Співвідношення партійно-політичних блоків у парламенті України за результатами виборів 2007 р. Діяльність уряду на чолі з прем’єр-міністром Ю.Тимошенко.

По-перше, головний підсумок дострокових виборів для учасників виборчих кампаній зі стажем полягає у тому, що через ряд об'єктивних і суб'єктивних чинників удвічі скоротилося число їх учасників у порівнянні із попередньою кампанією півторарічної давності. Цей чинник теоретично мав би сприяти більш чіткому і усвідомленому волевиявленню громадян, а, отже, і об'єктивнішій оцінці учасників політичного процесу. Але з іншого боку, зниження явки виборців деякою мірою нівелювало цю об'єктивну оцінку.

По-друге, ще одним підсумком кампанії для українського політикуму є те, що вибори 2007 року переконливо продемонстрували, що український виборець більше не голосує за ідеологію. Він голосує за особистості. Крім того, в 2007 році партіям потрібен був результат у вигляді якомога більшої кількості голосів, а не кардинальних зрушень у громадській думці. Враховуючи це, головні політичні сили (Партія регіонів, БЮТ і НУ-НС) використовували одні й ті ж агітаційні теми і фактично відрізнялися одна від одної лише фігурами своїх лідерів.

По-третє, значна частина українських громадян розчарувалася у всіх діючих політиках. Про це свідчить високий відсоток людей, які проголосували «проти всіх», і потрібно відзначити, що це — не найгірші люди.

Президентська «Наша Україна-Народна самооборона» не виконала головної задачі, яка на неї покладалася у ході кампанії: повернути лідерство в постпомаранчевому таборі. НУ-НС відстав від БЮТ майже на 4 мільйони голосів.

Партія регіонів погіршила свої показники лише в двох областях: як ні парадоксально, ними виявилися Донецька (зниження результату на 1.5%) і Луганська (0.8%) області. Втім, в даному випадку про падіння довіри виборців цих областей до «регіоналів» не може бути і мови – рівень підтримки партії тут залишається вище 70%.

Лідеру БЮТ за підсумками дострокових виборів, можливо, не так важливо, чи дістанеться їй пост глави уряду, скільки те, що вдалося перевірити у дії обгрунтованість її президентських амбіцій. Результат виявився більш ніж позитивним.

Другі вибори поспіль БЮТ демонструє результат кращий, ніж прогнозували соціологи. У 2007 р. БЮТ одержав 30, 71% народної підтримки, збільшивши за рік число своїх прихильників на 1, 5 мільйони (5 652 876 в 2006 році проти 7 162 174 в 2007-у).

Юлія Тимошенко за підсумками дострокових виборів опинилася в найсприятливішій ситуації. Якщо «помаранчева» коаліція не створюється, Президент втрачає свій електорат, його перебирає Юлія Тимошенко. Опинившись в опозиції, вона поширює свій вплив, одержує весь «помаранчевий» сегмент. Плюс — просувається на «синьо-червону» територію. Якщо ж коаліція створюється, Юлія Тимошенко стає прем'єр-міністром і починає втілювати у життя популістські соціальні обіцянки, цілком можливо, що вона знову набере бали.

Таким чином, подвійна диспозиція, що склалася, дозволяє Юлії Тимошенко одержати виграш за будь-якого варіанту. У разі створення демократичної більшості Юлія Тимошенко знов стає Прем'єром і одержує жадану владу. Якщо ж партнери в черговий раз «кидають» її, і вона вимушено опиняється в опозиції, шанси лідера БЮТ тільки міцніють. На президентських виборах-2009 Тимошенко дістає максимально високі стартові можливості.

Саміт НАТО в Бухаресті (квітень 2008 р.) та його рішення щодо приєднання України до Плану дії відносно вступу до НАТО (ПДЧ).

Найбільший в історії НАТО саміт відбувся в Бухаресті в квітні 2008р. Бухарест відвідали більше 60 голів держав і урядів та керівників міжнародних організацій. Центральними темами засідань ради НАТО стали питання розширення альянсу, обговорення операції НАТО в Афганістані.Рада НАТО ухвалила рішення відкласти надання Україні і Грузії можливості підписати Плани дій про членство (ПДЧ є обов'язковим етапом на шляху в члени НАТО). Проти надання Україні і Грузії статусу країн-кандидатів заперечували вісім членів НАТО: Німеччина, Франція, Іспанія, Італія, Португалія, Нідерланди, Бельгія, Люксембург. Разом з тим, альянс вперше зробив політичну заяву, про те, що ці країни «з часом будуть прийняті в НАТО». Рада НАТО дала вказівку міністрам закордонних справ альянсу провести на черговій зустрічі у Брюсселі оцінку відповідності України і Грузії критеріям вступу.Цей компроміс став прекрасним зразком європейської переговорної дипломатії: він не задовольнив жодну з сторін, але дозволив всім оголосити про свою перемогу.У Бухаресті Віктор Ющенко назвав рішення альянсу «історичним» і «важливим кроком на шляху України до альянсу», однак, негайно після прибуття до Києва спростував власні заяви справою, звільнивши послів України в Німеччині та Росії. Прийняття такого рішення відразу після повернення з саміту спостерігачі пояснили як «глибоке розчарування» Києва результатами саміту в Бухаресті.2 квітня 2010 чинний Президент України Віктор Янукович ліквідував міжвідомчу комісію з питань підготовки країни до вступу в НАТО і національний центр з питань євроатлантичної інтеграції.

117. Прийняття України до ВТО (2008 р). Перспектива та проблематичність даного чинника для економіки України. Україна добилась успіхів у проведенні реформ, необхідних для того, щоб стати 152-м членом організації, мовиться, в проекті відповіді ВТО, проте Євросоюз все так само вимагає в Україні відмінити експортні мита, які введені для того, щоб товари українського виробництва були дешевшими, якщо вони залишаються в середині країни. Членство у ВТО означає нові цінні ринкові можливості для промислових експортів країни з 47-мільйоним населенням. Робоча група дипломатів, залучених до київських переговорів з ВТО “розгорнула економічну політику і режим зовнішньої торгівлі України” і схвалила рішення, що “республіка Україна може приєднатися до угоди ВТО”, мовиться в 290-сторінковому проекті-доповіді. ЄС зробив членство у ВТО умовою для початку переговорів з Україною по вільній торгівлі – крок, який вважається важливим для зближення України з блоком 27-ми країн. Робоча група, як очікується, повинна провести свою фінальну зустріч(в наступному місяці). Проте, чиновники ВТО вважають, що можливо, рекомендація Генеральної Ради ВТО про формальне запрошення України в організацію, отримає вхід не раніше наступного року. Вступ України до торгової організації фактично дасть їй право вето у питанні членства у ВТО Росії, оскільки всі рішення у ВТО ухвалюються шляхом консенсусу.