Розділ II. Стаття 5. Умови надання правової охорони

ПРАВОВА ОХОРОНА ПРОМИСЛОВИХ ЗРАЗКІВ

Стаття 5. Умови надання правової охорони

1. Правова охорона надається промисловому зразку, що не
суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та
відповідає умовам патентоспроможності. (Пункт 1 статті 5 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 850-IV (850-15) від
22.05.2003) 2. Об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи
розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд
промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та
ергономічних потреб. 3. Згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону: об'єкти архітектури (крім малих архітектурних форм),
промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди; друкована продукція як така; об'єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або
подібних до них речовин тощо. (Абзац четвертий пункту 3 статті 5
із змінами, внесеними згідно із Законом N 850-IV (850-15) від
22.05.2003)

(Пункт 4 статті 5 виключено на підставі Закону N 850-IV
(850-15) від 22.05.2003)

5. Право власності на промисловий зразок засвідчується
патентом. Строк дії патенту на промисловий зразок становить 10 років
від дати подання заявки до Установи і продовжується Установою за
клопотанням власника патенту, але не більш як на п'ять років. Дія патенту припиняється достроково за умов, викладених у
статті 24 цього Закону. 6. Обсяг правової охорони, що надається, визначається
сукупністю суттєвих ознак промислового зразка, представлених на
зображенні (зображеннях) виробу, внесеному до Реєстру, і
засвідчується патентом з наведеною у ньому копією внесеного до
Реєстру зображення виробу. Тлумачення ознак промислового зразка повинно здійснюватися в
межах його опису. (Пункт 6 статті 5 в редакції Закону N 850-IV (850-15) від
22.05.2003)

Стаття 6. Умови патентоспроможності промислового зразка

1. Промисловий зразок відповідає умовам патентоспроможності,
якщо він є новим. (Пункт 1 статті 6 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 850-IV (850-15) від 22.05.2003) 2. Промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його
суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання
заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її
пріоритету. Крім того, у процесі встановлення новизни промислового
зразка береться до уваги зміст усіх раніше одержаних Установою
заявок, за винятком тих, що на зазначену дату вважаються
відкликаними, відкликані або за ними Установою прийняті рішення
про відмову у видачі патентів і вичерпані можливості оскарження
таких рішень. (Пункт 2 статті 6 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 850-IV (850-15) від 22.05.2003) 3. На визнання промислового зразка патентоспроможним не
впливає розкриття інформації про нього автором або особою, яка
одержала від автора прямо чи опосередковано таку інформацію
протягом шести місяців до дати подання заявки до Установи або,
якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. При цьому
обов'язок доведення обставин розкриття інформації покладається на
особу, заінтересовану у застосуванні цього пункту.

(Пункт 4 статті 6 виключено на підставі Закону N 850-IV
(850-15) від 22.05.2003)

Розділ III

ПРАВО НА ОДЕРЖАННЯ ПАТЕНТУ

Стаття 7. Право автора

1. Право на одержання патенту має автор або його спадкоємець,
якщо інше не передбачено цим Законом. 2. Автори, які створили промисловий зразок спільною працею,
мають рівні права на одержання патенту, якщо інше не передбачено
угодою між ними. 3. У разі перегляду умов угоди щодо складу авторів Установа
за спільним клопотанням осіб, зазначених у заявці як автори, а
також авторів, не зазначених у заявці як такі, вносить зміни до
відповідних документів у порядку, що встановлюється Установою. 4. Автору промислового зразка належить право авторства, яке є
невідчужуваним особистим правом і охороняється безстроково.

Стаття 8. Право роботодавця

1. Право на одержання патенту має роботодавець, якщо
промисловий зразок створено у зв'язку з виконанням службових
обов'язків чи доручення роботодавця, за умови, що трудовим
договором (контрактом) не передбачено інше. Роботодавець повинен
укласти письмовий договір з автором і за його умовами видати
винагороду автору відповідно до економічної цінності промислового
зразка та іншої вигоди, одержаної роботодавцем від промислового
зразка. Спори щодо умов одержання винагороди та її розміру
розв'язуються у судовому порядку. 2. Автор промислового зразка подає роботодавцю письмове
повідомлення про створений ним промисловий зразок з матеріалами,
що розкривають суть промислового зразка досить ясно і повно. Якщо роботодавець протягом чотирьох місяців від дати
одержання цього повідомлення не подасть заявки до Установи, то
право на одержання патенту переходить до автора.

