Оформлення маршрутної документації. Туристично-краєзнавчої роботи

Туристично-краєзнавчої роботи

ПЛАН

1. Інструктивно-методичні документи, які регламентують туристсько-краєзнавчу роботу з учнівською молоддю у навчальних закладах України:

Ø Правила проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю України;

Ø Положення про туристські маршрутно-кваліфікаційні комісії;

Ø Закон України “Про туризм”.

1. Інструктивно-методичні і розпорядчі документи, що визначають роботу з учнівською молоддю у позашкільному секторі:

Ø Закон України “Про позашкільну освіту”;

Ø Положення про позашкільний навчальний заклад;

Ø Положення про будинки творчості учнівської молоді, станцію юних туристів.

1. Положення про конкурси, які регламентують туристко-краєзнавчу роботу шкільної молоді:

Ø Положення про рух учнівської молоді України за збереження і примноження традицій, звичаїв, обрядів народу “Моя земля – земля моїх батьків”;

Ø Положення про ІІ етап Всеукраїнської туристсько-краєзнавчої експедиції “Краса і біль України”.

Ø умови проведення Всеукраїнської історико-географічної експедиції “Історія міст і сіл України”. Рекомендації щодо підготовки конкурсних матеріалів Всеукраїнські історико-географічної експедиції “Історія міст і сіл України”.

Ø Положення про обласну туристсько-краєзнавчу експедицію “Люби і знай свій рідний край”. Положення про регіональну туристсько-краєзнавчу учнівську експедицію “Голос історії – голос майбутнього”. Акція “Моє село на туристичній карті України”.

Ø Положення про історико-етнографічну експедицію учнівської та студентської молоді “Україна вишивана”.

1. Інструктивно-методичні документи, які регламентують туристсько-краєзнавчу роботу з учнівською молоддю у навчальних закладах України,

Правила проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю України. Затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 24.03.2006 р. № 237. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1.06.2006 р. за № 660/12534

Дія цих Правил поширюється на навчальні заклади, які перебувають у сфері управління Міністерства освіти і науки України та органи управління освітою, що організовують проведення туристських подорожей.

Туристсько-спортивні походи поділяються за видами туризму і рівнем складності. За видами туризму походи поділяються на пішохідні, лижні, гірські, водні, велосипедні, спелеологічні, автомобільні, мотоциклетні, вітрильні. Можливе проведення комбінованих походів з елементами різних видів туризм у.

За рівнем складності туристсько-спортивні походи поділяються в залежності від технічної складності, кількості природних перешкод, протяжності і тривалості на категорійні – з І до VI категорії складності та некатегорійні.

До некатегорійних туристсько-спортивних походів належать походи, що мають складність, протяжність і тривалість, меншу від установленої для маршрутів і категорії складності.

Для місцевих некатегорійних походів тривалістю до 4 днів включно, у яких не передбачається подолання категорійних перешкод, а також екскурсій отримання позитивного висновку МКК не потрібне.

Поділ групи на підгрупи здійснюється у разі потреби проведення розвідки окремих ділянок маршруту; організації базового табору, проміжних пунктів зберігання продуктів харчування та спорядження; проведення радіальних виходів на маршруті з поверненням до початкового пункту виходу; виникнення та ліквідація наслідків аварійної ситуації, потреби надання допомоги іншим туристським групам або окремим громадянам.

Вимоги до формування туристських груп та учасників туристсько-спортивних походів

Туристські групи формуються з числа учнів загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних і студентів вищих навчальних закладів, які мають відповідний туристський досвід і підготовку для участі в запланованій туристській подорожі. Досвід та вік учасників екскурсій, експедицій і походів, керівників, їх заступників мають відповідати вимогам.

Учасники туристсько-спортивних походів, що проводяться в міжсезоння (час з несприятливими для даного виду туризму природними умовами), повинні мати відповідний туристський досвід участі в таких походах або в походах тієї самої категорії складності, що проводяться в звичайних умовах.

