Розділ I. У цьому Законі нижченаведене вживається у такому значенні: Установа - центральний орган виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності;

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення

У цьому Законі нижченаведене вживається у такому значенні: Установа - центральний орган виконавчої влади з питань
правової охорони інтелектуальної власності; (Абзац другий статті
1 в редакції Закону N 2188-III (2188-14) від 21.12.2000) промисловий зразок - результат творчої діяльності людини у
галузі художнього конструювання; автор - людина, творчою працею якої створено промисловий
зразок; патент - патент України на промисловий зразок; запатентований промисловий зразок - промисловий зразок, на
який видано патент; особа - фізична або юридична особа; (Абзац сьомий статті 1
із змінами, внесеними згідно із Законом N 850-IV (850-15) від
22.05.2003) заявка - сукупність документів, необхідних для видачі
патенту; заявник - особа, яка подала заявку чи набула прав заявника в
іншому встановленому законом порядку; (Абзац дев'ятий статті 1 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 850-IV (850-15) від
22.05.2003) пріоритет заявки (пріоритет) - першість у поданні заявки; дата пріоритету - дата подання заявки до Установи чи до
відповідного органу держави - учасниці Паризької конвенції про
охорону промислової власності, за якою заявлено пріоритет; роботодавець - особа, яка найняла працівника за трудовим
договором (контрактом); Реєстр - Державний реєстр патентів України на промислові
зразки; Апеляційна палата - колегіальний орган Установи для розгляду
заперечень проти рішень Установи щодо набуття прав на об'єкти
інтелектуальної власності та інших питань, віднесених до її
компетенції цим Законом; (Статтю 1 доповнено абзацом згідно із
Законом N 2188-III (2188-14) від 21.12.2000, із змінами,
внесеними згідно із Законом N 850-IV (850-15) від 22.05.2003) заклад експертизи - уповноважений Установою державний заклад
(підприємство, організація) для розгляду і проведення експертизи
заявок; (Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 2188-III
(2188-14) від 21.12.2000) державна система правової охорони інтелектуальної власності -
Установа і сукупність експертних, наукових, освітніх,
інформаційних та інших відповідної спеціалізації державних
закладів, що входять до сфери управління Установи. (Статтю 1
доповнено абзацом згідно із Законом N 2188-III (2188-14) від
21.12.2000)

Стаття 2. Повноваження Установи у сфері охорони прав на
промислові зразки

1. Установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері
охорони прав на промислові зразки, для чого: організовує приймання заявок, проведення їх експертизи,
приймає рішення щодо них; видає патенти на промислові зразки, забезпечує їх державну
реєстрацію; забезпечує опублікування офіційних відомостей про промислові
зразки; здійснює міжнародне співробітництво у сфері правової охорони
інтелектуальної власності і представляє інтереси України з питань
охорони прав на промислові зразки в міжнародних організаціях
відповідно до чинного законодавства; приймає в установленому порядку нормативно-правові акти у
межах своїх повноважень; організовує інформаційну та видавничу діяльність у сфері
правової охорони інтелектуальної власності; організовує науково-дослідні роботи з удосконалення
законодавства та організації діяльності у сфері правової охорони
інтелектуальної власності; організовує роботу щодо перепідготовки кадрів державної
системи правової охорони інтелектуальної власності; доручає закладам, що входять до державної системи правової
охорони інтелектуальної власності, відповідно до їх спеціалізації,
виконувати окремі завдання, що визначені цим Законом, Положенням
про Установу, іншими нормативно-правовими актами у сфері правової
охорони інтелектуальної власності; виконує інші функції відповідно до Положення про неї,
затвердженого в установленому порядку. 2. Фінансування діяльності Установи провадиться за рахунок
коштів Державного бюджету України. (Стаття 2 в редакції Закону N 2188-III (2188-14) від
21.12.2000)

Стаття 3. Міжнародні договори

Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила,
ніж ті, що передбачені законодавством України про промислові
зразки, то застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 4. Права іноземних та інших осіб

1. Іноземні особи та особи без громадянства мають рівні з
особами України права, передбачені цим Законом, відповідно до
міжнародних договорів України чи на основі принципу взаємності. 2. Іноземні та інші особи, що проживають чи мають постійне
місцезнаходження поза межами України, у відносинах з Установою
реалізують свої права через представників, зареєстрованих згідно з
Положенням про представників у справах інтелектуальної власності
(545-94-п), яке затверджується Кабінетом Міністрів України.