V. Організаційний напрямок

1. збільшення об’ємів геологорозвідувальних робіт в освоєних районах

2. перегляд вже діючих та введення нових економічно-обґрунтованих споживчих стандартів на мінеральну сировину.

Вперше поняття «Охорона надр» було дано в гірничому положенні СРСР в 1921.

Основні аспекти поняття «охорона надр»:

1) технічні методи і способи ведення гірничих робіт проводиться у відповідності до геологічної будови родовища із врахуванням характеру залягання пластів породи (геологічний контроль здійснюється державним фондом надр України);

2) використання і дотримання правил, які стосуються технічної правильності та технічної доцільності повного відпрацювання родовища;

3) застосування правил, які стосуються зйомки підземних та наземних гірничих виробок, тобто складання маркшейдерських планів перевірки шляхом контрольної зйомки виробки.

Основні вимоги до охорони надр:

1) охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожежі які погіршують якість корисної копалини, промислову цінність родовища і ускладнюють ведення гірничих робіт;

2) запобігання забрудненню надр при ведені робіт, які пов’язані із використанням підземного простору надр (сховища нафти і газу, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод);

3) дотримання встановленого порядку консервації та ліквідації підприємств по видобуванню корисних копалин і підземних споруд, які не пов’язані із процесом видобування;

4) запобігання накопиченню промислових і побутових відходів на площах водозбору та в місцях залягання підземних вод (якщо існує природне тріщинуватість водоупору) для потреб питного і промислового водопостачання;

5) запобігання самовільній забудові земельних ділянок, що виділені в земельний відвід гірничому підприємству.

Економічні аспекти втрат корисних копалин:

Збиток витрат визначається за формулою:

З=Б*(К₁-К₂)*Ц,

Де:

Б – балансові запаси, що погашаються, т

К₁ і К₂ – коефіцієнти вилучення запасів при різних рівнях втрат,

Ц – цінність 1 т недовилучених запасів.

Відшкодування за вилучену частину запасів розраховують за формулою

В=Б*К₂*в,

де:

в – розмір отриманого відшкодування на 1 т при підвищеному рівні витрат.

Отже економічні наслідки втрат дорівнюють:

Е_п=Б*((К₁-К₂)*Ц-К₂*в)),