Стаття 9. Право правонаступника

Право на одержання патенту має відповідно правонаступник
автора або роботодавця.

Стаття 10. Право першого заявника

Право на одержання патенту на промисловий зразок, створений
роздільною працею, належить заявнику, заявка якого має більш ранню
дату подання до Установи або, якщо заявлено пріоритет, більш ранню
дату пріоритету, за умови, що вказана заявка не вважається
відкликаною, не відкликана або за нею Установою не прийняте
рішення про відмову у видачі патенту, можливості оскарження якого
вичерпані. (Стаття 10 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 850-IV (850-15) від 22.05.2003)

Розділ IV

ПОРЯДОК ОДЕРЖАННЯ ПАТЕНТУ

Стаття 11. Заявка

1. Особа, яка бажає одержати патент і має на це право, подає
до Установи заявку. 2. За дорученням заявника заявку може бути подано через
представника у справах інтелектуальної власності або іншу довірену
особу. 3. Заявка повинна стосуватися одного промислового зразка і
може містити його варіанти (вимога єдності). 4. Заявка складається українською мовою і повинна містити: заяву про видачу патенту; комплект зображень виробу (власне виробу чи у вигляді його
макета, або малюнка), що дають повне уявлення про його зовнішній
вигляд; (Абзац третій пункту 4 статті 11 в редакції Закону
N 850-IV (850-15) від 22.05.2003) опис промислового зразка; креслення, схему, карту (якщо необхідно). 5. У заяві про видачу патенту необхідно вказати заявника
(заявників) і його адресу, а також автора (авторів). Автор має право вимагати, щоб його не згадували як такого в
будь-якій публікації Установи, зокрема у відомостях про заявку чи
патент. 6. Заявка повинна розкривати суть промислового зразка досить
ясно і повно, щоб його зміг здійснити фахівець у зазначеній
галузі. 7. Інші вимоги до документів заявки визначаються Установою. 8. За подання заявки сплачується збір. Документ про сплату
збору повинен надійти до Установи разом з заявкою або протягом
двох місяців від дати подання заявки. Цей строк продовжується, але
не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано
відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. (Пункт 8
статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 850-IV
(850-15) від 22.05.2003)

Стаття 12. Дата подання заявки

1. Датою подання заявки є дата одержання Установою
матеріалів, що містять принаймні: клопотання у довільній формі про видачу патенту, викладене
українською мовою; відомості про заявника та його адресу, викладені
українською мовою; зображення виробу, що дає уявлення про його зовнішній вигляд; частину, яка зовнішньо нагадує опис промислового зразка,
викладену українською або іншою мовою. В останньому випадку для
збереження дати подання заявки переклад цієї частини українською
мовою повинен надійти до Установи протягом двох місяців від дати
подання заявки. 2. Дата подання заявки встановлюється згідно з пунктами 9,
10 та 11 статті 14 цього Закону. (Пункт статті 12 в редакції
Закону N 850-IV (850-15) від 22.05.2003)

Стаття 13. Пріоритет

1. Заявник має право на пріоритет попередньої заявки на такий
же промисловий зразок протягом шести місяців від дати подання
попередньої заявки до Установи чи до відповідного органу держави -
учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності,
якщо на попередню заявку не заявлено пріоритет. 2. Пріоритет промислового зразка, використаного в експонаті,
показаному на офіційних або офіційно визнаних міжнародних
виставках, проведених на території держави - учасниці Паризької
конвенції про охорону промислової власності, може бути встановлено
за датою відкриття виставки, якщо заявка надійшла до Установи
протягом шести місяців від зазначеної дати. 3. Заявник, який бажає скористатися правом пріоритету,
протягом трьох місяців від дати подання заявки до Установи подає
заяву про пріоритет з посиланням на дату подання і номер
попередньої заявки та її копію, якщо ця заявка була подана в
іноземній державі - учасниці Паризької конвенції про охорону
промислової власності, з перекладом на українську мову, або
документ, що підтверджує показ зазначеного промислового зразка на
виставках, проведених на території держави - учасниці Паризької
конвенції про охорону промислової власності. У межах цього строку
зазначені матеріали можуть бути змінені. Якщо ці матеріали подано
несвоєчасно, право на пріоритет заявки вважається втраченим, про
що заявнику надсилається повідомлення. 4. Щодо заявки в цілому чи її частини може бути заявлено
пріоритет кількох попередніх заявок. При цьому строки, початковою
датою яких є дата пріоритету, обчислюються від найбільш ранньої
дати пріоритету. 5. Пріоритет поширюється лише на ті ознаки промислового
зразка, які зазначені в попередній заявці, пріоритет якої
заявлено. 6. Якщо за попередньою заявкою діловодство у Установі не
завершено, то з надходженням заяви про пріоритет згідно з пунктом
3 цієї статті попередня заявка вважається відкликаною в частині,
на яку заявлено пріоритет. 7. Пріоритет промислового зразка може бути встановлено за
датою одержання закладом експертизи додаткових матеріалів,
оформлених відповідно до пункту 7 статті 14 цього Закону як
самостійна заявка, якщо ця заявка подана протягом трьох місяців
від дати одержання заявником повідомлення про те, що зазначені
матеріали не беруться до уваги під час експертизи заявки, до якої
вони були додані. (Статтю 13 доповнено пунктом 7 згідно із
Законом N 850-IV (850-15) від 22.05.2003)