Учасниками походів ІІ – VI категорій складності можу бути учні і студенти відповідного віку, які мають досвід участі в походах на одну категорію складності нижче заявленого в будь-якому виді туризму, якщо вони мають досвід подолання локальних перешкод, характерних для цього маршруту, на одну півкатегорію нижче.

У походах III – V категорій складності одну третину членів групи можуть становити туристи з досвідом участі в походах на дві категорії складності нижче, у походах II категорії складності – з досвідом участі в походах 3 ступеня складності. При цьому дві третини учасників повинні мати відповідні туристський досвід і вік.

Учасники водних походів І – III категорій складності повинні мати відповідний досвід походів у будь-якому класі плавальних засобів, а починаючи з IV категорії складності, – у тому самому класі плавальних засобів або на байдарці.

Для участі в спелеопоходах допускаються учасники:

· у спелеопоходах І категорії складності: у горизонтальних не обводнених печерах – з 13 років, у вертикальних печерах – з 14 років;

· у спелеопоходах II категорії складності: у горизонтальних – з 14 років, у вертикальних – з 15 років;

· у спелеопоходах III категорії складності: у горизонтальних – з 15 років, у вертикальних – з 16 років.

Учасники категорійних походів з будь-якого виду туризму, а також учасники ступеневих водних походів повинні вміти плавати.

Вимоги до керівника туристської групи

Керівник, його заступник (заступники) туристської групи призначаються адміністрацією навчального закладу, який здійснює подорож. Заступником керівника експедиції або походу призначається особа віком старше 18 років. Досвід заступника керівника повинен відповідати вимогам, які висуваються до досвіду учасників. Керівник і його заступник (заступники) повинні мати знання і навички з надання першої долікарської допомоги. Кількість заступників керівника визначається навчальним закладом, який здійснює туристські подорожі.

При проведення походів П – VI категорій складності керівник повинен мати досвід участі в поході тієї самої категорії складності в будь-якому виді туризму, а також досвід керівництва походом на одну категорію складності нижче у будь-якому виді туризму і при цьому повинен мати досвід участі та керівництва в подоланні локальних перешкод, характерних для заявленого походу, тієї самої категорії складності або на одну півкатегорію складності нижче.

У разі проведення комбінованих походів керівник туристської групи повинен мати відповідний досвід для проходження ділянок, що включені в маршрут комбінованих походів.

При проведенні лижних походів керівник повинен мати досвід організації ночівель у зимових умовах (досвід “холодних” ночівель) та вміти надавши долікарську допомогу при простудних захворюваннях та обмороженнях.

Керівник туристської групи та його заступник (заступники) несуть відповідальність за життя, здоров’я учасників подорожі відповідно до законодавства, а також за виконання плану заходів, зміст оздоровчої, виховної і пізнавальної роботи, правил протипожежної безпеки, охорони природи, пам’яток історії і культури тощо.

Керівник туристської групи та його заступник (заступники) зобов’язані:

· при підготовці та проведенні будь-яких туристських подорожей: забезпечити підбір учасників подорожі відповідного віку та туристського досвіду;

· ознайомити учасників подорожі з цими Правилами; провести інструктаж учасників, помічників керівника з питань охорони праці та техніки безпеки під час подорожі з учнями та студентами згідно з вимогами Положення з обов’язковою реєстрацією в журналі встановленого зразка;

· сприяти страхуванню учасників туристської подорожі; отримати необхідну документацію та дозволи на проведення туристської подорожі;

· провести збори батьків учасників туристської подорожі (для подорожей учнів та студентів віком до 18 років); забезпечити під час подорожі додержання учасниками належного громадського порядку, санітарно-гігієнічних норм, виконання Правил дорожнього руху, правил пожежної безпеки, використання туристського спорядження, а також інших правил безпеки життєдіяльності.

