![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Тест 8.2
1. Інвестиції за характером участі в інвестуванні поділяються на... б) валові та чисті; в) реальні та виробничі; г) іноземні та приватні. 2. Залежно від того, хто виступає інвестором, інвестиції поділяють на... а) прямі та портфельні; б)власні та запозичені; в) внутрішні та іноземні; г) Міждержавні та приватні. 3. Фінансовими називаються інвестиції... а) які фінансуються за рахунок фінансових коштів підприємства; б) які використовуються для придбання акцій, облігацій та інших цінних паперів; в) направлені на вдосконалення активної частини основних фондів; г) вкладені у нематеріальні активи підприємства. 4. Інвестиційна діяльність підприємства може здійснюватися за рахунок... а) власних фінансових ресурсів; б) позичкових фінансових коштів; в) залучених фінансових коштів; г) бюджетних інвестиційних асигнувань; д) безплатних і благодійних внесків, пожертвувань організацій, підприємств і громадян; е) правильні відповіді б), в) та г); ж) усі відповіді правильні. 5. Величина чистих капіталовкладень визначається як... б) загальна сума одноразових витрат капіталу на просте і розширене відтворення основних фондів; в) сума валових капітальних вкладень та амортизаційних відрахувань; г) величина амортизаційних відрахувань, котрі використовуються на просте відтворення основних фондів. 6. Позикові джерела формування інвестиційних ресурсів — це... а) довгострокові кредити банку; б) безповоротно надавані кошти на цільове інвестування; в) емісія акцій підприємства; г) страхова сума відшкодування збитків, обумовлена втратою майна; д) усі відповіді правильні. 7. Іммобілізована в інвестиції частина надлишкових оборотних фондів підприємства є джерелом формування інвестиційних ресурсів. а) власним; б) позиковим; в) залученим. 8. До власних джерел формування інвестиційних ресурсів підприємства не належать... а) частина чистого прибутку, спрямована на розвиток підприємства; б) емісія акцій підприємства; в) страхова сума відшкодування збитків, обумовлена втратою майна; г) іммобілізована в інвестиції частина надлишкових оборотних фондів підприємства; д) реінвестована шляхом продажу частина основних фондів. 9 Вкладення, здійснювані іноземними громадянами, юридичними особами та державами, називають... а) іноземними інвестиціями; б) закордонними інвестиціями; в) приватними інвестиціями; г) спільними інвестиціями. 10. Період окупності інвестицій характеризує... а) ступінь покриття поточних зобов'язань за рахунок поточних активів; б) рівень дохідності інвестицій; в) термін, за який інвестиції повністю окупаються; г) правильні відповіді а) і в); д) усі відповіді неправильні. 11. Дисконтна ставка, за якою майбутня вартість грошового потоку має бути приведена до теперішньої вартості інвестованих коштів, називається... а) внутрішньою нормою дохідності; б) дисконтною ставкою проекту; в) середньою депозитною ставкою; г) нормою дохідності інвестицій з урахуванням рівня інфляції, ризику й ліквідності інвестицій. 12. Величина грошового потоку за реальними інвестиціями визначається як... а) сума валового прибутку та амортизаційних відрахувань від вартості матеріальних активів фірми; б) різниця між теперішньою вартістю грошових потоків і розміром прибутку, який виплачується інвестору; в) розмір доходу, який планує одержати інвестор; г) сума чистого прибутку та амортизаційних відрахувань; д) правильна відповідь відсутня. 13. Реальна вартість проекту капітальних вкладень з урахуванням результатів від продажу діючого устаткування та податків має назву... а) початкові інвестиції; б) грошовий потік; в) зведені витрати; г) питомі капітальні вкладення. 14. Чистий приведений дохід визначається як... а) сума інвестованих коштів і приведеного до майбутньої вартості грошового потоку; б) різниця між сумою інвестованих коштів та приведеним до теперішньої вартості грошовим потоком; в) різниця між приведеним до теперішньої вартості грошовим потоком і сумою інвестованих коштів; г) різниця між отриманим доходом і сумою інвестованих коштів. 