Стаття 14. Експертиза заявки

1. Експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи
і проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону та
правил, встановлених на його основі Установою.

2. Заклад експертизи здійснює інформаційну діяльність,
необхідну для проведення експертизи заявок, і є центром
міжнародного обміну виданнями відповідно до Конвенції про
міжнародний обмін виданнями (995_172), прийнятої 3 грудня
1958 року Генеральною конференцією Організації Об'єднаних Націй з
питань освіти, науки і культури.

3. Кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається
відкликаною або не відкликана, відображаються в обгрунтованому
висновку експертизи за заявкою, що набирає чинності після
затвердження його Установою. На підставі такого висновку Установа
приймає рішення про видачу патенту або про відмову у видачі
патенту. Рішення Установи надсилається заявнику.

Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним
рішення Установи затребувати копії матеріалів, що протиставлені
заявці. Ці копії надсилаються заявнику протягом місяця.

4. Заявник має право з власної ініціативи чи на запрошення
закладу експертизи особисто або через свого представника брати
участь у встановленому Установою порядку в розгляді питань, що
виникли під час проведення експертизи.

5. Заявник має право вносити до заявки виправлення помилок та
зміни свого імені (найменування) і своєї адреси, адреси для
листування, імені та адреси свого представника.

Заявник може вносити до заявки зміни, пов'язані зі зміною
особи заявника, за умови згоди зазначених у заявці інших
заявників. Такі зміни може за згодою всіх заявників вносити також
особа, яка бажає стати заявником.

Ці виправлення та зміни враховуються, якщо вони одержані
закладом експертизи не пізніше одержання ним документа про сплату
державного мита за видачу патенту.

За подання заяви про виправлення помилки або про внесення
будь-якої із зазначених змін сплачується збір, за умови, що
помилка не є очевидною чи технічною, а зміна виникла через залежні
від подавця заяви обставини.

6. Заклад експертизи може вимагати від заявника надання
додаткових матеріалів, якщо без них проведення експертизи
неможливе, або у разі виникнення обгрунтованих сумнівів у
достовірності будь-яких відомостей чи елементів, що містяться в
матеріалах заявки.

Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним
повідомлення чи висновку закладу експертизи із вимогою про надання
додаткових матеріалів затребувати від нього копії матеріалів, що
протиставлені заявці.

Додаткові матеріали мають бути подані заявником протягом двох
місяців від дати одержання ним повідомлення чи висновку закладу
експертизи або копій матеріалів, що протиставлені заявці. Строк
подання додаткових матеріалів продовжується, але не більше ніж на
шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне
клопотання та сплачено збір за його подання. Цей строк, пропущений
з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести місяців від
його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за
його подання. Якщо заявник не подасть додаткові матеріали у
встановлений строк, то заявка вважається відкликаною, про що йому
надсилається повідомлення.

7. Якщо заявником подано додаткові матеріали, то в процесі
експертизи з'ясовується, чи не виходять вони за межі розкритої у
поданій заявці суті промислового зразка.

Додаткові матеріали виходять за межі розкритої у поданій
заявці суті промислового зразка, якщо вони містять нові суттєві
ознаки.

