Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Чергування приголосних
|
|
Іноді при змінюванні або творенні слів замість одного звука з'являється інший, тобто відбувається чергування звуків.
Найпоширеніші такі чергування приголосних:
| приголосні | приклади |
| [к] - [ц] - [ч] | рука- руці- рученька |
| [г] - [з] - [ж] | нога- нозі- ніженька |
| [х] - [с] - [ш] | вухо- у вусі- вушенько |
У дієслівних основах чергуються, крім того, ще такі приголосні:
| приголосні | приклади |
| [т] - [ч] | летіти- лечу |
| [д] - [дж] | сидіти- сиджу |
По іншому ці приголосні не чергуються: не може, напр., звук [г] чи [з] змінитися на [ш] або [ч] і т.д.
Проте в деяких словах як виняток ця закономірність порушується- в них замість чн вимовляється і пишеться шн: мірошник, сердешний, рушниця, рушник, двурушник, торішній, хоч ці слова походять відповідно від слів мірка, серце, рука, торік.
Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ськ(ий), -ств(о)
Під час творення нових слів за допомогою суфіксів -ськ(ий), -ств(о) приголосні на стику твірної основи і суфікса можуть зазнавати різних змін.
Два приголосних звука зливаються в один:
| злиття звуків | приклади |
| г, з, ж: + ськ(ий) зьк(ий) + ств(о) зтв(о) | Кавказ- кавказський, Запоріжжя- запорізький, боягуз- боягузтво |
| к, ц, ч: + ськ(ий) цьк(ий) + ств(о) цтв(о) | Вінниця- вінницький, козак- козацтво, молодець- молодецтво |
| х. с, ш: + ськ(ий) ськ(ий) + ств(о) ств(о) | Черкаси- черкаський, чех- чеський, птах- птаство |
Виняток становлять поодинокі прикметники на -ськ (ий), утворені від слів іншомовного походження: чикагський, цюріхський, бакський, казахський, тюркський.
Я кщо в кінці твірної основи після приголосного є суфікс -к-, то при творенні прикметника на -ськ (ий) -к- випадає: Чукотка- чукотський, П'ятихатки- п'ятихатський.
Якщо твірна основа кінчається на д або т, то у вимові відбуваються різні зміни, а саме:
| приклади | |
| на стику твірної основи і суфікса чується [дз], [ц] | люд+ський [л'удз'кий], люд+ство [л'удзтво]; брат+ський [брац'кий], брат+ство [брацтво] |
| кінцеві звуки твірної основи [т] і [ст] при збігу приголосних не вимовляються | студент+ський [студен'с'кий], студент+ство [студенство]. |
Але на письмі ці зміни не позначаються- такі слова пишуться за морфологічним принципом: людський, людство, братський, братство, студентський, студентство.
Виняток становлять слова міський (міст[о]+ський) і хвацький (хват+ський), які пишуться за фонетичним принципом.
Звуки н, л, д, дз, з, т, ц, с перед суфіксом -ськ (ий) вимовляються м'яко: кінський [к'ін'с'кий], ковальський [ковал'с'кий], панський [пан'с'кий], волинський [волин'с'кий].
М'який знак перед -ськ (ий) ставиться лише після л, після інших букв перед - ськ (ий) м'який знак не ставиться: ковальський [ковал+ський ], але: кінський [кін+ський].