15. Відтворювальна структура інвестицій — це співвідношення довгострокових витрат та... а) форми лише простого відтворення основних фондів; б) форми лише розширеного відтворення основних фондів; в) простого і розширеного відтворення основних фондів; г) правильні відповіді б) і в); д) усі відповіді правильні. 16. Фінансові інвестиції - це.... а) вкладення, які фінансуються за рахунок фінансових коштів підприємства; б) вкладення капіталу в дохідні види фондових інструментів; в) вкладення, направлені на вдосконалення активної частини основних фондів підприємства; г) вкладення капіталу в нематеріальні активи підприємства. 17. Які цінні папери, що обертаються на фондовому ринку, не є фінансовими інструментами інвестування діяльності підприємства? а) акції; б) облігації; в) опціони; г)векселі; д) ощадні сертифікати. 18. Пайові цінні папери — це... б) облігації; в) векселі; г) ощадні сертифікати; д) казначейські зобов'язання. 19. Яка класифікаційна ознака має найбільш суттєве значення для інвестора при виборі акції як об'єкта фінансового інвестування? а) особливості реєстрації та обігу; б) характер зобов'язань емітента; в) форма власності емітента; г) регіональна приналежність емітента. 20. Залежно від мети вкладання коштів для інвестора істотне значення має розподіл облігацій на... а) облігації підприємств та облігації внутрішніх державних і місцевих позик; б) іменні облігації та облігації на пред'явника; в) процентні та безпроцентні облігації; г) короткострокові та довгострокові облігації. 21. Обґрунтування економічної доцільності придбання акцій інвесторами зводиться по суті... а) до оцінки їхньої реальної вартості, яка забезпечує отримання очікуваної норми інвестиційного прибутку; б) до розрахунку показників: період окупності, внутрішня норма дохідності, чистий приведений дохід та індекс дохідності; в) до порівняння інвестиційних витрат і величини грошового потоку. 22. Величина грошового потоку за пайовими цінними паперовий розраховується як... а) сума періодично виплачуваних відсотків і вартість їх реалізації по закінченні терміну їх використання; б) сума періодично виплачуваних по них дивідендів та вартість їх реалізації по закінченні терміну їх використання; в) сума періодично виплачуваних відсотків та їхня фіксована вартість; г) сума періодично виплачуваних дивідендів та їхня ринкова вартість по закінченні терміну їх використання; д) реальна вартість цих фінансових інструментів. 23. Цінний папір, який надає право власності на частку майна і прибутку акціонерного підприємства, — це... а) акции; б)облігації підприємств; в) ощадні сертифікати; г) компенсаційні сертифікати; д) приватизаційні сертифікати. 24. Функції щодо регулювання фондового ринку належать... б) Кабінету Міністрів України; в) Антимонопольному комітету України; г) Верховній Раді України; д) Координаційному комітету з питань фондового ринку при Президентові України. 25. Ринковий курс акції визначається як... а) відношення дивідендів на акцію до ставки дисконту; б) відношення дивідендів на акцію до середньоринкового курсу акції за певний період; в) відношення чистого прибутку підприємства за певний період до виплачених дивідендів на акцію; г) усі відповіді неправильні. 26. Інвестиційний проект є економічно ефективним, якщо індекс дохідності інвестицій (Ід): а) дорівнює 0; б) більше 0, але менше 1; в) дорівнює 1; г) більше 1. 27. До організаційно-економічних чинників, що впливають на рівень ефективності використання капітальних вкладень, відносяться... а) технологія виробництва; б) поліпшення структури капітальних вкладень; в) конкуренція; г) кон'юнктура ринку; д) застосування більш прогресивних видів сировини та матеріалів. 28. Найбільшу віддачу від капітальних вкладень можна отримаєш, якщо спрямувати їх на... а) створення чи оновлення активної частини основних фондів; б) проектування технології виробництва: в) управління проектом; г) маркетингові дослідження; д) проектування нових видів продукції.
