Ямайська валютна система

РЕФЕРАТ

на тему:

«Регулювання міжнародних кредитних та валютних відносин»

Виконав

студент групи ФК-31

Максимів Василь

м. Івано-Франківськ 2016

ПЛАН

Вступ

1.Поняття міжнародних валютно-кредитних відносин

2. Ямайська валютна система

3. Європейська валютна система

4. Ринкове і державне регулювання міжнародних валютно-кредитних відносин

Висновок

Список використаної літератури

ВСТУП

Міжнародні валютно-кредитні та фінансові відносини - складова частина і одна з найбільш складних сфер ринкового господарства. У них фокусуються проблеми національної і світової економіки, розвиток яких історично йде, тісно переплітаючись. У міру інтернаціоналізації господарських зв'язків збільшуються міжнародні потоки товарів, вус луг і особливо капіталів і кредитів.
Великий вплив на міжнародні валютно-кредитні та фінансові відносини надають провідні промислово розвинені країни, які виступають як партнери-суперники. Останні десятиліття відзначені активізацією країн, що розвиваються в цій сфері.
Під впливом нових факторів функціонування міжнародних валютно-кредитних і фінансових відносин ускладнилося і характеризується частими змінами. Тому вивчення світового досвіду представляє великий інтерес для що складається Росії та інших країн СНД ринкової економіки. Поступова інтеграція Росії у світове співтовариство вимагають знання загальноприйнятого цивілізованого кодексу поведінки на світових ринках валют, кредитів, цінних паперів, золота.
У даній роботі розглядається поняття міжнародних валютно-кредитних відносин, а також їх державне і ринкове регулювання.

1. Поняття міжнародних валютно-кредитних відносин

Міжнародні валютні відносини - сукупність суспільних відносин, що складаються при функціонуванні валюти в світовому господарстві обслуговують взаємний обмін результатами діяльності національних господарств.
Розвиток міжнародних валютних відносин зумовлено зростанням продуктивних сил, створенням світового ринку, поглибленням міжнародного поділу праці (МРТ), формуванням світової системи господарства, інтернаціоналізацією господарських зв'язків.
Учасниками цих відносин можуть бути держави, національні та транснаціональні компанії і банки (ТНК і ТНБ), міжнародні фінансові організації та фізичніо соби.
Основним наднаціональним валютно-фінансовим інститутом є Міжнародний валютний фонд.
Крім того, в число міжнародних організацій, які здійснюють валютні операції, входять: Міжнародний банк реконструкції і розвитку, Банк міжнародних розрахунків у Базелі, Європейський інвестиційний банк, Азіатський банк розвитку, Ісламський банк розвитку, Африканський банк розвитку, Скандинавський інвестиційний банк, Андійський резервний фонд, Арабська валютний фонд, Африканський фонд розвитку, Міжнародна асоціація розвитку, Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку та ін.
Операції з валютою можна класифікувати наступним чином:
купівля валюти імпортерами у банків або на біржі для придбання іноземних товарів і послуг;
купівля валюти населенням для використання за кордоном і у себе в країні, а також як засіб нагромадження;
купівля валюти банками та іншими фінансовими організаціями для подальшого її перепродажу імпортерам і населенню;
купівля валюти різними організаціями для віддачі боргів, відсотків по кредитах і позиках, а також для виконання інших зобов'язань у валюті;
купівля валюти державними органами і Центральним банком для поповнення валютних резервів та обслуговування державного боргу;
продаж валюти експортерами відповідно до законів про обов'язковий продаж частини валютної виручки або для забезпечення операцій усередині країни;
продаж валюти населенням та підприємствами для поповнення, власних оборотних коштів;
продаж валюти Центральним банком для підтримки валютного курсу та регулювання грошової маси;
отримання позик і кредитів в іноземній валюті усіма учасниками валютно-кредитних відносин;
здійснення купівлі-продажу валюти з спекулятивними цілями;
здійснення операцій з валютою ТНК і ТНБ для інвестиційної та іншої діяльності;
операції з валютою міжнародних організацій для виконання своїх функцій;
здійснення страхових і хеджевих операцій з валютою;
купівля-продаж цінних паперів і фінансових інструментів, номінованих в іноземній валюті.
Міжнародні валютно-кредитні відносини регулюються міжнародними домовленостями, до яких відносяться Уніфіковані правила для документарних акредитивів, Уніфіковані правила по документарному інкасо, Однаковий вексельний закон, Уніфікований закон про чеки, закон " Про банківські гарантії", Статут SWIFT, Статут CHIPS і інші документи. Учасники та інститути валютно-кредитних відносин утворюють валютну систему.

