Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
І рівень
Спілкування – це: 1. Один із виявів соціальної взаємодії, в основі якого лежить обмін думками, почуттями, волевиявленнями з метою інформування та встановлення контактів між людьми. 2. Не тільки все те, що створено руками й розумом людини, а й вироблений століттями спосіб суспільного поводження, що виражається в народних звичаях, віруваннях, у ставленні один до одного. 3. Найважливіший, універсальний засіб організації та координації всіх видів суспільної діяльності. 4. Спільне обговорення членами колективу важливих питань і прийняття рішень у всіх сферах громадського й політичного життя. Відповідь: 1 Бесіда – це: 1. Спілкування між двома чи кількома особами з метою отримання певної інформації, вирішення важливих проблем. 2. Обговорення певного питання з метою з’ясування позицій сторін або підписання угоди. 3. Зібрання членів якої-небудь організації, що проводяться з метою спільного обміну думками з певного питання, яке хвилює громадськість. 4. Спільне обговорення членами колективу важливих питань і прийняття рішень у всіх сферах громадського й політичного життя. Відповідь: 1
Ділова бесіда – це: 1. Спілкування між особами з метою встановлення ділових стосунків, вирішення ділових проблем або вироблення правильного підходу до них. 2. Обговорення якого-небудь питання, полеміка. 3. Обговорення певного питання з метою з’ясування позицій сторін або підписання угоди. 4. Обговорення якого-небудь питання, дискусія на з’їздах, зборах, засіданнях у суді тощо. Відповідь: 1 Співбесіда з роботодавцем – це: 1. Спілкування між особами з метою встановлення ділових стосунків. 2. Обговорення певного питання з метою з’ясування позицій сторін або підписання угоди. 3. Обговорення якого-небудь питання, полеміка. 4. Спеціальна бесіда, під час якої оцінюють претендента на вакантну посаду. Відповідь: 4 Ситуації згоди відповідає така етикетна мовна формула: 1. Дрібниці! Що сталося, то сталося! 2. Даруйте, але мені треба подумати! 3. Воно ніби переконливо, проте варіант розв’язання проблеми потребує доопрацювання. 4. Безперечно! Цей варіант розв’язання проблеми найбільш оптимальний. Відповідь: 4 Різновиди бесіди: 1. Колективні, виховні, установчі. 2. Відкриті, закриті, урочисті. 3. Оперативні, проблемні, інструктивні. 4. Індивідуальні, групові. Відповідь: 4 Культура усного мовлення насамперед полягає в тому, щоб: 1. Досконало знати мовні норми. 2. Послідовно дотримуватись мовних норм. 3. Вивчати мовні норми. 4. Використовувати мовні варіанти. Відповідь: 2 Стандартна послідовність фраз у розмові з незнайомою людиною: 1. Вітання, вибачення, прохання, подяка, прощання. 2. Вітання, знайомлення, прохання, прощання. 3. Вітання, комплімент, прохання, прощання. 4. Вітання, прохання, знайомлення, прощання. Відповідь: 1 Порушенням мовної норми є така словесна формула знайомлення: 1. Будьмо знайомі! 2. Дозвольте відрекомендуватися! 3. Пробачте, а Ви хто (будете)? 4. Скажіть, будь ласка, як Вас звати. Відповідь: 3 Щоб досягти успіху під час бесіди, необхідно: 1. Ретельно готуватися до неї; основну увагу зосереджувати на власному „я”; говорити швидко. 2. Ретельно готуватися до неї; враховувати погляди співрозмовника; бути тактовним. 3. Ретельно готуватися до неї; висловлювати думки точно, логічно; постійно перебивати співрозмовника, щоб встигнути все сказати. Відповідь: 2 Техніка спілкування – це: 1. Сукупність стандартів культурної поведінки, етичних і естетичних норм у використанні вербальних і невербальних засобів комунікативної взаємодії. 2. Сукупність мовних засобів, зумовлених змістом, метою висловлювання. 3. Сукупність загальновизнаних правил реалізації мовної системи, які закріплюються у процесі суспільної комунікації. 