При підготовці подорожей з активними способами пересування:

• до початку проведення туристської подорожі проконтролювати проходження медичного огляду всіма її учасниками;
• при підборі групи врахувати туристську кваліфікацію учасників, їх фізичну, технічну та спеціальну підготовку, а також психологічну сумісність; розробити план підготовки подорожі і розподілити між учасниками обов’язки згідно з цим планом, ознайомити учасників подорожі з їх правами та обов’язками;
• організувати всебічну підготовку учасників подорожі, перевірити необхідні знання, уміння та навички, вміння плавати, надавати долікарську допомогу та використовувати туристське спорядження, організувати необхідні тренування групи;
• провести запобіжне інформування учасників подорожі про фактори ризику в заплановані її подорожі і про відповідні заходи щодо запобігання безпеки;
• підготувати відповідний картографічний матеріал, розробити план та графік подорожі, визначити контрольні пункти та терміни проходження маршруту, заходи з техніки безпеки, ознайомити з цими матеріалами учасників подорожі;
• при потребі отримати консультації щодо маршруту в МКК або інших установах та організаціях; узгодити з адміністрацією навчального закладу, що проводить туристську подорож, та МКК порядок дій при планових (у разі потреби) поділах групи на підгрупи, а також кандидатури керівників (помічників) підгруп, туристська кваліфікація яких відповідають вимогам, викладених у розділі 4 Правил;
• організувати підбір та підготовку якісного групового та індивідуального спорядження, у т.ч. і спорядження для страховки, з урахуванням вимог техніки безпеки та специфічних особливостей конкретної подорожі (район подорожі, виду туризму, категорії (ступеня) складності походу, часу проведення подорожі тощо);
• організувати підготовку та підбір продуктів харчування, складання кошторису витрат, з’ясувати можливості поповнення запасу продуктів на маршруті; одержати, у разі потреби, дозвіл на відвідування району з обмеженим доступом (заповідники, заказники тощо); оформити в установленому порядку маршрутні документи;
• розробити план дослідницької, краєзнавчої, природоохоронної роботи та інших заходів на маршруті, якщо такі заплановано проводити; направити до відповідної аварійно-рятувальної служби повідомлення (за наявності рекомендації МКК) за зразком, що додається (додаток 6), не пізніше ніж за 10 днів до початку маршруту з активними способами пересування. Якщо маршрут проходить територією, що обслуговується декількома підрозділами, – направити повідомлення в кожний з них;
• у разі потреби зміни маршруту, складу групи, термінів проведення або інших записів у маршрутних документах до від’їзду групи в подорож погодити ці зміни з адміністрацією навчального закладу, який здійснює подорож, та МКК, що дала позитивний висновок про можливість проведення подорожі, і повідомити про це аварійно-рятувальну службу, яка зареєструвала групу.

Під час проведення туристських подорожей з активними способами пересування керівнику та його заступнику необхідно:

• дотримуватися затвердженого маршруту, робити, у міру можливості, відмітки в маршрутних книжках і маршрутних листах про проходження маршруту;
• дотримуватися рекомендацій і вказівок МКК та відповідної аварійно-рятувальної служби: забезпечити дотримання учасниками правил використання туристського спорядження, у т.ч. для страховки, повідомляти телеграмою навчальний заклад, який здійснює подорож, а також відповідну МКК та відповідну аварійно-рятувальну службу про початок та закінчення подорожі, а також про проходження групою контрольних пунктів;
• у разі зміни маршруту або складу групи за будь-яких обставин після виїзду в подорож повідомити про це при першій нагоді адміністрацію навчального закладу, який здійснює подорож, відповідну МКК та відповідну аварійно-рятувальну службу;
• уживати заходів, спрямованих на забезпечення безпеки учасників подорожі: зміна маршруту, припинення подорожі у зв’язку з виникненням небезпечних природних явищ та з інших обставин, а також у разі потреби надання допомоги потерпілому;
• при цьому ускладнення маршруту допускається тільки у виняткових випадках і не дає підстави для підвищення залікової категорії складності походу; не допускати безпідставного поділу групи, відставання від групи окремих учасників, а також від’їзду окремих членів групи без супроводу одного з заступників керівника (від’їзд одного чи декількох учасників можливий лише за умови, що в групі два або більше заступників керівника);
• у разі поділу групи призначити керівника підгрупі з числа своїх заступників та їх помічників (можливе призначення помічників керівника підгрупи з числа найбільш досвідчених учасників – учнів, студентів), що мають відповідний рівень туристської кваліфікації з урахуванням вимог, викладених у цих Правилах;
• при аварійній ситуації (раптовому виникненні умов, що загрожують життю та здоров’ю учасників подорожі) ужити заходів щодо збереження життя та здоров’я учасників, виходячи з конкретної ситуації та реальної наявності сил та засобів для ліквідації аварії; при будь-якому поділі групи визначити підгрупам завдання для виконання, контрольні терміни, порядок дій і зв’язок;
• у разі нещасного випадку керівник туристської групи зобов’язаний: терміново організувати надання першої долікарської допомоги потерпілому та його доставку до лікувальної установи, викликати, при потребі, найближчу аварійно-рятувальну службу; повідомити про випадок, що стався, керівника навчального закладу, що проводить подорож, відповідну МКК, службу безпеки життєдіяльності та інші відповідні служби; до прибуття комісії з розслідування зберегти обстановку на місці в тому стані, у якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров’ю оточення і не призведе до більш тяжких наслідків). Про нещасний випадок, що трапився під час далеких подорожей поза територією району (міста), керівник групи також повідомляє відповідний орган управління освітою; організувати, при потребі, оперативну допомогу іншій групі, що перебуває в даному районі і потребує допомоги.

Після закінчення туристської подорожі керівник і його заступники спільно з учасниками в обумовлені строки оформляють звіт про подорож і подають його навчальному закладу, який здійснює подорож. Звіт про експедицію або туристсько-спортивний похід з активними способами пересування подається у відповідну МКК. Після розгляду та затвердження звіту в МКК керівник оформляє довідки про здійснення походу та спортивні розрядку на кожного учасника групи.

Керівник туристської групи має право:

· у разі потреби і за наявності в групі не менше двох заступників керівника передати керівництво своєму заступнику за умови, що в наказі на проведення туристської подорожі обумовлено, кому може передаватися керівництво в екстремальних ситуаціях. Про передачу керівництва керівник групи повинен при першій нагоді повідомити навчальний заклад, який здійснює подорож;

· звертатися у вищі відомчі і туристсько-спортивні організації при незгоді із оцінкою його дій під час подорожі;

· ураховуючи фізичний, технічний та моральний стан групи або окремих учасників і свій власний, припинити подорож і зняти групу з маршруту.

Учасник туристської подорожі зобов’язаний:

· брати активну участь у підготовці подорожі і складанні звіту про неї, сумлінно виконувати покладені на нього обов’язки;

· своєчасно виконувати розпорядження керівника туристської групи та його заступника, помічників;

· у період підготовки до подорожі пройти медичний огляд у закладі охорони здоров’я і подати довідку про стан здоров’я керівникові;

· своєчасно повідомляти керівника туристської групи або його заступника про погіршення стану здоров’я чи травму;

· виконувати правила пожежної безпеки, правила безпеки на воді, правила поведінки в лавинонебезпечних районах та інші правила особистої та колективної безпеки, володіти необхідними навичками страховки та самостраховки у поході, а також знати способи запобігання травматизму і надання долікарської допомоги;

· дотримуватися правил використання туристського спорядження;

· при знаходженні зброї, вибухонебезпечних та незнайомих предметів не торкатися і не зрушувати їх з місця. Про місцезнаходження таких предметів терміново повідомити керівника туристської групи або його заступника, які при першій нагоді зобов’язані повідомити про знахідку відповідні місцеві органи;

· дбайливо ставитись до природи, пам’яток історії, культури.