Завдання для розв’язання 8.1. Підприємство мало щорічний прибуток 2000 тис.грн. На модернізацію обладнання плануються капіталовкладення в обсязі 2350 тис.грн. Цей захід спрямований на поліпшення якості продукції і має збільшити прибутки на 20 %. З'ясувати, чи доцільно інвестувати такий проект, якщо Ен = 0, 2. 8.2. Завдяки застосуванню нової технологічної лінії собівартість одиниці продукції зменшилася з 3680 до 3650 грн. Нову технологічну лінію розраховано на річний випуск 120 тис. виробів. На її придбання і введення в дію вкладено коштів на суму 15 млн. грн. Обґрунтувати економічну доцільність застосування нової лінії, розрахувавши економічну ефективність і термін окупності інвестицій. Ен = 0, 2. 8.3. Попит внутрішнього ринку на продукцію підприємства становить 120000 шт. Наявна на початок розрахункового року виробнича потужність становить 80000 шт. Очікуваний коефіцієнт використання виробничих потужностей підприємства — 0, 92. Проектом передбачається ввести додаткові потужності з такого розрахунку: збільшення виробничої потужності на кожні 500 шт. потребує 93 тис.грн. інвестицій. Визначити необхідний розмір інвестицій для забезпечення попиту ринку. 8.4. Визначити технологічну структуру капіталовкладень і головний напрям зміни цієї структури за даними таблиці.
8.5. Програма заходів з автоматизації виробництва на підприємстві розрахована на 3 роки і розроблена у двох варіантах. Визначити доцільніший варіант програми за даними таблиці, якщо ставка дисконту d = 0, 1.
8.6. Акціонерне товариство за результатами своєї діяльності виплатило акціонерам дивіденди з розрахунку 25 грн. на одну акцію. Найближчими роками є можливість збільшувати розмір дивідендів щорічно на 7, 5 %. Реалізаційна ціна акції на фондовому ринку дорівнює 200 грн. Обчислити розмір дивідендів через три роки, а також віддачу капіталу. 8.7. Дані за варіантами модернізації цеху наведені в таблиці. Вибрати з них найдоцільніший (ефективний), якщо Ен = 0, 15.
8.8. Перед підприємством постало завдання: капітально відремонтувати існуючі основні фонди провідного цеху або замінити їх сучаснішим устаткуванням (модернізувати). Дані про кожний з інвестиційних проектів наведені у таблиці. Який з проектів ефективніший?
8.9. Виробнича фірма розробляє інвестиційний проект, реалізація якого впродовж чотирьох років може забезпечити грошові доходи (потоки) відповідно 62000, 38000, 30000 і 21000 грн. Визначити, чи економічно прийнятний цей проект, якщо початкові інвестиції становили 90000 грн. при ставці дисконту 10 %. Відповідь обґрунтувати, розрахувавши чисту дисконтовану вартість або індекс дохідності інвестиційного проекту. 8.10. Підприємство розглядає можливість реалізації інвестиційного проекту загальною вартістю 1200 тис.грн. За цим проектом на початку першого року підприємство витрачає 800 тис.грн., а на початку другого — 400 тис.грн. Починаючи з кінця другого року підприємство починає отримувати грошові доходи: за 2-й рік — 300 тис.грн., за 3-й — 400 тис.грн., за 4-й — 550 тис.грн., за 5-й — 650 тис.грн. Дисконтна ставка — 10 %. Обґрунтувати доцільність реалізації запропонованого проекту, розрахувавши такі показники: • чистий приведений дохід; • індекс дохідності; • термін окупності інвестицій. 8.10. Для збільшення річного обсягу виробництва до 600 тис. виробів розроблено чотири варіанти реконструкції діючого підприємства за даними таблиці. Визначити оптимальний варіант реконструкції за терміном окупності капіталовкладень.
