Сучасні наукові дослідження проблем розвитку туристичної картографії.

В наш час стрімко зростає потреба в картографічних торах для туристсько-рекреаційної діяльності. Серед наукових робіт на території України в напрямку туристичної картографії слід відмітити в першу чергу Прасул Ю.І. яка безпосередньо розробляла напрям туристичної картографії. В її працях розкриваються питання наукових основ системного картографування регіонів України для потреб туризму (на прикладі Харківської обл..) [12] Зокрема розглянуто питання системного туристичного картографування регіонів України, проблеми нових типів туристичних карт укладених за комп’ютерними технологіями, а також нові вимоги до точності та змісту туристичних карт. Одним з напрямків проблем розкритих даним автором є питання що пов’язані із розробкою регіональних туристичних атласів, його основних принципів і т.д.

Стан забезпечення туристично-рекреаційної діяльності картографічною продукцією регіонального рівня заслуговує особливої уваги, бо подальший розвиток туризму має супроводжуватися розширенням інформаційної бази даних практично спрямованою картографічною інформацією про територію регіону, його історію, природу, населення, культуру, соціально-економічний розвиток, об’єкти туризму та туристичної інфраструктури, умови і фактори розвитку туризму тощо.

Прасул Ю.І. пропонує розглядати поняття “туризм” в наступних аспектах: 1) туризм як форма міграції населення, пов’язана з подоланням простору, який має певний набір туристично-рекреаційних ресурсів; 2) туризм як вид пізнавальної діяльності; різновид рекреації та спосіб проведення вільного часу; суспільно-економічне явище). Розглядаючи туризм, його функції, значення, потреби в картографічних творах та їх особливості з системних позицій Прасул Ю.І. пропонує свою класифікацію туризму за критеріями: віковий склад груп (дитячий, молодіжний, осіб середнього віку, осіб похилого віку), тип туристичної діяльності (екскурсія, похід, туристично-краєзнавча експедиція, навчально-тренувальний збір, спортивне орієнтування, мисливство, рибальство, збирання грибів, ягід тощо), засоби переміщення і види транспорту, які використовуються туристами (пішохідний, лижний, гірськолижний, судноплавний, кінний, велосипедний, мотоциклетний, автомобільний, автобусний, залізничний, авіаційний, комбінований), тип рекреаційних природних ресурсів та місцевості (рівнинний, гірський, водний, спелеологічний; міський, сільський).

Основними елементами тематичного змісту картографічних творів для потреб туризму, на думку вище згаданого автора, є умови і чинники розвитку туризму, які визначають туристичний потенціал регіону, під яким розуміємо сукупність усіх наявних можливостей, які використані або які можуть бути використані для розвитку туризму в регіоні. Основними серед них є: природні (рельєф, краєвиди та мальовничі ландшафти, клімат, водні ресурси, рослинний та тваринний світ, об’єкти природно-заповідного фонду, унікальні природні об’єкти); біокультурні (дендропарки та лукопарки, сквери, пам’ятки садово-паркового мистецтва тощо); історико-культурні (пам’ятки матеріальної та духовної культури нації); соціально-економічні (об’єкти туристичної індустрії та частина матеріального виробництва, яка забезпечує потреби туризму та рекреації). Очевидно що ступінь розвитку різних видів туризму, наявність певних ресурсів, унікальність туристичного потенціалу зумовлюють спрямованість картографічного забезпечення Карпатського, Полісько-Подільського, Київсько-Дніпровського, Донецько-Дніпровського, Причорноморського, Кримського рекреаційно-туристичних районів України, визначають обсяги видання карт та атласів, специфіку тематичного змісту картографічних творів.

Під поняттям “картографічний твір для потреб туризму”, прийнято розуміти просторову, образно-знакову модель дійсності, яка призначена для забезпечення пізнавальних та рекреаційних потреб населення, орієнтування на місцевості чи для організації туризм у.