Ямайська валютна система

Пристрій сучасної світової валютної системи було офіційно зазначено на конференції МВФ у Кінгстоні (Ямайка) у січні 1976 року. Основою цієї системи були плаваючі обмінні курси і багатовалютний стандарт.
Основні характеристики Ямайської валютної системи:
Система полицентрична, тобто заснована не на одній, а на кількох ключових валютах.
Скасовано монетний паритет золота.
Основним засобом міжнародних розрахунків стала вільно конвертована валюта, а також СДР і резервні позиції в МВФ.
Не існує меж коливань валютних курсів. Курс валют формується під впливом попиту та пропозиції.
Центральні банки країн не зобов'язані втручатися в роботу валютних ринків для підтримки фіксованого паритету своєї валюти. Але вони здійснюють валютні інтервенції для стабілізації курсів валют.
Країна сама обирає режим валютного курсу, але їй заборонено висловлювати його через золото.
МВФ спостерігає за політикою країн в галузі валютних курсів, країни-члени МВФ повинні уникати маніпулювання валютними курсами, що дозволяє перешкодити дійсної перебудови платіжних балансів чи отримувати односторонні переваги перед іншими країнами-членами МВФ.
За класифікацією МВФ країна може вибрати наступні режими валютних курсів: фіксований, плаваючий і змішаний.
Ямайська система узаконила вільно коливні курси валют, при цьому був істотно модифікований механізм національного і міждержавного впливу на формування курсових співвідношень. Положення нового статуту МВФ, що вступив в силу з квітня 1978 року, в області валютних паритетів і курсів відкривають перед країнами-членами можливість гнучкого маневрування. По-перше, країни члени фонду не зобов'язані більш установлювати валютні паритети, а можуть використовувати " плаваючі" валютні курси. По-друге, відхилення ринкових курсів між тими валютами, для яких установлений паритет, допускається в межах + / - 4, 5% від даного паритету. По-третє, країна, що установила фіксований паритет своєї валюти, має право повернутися до режиму " плаваючого" курсу.
Таким чином, відповідно до Ямайських угод країнам-членам МВФ надане право вибору: мати " плаваючий" курс валюти; або установити або підтримувати фіксовану вартість валюти в СПЗ (спеціальні права запозичення) або інших розрахункових одиницях; або прив'язати свою валюту (тобто. встановити тверде співвідношення) до іншої валюти або декільком валютам.
Характерною особливістю " плаваючих" валютних курсів є їхні коливання не тільки протягом тривалих, але і дуже коротких проміжків часу. При старій системі фіксованих паритетів відхилення не могли перевищувати + / - 1%. В даний час нормальним є зміна валютних курсів у ту або іншу сторону в межах 10% протягом нетривалого часу (одного місяця) і 2-5% в день.
Функціонування Ямайської валютної системи суперечливо. Очікування, пов'язані з введенням плаваючих валютних курсів, виповнилося лише частково. Однією з причин є різноманітність можливих варіантів дії країн-учасниць, доступних в рамках цієї системи. Іншою причиною є збереження доларом США лідируючих позицій.
На тлі численних проблем, пов'язаних з коливанням валютних курсів, особливий інтерес у світі викликає досвід функціонування зони стабільних валютних курсів у Європі, який дозволяє входять у цю валютну угруповання країнам стійко розвиватися, незважаючи на проблеми, що виникають в МВС.