8.11. Визначити ефективний варіант капіталовкладень у будівництво при різному розподілі їх за роками, якщо на початку третього року планується одержання грошових потоків, що становитимуть 32 млн..грн. Ставка дисконту дорівнює 10 %. Дані про розподіл інвестицій за роками і варіанти цього розподілу наведені в таблиці (у млн..грн.).
8.12. Визначити загальну суму необхідних капіталовкладень для підприємства, якщо за існуючої виробничої потужності 21 тис. од. у плановому році очікується попит на його продукцію на рівні 24 тис. од. Капітальні витрати на одиницю приросту виробничої потужності становлять 12, 4 грн. Коефіцієнт використання потужності — 0, 84. 8.13. Фірма розглядає проект із щорічними запроектованими грошовими потоками протягом трьох років відповідно 5000, 3000 і 4000 тис.грн. Початкові інвестиції— 10100 тис.грн. Застосувавши показник індексу рентабельності та ставку дисконту 10 %, визначити, чи можна схвалити цей проект. 8.13. На підприємстві планується технічне переозброєння провідного цеху з метою поліпшення якості вироблюваної ним продукції. На основі розрахунків бізнес-плану встановлено, що здійснення цих заходів потребує інвестицій у розмірі 3, 5 млн.грн., а грошові потоки (доходи) Ri за роками становитимуть: за 1-й рік — 0, 5 млн.грн., за 2-й — 1 млн.грн., за 3-й — 1, 7 мли грн., за 4-й — 2, 5 млн.грн. Ставку дисконту прийняти на рівні 12 %. Визначити показники ефективності інвестицій на технічне переозброєння цеху та термін їх окупності.
Тема 9. Інноваційні процеси Методичні вказівки до вивчення теми Тема «Інноваційні процеси» — одна з найважливіших серед навчальних тем курсу «Економіка підприємств». У процесі її вивчення необхідно постійно проводити порівняльний аналіз процесів, що відбуваються при інноваційній діяльності на підприємствах та у середовищі, що його оточує. Розпочати вивчення проблемних питань теми необхідно з виокремлення сукупності термінів та їх тлумачення. У першу чергу слід з'ясувати спільне та різне у тлумаченні термінів «новина» та «нововведення», «новація» та «інвенція»; встановити зміст і види інноваційних процесів, їхнє місце в інноваційній діяльності підприємства. Знайомлячись з інноваційними процесами в інноваційній діяльності, генезисом новин і нововведень, необхідно звернути увагу на локальні й глобальні новини (нововведення), визначити роль і місце новин у нововведеннях, що реалізуються, процес формування глобальних нововведень з локальних. При цьому необхідно проаналізувати, по яких напрямах і які види інноваційних процесів створюють умови трансформування локальних нововведень у глобальні та глобальних у локальні. Ґрунтуючись на знаннях щодо трансформування локальних і глобальних нововведень, динаміки інноваційних процесів, можна перейти до вивчення взаємозв'язків окремих видів інноваційних процесів. При цьому необхідно спочатку виокремити кожний вид інноваційних процесів, а потім встановлювати взаємозв'язки залежно від перебігу процесів щодо кожного виду. На основі окремих взаємозв'язків в інноваційних процесах слід визначити зв'язки між усіма видами процесів у сукупному впливі один на одного. Сформована таким чином модель взаємозв'язків і взаємного впливу інноваційних процесів дасть змогу більш докладно дослідити вплив цих процесів на підприємницьку діяльність суб'єктів господарювання. Такий вплив тим сильніший, чим більша кількість, процесів, пов'язаних між собою, впливає на певний напрям діяльності підприємства або групу напрямів. Другим проблемним напрямом вивчення теми вважається розвиток науково-технічного прогресу. Вивчаючи питання цього напряму необхідно спочатку ознайомитися із тлумаченням терміна «науково-технічний прогрес»; визначити сутність і варіантність, сфери використання цього терміна, на основі ретроспективних інформаційних джерел відстежити еволюцію поняття «науково-технічний прогрес» та його складників. Необхідно також дослідити динаміку розвитку новацій у різних галузях знань та їхній вплив на трансформування техніки та технологій на окремих етапах розвитку суспільства й певного