Додаткові матеріали в частині, що виходить за межі розкритої
у поданій заявці суті промислового зразка, не беруться до уваги
під час експертизи заявки і можуть бути, після одержання
відповідного повідомлення закладу експертизи, оформлені заявником
як самостійна заявка.

8. Під час проведення експертизи:

встановлюється дата подання заявки на підставі статті
12 цього Закону;

визначається, чи належить об'єкт, що заявляється, до
об'єктів, зазначених у пункті 2 статті 5 цього Закону;

заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам
статті 11 цього Закону та правилам, встановленим на його основі
Установою;

документ про сплату збору за подання заявки перевіряється на
відповідність встановленим вимогам.

9. За відповідності матеріалів заявки вимогам статті 12 цього
Закону та наявності документа про сплату збору за подання заявки
заявнику надсилається повідомлення про встановлену дату подання
заявки.

10. У разі невідповідності матеріалів заявки вимогам
статті 12 цього Закону заявнику негайно надсилається про це
повідомлення. Якщо невідповідність усунуто протягом двох місяців
від дати одержання заявником повідомлення, то датою подання заявки
вважається дата одержання закладом експертизи виправлених
матеріалів. В іншому разі заявка вважається неподаною, про що
заявнику надсилається повідомлення.

11. Якщо в матеріалах заявки, що відповідає вимогам статті 12
цього Закону, є посилання на креслення (схему, карту), але такого
креслення (схеми, карти) в ній немає, заявнику надсилається про це
повідомлення і пропонується на його вибір надіслати креслення
(схему, карту) чи вилучити посилання на нього у заявці. У разі
подання креслення (схеми, карти) протягом двох місяців від дати
одержання заявником повідомлення датою подання заявки вважається
дата одержання закладом експертизи креслення (схеми, карти). Якщо
у цей строк заявник не зробить запропонованого йому вибору, то
заявка вважається неподаною, про що заявнику надсилається
повідомлення.

12. У разі порушення вимог пункту 8 статті 11 цього Закону
заявка вважається відкликаною, про що заявнику надсилається
повідомлення.

13. Якщо є підстави вважати, що заявлений об'єкт не
відповідає вимогам пункту 2 статті 5 або заявка не відповідає
формальним вимогам статті 11 цього Закону та правил, встановлених
на його основі Установою, чи документ про сплату збору за подання
заявки не відповідає встановленим вимогам, то заклад експертизи
надсилає заявнику про це обгрунтований попередній висновок з
пропозицією надати мотивовану відповідь з усуненням, у разі
необхідності, зазначених у висновку недоліків.

Відповідь заявника надається у строк, встановлений пунктом 6
цієї статті для додаткових матеріалів, та береться до уваги під
час підготовки висновку експертизи за заявкою.

У випадку порушення вимоги єдності, встановленої пунктом 3
статті 11 цього Закону, заявник повинен зазначити у відповіді
промисловий зразок, щодо якого слід проводити експертизу заявки, і
у разі необхідності внести уточнення до заявки. При цьому щодо
інших промислових зразків можуть бути подані самостійні заявки.

Якщо на пропозицію закладу експертизи вимогу єдності не буде
виконано, експертиза заявки проводиться щодо промислового зразка,
зазначеного в описі першим. (Стаття 14 в редакції Законів N 2188-III (2188-14) від
21.12.2000, N 850-IV (850-15) від 22.05.2003)

Стаття 15. Відкликання заявки

Заявник має право відкликати заявку в будь-який час до дати
сплати державного мита за видачу патенту. (Стаття 15 із змінами, внесеними згідно із Законом N 850-IV
(850-15) від 22.05.2003)

Стаття 16. Публікація про видачу патенту

1. На підставі рішення про видачу патенту та за наявності
документів про сплату державного мита за видачу патенту і збору за
публікацію про видачу патенту здійснюється публікація в офіційному
бюлетені відомостей про видачу патенту, визначених в установленому
порядку. Зазначені мито та збір сплачуються після надходження до
заявника рішення про видачу патенту.

Якщо протягом трьох місяців від дати надходження до заявника
рішення про видачу патенту документи про сплату державного мита за
видачу патенту і збору за публікацію про видачу патенту в розмірі
та порядку, визначених законодавством, до закладу експертизи не
надійшли, публікація не провадиться, а заявка вважається
відкликаною.

