Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Теорія інформаційної цивілізації. Загальні положення.
Глобальна роль інформації привела до появи в суспільстві концепції інформаційної цивілізації. У зв'язку з цим 3 тисячоліття називають тисячоліттям становлення інформаційної цивілізації і визначають характеристики інформаційного суспільства. Автори, що розглядали інформаційне суспільство: Збігнев Бжезинський, Махлюен, Понятовський, Тофлер, Масуда, Белл. Вони розглядали ІС як новий рівень в історії людства і основні цілі нової концепції визначали дуже чітко: 1) створення єдиної комп'ютеризованої нації; 2) глобалізм інформаційного простору; 3) розвиток комунікаційних мереж; 4) вільний потік інформації незважаючи на кордони держав. З точки зору розвитку суспільства, в даній характеристиці існують положення, які зараз здаються неможливими (наприклад створення єдиної комп'ютеризованої нації вважається утопічним). Справа в тому, що створення інформаційної цивілізації залежить не лише від дослідників, а і від самого суспільства. Зараз кожен із індивідуумів визначає для себе рівень насичення інформацією: чи побутовий (на рівні мильних опер), чи спеціалізований. І звичайно не можна заставити всіх користуватися інформацією на спеціалізованому рівні. Однак вже зараз певні положення цієї концепції починають реалізовуватись. Так в японський дослідник Масуда розробив " План інформаційного суспільства – національна мета Японії до 2000 року". На цей план було асигновано десятки млрд. доларів, і Японія реалізувала його майже повністю (крім створення регіональної системи життєдіяльності людини). Компонентами цього плану є: 1) створення баз даних для управління від найвищого до місцевого рівня; 2) комп'ютеризація усіх соціальних сфер суспільства; 3) створення системи інформаційного контролю за виконанням рішень на всіх рівнях; 4) створення комп'ютерної системи охорони навколишнього середовища і регіональної системи життєдіяльності людини. Европейское сообщество с 1994 года поставило задачу построения информационного общества в число наиболее приоритетных. Достигнут значительный успех в реализации Плана действий (Europe and the global information society. Recommendations to the European Council, May 1994), который определил стратегию движения Европы к информационному обществу: - успешно начата либерализация телекоммуникационного сектора; - предприняты усилия для обеспечения социальной ориентации информационного общества, поддержки региональных инициатив для достижения согласованного развития; - сформулирован план действий в области образования; - оказана поддержка европейской индустрии производства содержания, которая, как ожидается, создаст дополнительно около 1 млн рабочих мест в течение следующих 10 лет; - успешно воплощены программы научных разработок; - Европейская Комиссия стала важным инструментом выработки общих правил, которые необходимы для перехода к глобальному информационному обществу. С учетом уже достигнутого перед европейскими странами ставятся новые задачи: 1. Улучшить условия для бизнеса с помощью эффективной и согласованной либерализации телекоммуникаций, создать необходимые условия для внедрения электронной торговли. 2. Необходим переход к обучении в течение всей жизни. В этом направлении работает инициатива " Обучение в информационном обществе". 3. Значительные последствия информационного общества для конкретного человека побудили дискуссию, направленную на то, чтобы поместить людей в центр происходящих преобразований. По результатам обсуждения выпущена Зеленая книга " Жизнь и работа в информационном обществе: сначала люди" (Green Paper. Living and Working in the Information Society: People First. European Comission, Belgium, 1996). Речь в ней идет о создании новых рабочих мест, охране прав и свобод граждан, прежде всего неприкосновенности личной жизни. 4. Сегодня ясна важность глобального сотрудничества, установления правил создания информационного общества. Они затрагивают права на интеллектуальную собственность, защиту данных и тайну личной жизни, распространение вредного и незаконного содержания, проблемы обложения налогами, информационную безопасность, использование частот, стандартов. Для установления общих правил в этих областях необходимы многосторонние соглашения в рамках Всемирной торговой Организации. (Europe at the Forefront of the Global Information Society: Rolling Action Plan". Communication from the European Comission to the Council, the Europeean Parliament, the Economic and Social Committee, and the Committee of the Regions, 1996.)
|