підприємства. Базуючись на знаннях щодо загального розвитку науково-технічного прогресу, можна переходити до розгляду його форм. Використовуючи результати дослідження динаміки розвитку новацій та їхнього впливу на суспільний розвиток, необхідно з'ясувати, чому виокремлюються саме еволюційна та революційна форми науково-технічного прогресу; визначити, що вони мають спільного, а що їх різнить; встановити, за рахунок яких чинників досягається еволюційність і революційність перетворень у науці й техніці. Треба зробити спробу оцінити сучасну ситуацію стосовно науково-технічних перетворень в Україні й визначити, які процеси нині більш активні — еволюційні чи революційні. Науково-технічний прогрес має певну мету та певні напрями її досягнення. Ці напрями поділяються на загальні та пріоритетні, головною метою вивчення їх є визначення основи такого поділу. При цьому з цілісної сукупності напрямів НТП доцільно виокремити такі, що є загальними та пріоритетними для України, й визначити їхнє місце в адекватних процесах загальносуспільного характеру. Базуючись на відповідних статистичних даних, необхідно дослідити тенденції трансформації пріоритетів нововведень на сучасному етапі перетворень у різних секторах національної економіки. Науковий і технічний розвиток, у першу чергу, ґрунтується на досягненнях у царині формування базових технологій. Прогресивні базові технології забезпечують стрімкий розвиток техніки, що викликає зміни у конкретних технологіях, дає змогу створювати необхідні суспільству товари з принципово новими споживчими якостями. Тому, вивчаючи проблемні питання стосовно прогресивних базових технологій, необхідно визначити, які технологічні рішення відносяться до базових технологій. Слід з'ясувати критерії, на підставі яких визначається прогресивність певної технології, та процедуру формування сукупності прогресивних базових технологій сучасної України; виокремити чинники, що найбільше впливають на стрімкий розвиток базових технологій. Найсучасніші технологічні процеси потребують використання ресурсів з новими якостями. Насамперед до таких ресурсів відносяться новітні синтетичні, композиційні та надчисті матеріали. Розглядаючи проблемні питання щодо новітніх матеріалів, необхідно з'ясувати, що таке синтетичні, композиційні та надчисті матеріали. При цьому необхідно звернути увагу і на галузі виникнення цих матеріалів, і на сфери їх використання; виокремити швидковпроваджувані матеріали й такі, що їх широке використання сьогодні неможливе через відсутність відповідних технологій як в Україні, так і за її межами. Іншим ресурсним чинником забезпечення динамічного розвитку науково-технічного прогресу є нетрадиційні види енергії. їх широке впровадження забезпечить Україні економічну незалежність від закордонних постачальників енергоресурсів. Тому при вивченні кола питань стосовно прогресивних енергоресурсів необхідно визначити, які види енергії відносять до нетрадиційних; провести відповідну класифікацію за використовуваними первинними ресурсами, технічними засобами виробництва енергії, засобами передавання та формами подачі енергії споживачам. Слід визначити напрями та обсяги заміни традиційних видів енергії нетрадиційними, спрогнозувати динаміку цих процесів. Сучасне бачення розвитку техніко-технологічної бази виробництва орієнтоване на широке впровадження в усі сфери управління виробничими процесами засобів автоматизації управління процесами виробництва. Тому не є самостійною в інноваційних процесах на основі науково-технічного прогресу комплексна автоматизація і комп'ютеризація виробництва (процесів управління). При вивченні питань щодо цієї проблеми необхідно з'ясувати, що означають терміни «автоматизація виробництва» та «комп'ютеризація виробничих процесів», звернувши при цьому увагу на кінцеву мету різних процесів. Слід визначити головні засоби, за рахунок яких провадяться автоматизація та комп'ютеризація виробництва, а також галузі, що найбільш потребують таких нововведень. На основі відповідних інформаційних джерел слід визначити сучасний рівень автоматизації