Строк надходження цих документів продовжується, але не більше
ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне
клопотання та сплачено збір за його подання. Цей строк, пропущений
з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести місяців від
його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за
його подання.

2. Після публікації відомостей про видачу патенту будь-яка
особа має право ознайомитися з матеріалами заявки в установленому
порядку. За ознайомлення з матеріалами заявки сплачується збір. (Стаття 16 в редакції Законів N 2188-III (2188-14) від
21.12.2000, N 850-IV (850-15) від 22.05.2003)

Стаття 17. Реєстрація патенту

1. Одночасно з публікацією відомостей про видачу патенту
Установа здійснює державну реєстрацію патенту на промисловий
зразок, для чого вносить до Реєстру відповідні відомості. Форма
Реєстру та порядок його ведення визначаються Установою. 2. Після внесення до Реєстру відомостей будь-яка особа має
право ознайомитися з ними у порядку, що визначається Установою та
одержати відповідно до свого клопотання виписку з Реєстру щодо
відомостей про патент, за умови сплати збору за подання цього
клопотання. (Пункт 2 статті 17 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 850-IV (850-15) від 22.05.2003) 3. Помилки у внесених до Реєстру відомостях виправляються за
ініціативою власника патенту або Установи. (Абзац перший пункту 3
статті 17 в редакції Закону N 850-IV (850-15) від 22.05.2003) До Реєстру за ініціативою власника патенту можуть бути
внесені зміни згідно з установленим переліком можливих змін. За
внесення до Реєстру змін щодо патенту сплачується збір. (Статтю 17 доповнено пунктом 3 згідно із Законом N 2188-III
(2188-14) від 21.12.2000)

Стаття 18. Видача патенту

1. Видача патенту здійснюється Установою у місячний строк
після державної реєстрації патенту. Патент видається особі, яка
має право на одержання патенту. Якщо право на одержання патенту
мають кілька осіб, їм видається один патент. Патент видається під відповідальність його власника без
гарантії чинності патенту. 2. Форма патенту і зміст зазначених у ньому відомостей
визначаються Установою. 3. До виданого патенту на вимогу його власника Установа
вносить виправлення очевидних помилок з наступним повідомленням
про це в офіційному бюлетені. 4. У випадку втрати чи зіпсування патенту його власнику
видається дублікат патенту у порядку, встановленому Установою. За
видачу дубліката патенту сплачується збір. (Статтю 18 доповнено
пунктом 4 згідно із Законом N 850-IV (850-15) від 22.05.2003)

Стаття 19. Оскарження рішення за заявкою

1. Заявник може оскаржити рішення Установи за заявкою у
судовому порядку, а також до Апеляційної палати протягом двох
місяців від дати одержання рішення Установи чи копій матеріалів,
затребуваних відповідно до пункту 3 статті 14 цього Закону.

2. Якщо рішення Установи за заявкою оскаржено у судовому
порядку після державної реєстрації патенту, то суд вирішує разом і
питання щодо дійсності відповідного патенту.

3. Право оскаржити рішення Установи до Апеляційної палати
втрачається у разі сплати державного мита за видачу патенту.

4. Оскарження рішення Установи до Апеляційної палати
здійснюється шляхом подання заперечення проти рішення у порядку,
встановленому цим Законом та на його основі регламентом
Апеляційної палати, затвердженим Установою. За подання заперечення
сплачується збір. Якщо збір не сплачено у строк, зазначений у
пункті 1 цієї статті, заперечення вважається неподаним, про що
заявнику надсилається повідомлення.

5. У разі одержання Апеляційною палатою заперечення та
документа про сплату збору за подання заперечення діловодство за
заявкою зупиняється до затвердження рішення Апеляційної палати.

6. Заперечення проти рішення Установи за заявкою
розглядається згідно з регламентом Апеляційної палати, протягом
двох місяців від дати одержання заперечення та документа про
сплату збору за подання заперечення, в межах мотивів, викладених
заявником у запереченні та під час його розгляду. Строк розгляду
заперечення продовжується за ініціативою заявника, але не більше
ніж на два місяці, якщо до його спливу буде подано відповідне
клопотання та сплачено збір за його подання.

7. За результатами розгляду заперечення Апеляційна палата
приймає мотивоване рішення, що затверджується наказом Установи та
надсилається заявнику.

У разі задоволення заперечення повністю або частково збір за
подання заперечення підлягає поверненню.

