Б) при відрядній оплаті праці, грн.

(17)

де: Е_П1 і Е_П2 - річний фонд основної заробітної плати робітників, які працюють погодинно до та після впровадження заходів, приведеної до однакового об’єму продукції (робіт), грн.;

Е_С1 і Е_С2 -відрядна розцінка за одиницю продукції (робіт) до та після впровадження заходів, грн.;

Е_Д1 і Е_Д2 - додаткова заробітна плата у % до основної, грн.;

В₂ - об’єм виробленої продукції після покращення умов праці в натуральних одиницях. (т, шт, га тощо).

4.3.1.2. Річна економія відрахувань на соціальне страхування визначається по формулі:

Е _СС = 0, 01 ВП × ^е / ₁₀₀ (18)

де: ВП – загальний обсяг реалізованої продукції або наданих послуг в рік, грн.;

е - відрахування на соціальне страхування в залежності від ступені ризику підприємства, %.

4.3.1.3. Річна економія заробітної плати при скороченні плинності кадрів по причині незадовільних умов праці:

Е _П = Д _ПР × ВП _д × Ч [1 - ] × a (грн.) (19)

де: Д_ПР- середня тривалість перерви в роботі звільнених працюючих при переході їх з одного підприємства на інше (в середньому – 22, 5 днів/;

ВП_Д – середньоденній виробіток валової продукції одним працюючим в звітному році, грн.;

Ч - чисельність звільнених на протягом року (середній показник за останні три роки), чол.;

К_П1 і К_П2– коефіцієнти плинності кадрів до та післявпровадження заходів, (%) який розраховується:

К_П = (20)

Ч – загальна кількість звільнених працюючих за власним бажанням відповідно до та після впровадження заходів, чол.;

Р_СР– середньооблікова кількість працюючих, чол.;

a - коефіцієнт, який враховує долю працюючих звільнених по причинам незадоволеності умовами праці в загальній кількості звільнених за власним бажанням: - для сільгосппідприємств a = 0, 165

- консервної промисловості a = 0, 170

- лісозаготівок a = 0, 180

- ремонтних підприємств a = 0, 320

- для промислових підприємств a = 0, 205

4.3.1.4. Річна економія оплати праці від зменшення кількості працюючих розраховується за формулою:

Е _ЗЧ = Е _Ч × З _М - DФ _СР × Ч₁ (21)

де: Е_Ч – абсолютне фактичне вивільнення чисельності працюючих, чол.;

З_М – середньорічна оплата праці одного працюючого (основна і додаткова) до та після впровадження заходів, грн.;

DФ_С - приріст середньої заробітної плати одного працюючого від впровадження заходів, грн.;

Ч₁ - кількість працюючих після впровадження заходів, чол.

4.3.1.5. Економія коштів бюджету державного соціального страхування в зв^’язку з скороченням травматизму та захворювання через незадовільні умови праці: на виплату пенсій інвалідам праці; на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності; скорочення затрат на санітарно - курортне лікування визначається за формулою:

Е (22)

де: DД – скорочення днів тимчасової непрацездатності по причині захворювань

та травм через незадовільні умови праці, дні/рік;

З_Н - середній розмір допомоги, грн./день;

DЧ - зменшення кількості працюючих, які отримали інвалідність Р -групи,

внаслідок скорочення кількості захворювань і травм, люд./р.

З - середній розмір пенсії Р – групи інвалідність в місяць, ;

DЧ_СК - зменшення кількості працюючих, які потребують санатарно-

курортного лікування, люд. / рік.;

З_СК - середня вартість одного дня перебування в санатарно-курортних закладах, грн./день;

Д_СК - середня продовжність санітарно-курортного лікування дні / чол.

4.3.1.6. Економіякоштів бюджету охорони здоров^’я в зв^’язку з зниженням необхідності госпіталізації та медичному обслуговуванні працівників по причині зменшення захворювань та травм через умови праці, можна розрахувати за формулою:

Е (23)

де: DЧ_{Г –} зменшення кількості працюючих, які госпіталізовані у зв_’язку з захворюваннями і травмами через незадовільні умови праці, люд./рік;

Д_Г - середня тривалість госпіталізації однієї людини, ;

З_ГС – норматив затрат на один день перебування хворого в стаціонарі, грн. / ліжко - день. З_ГС = 108, 5 грн.;

DЧ_а - скорочення кількості звернень в поліклініку, звернення / рік;

З_а -середня вартістьодного звернення в поліклініку ;

З_а = 12, 625 грн.