Як різновид тематичних карт соціальної сфери розглядаються туристичні карти. Своєрідність цих картографічних творів та способів зображення на ній інформації для потреб туризму визначається великою різноманітністю видів та форм туризму, багатоаспектністю їх проявів, особливостями розміщення об’єктів туризму та туристичної інфраструктури. З появою нових комп’ютерних технологій, нових можливостей для розвитку внутрішнього та іноземного туризму, а отже і вимог до його картографічного забезпечення, туристичні плани та карти Прасул Ю.І. пропонує класифікувати:

· за масштабом (плани; велико-, середньо- та дрібномасштабні карти);

· за територіальним охопленням (плани локальних територій, туристичні карти та плани міст, туристичні карти окремих регіонів, країн, континентів або їх великих частин, світу);

· за рівнем синтезу змісту (аналітичні, комплексні, синтетичні);

· за практичним спрямуванням (інвентаризаційні, оцінювальні, проблемні, рекомендаційні, прогнозні);

· за мовою (україномовні, іншомовні, на декількох мовах);

· за способом використання (стінні, настільні, складані, текстові);

· за методом виготовлення (рукописні, поліграфічно видані, фотографічні, комп’ютерні, електронні, мультимедійні);

· за функціональними можливостями карт (статичні, інтерактивні, динамічні);

· за змістом (об’єктів туризму, суб’єктів туризму, взаємозв’язків суб’єктів та об’єктів туризму );

· за широтою охоплення теми (оглядові, маршрутні, спортивні, галузеві);

· за призначенням ( практичні, службові, рекламні);

· за категорією користувачів (для туристів, організаторів туризму; плани і карти для туризму: дитячого, молодіжного, осіб середнього віку, осіб похилого віку; плани і карти для несімейного, сімейного, сімейного з дітьми видів туризму);

· за нахилом площини, на яку проектується зображення (планові, панорамні, перспективні);

· за типом туристичної діяльності (плани і карти для кожного з видів активного та пасивного туризму, мисливства та рибальства, спортивного орієнтування, туристично-краєзнавчих експедицій, навчально-тренувальних зборів);

· за носієм картографічної інформації (традиційні, електронні, інші). (рис 3.)

Крім цього Прасул Ю.І. подає своє бачення розуміння змісту туристичного атласу. Туристичний атлас – це систематизоване комплексне зібрання туристичних і інших карт та планів, що виконані за єдиною програмою та призначені для широкого кола туристів, подорожуючих, а також для організаторів туризму і екскурсій, науковців, які займаються дослідженнями в галузі туризму, працівників органів управління туристичною діяльністю. Н її думку туристичні атласи поділяються за наступними критеріями: за територіальним охопленням (місто, регіон, країна, континенти або їх великі частини, світ); за змістом (комплексні, галузеві); за призначенням (довідкові, популярні, сувенірні); за методом виготовлення (рукописні, поліграфічно видані, комп’ютерні, електронні, мультимедійні); за функціональними можливостями карт (статичні, інтерактивні, динамічні); за носієм картографічної інформації (традиційні, електронні); за форматом і способом використання (настільні, книжкового формату, кишенькові); за мовою (україномовні, іншомовні, на декількох мовах).

Аналізуючи вище сказане можемо припустити що представлена інформація стосовно класифікації планів, карт і атласів будуть сприяти вдосконаленню методики укладання і оформлення картографічних творів для потреб туризму, розробці системи умовних позначень, а також обґрунтуванню єдиного підходу до створення регіональної системи картографічних творів.