Учасник має право:

· користуватися туристським спорядженням навчального закладу, який здійснює подорож, на встановлених умовах;

· брати участь у виборі і розробці маршруту;

· після подорожі брати участь у зборах групи з оцінки дій учасників подорожі, у тому числі і своїх власних;

· при значному погіршенні стану здоров’я наполягати на припиненні участі в подорожі, сході з маршруту.

Оформлення маршрутної документації

Документом для проведення походів І – VI категорій складності та некатегорійних походів, які включають елементи походів II – VI категорій складності, є маршрутна книжка. Документом на проведення некатегорійних походів є маршрутний лист.

Документи на похід (маршрутна книжка або маршрутний лист та їх копії, довідки про туристський досвід учасників та керівника, картографічний матеріал та інші документи, які потрібні для випуску групи на маршрут) подаються до МКК з відповідними повноваженнями не пізніше ніж за 10 діб до початку походу (без урахування часу на пересилання документів) з урахуванням графіка її роботи.

Маршрутні листи для здійснення місцевих некатегорійних походів тривалістю до 4 днів реєструються навчальними закладами, які здійснюють подорожі.

При позитивному висновку відповідної повноважної МКК про можливість здійснення групою заявленого походу керівнику туристської групи видається зареєстрована та підписана головою МКК і штампом МКК. При

потреби до маршрутної книжки вносяться особливі вказівки і рекомендації групі, місце реєстрації групи у відповідній аварійно-рятувальній службі перед виходом на маршрут.

Видача довідок про зарахований похід здійснюється МКК після розгляду звіту про туристсько-спортивний похід.

За порушення цих Правил, крім відповідальності, установленої законодавством, навчальні заклади, які здійснюють туристські подорожі, можуть порушити клопотання перед відповідними органами виконавчої влади і питань фізичної культури і спорту щодо застосування до порушників таких заходів впливу:

· не зарахування участі або керівництва в здійсненому поході;

· заборона участі в походах певної категорії складності на певний термін або керівництва ними;

· заборона на певний час керівництва туристськими групами.

Положення про туристські маршрутно-кваліфікаційні комісії

Туристські маршрутно-кваліфікаційні комісії навчальних закладів системи Міністерства освіти і науки України (далі – МКК) створюються на громадських засадах при навчальних закладах системи Міністерства освіти і науки України з метою надання теоретичної та практичної допомоги керівникам туристських груп учнівської та студентської молоді, а також адміністраціям навчальних закладів з питань організації спортивних туристських походів.

МКК в обов’язковому порядку створюються при Українському державному центрі туризму і краєзнавства учнівської молоді. Також МКК можуть створюватись при міських, район них центрах туризму і краєзнавства учнівської молоді (станціях юних туристів), вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах (далі – навчальні заклади) і керується нормативно-правовими актами в сфері туризму, Правилами, нормативними документами МОНУ, а також цим Положенням.

МКК має свій штамп встановленого зразка. Форма штампу затверджується Федфацією спортивного туризму України.

Організаційні засади діяльності МКК

МКК очолює голова. До складу МКК включаються за їх згодою найбільш досвідчені туристи-спортсмени, які мають досвід керівництва походами на одну категорію складності вище тієї, що розглядається МКК. Для розгляду документів про походи V категорії складності члени МКК повинні мата досвід керівництва двома походами тієї самої категорії складності в даному виді туризму. Члени МКК, які розглядають маршрутні документи на здійснення ступеневих походів, повинні мати досвід керівництва походом І категорії складності в тому самому виді туризму.

МКК для погодження складу та повноважень подає списки членів до підпорядкованого МКК (МКК вищого рівня) відповідно цього Положення за формою, затвердженою Федерацією спортивного туризму України.

Кількісний склад членів МКК визначається навчальним закладом, при якому вона створюється, виходячи з обсягу роботи та її повноважень, але не менше трьох осіб у кожному виді туризму.