та комп'ютеризації виробничих процесів на окремому промисловому підприємстві та в Україні загалом. Розвиток техніки та технології, накопичення нових наукових досягнень в основному здійснюються за рахунок технічних нововведень. Але у динаміці інноваційних процесів переважають організаційні, економічні, соціальні та юридичні нововведення. Ця група нововведень знаходить своє відображення у процесах, що мають місце в організаційному прогресі. Ґрунтовне вивчення організаційного прогресу необхідно розпочати з його термінологічного визначення. Далі слід з'ясувати характерні риси, притаманні організаційним, економічним, соціальним та юридичним нововведенням, їхньому впливові на характер і динаміку організаційного прогресу. Необхідно пам'ятати, що організаційний прогрес на відміну від науково-технічного прогресу узагальнює в собі багатоаспектність трансформацій суспільного виробництва. При більш глибокому вивченні організаційного прогресу необхідно віднайти загальносистемний та внутрішньосуб'єктний напрями його розвитку, з'ясувати особливості перебігу інноваційних процесів за кожним напрямом окремо, визначити спільні риси, що забезпечують інтегрування цих напрямів у єдине ціле. Організаційному прогресу, як і іншим процесам життєдіяльності людини, притаманні орієнтація на визначену мету та вплив на певні об'єкти, що забезпечують її досягнення. Отже, при вивченні теми необхідно звернути особливу увагу на такі основні об'єкти організаційного прогресу, як організація виробництва і праці, окремі елементи економічного механізму господарювання, соціальні та правові відносини. Необхідно визначити загальну характеристику цих об'єктів, їхні особливості та структурований поділ на елементи. Слід також з'ясувати форму впливу суб'єктів інноваційного процесу на об'єкти у підприємницькій діяльності інституціональних структур. Завершальним аспектом інноваційної діяльності підприємств, що їх необхідно ґрунтовно дослідити та вивчити, є основні тенденції Організаційного прогресу. Вивчаючи цей блок проблемних питань, і доцільно у першу чергу дослідити основні шляхи, якими розвивався організаційний прогрес від початку свого прояву до сучасного моменту; виокремити ключові напрямки трансформацій цього процесу та віднайти ті, що забезпечуватимуть активний розвиток інноваційної діяльності у майбутньому. Варто спробувати обґрунтувати свою уяву тих чи інших змін в організаційному прогресі та інноваційних процесах, що будуть формалізуватися під впливом цих змін. Визначення результативності інноваційної діяльності підприємства ґрунтується на розрахунках ефективності реалізації науково-технічних нововведень. Проведення таких розрахунків передбачає використання певних методів визначення ефективності технічних та інших нововведень. Вивчаючи існуючі та використовувані методичні підходи до визначення ефективності нововведень, необхідно звернути увагу на такі, що забезпечують найбільшу точність з урахуванням не тільки чинника часу, а й динамічного розвитку середовища, що оточує підприємство. У разі більш глибокого ознайомлення з методологією розрахунку ефективності нововведень доцільно вивчити порядок визначення народногосподарського та внутрішньогосподарського економічного ефекту. Народногосподарський економічний ефект від створення та використання нововведень передбачає визначення всіх характеристик впливу нововведення при реалізації його на великій кількості підприємств. Особливість визначення внутрішньогосподарського ефекту — це обмеженість характеристик впровадження нововведення певним підприємством у певному напрямі діяльності цього підприємства. Тому на завершальній фазі самостійного вивчення методології розрахунку ефективності нововведень необхідно провести відповідні розрахунки ефективності впровадження одного й того ж нововведення у межах певного підприємства або групи підприємств. Інноваційні процеси мають значні періоди перебігу у часі, особливо фундаментальні наукові дослідження, які можуть провадитися не один рік. Тому для точного визначення ефективності цих досліджень, а також