8. До затвердження рішення Апеляційної палати, в місячний
строк від дати його прийняття, керівник Установи може внести
мотивований письмовий протест на це рішення, який має бути
розглянутий протягом місяця. Рішення Апеляційної палати, прийняте
за цим протестом, є остаточним і може бути скасоване лише судом.

9. Заявник може оскаржити затверджене Установою рішення
Апеляційної палати у судовому порядку протягом двох місяців від
дати одержання рішення. (Стаття 19 в редакції Законів N 2188-III (2188-14) від
21.12.2000, N 850-IV (850-15) від 22.05.2003)

Розділ V

ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ, ЩО ВИПЛИВАЮТЬ З ПАТЕНТУ

Стаття 20. Права, що випливають з патенту

1. Права, що випливають з патенту, діють від дати публікації
відомостей про його видачу за умови сплати річного збору за
підтримання чинності патенту. 2. Патент надає його власнику виключне право використовувати
промисловий зразок за своїм розсудом, якщо таке використання не
порушує прав інших власників патентів. Взаємовідносини при використанні промислового зразка, патент
на який належить кільком особам, визначаються угодою між ними. У
разі відсутності такої угоди кожний власник патенту може
використовувати промисловий зразок за своїм розсудом, але жоден з
них не має права давати дозвіл (видавати ліцензію) на використання
промислового зразка та передавати право власності на промисловий
зразок іншій особі без згоди решти власників патенту. Використанням промислового зразка визнається виготовлення
виробу із застосуванням запатентованого промислового зразка,
застосування такого виробу, пропонування для продажу, в тому числі
через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в
цивільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях.
(Абзац третій пункту 2 статті 20 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 34-IV (34-15) від 04.07.2002, в редакції Закону
N 850-IV (850-15) від 22.05.2003) Виріб визнається виготовленим із застосуванням
запатентованого промислового зразка, якщо при цьому використані
всі суттєві ознаки промислового зразка. 3. Патент надає його власнику право забороняти іншим особам
використовувати промисловий зразок без його дозволу, за винятком
випадків, коли таке використання не визнається згідно з цим
Законом порушенням прав власника патенту. 4. Власник патенту може передавати на підставі договору право
власності на промисловий зразок будь-якій особі, яка стає
правонаступником власника патенту. 5. Власник патенту має право дати будь-якій особі дозвіл
(видати ліцензію) на використання промислового зразка на підставі
ліцензійного договору. 6. Договір про передачу права власності на промисловий зразок
і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони укладені у
письмовій формі і підписані сторонами. Сторона договору має право на інформування невизначеного
кола осіб про передачу права власності на промисловий зразок або
видачу ліцензії на використання промислового зразка. Таке
інформування здійснюється шляхом публікації в офіційному бюлетені
відомостей в обсязі та порядку, встановлених Установою, з
одночасним внесенням їх до Реєстру. (Абзац пункту 6 статті 20 в
редакції Закону N 850-IV (850-15) від 22.05.2003) За опублікування зазначених відомостей та запропонованих
стороною договору змін до відомостей про видачу ліцензії
сплачуються збори. (Абзац пункту 6 статті 20 в редакції Закону
N 850-IV (850-15) від 22.05.2003) (Пункт 6 статті 20 в редакції Закону N 2188-III (2188-14) від
21.12.2000) 7. Власник патенту має право подати до Установи для офіційної
публікації заяву про надання будь-якій особі дозволу на
використання запатентованого промислового зразка. У цьому разі
річний збір за підтримання чинності патенту зменшується на 50
відсотків починаючи з року, наступного за роком публікації такої
заяви. Особа, яка виявила бажання скористатися зазначеним дозволом,
зобов'язана укласти з власником патенту договір про платежі.
Спори, що виникають під час укладання та виконання цього договору,
розв'язуються у судовому порядку. Якщо жодна особа не заявила власнику патенту про свої наміри
щодо використання промислового зразка, він може подати до Установи
письмове клопотання про відкликання своєї заяви. У цьому разі
річний збір за підтримання чинності патенту сплачується у повному
розмірі починаючи з року, наступного за роком публікації такого
клопотання. 8. Права, що випливають з патенту, не зачіпають будь-які інші
особисті майнові чи немайнові права автора промислового зразка, що
регулюються іншим законодавством України.