Прасул Ю.І. також рекомендує створювати картографічний продукт для потреб туризму за такими напрямками:

· розширювати тематики туристичних картографічних творів;

· створюючи туристичні плани і карти природних та історико-культурних пам’яток, для промислового, зеленого, сільського, дитячого та інших видів туризму;

· для організаторів туристичної діяльності;

· завершити перехід до укладання картографічних творів на точній топографічній основі;

· підвищити інформативність тематичного змісту шляхом включення нових елементів (міжнародні транспортні коридори, санаторії, дитячі бази відпочинку, кемпінги тощо) та розширити існуючі (музеї з поділом за напрямом діяльності, пам’ятки архітектури з поділом за часом спорудження, стилем, призначенням);

Рис. 3 Класифікація картографічних творів для потреб туризму

Ю.І. Прасол

· розробити систему уніфікованих умовних позначень для туристичних карт різного призначення; доповнити картографічне зображення ілюстраціями та текстовими описами;

· впровадження матеріалів аерокосмічних зйомок у туристичну картографію;

· використати, крім державної, однієї або кількох іноземних мов;

· формувати довідково-інформаційні картографічні бази та банки даних про об’єкти туризму і туристичного сервісу. (Рис 4)

Рис. 4. Сучасні напрямки створення картографічних творів для потреб туризму.(за Прасул Ю.І.)

Слід також зауважити що в сучасних роботах науковців все частіше пропонуються новітні технології створення картографічного продукту для потреб туризму. Зокрема Прасул Ю.І. рекомендує використовувати структурно-графічне моделювання при визначенні загально-географічного та тематичного змісту регіональних картографічних творів, що дасть можливість впорядкувати уяву про об’єкт картографування та відтворити туристичний потенціал регіону через систему показників картографування.

Автор звертає увагу на дизайн картографічного продукту для туризму. На її думку візуально він повинен відображати особливості території, нації, її культуру, самобутність тощо. Для цього слід розробити серії художніх зображувальних засобів, використовувати стилізовані елементи національних орнаментів, рисунків, ретельно підбирати художні шрифти для оформлення назв чи пояснюючих підписів, вивчати можливості картографічної мови щодо сприйняття карти туристом, тощо.

Крім цього автор також пропонує розробити карти не тільки на паперовій основі але й в обов’язковому електронному варіанті (на мультимедійних носіях, для користувачів Інтернету, та ін.). Для чого рекомендовано використовувати редактори растрової графіки (наприклад PhotoShop для обробки графічних зображень об’єктів туризму, мальовничих ландшафтів), векторної графіки, зокрема FreeHand, на етапі оформлення видавничого оригіналу. Використання геоінформаційних систем ArсView та MapInfo доцільно використовувати при роботах регіонального системного картографування для потреб туризму. Зокрема MapInfo використовувати на етапі шифрування вихідних матеріалів та при створенні вузько галузевої ГІС. ArсView доцільно використовувати для роботи у середовищі ГІС із тематичними картами, базами даних, додатковими елементами, для укладання та використання електронних карт ресурсного потенціалу розвитку туризму. Такі карти призначені для роботи менеджерів туризму.

Мультимедійні технології забезпечують найзручніше представлення інформації в електронному вигляді. Гіпертекстова організація бази даних проектів, що створені в середовищі геоінформаційних систем, дозволяє сполучати властивості карти, туристичного довідника, путівника, ілюстрованого альбому водночас. Необхідною умовою функціонування різноманітних геоінформаційних та мультимедійних проектів є створення інформаційної бази даних регіонального системного картографування для потреб туризму, яка має включати цифрові топографічні карти, туристичні карти, табличні дані, графічні зображення, тексти, мультимедійні сюжети. Тобто подорожуючим потрібне хороше забезпечення картами, планами та путівниками того чи іншого регіону, в залежності де вони знаходяться.

Забезпечення картографічною продукцією туристсько-рекреаційної діяльності на регіональному рівні заслуговує нині особливої уваги, у зв’язку з тим що розвиток туризму в Україні супроводжується розширенням інформаційної бази даних практично спрямованою картографічною інформацією про територію регіону, його природу, населення, культуру, історію, соціально-економічний розвиток, інфраструктуру, об’єкти туризму, умови і фактори його розвитку.