Харчова цінність

М'ясо судака вважається дієтичним продуктом — жирність його мінімальна. Харчова цінність судака дуже велика — вмістбілків в ньому перевищує 18%. У м'ясі судака присутні всі 20 α -амінокислот, 8 з яких — незамінні, а крім того, міститься маса мінеральних речовин, необхідних для людини (фосфор, калій, йод, молібден, марганець та інші).

Кара́ сь (Carassius) — рід риб родини коропових. Спинний плавець довгий. Тіло високе з товстою спиною, помірно стисле з боків. Луска велика й гладенька на дотик. Забарвлення варіює в залежності від місця проживання. Карась золотий може досягати довжини тіла понад 50 см і маси понад 3 кг, карась сріблястий — довжини 40 см і маси до 2 кг.Статевої зрілості карась досягає на 3-4-річному році. Нерест навесні, ікра (до 300 тис.) відкладається на рослинність. У місцях з суворим кліматом карась впадає у зимову сплячку, при цьому витримує повне промерзання водойми до дна. Харчуються карасі рослинністю, дрібними безхребетними, зоопланктоном, зообентосом і детритом. Мешкають виключно в болотистих і долішніх озерах та річках, в гірських озерах і взагалі в гірських місцевостях карась є досить рідкісним явищем. Карась — дуже живуча риба, тому дрібного карасика часто використовують для ловлі щуки в якостіживця. Карасі — промислові риби та об'єкт ставкового господарства.

Характеристика

Подібні та відмінні ознаки карася срібного та звичайного (золотого)

· Луска золотого карася завжди має жовтий відтінок, від мідно-червоного до бронзового або золотистого, срібний карась часто має сріблисто-сірий або зеленувато-сірий колір, хоча зустрічаються екземпляри і жовтого кольору;

· У золотого карася 33 і більше лусок в бічній лінії. Луска срібного карася більша, в бічній лінії менше 31 лусок;

збоку голова золотого карася завжди має округлий вигляд, в той час як у срібного карася вона часто буває загостреною;

· Молодь золотого карася має темну пляму на тілі перед хвостовимиплавниками. З віком це пляма зникає. У срібного карася ця пляма завжди відсутня.

Короп

Ко́ роп звича́ йний (Cyprinus carpio) — поширена прісноводна промислова риба родини коропових. Зазвичай характеризується як вид-вселенець, що походить з Азії. Інтродукований до багатьох районів світу, вдало натуралізувався в водоймах Європи. Одомашнена форма цієї риби є одною з найпоширеніших промислових риб в рибних господарствах помірного поясу, декоративною формою одомашненого коропа є парчевий короп.

Натуралізовані у «диких» водоймах коропи мають певні зовнішні відмінності від «ставкових» форм коропа, через це у деяких регіонах України прижилась окрема, запозичена з російської традиції, назва для здичавілих форм — сазан (рос. Сазан, тур. Sazan).

Характеристика

Дзеркальний короп.

Довжина тіла коропа — до 1 м, жива маса може сягати понад 20 кг. Найбільші особини сягають більше 45 кг (поточний світовий рекорд — 45, 9 кг)^[1]. Відомі гігантські коропи, що сягають 120 та більше кілограмів, належать до інших видів, що мешкають у країнахПівденно-Східної Азії.

Тіло товсте, спина широка. Плавці — від світло-коричневого та червоного до чорного кольору. Луска може бути різних розмірів та кольору. Є різновиди лише частково вкриті лускою (дзеркальний короп), або зовсім без луски.

Короп досягає статевої зрілості на 3-5-му році життя. Нерест у травні за температури води 17 °C. Плодючість понад 800 тис. ікринок, які відкладаються в неглибоких ділянках на трав'янисті рослини.

Мальки живляться інфузоріями, дрібними ракоподібними, згодом — личинками комах, червами, молюсками, рідко рослинами; дорослі коропи — всеїдні.

Розведення (аквакультура)

Короп — один з основних об'єктів тепловодної аквакультури. В Україні виведено дві породи: український лускатий і український рамчатий коропи та 3 типи в межах порід: український лускатий нивківський, український лускатий любінський та український рамчатий любінський.

Короп — плодюча й швидкоростуча риба, яка має добрі смакові якості. Вихід м'яса у дворічок коропа в середньому становить 47%. М'ясо містить значну кількість білків (до 16 − 17%), за кількістю жирів (10-11%) належить до жирної риби. Засвоюється м'ясо коропа організмом людини на 92-93%.

У кліматичних умовах України статевозрілим стає у південних районах на третьому-четвертому роках життя, у Поліссі — Лісостепу — на четвертому-п'ятому. Самцідозрівають на рік раніше самиць. Плідники найпродуктивніші у віці від 6 до 9-11 років, після чого їх вибраковують. Плодючість коропа здебільшого становить від 600 тис. до понад 1, 5 млн ікринок. Від однієї самиці в умовах природного нересту вдається одержувати в середньому до 200 тис. і більше 3-4-добових личинок. В природних умовах нерест коропа відбувається за температури води 17-20˚ С на прибережних ділянках водойм, вкритих м'якою лучною рослинністю, яка використовується ним в якості субстрата для інкубації клейких ікринок.

Короп має значну трофічну пластичність (здатність за відсутності звичного корму переключатись на новий корм). На ранніх етапах розвитку живиться зоопланктоном. У перші дні мальки споживають дрібні його форми (коловертки, моїни), а у подальшому переходять на споживання більших форм зоопланктону (дафнії, церіодафнії, циклопи тощо). В кінці вегетаційного сезону на першому році життя переходить на споживання організмів зообентосу, у старших вікові груп коропа в живленні переважають організми зообентосу (личинки хірономід, олігохети, молюски). За їх дефіциту він переходить на живлення іншими гідробіонтами, в тому числі великими формами зоопланктону, макрофітами, а також детритом; добре пристосований до поїдання комбікорму та зерна хлібних злаків.

Короп добре росте за нейтральної або слабколужної реакції середовища з показниками (рН) води 7-8. Кисле середовище — (рН — 5, 5 одиниць і нижче) пригнічує його життєдіяльність, в організмі риб спостерігаються порушення обміну речовин. Підвищення показника (рН) води за межі 9 одиниць також згубне для даного виду риб.

Вміст розчиненого у воді кисню для нормального росту й розвитку коропа за температури води 20-30°С має бути не меншим 4-5 мг/л (оптимальні величини — в межах 6-8 мг/л). Зниження концентрації розчиненого у воді кисню до 2 мг/л і нижче небезпечне, а до 0, 5 мг/л — згубне для риби.

Потенційні можливості росту у коропа досить високі. За сприятливих умов утримання короп може досягати маси від 1, 0-1, 5 кг на першому році життя до 2-3 кг на другому. Для ставових рибних господарств, розташованих в різних фізико-географічних зонах України, встановлений для товарного коропа наступний стандарт за масою: для Полісся — 350–400 г, для Лісостепу — 400–450 г, для Степу — 450–500 г. Для цьоголіток стандарт маси становить — 25-30 г.