(Статтю 21 виключено на підставі Закону N 850-IV (850-15)
від 22.05.2003)

Стаття 22. Дії, які не визнаються порушенням прав

1. Будь-яка особа, яка до дати подання до Установи заявки
або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету в інтересах
своєї діяльності добросовісно використала в Україні заявлений
промисловий зразок чи здійснила значну і серйозну підготовку для
такого використання, зберігає право на безоплатне продовження
цього використання або на використання промислового зразка, як це
передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього
користування). Право попереднього користування може передаватися або
переходити до іншої особи тільки разом з підприємством чи діловою
практикою або тією частиною підприємства чи ділової практики, в
яких було використано заявлений промисловий зразок чи здійснено
значну і серйозну підготовку для такого використання. 2. Не визнається порушенням прав, що надаються патентом,
використання запатентованого промислового зразка: в конструкції чи при експлуатації транспортного засобу
іноземної держави, який тимчасово або випадково знаходиться у
водах, повітряному просторі чи на території України, за умови, що
промисловий зразок використовується виключно для потреб
зазначеного засобу; без комерційної мети; з науковою метою або в порядку експерименту; за надзвичайних обставин (стихійне лихо, катастрофа, епідемія
тощо) з повідомленням про таке використання власника патенту
одразу як це стане практично можливим та виплатою йому відповідної
компенсації. (Абзац пункту 2 статті 22 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 850-IV (850-15) від 22.05.2003) 3. Не визнається порушенням прав, що надаються патентом,
введення в цивільний оборот виробу, виготовленого із застосуванням
запатентованого промислового зразка, після введення цього виробу в
цивільний оборот власником патенту чи з його спеціального дозволу.
(Пункт 3 статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 850-IV (850-15) від 22.05.2003)

Стаття 23. Обов'язки, що випливають з патенту

1. Власник патенту повинен добросовісно користуватися
виключним правом, що випливає з патенту. Якщо промисловий зразок не використовується або недостатньо
використовується в Україні протягом трьох років починаючи від дати
публікації відомостей про видачу патенту або від дати, коли
використання промислового зразка було припинено, то будь-яка
особа, яка має бажання і виявляє готовність використовувати
промисловий зразок, у разі відмови власника патенту від укладання
ліцензійного договору може звернутися до суду із заявою про
надання їй дозволу на використання промислового зразка. (Абзац
другий пункту 1 статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 762-IV (762-15) від 15.05.2003) Якщо власник патенту не доведе, що факт невикористання чи
недостатнього використання промислового зразка зумовлений
поважними причинами, суд виносить рішення про надання дозволу
заінтересованій особі на використання промислового зразка з
визначенням обсягу його використання, строку дії дозволу, розміру
та порядку виплати винагороди власнику патенту. (Абзац третій
пункту 1 статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 762-IV (762-15) від 15.05.2003)

2. Власник патенту зобов'язаний дати дозвіл (видати ліцензію)
на використання промислового зразка власнику пізніше виданого
патенту, якщо промисловий зразок останнього призначений для
досягнення іншої мети або має значні техніко-економічні переваги і
не може використовуватись без порушення прав першого власника. При
цьому надання такого дозволу може бути обумовлено відповідним
дозволом власника пізніше виданого патенту, який зобов'язаний
дати дозвіл, якщо його промисловий зразок удосконалює промисловий
зразок власника раніше виданого патенту або призначений для
досягнення тієї ж мети. Дозвіл дається в обсязі, необхідному для
використання промислового зразка власником патенту, який такий
дозвіл затребував. Спори щодо ліцензій розв'язуються у судовому порядку.

Розділ VI

ПРИПИНЕННЯ ДІЇ ПАТЕНТУ ТА ВИЗНАННЯ ЙОГО НЕДІЙСНИМ

Стаття 24. Припинення дії патенту

1. Власник патенту в будь-який час може відмовитися від нього
повністю або частково на підставі заяви, поданої до Установи.
Зазначена відмова набирає чинності від дати публікації відомостей
про це в офіційному бюлетені Установи. 2. Дія патенту на промисловий зразок припиняється у разі
несплати у встановлений строк річного збору за підтримання його
чинності. Річний збір сплачується за кожний рік дії патенту, рахуючи
від дати подання заявки. Документ про першу сплату зазначеного
збору має надійти до Установи одночасно з документом про сплату
збору за видачу патенту. Документ про сплату збору за кожний
наступний рік має надійти до Установи до кінця поточного року, за
умови сплати збору протягом двох останніх його місяців. Річний збір за підтримання чинності патенту може бути
сплачено, а документ про його сплату - надійти до Установи
протягом шести місяців після встановленого строку. У цьому разі
розмір річного збору збільшується на 50 відсотків. Дія патенту припиняється з першого дня року, за який збір не
сплачено.