4.3.1.7. Економія коштів бюджету державного соціального страхування на пільгові пенсії в зв^’язку зі зниженням шкідливих та тяжких умов праці визначається за формулою:

Е_б = DЧ_П × З_П × 12 (24)

де: DЧ_П – зменшення кількості працюючих, які мають право на отримання пенсії на пільгових умовах по віку в зв^’язку зі зменшенням шкідливості та тяжкості умов праці, чол.;

З_П – середній розмір пенсії, грн. /міс. чол.;

12 - кількість місяців року

4.3.2. Економія за рахунок скорочення пільг розраховується за формулою:

Е_ПК = Едв + Ео + Ерд +Есх (25)

де: Е_ДВ- економія за рахунок зменшення кількості осіб, які користуються правом додаткової відпустки, грн.;

Ео - економія за рахунок зменшення кількості осіб, яки отримували тарифні надбавки до заробітної плати через незадовільні умови праці, грн.;

Е_РД- економія за рахунок зменшення осіб, які користуються скороченим робочим днем, грн.;

Е_СХ - економія за рахунок зменшення кількості осіб, які отримували лікувально-профілактичне та спец.харчування, грн.

4.3.2.1. Економія фонду оплати праці в зв^’язку з скороченням, або повною відміною додаткової відпустки визначається за формулою:

Е_ДВ = З_Д × (26)

де: Ч₁ і Ч₂- кількість працюючих, які користуються додатковою відпусткою відповідно фактично і планово, чол.;

З_Д - середньоденна оплата праці, грн.;

Д ₁ і Д ₂ – середня тривалість додаткової відпустки одного працюючого, який має право на цю відпустку відповідно фактично і за законом, дні;

4.3.2.2. Економія фонду оплати праці в зв^’язку з скороченням кількості працюючих, які користуються додатковою (по підвищеним тарифним ставкам) оплатою за роботу з тяжкими та шкідливими умовами праці визначається за формулою:

Е _ДО = (27)

де: З_Г1- середня погодинна тарифна ставка працівника з відрядною формою оплати праці на роботах з незадовільними умовами, грн.;

Ч_{Г1 і} Ч_Г2 - кількість працюючих з відрядною формою оплати праці на роботах з незадовільними умовами, відповідно фактична і планова, чол.;

З_В - середня погодинна тарифна ставка працівників з погодинною оплатою праці на роботах з незадовільними умовами праці, грн.;

Ч_{В1 і} Ч_В2 - кількість працюючих з погодинною формою оплати праці на роботах з незадовільними умовами, грн.;

Ф_С - ефективний фонд робочого часу, год.

4.3.2.3. Економія фонду оплати праці в зв^, язку з скороченням, або повною відміною скороченого робочого дня, розраховується за формулою:

Е_СД = З_Г × Ф_Д (28)

де: З_Г- середня оплата праці за годину одного працівника, грн.;

Ф_Д- денний фонд робочого часу одного працюючого в год., дні;

Ч_СД1 і Ч_СД2 - кількість працюючих, які мають право на скорочений робочий день (фактично і планово), чол.;

d₁ i d₂ - величина скорочення робочого дня через незадовільні умови праці (фактична і планова) у одного працюючого, год;

4.3.2.4. Економія витрат у зв^’язку з скороченням кількості осіб, які користуються спецхарчуванням (молоко) визначається за формулою:

Е_СХ = q _{СХ ×} Ф q (Ч_СХ1 - Ч_СХ2 ) (29)

де: q _СХ – вартість спецхарчування в день, грн;

Ф_д- ефективний фонд робочого часу, дні;

Ч_СХ1 і Ч_СХ2 – кількість осіб, які отримували спецхарчування, спецмолоко до та після впровадження заходів, чол.

