Світовий баланс попиту і пропозиції олійних культур

Світове виробництво основних олійних культур

(за даними ФАО)

млн.т

Зростаючі потреби використання олій в технічній сфері, зокрема в біодизельній галузі, спричиняють збільшення попиту на пальмову олію. Достатньо низька ціна на пальмову олію стала одним з основних чинників підвищення зацікавленості, зокрема, європейських виробників біопалива до цього виду олії.

Виробництво соєвої олії в світі зростає, хоча й не так стрімко, як пальмової. Останніми роками зростання виробництва соєвої олії у світі забезпечують США – 24, 2%, Бразилія – 19, 2% та Китай – 18%.

Ріпакова олія посідає третє місце за обсягами виробництва після пальмової та соєвої. Стрімке зростання в ріпаковому секторі також пов’язано з розвитком біодизельної галузі. За виробництвом ріпакової олії першу позицію займає Китай, доля якого становить 30, 1%. Серед інших провідних виробників даного виду олії можна виділити ЄС, який забезпечує 27% світового виробництва, Індія – 12%, Канада – 9, 54% та Японія – 5, 8%.

Попри структурні зміни на світовому ринку рослинних олій та жирів, соняшникова олія залишається однією із найдорожчих видів рослинних олій, особливо, якщо порівняти з лідируючими за обсягами світового виробництва соєвою та пальмовою оліями. Така ситуація пояснюється тим, що високі європейські ціни на ріпакову олію здійснили суттєвий вплив на зміну пріоритетів споживчого попиту. У світі спостерігається зменшення використання ріпакової олії на користь збільшення використання соняшникової для харчових потреб. Враховуючи, що цінова різниця між ріпаковою та соняшниковою олією суттєво скоротилась і продовжує скорочуватися, можна стверджувати, що це призведе до нарощування імпорту соняшникової олії в ЄС, головним чином з Аргентини та країн Причорномор’я.

Головними виробниками соняшникової олії в світі є країни СНД, які забезпечують 30, 4% світового виробництва, тоді як країни ЄС – лише 23%, Аргентина – 17% та Китай – 1, 8%.

Загалом, високі світові ціни на рослинні олії формують головні тенденції розвитку глобального ринку та визначають напрямки використання олій в різних секторах економіки.

Стан глобального ринку рослинної олії характеризується за двома головними напрямками:

1) у світі відбувається постійне та динамічне зростання попиту на олії в технічний сфері;

2) збільшення чисельності населення зумовлює зростання споживання олій у харчовому секторі.

Таблиця 2.1.2

Світовий баланс попиту і пропозиції олійних культур

(оцінка USDA)

млн. тонн

Головною причиною різкого зростання цін на всі види олій, а також змін співвідношення між ними є стрімке збільшення нехарчового споживання рослинних олій. Хоча для потреб біодизельної промисловості використовується всього 10% рослинних олій, тим не менш, її вплив на ринок досить суттєвий. Нехарчове використання олій щорічно зростає на 2 млн т при паралельному зниженні споживання олій в харчовому секторі, що призводить до загострення конкуренції між двома сегментами ринку.

Таким чином, поточна ринкова кон’юнктура створює сприятливі умови для інвестицій і просування альтернативних видів палива на основі використання рослинної олії, що призводе до інтеграції світового енергетичного та агропромислового ринків, створить нові потужні

товарні та інвестиційні потоки в олійно-жировому комплексі. При цьому, загальна динаміка підвищення попиту на рослинні олії свідчить про нові пріоритети для України.

2.2 Аналіз українського ринку рослинних олій

Функціонування олійно-жирових підприємств України має тенденцію до зростання обсягів виробництва в останні роки. Потужності олійно-жирової галузі за останні п’ять років збільшилися вдвічі.

На сьогодні в Україні налічується близько 10 найбільших виробників рослинної олії, які контролюють до 90% всього виробництва. Найбільшими виробниками соняшникової олії виступають ДП «Сан-трейд» (Bunge Ltd.), ЗАТ «АТ Каргілл» (Cargill Inc.), ЗАТ «Євротек», ОДО «Холдинг «Зерноторгова компанія», холдинг «Кернел Групп», промислова група «КМТ», ВАТ «Одеський олійножировий комбінат», ЗАТ «Пологівский МЄЗ». Поряд з великими підприємствами в країні існує декілька тисяч дрібних підприємств з виробництва рослинної олії.

Загальною особливістю галузі є боротьба за основну сировину – насіння соняшнику. Щодо цього питання слід зазначити, що намагаючись завантажити основні потужності, найбільші компанії в останній час пропонують максимальні ціни на закупівельну сировину. Високі внутрішні ціни зумовлюють те, що соняшникова галузь є рентабельною та привабливою для інвесторів.

Проте, порівняльний аналіз рівнів роздрібних цін на олію соняшникову, які склалися в Україні та інших країнах світу у квітні - травні 2009 року свідчить, що в основному, вітчизняна ціна є нижчою, ніж в досліджуваних країнах СНД, Євросоюзу, Америки та Азії.

Таблиця 2.2.1.