Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Значення алаптації в трудовому процесі.
Праця людини прямо пов’язана із виробничим середовищем. Працівник може нормально працювати лише тоді, коли умови зовнішнього середовища - оптимальні. Коли ж вони міняються, стають несприятливими, то на протидію їм організм людини включає механізм адаптації, який зберігає сталість внутрішнього середовища, або змінює його в межах допустимого. Адаптація – це важливий засіб попередження травмування, виникнення нещасних випадків у трудовому процесі і відіграє значну роль в охороні праці. Адаптація – це динамічний процес пристосування організму та його органів до мінливих умов зовнішнього середовища. Адаптація у трудовому процесі поділяється на фізіологічну, психічну, соціальну та професійну. Фізіологічна адаптація – це сукупність фізіологічних реакцій, які є в основі пристосування організму до змін отчуючих умов, і направлені на збереження відносної постійності його внутрішнього середовища – гомеостазу. Гомеостаз – це відносна динамічна постійність складу та властивостей внутрішнього середовища і стійкість основних фізіологічних функцій організму людини. Суть механізму адаптації полягає у змінах меж чутливості аналізаторів, розширенні діапазону фізіологічних резервів організму та зміні в певних межах параметрів фізіологічних функцій. Процес фізіологічної адаптації має наступні фази: переважання явищ декомпресії (порушення функцій), неповного пристосування і відносно стійкого пристосування. Психічна адаптація - процес встановлення оптимальної відповідальності особистості до оточуючого середовища в процесі діяльності. Гальмування мислення, низька швидкість переробки інформації, обмежений діапазон сприйняття, порушення функцій пам’яті гальмують адаптацію; висока рухливість нервових процесів – її підвищує. Психічна адаптація залежить від психічних реакцій на стреси, кваліфікації і культури людини, особливостей професіональної діяльності, конкретних умов праці тощо. Соціальна адаптація – це пристосування працюючої людини до системи відносин у робочому колективі з його нормами, правилами, традиціями, ціннісними орієнтирами. Під час соціальної адаптації працівник отримує інформацію про колектив, систему ділових і особистих взаємовідносин. При несприятливому протіканні соціальної адаптації підвищується рівень стресу на роботі, наслідки якого позначаться на поведінці працівника і можуть привести до міжособових конфліктів та нещасних випадків. Професійна адаптація – це адаптація до трудової діяльності, тобто, до робочого місця, знарядь і засобів праці, об’єктів та предметів праці, особливостей технологічного процесу і часових параметрів роботи тощо.
|