МКК набуває повноважень за наявності таких документів:

• списку членів МКК, затвердженого підписом голови (або заступника) та штампом МКК вищого рівня, визначених цього Положення;
• протоколу погодження повноважень МКК навчального закладу за формою, установленою Федерацією спортивного туризму України; наказу навчального закладу про створення МКК.

Повноваження МКК дійсні протягом чотирьох років від дня затвердження протоколу погодження повноважень при умові збереження затвердженого складу її членів. Після закінчення чотирирічного терміну повноважень або в разі дострокової зміни складу членів МКК проводиться переоформлення документів, необхідних для створення МКК.

На засіданні МКК обираються голова, заступник голови та відповідальний секретар. Відповідальний секретар, як правило, обирається із числа штатних працівників навчального закладу, при якому створена МКК. Навчальний заклад, при якому створена МКК, надає приміщення для її роботи та забезпечує необхідними матеріалами, інвентарем та спорядженням.

МКК працює під контролем керівництва навчального закладу, при якому вона створена, а також тієї МКК, яка надала їй повноваження.

Зміст роботи МКК

МКК:

• проводить консультації з питань організації, підготовки та проведення туристських походів, розглядає маршрутні документи на їх проведення;
• приймає рішення про готовність туристських груп до проходження запланованого маршруту походу;
• проводить профілактичну роботу, спрямовану на попередження нещасних випадків у походах;
• контролює проходження туристськими групами маршрутів у встановлені контрольні строки;
• визначає форму, об'єм і зміст звіту про похід;
• розглядає звітні документи про проведені походи й остаточно визначає категорії (ступені) їх складності;
• видає довідки про здійснені походи;
• розглядає випадки порушення Правил та цього Положення, вносить пропозиції керівництва навчального закладу щодо вдосконалення роботи МКК, підвищення кваліфікації її членів;
• розглядає питання про склад та повноваження підпорядкованих МКК (МКК нижчого рівня);
• надає методичну допомогу, спрямовує та контролює роботу МКК нижчого рівня.

Порядок розгляду МКК маршрутних документів на проведення походів

МКК розглядає маршрутні документи на проведення походів і робить висновок про можливість їх проведення тільки в межах затверджених повноважень.

Якщо категорія складності запланованого походу перевищує повноваження МКК, їх) маршрутні документи направляють на розгляд тій, що надала повноваження.

Якщо МКК, що надала повноваження, не має повноважень для розгляду документів, останні направляються на розгляд до Центральної МКК Федерації спортивного туризму України.

При розгляді маршрутних документів на походи МКК зобов’язана перевірити:

· розробку маршруту та графік руху групи за основним та запасним варіантами, наявність картографічного матеріалу;

· знання керівником групи району походу, умов пересування та природних перешкод на маршруті;

· відповідність туристського досвіду керівника та учасників походу запланованому маршруту;

· правильність підбору спорядження, медикаментів;

· намічені заходи щодо безпечного проведення походу;

· правильність вибору контрольних пунктів і термінів проведення походу.

Висновки про підсумки розгляду маршрутних документів для ступеневих походів та походів І категорії складності підписується головою або заступником голови та одним членом МКК, для всіх інших походів – головою або заступником голови та двома членами МКК, що мають досвід керівництва походами на одну категорію складності вище від запланованого в даному виді туризму.

Члени МКК не мають права розглядати маршрутні документи груп, керівниками або учасниками яких вони є.

Маршрутні документи реєструються та зберігаються у навчальному закладі, при якому створена МКК, не менше трьох років.

Порядок розгляду звітних документів туристських груп про здійснення походу

МКК розглядає звітні документи про походи тих туристських груп, яким вона давала дозвіл на проведення походу. Звіт складається відповідно до вимог Правил.

Категорії складності походів оцінюються МКК відповідно до Правил, а також за кількістю та ступенем складності природних перешкод на маршруті походу. МКК може знижувати категорію (ступінь) складності подорожі, установлену при розгляді маршрутних документів, якщо:

· пройдено не весь запланований маршрут; група самостійно змінила маршрут під час походу, що призвело до зниження категорії складності запланованого маршруту;

· не обґрунтовано збільшення тривалості походу;

· окремі учасники походу через певні обставини не пройшли весь запланований маршрут.

