Основні види та результати АСОД. Реферува́ння — це одна з найбільш широко розповсюджених письмових форм отримання інформації, яка дозволяє при сучасному величезному потоці інформації у

Реферува́ ння — це одна з найбільш широко розповсюджених письмових форм отримання інформації, яка дозволяє при сучасному величезному потоці інформації у короткий термін відібрати потрібну спеціалісту інформацію. У порівнянні з анотуванням реферування є досконалішим методом обробки інформації джерел інформації: якщо в анотаціїприводиться лише короткий перелік питань, що розглядаються, то в рефераті викладається сутність питань та наводяться найважливіші висновки.

Реферат — це стислий виклад змісту первинного документа з основними фактичними відомостями та висновками і без інтерпретації чи критики. При реферуванні здійснюється мікрозгортання інформації, і тому реферат більш повно розкриває зміст першоджерела, ніж інші варіанти аналітико-синтетичної обробки документів.

Реферування – це опрацювання Д. або його частини, спрямоване на створення стислого викладу його змісту.

Його результат: різного виду реферат.

Реферування як процес аналітико-синтетичної переробки інформації. Зародження реферату як форми мікроаналітичного згортання документної інформації. Виникнення та становлення реферативної періодики. Реферативні видання ХІХ ст. Теоретичні розробки в галузі реферування. Зарубіжна реферативна періодика. Розробка теорії реферування наукової літератури. Особливості практики реферування в різних країнах. Всеросійський інститут наукової і технічної інформації (ВІНІТІ). Проект Всесвітньої системи науково- технічної інформації (ЮНІСІСТ). Розвиток реферування в сучасній Україні. «реферативний журнал України» (Книжкова палата України), реферативний журнал «Джерело» (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського). Передумови створення системи реферування в Україні. Джерельні, інформаційні, матеріальні, інтелектуальні ресурси створення загальнонаціональної системи реферування в Україні. Кооперація у створенні загальнонаціональної системи реферування. Інформаційні установи – учасники координації. Галузеве реферування інформаційних установ та його місце в загальнонаціональній системі реферування. Перспективи розвитку загальнонаціональної системи реферування.