Головна руська рада

Українська інтелігенція й уніатське духівництво для керівництва політичним і національним рухом українського населення 2 травня 1848 р.у Львові, за згодою губернатора, створили політичну організацію — Головну руську раду, яка складалася з 30 постійних членів. її головою став уніатський єпископ Г. Яхимович, один із заступників — юрист І. Борисикевйч.
15 травня 1848 р. Головна руська рада почала видавати свою газету — «Зорю Галицьку», що була першою у Львові газетою українською мовою. Вона виходила один раз на тиждень по вівторках. У першому номері від 15 травня була опублікована відозва Головної руської ради. У ній уперше в Галичині було заявлено, що українці Галичини й Наддніпрянської України — це один-єдиний народ. «Ми, русини галицькі, — говорилося у відозві, — належимо до великого руського народу, котрий одним говорить язиком і 15 мільйонів виносить, з котрого півтретя мільйона землю Галицьку замешкує».
Головна руська рада проголосила символом українського народу галицький герб — золотого лева на блакитному тлі, а звідси й прапор жовто-блакитний. Але серед галичан поширений був і блакитно-жовтий прапор.
Головна руська рада висунула помірковані вимоги, які стосувалися захисту наданих конституцією політичних свобод і задоволення культурно-національних запитів українського населення. Вона вимагала ввести в школах Східної Галичини навчання українською мовою, закони і урядові розпорядження публікувати і українською мовою, дозволити українцям займати всі державні посади, уніатське духівництво зрівняти в правах із католицьким, всі урядові чиновники, призначувані в Східну Галичину, повинні знати українську мову, Західну (польську) і Східну (українську) Галичину поділити на дві окремі адміністративні одиниці.
Спрямовуючи свою увагу головним чином на національно-культурні питання, Головна руська рада скликала у жовтні 1848 р. у Львові перший з'їзд діячів науки й культури — Собор руських учених, на який зібралося 119 вчених, письменників, учителів, журналістів, юристів та т. Ініціатором і натхненником з'їзду був поет, «соловей карпатський» М. Устиянович. З'їзд вирішив заснувати на західноукраїнських землях господарське й історичне товариства, відкрити окружні народні читальні, видати популярний підручник з історії України, налагодити охорону пам'яток історії й культури. На з'їзді було створено «Галицько-Руську матицю» — товариство для видання й розповсюдження дешевих книг, для організації освіти народу. У 1849 р. Головна руська рада відкрила у Львові Народний дім з українською бібліотекою, музеєм, книжковою крамницею і народним клубом.
Наприкінці 1848 р. з дозволу цісаря у Львівському університеті було відкрито кафедру української мови й літератури, на якій з січня 1849 р. почав викладацьку роботу Яків Ґоловацький.