МКК приймає рішення про залік здійсненого походу. При позитивному вирішенні питання щодо заліку походу. МКК видає керівнику та учасникам довідки встановленого зразку.

У маршрутній книжці (маршрутному листі) та в реєстраційному журналі МКК робляться відмітки про прийняття звіту, залік походу та видачу довідок. МКК використовує у своїй роботі форми довідок про залік походу, реєстраційних журналів та маршрутних книжок (маршрутних листів), затверджених Федерацією спортивного туризму України. Реєстраційні журнали зберігаються в МКК не менше п’яти років.

Закон України “Про туризм” прийнятий Постановою Верховної Ради України 15.09.1995 р. №325/95 -ВР із змінами від29.05.2001 №2470/111 і від 18.11.2003№1282-ІУ.

Стаття 13. Безпека в галузі туризму

З метою забезпечення безпеки туристів суб’єкти туристичної діяльності, здійснюючи відповідний вид діяльності, зобов’язані:

інформувати туристів про можливі небезпеки під час подорожі, необхідність виконання загальнообов’язкових вимог та запобіжних чи попереджувальних заходів (медичних щеплень тощо), створювати безпечні умови в місцях надання туристичних послуг, забезпечувати належне облаштування трас, походів, прогулянок, екскурсій тощо, забезпечувати спеціальні вимоги безпеки під час надання туристичних послух з підвищеним ризиком (автомобільний, гірський, лижний, велосипедний, водний, мотоциклетний, пішохідний туризм, спелеотуризм тощо), забезпечувати туристів кваліфікованими фахівцями туристичного супроводу, спеціальним спорядженням та інвентарем, забезпечувати навчання туристів засобам профілактики і захисту від травм, попередження нещасних випадків та надання першої медичної допомоги, забезпечувати надання оперативної допомоги особам, які постраждали підчас подорожі, транспортування потерпілих, оперативно інформувати органи місцевої влади та відповідальних осіб про надзвичайні ситуації, в яких опинилися туристи, подавати відомості про зниклих осіб.

Особи, які організовують експлуатацію туристичних ресурсів, зобов’язані забезпечувати виконання вимог щодо охорони довкілля та охорони культурної спадщини, а також вживати заходів щодо забезпечення мінімізації припинення шкідливого впливу на довкілля і соціально-культурне середовище та компенсувати завдані їм при цьому збитки.

Надання необхідної допомоги туристам, які опинилися у надзвичайній ситуації в межах території України, здійснюється спеціалізованими державними, комунальними та приватними службами, а також рятувальними командами, що утворюються відповідно до законодавства.

Стаття 16. Страхування туристів при здійсненні туристичних поїздок

Страхування туристів (медичне та від нещасного випадку) є обов’язковим і забезпечується суб’єктами туристичної діяльності на основі угод із страховиками. Туристи вправі самостійно укладати договори на таке страхування. У цьому випадку вони зобов’язані завчасно підтвердити туроператору чи турагенту наявність належним чином укладеного договору страхування.

Договором страхування повинні передбачатися надання медичної допомоги туристам і відшкодування їх витрат при настанні страхового випадку безпосередньо в країні (місці) тимчасового перебування.

Стаття 18. Порядок укладання договорів (контрактів)

Договір (контракт) на надання туристичних послуг укладається між суб'єктами туристичної діяльності, а також між ними та споживачами туристичного продукту (туристами).

Договір (контракт) повинен визначати обсяг; умови та якість надання послуг, порядок оплати та розрахунків, термін дії, права та обов’язки сторін, їх відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Договір (контракт) укладається у письмовій формі, скріплюється печатками та підписами сторін.

Договір (контракт) між суб'єктом туристичної діяльності і туристом або групою туристів вважається укладеним з моменту оплати вартості туру та видачі туристу чи керівнику групи туристського ваучера.

