблиця Б.1

Базовий план тестування

Продовження дод. Б
Продовження таблиці Б.1

Продовження дод. Б

Таблиця Б.2

Тестування валідації

Закінчення дод. Б

Таблиця Б.3

Юзабіліті тестування

Додаток Д