Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Вимоги до оформлення структури роботи
Титульний аркуш Титульний аркуш є першою сторінкою роботи, яка містить таку інформацію: назва міністерства, якому підпорядкований вищий навчальний заклад; назва вищого навчального закладу (ці компоненти друкують великими літерами світлого кольору шрифтом 14 кегля); прізвище, ім’я, по батькові студента-виконавця роботи; назва (тема) роботи (друкують великими літерами напівжирним шрифтом); назва має бути, по можливості, короткою, відбивати суть вирішуваної в роботі проблеми; для конкретизації, уточнення, пояснення назви (теми) до неї можна додати невеликий підзаголовок (4 – 6 слів), який відділяють від назви крапкою, двокрапкою, дужками; шифр і найменування спеціальності (подається за переліком): вид роботи (курсова дипломна); курс, форма навчання (денна, заочна, вечірня, екстернатна, дистанційна), факультет, де навчається студент; науковий ступінь, учене звання, прізвище, ім’я, по батькові наукового керівника і консультанта (цей компонент друкують з правого боку); назва міста і рік. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, проте включають до загальної нумерації.
2.2. Зміст Зміст – структурний компонент роботи, який подають на її початку. Зміст містить найменування та номери початкових сторінок усіх складових роботи – розділів, підрозділів, пунктів (якщо вони мають заголовок), у тому числі вступу, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаної літератури, додатків. Номери початкових сторінок подають арабськими цифрами без знака №. На цій сторінці її порядковий номер не вказують.
2.3. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень (далі – Перелік) – це необов’язковий компонент роботи. Необхідність у ньому виникає тоді, коли в роботі використано маловідомі або авторські скорочення, символи, позначення й таке інше. Якщо в роботі вони повторюються менше трьох разів, то їх розшифровку подають у тексті при першому згадуванні, а не виносять в окремий Перелік.
Вступ Вступ – компонент наукової праці, в якому обґрунтовується необхідність проведення дослідження, розкривається ступінь розробки проблеми і значущість теми, підстави і вихідні дані для її дослідження. Вступ має, як правило, таку структуру: актуальність теми. Вона визначається шляхом об’єктивного критичного аналізу розробки теми. Показ актуальності теми, доцільності її вивчення має бути небагатослівним. Тут важливо вказати на головне, тобто те, що розкриває сутність проблеми; зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Якщо робота пов’язана із напрямком досліджень кафедр, де виконується робота, на це треба коротко вказати. При цьому обов’язково зазначають номери державної реєстрації планів, програм, тем науково-дослідної роботи кафедри; мета і завдання дослідження. Їх формулюють коротко, конкретно, вказуючи на засоби досягнення мети, її суть; об’єкт дослідження. Це той матеріал (явище, процес), який породжує проблему й служить джерелом її вивчення; предмет дослідження. Предмет виділяють у межах об’єкта як його частину, певну грань, сторону. Предмет дослідження має визначати його тему і становити основний інтерес дослідника; методи дослідження. Автор роботи має чітко окреслити всі використані в дослідженні методи для досягнення поставленої мети і завдань. Це має бути не звичайний номенклатурний перелік методів, а коротка й змістовна їх характеристика щодо конкретного застосування (що вивчалося за допомогою того чи того методу). Вибір методів повинен логічно випливати із змісту роботи, адекватно розкривати об’єкт і предмет дослідження; наукова новизна одержаних результатів. Викладають наукові положення роботи із зазначенням, що нового досягнуто автором, який рівень цієї новизни (вперше розроблено, удосконалено, дістало подальший розвиток, обґрунтовано тощо). Не можна в цей пункт включати нові практичні результати (способи, пристрої, методики, схеми, алгоритми і т.п.); практичне значення одержаних результатів. Тут треба подати відомості про практичне їх застосування. Також можна подавати рекомендації щодо використання одержаних результатів. Також цей пункт включає в себе коротку інформацію про впровадження результатів дослідження із зазначенням назв організацій, де здійснювалося це впровадження, форм реалізації та реквізитів відповідних документів; апробація результатів роботи. Указується, на яких конференціях, семінарах, засіданнях тощо оприлюднено результати дослідження. При цьому зазначається тема, місце й дата проведення конференції. Тут же зазначається, у скількох статтях (тезах) опубліковані результати роботи.
|