Бібліографічне інформування споживачів

Бібліографічне інформування споживачів (БІС) — це систематичне забезпечення споживачів бібліографічною інформацією відповідно до їхніх довготривалих або постійнодіючих запитів та (або) без запитів, згідно із інформаційними потребами споживачів. Як бачимо, перша відміна БІС від ДБО полягає у тому, що воно розраховане не на разові, а на довготривалі або постійнодіючі інформаційні запити споживачів. Для того, щоб виявити такі запити, бібліограф проводить спеціальну роботу: визначає категорії споживачів, яким потрібне бібліографічне інформування, проводить з ними співбесіди чи анкетування, щоб визначити довготривалі чи постійнодіючі запити. Але в деяких випадках бібліотекар-бібліограф організовує бібліографічне інформування споживачів без попереднього вивчення їхніх інформаційних запитів, орієнтуючись на існування відомих інформаційних потреб у всіх абонентів бібліотеки чи в певних груп споживачів інформації. Друга відмінна риса цього виду бібліографічного обслуговування — це активна роль бібліографа (чи бібліотекаря, інформаційного працівника), який виступає з ініціативою надання бібліографічної інформації споживачеві.

Узагальнену структуру процесу БІС можна уявити за допомогою рис. 7.3.

Зворотний зв'язок від споживача інформації до бібліографа має інформувати про релевантність або пертинентність БІ. Це допоможе бібліографу врахувати особливості інформаційного запиту чи потреби споживача у наступних заходах БІС. На схемі 7.3 зворотний зв'язок показаний пунктиром, тому що не завжди споживач інформує бібліографа про свою оцінку наданої інформації. БІС має виконуватися з певною періодичністю (один раз на тиждень, на два тижні, на місяць чи на квартал) та оперативністю (щоб знайомити споживачів із новою інформацією).

Розрізняють такі види БІС:

1) індивідуальне — бібліографічне інформування певного споживача інформації, яке здійснюється з врахуванням його індивідуальних інформаційних потреб;

2) групове — бібліографічне інформування групи споживачів інформації, що об'єднуються завдяки подібності їхніх інформаційних потреб;

3) масове — бібліографічне інформування широкого кола споживачів інформації за темами, що мають суспільну значущість. Перший та другій види бібліографічного інформування споживачів інколи з'єднують і називають диференційованим БІС. Тоді третій вид називають недиференційованим БІС. Існують різні методи виконання БІС. Найбільш характерним методом диференційованого БІС є так звана " система вибіркового розповсюдження інформації" (система ВРІ). Вона може здійснюватися ручним, механізованим або автоматизованим способом. На сучасному етапі розвитку електронних засобів інформування найефективнішою є автоматизована система ВРІ, яка здійснюється за допомогою комп'ютерів. Система ВРІ передбачає попереднє вивчення та введення в систему відомостей про довгочасні запити споживачів. Відомості про документи

вводяться по надходженні останніх. Після порівняння пошукових образів запитів споживачів із пошуковими образами документів система видає бібліографічну інформацію про документи, що відповідають запиту. Споживачі зобов'язуються повідомляти бібліографа про свою оцінку наданої інформації. Систему ВРІ використовують, головним чином, як метод індивідуального БІС, але вона може бути також методом інформування групи споживачів інформації. Методами групового БІС можуть бути й різні форми та жанри бібліографічних посібників, якщо вони створюються з урахуванням постійнодіючих запитів або потреб певних груп споживачів інформації: бібліографічні бюлетені (покажчики або списки), бібліографічні картотеки, усні бібліографічні огляди. Методи БІС тісно пов'язані з методами бібліотечного обслуговування користувачів бібліотеки шляхом експонування самих документів: виставками, відкритими переглядами. Комплексною формою диференційованого БІС є " День спеціаліста", у якому використовують різні названі методи. Формами організації групового БІС можуть бути також: виділення інформаторів, які знайомляться з БІ та передають її своїй групі; виділення референтів, які більш глибоко вивчають не тільки БІ, але й самі документи, та визначають, яку саме інформацію можна використати у виробничій діяльності. Масове, або недиференційоване, БІС виконується також різними способами. Деякі з них збігаються зі способами диференційованого БІС, але відрізняються більш широким читацьким призначенням, тобто певною невизначеністю кола споживачів. Методами масового БІС можуть бути бібліографічні бюлетені, списки, покажчики, якщо вони розраховані на всіх читачів, без яких-небудь обмежувань. Наприклад, універсальні бюлетені нових надходжень у бібліотеку.

Як методи масового БІС використовують також бібліографічні картотеки; виставки-перегляди; усні бібліографічні огляди; плакати, що містять БІ; бібліографічні повідомлення в засобах масової інформації (газетах, журналах, на телебаченні, радіо). Комплексною формою масового БІС є " День інформації", на який запрошують будь-яких відвідувачів бібліотеки. На ньому використовують різні методи БІС: виставки-перегляди, бібліографічні огляди тощо. Різновидом " Дня інформації", розрахованим на широке коло спеціалістів певного виробництва, є відносно нова форма БІС: " Ярмарок ідей". Бібліотека або науково-інформаційний центр готує інформацію про нові публікації з певної проблеми, а також про неопубліковані документи, які є в різних фірмах та установах, і виступає посередником у налагодженні стосунків споживачів інформації з цими установами. Більш докладно методи БІС вивчатимуться у навчальних дисциплінах, які знайомлять а організацією та методикою практичної бібліографічної діяльності в бібліотеках.