Стаття 25. Визнання патенту недійсним

1. Патент може бути визнано у судовому порядку недійсним
повністю або частково у разі: а) невідповідності запатентованого промислового зразка умовам
патентоспроможності, визначеним цим Законом; б) наявності у сукупності суттєвих ознак промислового зразка
ознак, яких не було у поданій заявці; в) видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав
інших осіб. (Підпункт " в" пункту 1 статті 25 в редакції Закону
N 850-IV (850-15) від 22.05.2003)

(Пункт 2 статті 25 виключено на підставі Закону N 850-IV
(850-15) від 22.05.2003)

3. При визнанні патенту чи його частини недійсними Установа
повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені. 4. Патент або його частина, визнані недійсними, вважаються
такими, що не набрали чинності, від дати публікації відомостей про
видачу патенту. (Стаття 25 в редакції Закону N 2188-III (2188-14) від
21.12.2000)

Розділ VII

ЗАХИСТ ПРАВ

Стаття 26. Порушення прав власника патенту

1. Будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені
статтею 20 цього Закону, вважається порушенням прав власника
патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним
законодавством України. 2. На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути
припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику патенту
заподіяні збитки. Вимагати поновлення порушених прав власника патенту може за
його згодою також особа, яка придбала ліцензію. (Абзац другий
пункту 2 статті 26 в редакції Закону N 850-IV (850-15) від
22.05.2003)

Стаття 27. Способи захисту прав

1. Захист прав на промисловий зразок здійснюється у судовому
та іншому встановленому законом порядку.

2. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що
виникають у зв'язку з застосуванням цього Закону.

Суди відповідно до їх компетенції розв'язують, зокрема, спори
про:

авторство на промисловий зразок;

встановлення факту використання промислового зразка;

встановлення власника патенту;

порушення прав власника патенту;

право попереднього користування;

компенсації. (Стаття 27 із змінами, внесеними згідно із Законом N 762-IV
(762-15) від 15.05.2003, в редакції Закону N 850-IV (850-15)
від 22.05.2003)

Розділ VIII

ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 28. Державне мито і збори

Розмір та порядок сплати державного мита за видачу патентів
на промислові зразки визначаються законодавством. Кошти, одержані від сплати державного мита за видачу патентів
на промислові зразки, зараховуються до Державного бюджету України. Розмір передбачених цим Законом зборів, строки і порядок їх
сплати визначаються Кабінетом Міністрів України. Передбачені цим Законом збори сплачуються на поточні рахунки
уповноважених Установою закладів, що входять до державної системи
правової охорони інтелектуальної власності і відповідно до їх
спеціалізації виконують окремі завдання, визначені цим Законом.
(Частина четверта статті 28 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 2921-III (2921-14) від 10.01.2002) Надходження від передбачених цим Законом зборів мають цільове
призначення і згідно з розпорядженнями Установи використовуються
виключно для забезпечення розвитку та функціонування державної
системи правової охорони інтелектуальної власності, зокрема на
виконання завдань, визначених цим Законом, іншими
нормативно-правовими актами у сфері інтелектуальної власності. (Стаття 28 в редакції Закону N 2188-III (2188-14) від
21.12.2000)

Стаття 29. Патентування промислового зразка в
іноземних державах

1. Будь-яка особа має право запатентувати промисловий зразок
в іноземних державах.

(Пункт 2 статті 29 виключено на підставі Закону N 850-IV
(850-15) від 22.05.2003)

3. Витрати, пов'язані з патентуванням промислового зразка в
іноземних державах, несе заявник чи за його згодою інша особа.

Стаття 30. Державне стимулювання створення та
використання промислових зразків

Держава стимулює створення і використання промислових
зразків, встановлює авторам і особам, які використовують їх,
пільгові умови оподаткування та кредитування, надає їм інші пільги
відповідно до чинного законодавства України.

Президент України Л.КРАВЧУК

м. Київ, 15 грудня 1993 року
N 3688-XII