Довідково-бібліографічне обслуговування

Довідково-бібліографічне обслуговування (ДБО) — це бібліографічне обслуговування відповідно до разових інформаційних запитів споживачів інформації, пов'язане з наданням довідок та інших бібліографічних послуг. Як наголошувалося (див. п. 3.4) інформаційний запит — це опосередкований прояв інформаційної потреби, суб'єктивне формулювання інформаційного інтересу. Разовий інформаційний запит — це такий запит, з яким споживач звертається до інформаційної установи, розраховуючи на негайну відповідь і не пов'язуючи своє звертання з бібліографічним обслуговуванням у майбутньому. На разовий інформаційний запит інформаційний працівник (бібліотекар, бібліограф, книгопродавець тощо) дає негайну відповідь у тій формі, яка можлива: підбирає відповідні документи чи шукає інформацію про такі документи і видає її у вигляді бібліографічної інформації. Інформаційний запит може бути перетворений споживачем у бібліографічний запит, тобто в інформаційний запит на бібліографічну інформацію, чи у фактографічний запит — вимогу на фактографічну інформацію. Узагальнену структуру ДБО можна показати схематично (див. рис.7.1). Активною стороною в процесі ДБО є споживач інформації, який звертається до бібліографа із запитом. Відповідь бібліографа може бути надана споживачеві у вигляді довідки, консультації або відмови. Довідки та консультації можуть бути бібліографічні чи фактографічні.

Бібліографічні довідки у відповідь на разовий запит споживача містять БІ. Бібліографічні консультації містять поради щодо самостійного пошуку БІ споживачем.

Фактографічні довідки містять відомості про конкретні факти, події, явища реальної дійсності, дані з різних галузей знань, трактування термінів тощо. Фактографічна довідка може містити також посилання на джерело фактографічної інформації, але тільки після відповідних фактографічних даних.

Фактографічні консультації містять поради щодо самостійного пошуку фактографічної інформації споживачем.

Відмова бібліографа у відповідь на інформаційний запит повинна містити мотивування неможливості видати інформацію, яка була б релевантна запиту.

Найбільшу частину відповідей у процесі ДБО складають бібліографічні довідки, які поділяються на адресні, тематичні та уточнювальні.

Адресна бібліографічна довідка встановлює наявність та (або) місцезнаходження документа у певному фонді. Видається вона споживачу у вигляді бібліографічного опису документа, що супроводжується шифром зберігання документа у фонді.

Тематична бібліографічна довідка містить бібліографічну інформацію з визначеної теми (як правило, у вигляді бібліографічного списку). Тематична довідка відповідає на питання: " Яка існує література з певної теми? ".

Уточнювальна бібліографічна довідка — це та, в якій встановлюються та (або) уточнюються елементи бібліографічного опису документа, що були відсутні або перекручені у запиті споживача. Частіше за все читач не знає прізвища автора і тому не може знайти документ (шукає його під назвою, у той час, як у каталозі він відображений під прізвищем автора), або не знає, був документ виданий у вигляді окремого видання чи частини видання (шукає статтю як окреме неперіодичне видання). Тому бібліографу потрібно встановити прізвище автора (у першому випадку) або встановити відомості про документ, в якому опублікована стаття.

Уточнювальна бібліографічна довідка часто виконується в тому випадку, коли відповідь на адресний бібліографічний запит була негативною, і тому виникає потреба встановити точні бібліографічні відомості про документ. І навпаки, у разі позитивної відповіді уточнювальна довідка перетворюється на адресну, тому що треба вказати читачу, чи є потрібний документ у фонді бібліотеки.

Класифікацію відповідей у процесі ДБО можна подати на рис. 7.2.

Довідки у процесі ДБО можуть бути усними чи письмовими. Методика виконання бібліографічного пошуку докладніше вивчатиметься в інших бібліографічних курсах, присвячених безпосередньо організації та методиці

практичної бібліографічної роботи. Той напрям бібліографознавства, що вивчає методику бібліографічного пошуку, одержав назву " бібліографічна евристика" — від грецького вислову " еврика! ", що означає " я знайшов! ".