4.3.3. Річна відносна економія умовно-постійних витрат, які утворюються в зв^’язку зі збільшенням об^’єму виробництва при впровадженні багатогалузевих заходів по поліпшенню умов і охорони праці, визначається за формулою:

Е_УП = DВП × У (30)

де: DВП – приріст випуску продукції за рахунок проведених заходів,

(т, га, _{Ц, ШТ. ТОЩО} );

У - умовно-постійні витрати на одиницю продукції, грн.;

4.3.4. Річна економія собівартості продукції (Е_С )від соціальних

показників визначається за формулою:

Е_С = Е_Т + Е_ЗХ +Е_ПЗ + Е_ВТ (31)

де: Е_Т- річна економія від зниження плинності кадрів, грн.;

Е_ЗХ- річна економія від зниження загального захворювання, грн.;

Е_ПЗ – річна економія від зниження професійних захворювань, грн.;

Е_ВТ - річна економія від зниження нещасних випадків, грн.

4.3.4.1. Економію собівартості продукції(скорочення втрат)при зниженні плинності кадрів можна розрахувати за формулою:

Е_Т = d × ВПр × п (1 - ) × a (32)

де: d– коефіцієнт витрат підприємством в залежності від річного виробітку продукції працюючим: С = 0, 037;

ВПр – середньорічний виробіток валової продукції одним працюючим в звітному році, грн.;

п - кількість звільнень за власним бажанням до впровадження заходів, чол.;

Кп ₁ і Кп ₂- коефіцієнт плинності робочої сили (відношення звільнених

працюючих за власним бажанням до загальної кількості) до та після

впровадження заходів, %;

a - коефіцієнт звільнень за власним бажанням у зв^’язку з незадовільними

умовами праці (для сільгосппідприємств a = 0, 165 – 0, 205 ).

4.3.4.2. Річну економію собівартості при зниженні рівня загального захворювання розраховують за формулою:

Е _{З З} = У × ВП _р × Д _З (1 - ) × М (33)

де: У - коефіцієнт, який враховує витрати підприємств за один день хвороби в залежності від змінної виробітки: У = 0, 3 – 0, 92;

ВПр - середньорічний виробіток валової продукції одним працюючим у звітному році, грн.;

Дз - річні витрати робочого часу до впровадження заходів в зв^’язку з загальним захворюванням, люд. – днів;

К_ПТ1 і К_ПТ2 – коефіцієнт втрат робочого часу від загальних захворювань

до та після впровадження заходів (кількість днів непрацездатності на 100 працюючих);

М - коефіцієнт, який враховує долю витрат робочого часу від загальних

захворювань з тимчасовою витратою працездатності в зв^’язку з незадовільними умовами праці: М = 0, 25 – 0, 46;

4.3.4.4. Річна економія собівартості продукції (скорочення втрат при скороченні професійних захворювань (дерматити, тендовагініти, пилові бронхіти, віброзахворювання тощо) можна розрахувати за формулою:

Епз = (Н ₁ – Н ₂) × К_М (34)

де: Н _{1 і} Н ₂- кількість випадків професійних захворювань з необоротними процесами до та післявпровадження заходів (для порівняння беруться середньорічні дані за п^’ятирічний період);

Км– матеріальні наслідки від одного нещасного випадку професійного захворювання, грн.

4.3.4.5. Річна економія собівартості продукції, що зумовлена

зниженням виробничого травматизму, визначається за формулою:

Еп =Д_Н1 (З_Д × с + м × Х_С)× +Д_ІН × (Т_їН1–Т_іН2 )Т +Дс(Т_СМ1 –Т_СМ2) (35)

де: Дн1 - річні втрати робочого часу до впровадження заходів у потерпілих

від нещасних випадків, тимчасова непрацездатність яких закінчилася в тому ж році з поверненням робітника на виробництво, люд./днів;

Зд – середньоденна заробітна плата, грн.;

с - коефіцієнт, який враховує інші втрати від вказаних нещасних випадків, окрім собівартості продукції, тобто матеріальних наслідків: (1, 2 – 1, 4);

м – коефіцієнт, який враховує втрати підприємства за один день хвороби в залежності від виробітку за зміну: (0, 2 + 0, 45);

х_С - виробіток за зміну одного робітника у звітному році, грн.;

К_{П1 і} К_П2- коефіцієнти втрат робочого часу до і після впровадження

заходів: (К_П = ;

Д_ІН і Д_С – втрати підприємства від одного нещасного випадку з інвалідним та смертельним наслідком;

Т_іН1 і Т_іН2- кількість нещасних випадків з інвалідним наслідком до і післявпровадження заходів;

Т_{СМ 1} і Т_СМ2- кількість нещасних випадків зі смертельним наслідком

до і післявпровадження заходів.