Рішення задачі №1.

Небезпечний виробничий фактор - це виробничий фактор, дія якого на працюючого в певних умовах приводить до травми або іншого погіршення здоров'я.

Шкідливий виробничий фактор - це виробничий фактор, дія якого на працюючого приводить до захворювання або зниження працездатності.

До покрівельних робіт належать заготівельні операції та облаштування покрівлі, часто безпосередньо на даху. Під час роботи покрівельники перевіряють розміри та правильність кутів покрівельних матеріалів, проводять розмітку різних елементів даху. Потім виконують пароізоляцію, утеплення покрівлі та стяжки. Після покриття покрівлі улаштовують карнизні звиси, жолоби тощо.

Основне завдання покрівельника - облаштувати покрівлю так, щоб вона якомога довше слугувала людям.

Під час виконання покрівельних робіт необхідно передбачати заходи щодо попередження впливу на працівників наступних небезпечних і шкідливих виробничих факторів, пов'язаних з характером роботи:

фізичні небезпечні й шкідливі виробничі фактори:

- конструкції, що руйнуються (робота на даху з ухилом);

- підвищена або знижена температура повітря робочої зони (покрівельні роботи здійснюються на даху);

- підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони (неможливість праці на загазованому і запиленому повітрі);

- підвищена або знижена температура поверхонь устаткування і матеріалів (робота з гарячими мастиками);

- підвищена або знижена рухливість повітря (розташування робочого місця на висоті);

- підвищений рівень ультрафіолетової радіації (робота під прямими променями сонця);

- підвищена напруга в електричному ланцюзі, замикання якого може пройти через тіло людини;

- розташування робочого місця на значній висоті щодо поверхні землі (покрівельні роботи здійснюються на даху);

- хімічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори (приготування гарячих мастик);

психофізіологічні небезпечні й шкідливі виробничі фактори:

- фізичні перевантаження (професія потребує від працівника значного фізичного напруження);

- нервово-психічні перевантаження (професія потребує від працівника постійної уваги і зосередженості).

Розрахунок коефіцієнтів частоти, ваги й загального показника травматизму, де:

Т – кількість нещасних випадків;

Р – кількість робітників підприємства;

Д – кількість днів непрацездатності;

а) показник частоти:

К= Т*1000/Р

К= 6*1000/49=122, 44

б) показник ваги:

К=Д/Т

К=99/6=16, 5

в) загальний показник травматизму:

К=Кчастоти* Кваги

К=16, 5*122, 44=2020, 26