4. Сукупність стійких мовних формул і виразів, що вживаються з метою встановлення контакту, підтримки спілкування в доброзичливій тональності. Відповідь: 1 Якщо телефонуєте Ви, то: 1. Насамперед запитайте, чи є у вашого співрозмовника достатньо часу для бесіди. 2. Насамперед запитайте прізвище, ім’я, по батькові свого співрозмовника. 3. Насамперед привітайтеся, назвіть організацію, яку ви представляєте, а також своє прізвище, ім’я та по батькові. 4. Насамперед повідомте про мету свого дзвінка. Відповідь: 3 Під час прийому відвідувачів керівник повинен дотримуватися такого правила користування телефонами: 1. Службові проблеми треба вирішувати одразу, тому телефон не можна вимикати. 2. Користування телефонами здійснюється в обмеженому режимі. 3. Телефони мають бути відімкнені або переключені на секретаря. 4. Вимкнути мобільний телефон і відповідати на дзвінки стаціонарним телефоном. Відповідь: 3 Під час прийому відвідувачів керівник повинен дотримуватися такого правила: 1. Спілкування має бути коректним, ввічливим на будь-яких етапах і за будь-якого результату. 2. Тональність спілкування залежить від співрозмовника. 3. Спілкування має бути коректним, але ввічливість залежить від поведінки співрозмовника. 4. Тональність спілкування залежить від комунікативної ситуації. Відповідь: 1 Під час ділової телефонної розмови правильна така модель поведінки: 1. Необхідно швидко викласти суть справи, тому темп має бути підвищеним, а вимова емоційною. 2. Вимова має бути чіткою, повідомлення стислими, але з наявністю пауз, діалог ввічливим і без зайвої емоційності. 3. Вимова, поведінка, тон – усе залежить від власної посади. 4. Вимова, поведінка, тон – усе залежить від посади співрозмовника. Відповідь: 2 Ваш мобільний телефон задзвонив під час важливої наради. Ви повинні: 1. Відповісти, тому що це діловий дзвінок. 2. Вийти з приміщення, щоб переговорити з особою, яка зателефонувала. 3. Зразу ж вимкнути телефон і вибачитися перед присутніми. 4. Вибачитися перед присутніми і швидко з’ясувати важливість дзвінка. Відповідь: 3 Під час ділової бесіди керівник повинен дотримуватися такого правила: 1. Не починати розмову з критики, щоб не перетворювати продуктивний діалог на принизливий для підлеглого монолог. 2. Продуктивність розмови залежить від активного наступу керівника на підлеглого. 3. Ефективність розмови залежить від уміння керівника критикувати і пропонувати власне бачення ситуації. 4. Розмову можна починати з критики, якщо виникла необхідність зробити зауваження, але завершити бесіду потрібно похвалою. Відповідь: 1 Невербальні засоби комунікації справляють втричі сильніший вплив, ніж слова, тому під час ділового спілкування необхідно: 1. Якомога більше жестикулювати. 2. Пам’ятати про тактовність та обережність щодо використання жестів. 3. Якомога менше жестикулювати, не користуватися посмішкою і мімікою. 4. Якомога більше жестикулювати, розмовляти підвищуючи силу голосу. Відповідь: 2 Якщо телефонують Вам, то: 1. Запитайте прізвище, ім’я та по батькові свого співрозмовника, якщо він не відрекомендувався. 2. Привітайтеся, назвіть своє прізвище, ім’я та по батькові. 3. Зніміть слухавку й назвіть організацію, яку Ви представляєте. 4. Запитайте, хто і в якій справі телефонує. Відповідь: 3 Якщо до телефону підійшов не той, хто Вам треба, Ви повинні: 1. Покласти слухавку та ще раз зателефонувати. 2. З’ясувати причину своєї невдачі. 3. Перепросити і звернутися з проханням покласти слухавку. 4. Попросити вибачення і звернутися з проханням покликати потрібну Вам людину. Відповідь: 4 Правильно поєднано складений числівник з іменником у рядку: 1. Сто двадцять чотири учасники. 2. Сто двадцять чотири учасника. 3. Сто двадцять чотири учасників. 4. Сто двадцять чотири учасник. Відповідь: 1
|