результатів впровадження таких виробничих процесів необхідно враховувати зміни середовища господарювання підприємства у часі. Для цього треба докладно розглянути методологічні підходи до дисконтування грошових потоків, протягом підготовки та реалізації нововведення. Необхідно набути навичок приведення витрат і доходів підприємства від впровадження нововведень до певного моменту часу й на основі цього визначати ефективність цих нововведень. Ґрунтуючись на набутих знаннях і навичках щодо розрахунку ефективності нововведень з урахуванням чинника часу, можна переходити до вивчення проблемної інформації стосовно розрахунку чистого прибутку від реалізації науково-технічного нововведення. Чистий прибуток — це визначальний показник економічної ефективності, особливо щодо технічних новин (нововведень). Його, як правило, використовують при визначенні доцільності проведення науково-технічних розробок й виборі найбільш ефективних варіантів реалізації інвестиційних проектів. Хоча питома вага технічних нововведень у загальних обсягах реалізації науково-технічних нововведень є значною, не менш важливі й організаційні нововведення. Вони не потребують значних капітальних вкладень, але можуть мати ефективність на рівні з науково-технічними нововведеннями. При всій схожості у підходах до визначення ефективності впровадження організаційних нововведень вони мають і певні особливості, на які необхідно звернути увагу. Крім того, вивчаючи особливості розрахунків ефективності організаційних нововведень, доцільно розглянути й методи визначення соціального ефекту від реалізації конкретного нововведення.
Рівень НТП оцінюється великою кількістю показників, серед яких основними є показники технічного-рівня виробництва, що відображають обсяг фактичного впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, технології, організації праці й управління. 1. Фондоозброєність праці: Фо = де Соф — вартість основних виробничих фондів; Ч — середня чисельність промислово-виробничого персоналу. 2. Технічна озброєність праці: То = де Сакт — вартість активної частини основних виробничих фондів. 3. Електроозброєність праці: Е о = де ε — кількість спожитої електроенергії. 4. Коефіцієнти оновлення і вибуття основних фондів, а також їх активної частини: Кон = 5. Коефіцієнти вводу та ліквідації основних фондів. Рівень НТП може також характеризуватися допоміжними показниками: коефіцієнтами електрифікації, механізації, автоматизації виробництва, спожитою на технологічні цілі часткою електроенергії та ін. Інтенсивність інноваційних процесів на виробництві можна оцінити, обчислюючи показники, пов'язані з рухом основних фондів підприємства. Показники руху основних фондів і методику їх розрахунків наведено в табл. 1 Таблиця 1
Е фективність НТП характеризує результативність інвестицій і є відношенням ефекту від здійснення заходів НТП до витрат на них. Економічний ефект — це результат будь-якого заходу, який найчастіше виражається певною грошовою сумою. Ефект від упровадження НТП може бути як позитивний (економія витрат), так і негативний (збитки). Прискорення НТП загалом спричинює й інші ефекти: крім економічного ресурсний, технічний, соціальний та ін. Ресурсний ефект — це вивільнення частини ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових) на підприємстві. Технічний ефект — це поява нової техніки і технології, відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, ноу-хау та інших нововведень. Соціальний ефект — це підвищення матеріального і культурного рівня життя населення, повніше задоволення потреб у товарах і послугах, поліпшення умов і техніки безпеки праці, зниження частки важкої ручної праці. Річний економічний ефект у виробника новітньої продукції може бути обчислений так: Еріч = (Δ П - Ен де Δ П — приріст прибутку в розрахунку на одиницю реалізованої продукції новітнього зразка (порівняно з реалізацією одиниці продукції попереднього зразка); Ен — нормативна ефективність; К — питомі капіталовкладення; Vріч — річний обсяг випуску новітньої продукції.
завдання для самостійної роботи
|