Законодавство України у сфері доступу до екологічної інформації

ЕПЛ провела аналіз законодавства України у сфері доступу до екологічної інформації на відповідність законодавству Європейського Союзу.

Планом заходів щодо виконання у 2012 році Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС передбачено захід: “Підготовку проектів нормативно-правових актів щодо свободи доступу до інформації відносно стану навколишнього середовища”. Підготовка вказаних проектів необхідна з метою адаптації законодавства України до Директиви Європейського Парламенту та Ради ЄС від 28 січня 2003 р. № 2003/4/ЄС щодо свободи доступу до інформації відносно стану навколишнього середовища, що замінює Директиву Ради № 90/313/ЄЕС. Виконання цього заходу покладено на Міністерство екології та природних ресурсів.[3]

Міжнародна благодійна організація “Екологія-Право-Людина” здійснила аналіз законодавства України, який показав, що розроблені і прийняті нормативно-правові акти України у сфері доступу до інформації про навколишнє середовище в більшій мірі відповідають Директиві № 2003/4/ЄС. Разом з тим, законодавство все ж потребує окремих змін та доповнень.

Предметом аналізу були нормативні акти, якими врегульовані основні питання доступу до інформації в цілому та до екологічної інформації зокрема: Закон України “Про доступ до публічної інформації”, Закон України “Про інформацію” у новій редакції, а також Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” та відповідні підзаконні акти, якими визначені спеціальні вимоги щодо доступу та розповсюдження екологічної інформації.

За результатами аналізу ЕПЛ були надані такі рекомендації. Для повної гармонізації з Директивою необхідно внести низку змін та доповнень до законодавства України, що стосуються визначення екологічної інформації (відповідно до вимог Оргуської конвенції), визначення публічного органу, врегулювати питання неможливості відмови у відповіді на запит, що стосується інформації про викиди у довкілля. Також слід розробити нормативно-правові акти, які б регулювали порядок розповсюдження (оприлюднення) екологічної інформації та відповідали вимогам Директиви. Детальніше про результати аналізу дивіться тут.[2]

Аналіз відповідності законодавства України у сфері доступу до екологічної інформації законодавству ЄС із зауваженнями та рекомендаціями щодо його вдосконалення був надісланий у письмовому вигляді на адресу Мінприроди. Про результати їхнього розгляду буде повідомлено додатково.

Аналіз здійснювався у рамках проекту “Створення передумов для ефективного застосування Закону України “Про доступ до публічної інформації” у сфері охорони довкілля” Метою проекту, що здійснюється МБО «Екологія-Право-Людина» за підтримки програми “Верховенство права” Міжнародного фонду “Відродження”, є створення передумов для ефективнішого застосування Закону України “Про доступ до публічної інформації” шляхом участі у законодавчих, просвітницьких та моніторингових ініціативах. Мета програми “Верховенство права” Міжнародного фонду “Відродження” – підтримати ініціативи громадянського суспільства, спрямовані на захист прав людини й основоположних свобод, сприяти підвищенню правової свідомості та громадської активності на центральному та місцевому рівнях.

МБО “Екологія-Право-Людина” заснована у 1994 році з метою надання допомоги у захисті екологічних прав фізичним та юридичним особам, сприяння розвитку природоохоронної справи, екологічної освіти, науки та культури.[1]