Стаття 21. Договір на екскурсійне обслуговування.

За договором на екскурсійне обслуговування одна сторона (суб’єкт, що здійснює туристичну діяльність) за встановлену договором плату зобов’язується надати за замовленням іншої сторони (екскурсанта) обслуговування, істотною частиною якого є послуги екскурсовода (гіда-перекладача) загальною тривалістю не більше 24 годин, які не включають у себе послуги з розміщення.

Особа, яка надає екскурсійні послуги, зобов'язана до укладення договору на екскурсійне обслуговування надати екскурсанту необхідну і достовірну інформацію щодо екскурсійного обслуговування, його видів і особливостей, кваліфікації екскурсовода, про порядок і строки оплати екскурсійних послуг, а також надати екскурсанту на його прохання іншу інформацію з питань екскурсійного обслуговування.

Стаття 25. Права та обов’язки туристів і екскурсантів.

Туристи і екскурсанти мають право на:

· на відпочинок, свободу пересування, відновлення і зміцнення здоров’я, на безпечне для життя і здоров'я довкілля, задоволення духовних потреб, захист і повагу людської гідності;

· необхідну і достовірну інформацію про правила в’їзду до країни (місця) тимчасового перебування, а також виїзду з країни (місця) тимчасового перебування і перебування там, про звичаї місцевого населення, пам’ятки природи, історії, культури та інші об'єкти туристичного показу, що знаходяться під особливою охороною, стан навколишнього середовища;

· інформацію про наявність ліцензії у суб'єкта, що здійснює підприємницьку діяльність у галузі туризму, дозволів, сертифікатів, інших документів, наявність яких передбачена законодавством;

· отримання туристичних послуг, передбачених договором;

· особисту безпеку, захист життя, здоров’я, прав споживача, а також майна; одержання відповідної медичної допомоги;

· відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору.

Туристи і екскурсанти зобов’язані:

не порушувати права та законні інтереси інших осіб, вимоги законів, які діють на території країни перебування, виконувати митні, прикордонні, санітарні та інші правила, поважати політичний та соціальний устрій, традиції, звичаї, релігійні вірування країни (місця) перебування, зберігати довкілля, дбайливо ставитися до об'єктів природи та культурної спадщини в країні (місці) тимчасового перебування, дотримуватися умов і правил, передбачених договором про надання туристичних послуг, дотримуватися під час подорожі правил особистої безпеки та відшкодовувати збитки, завдані їх неправомірними діями.

2. Закон України “Про позашкільну освіту” прийнятий Постановою Верховної Ради України 22.06.2000р.№184! -Ш

Цей Закон відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) визначає державну політику у сфері позашкільної освіти, її правові, соціально-економічні, а також організаційні, освітні та виховні засади

Стаття 6. Здобуття позашкільної освіти

Вихованці, учні і слухачі мають право на здобуття позашкільної освіти відповідно до їх здібностей, обдарувань, уподобань та інтересів. Позашкільна освіта здобувається громадянами у позаурочний та позанавчальний час у позашкільних навчальних закладах та інших навчальних закладах як центрах позашкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, в тому числі в школах соціальної реабілітації, міжшкільних навчально-виробничих комбінатах, професійно-технічних та вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації.

Стаття 8. Основні завдання позашкільної освіти

Основними завданнями позашкільної освіти є: виховання громадян України, вільний розвиток особистості та формування її соціально-громадського досвіду, виховання у вихованців, учнів і слухачів патріотизму, любові до України, поваги до народних звичаїв, традицій, національних цінностей українського народу, а також інших націй і народів, створення умов для творчого, інтелектуального, духовного і фізичного розвитку вихованців, учнів і слухачів, вдосконалення фізичного розвитку вихованців, учнів і слухачів, підготовка спортивного резерву для збірних команд України з різних видів спорту, організація дозвілля вихованців, учнів і слухачів, пошук його нових форм; профілактика бездоглядності, правопорушень.