ІІ рівень. Дослідники розрізняють такі підходи до проведення перемовин:

Дослідники розрізняють такі підходи до проведення перемовин:

1. Конфронтаційний.

2. Ворожий.

3. Дружній.

4. Партнерський.

Відповідь: 1, 4

Перемовини за кількістю учасників класифікують на такі:

1. Односторонні.

2. Двосторонні.

3. Багатосторонні.

4. Усесторонні.

Відповідь: 2, 3

Перемовини за повторюваністю класифікують на такі:

1. Разові.

2. Щоквартальні.

3. Щорічні.

4. Постійні.

Відповідь: 1, 4

Перемовини за характером класифікують на такі:

1. Юридичні.

2. Документальні.

3. Офіційні.

4. Неофіційні.

Відповідь: 3, 4

Під час проведення перемовин за наявності „гострих кутів” рекомендовано уникати таких виразів:

1. Безумовно.

2. Мені здається.

3. Тільки так.

4. Можливо.

Відповідь: 1, 3

Під час проведення перемовин за наявності „гострих кутів” варто надавати перевагу таким виразам:

1. Остаточно.

2. Це буде кращий варіант.

3. Безумовно.

4. Мені здається.

Відповідь: 2, 4

За негативного результату перемовин на завершальній стадії варто вдатися до таких дій:

1. Зберегти суб’єктивний контакт із партнером.

2. Підсумувати ті розділи, де не було досягнуто позитивних результатів.

3. Відмовитися від підсумовування тих розділів, де не було досягнуто позитивних результатів.

4. Відмовитися від будь-яких ділових контактів із цим партнером у майбутньому.

Відповідь: 1, 3

За позитивного результату перемовин на завершальній стадії варто вдатися до таких дій:

1. Стисло повторити основні положення, які розглядали під час обговорення, схарактеризувавши позитивні.

2. Обговорити перспективу нових зустрічей.

3. Відмовитися від підсумовування тих розділів, де не було досягнуто позитивних результатів.

4. Зберегти суб’єктивний контакт із партнером.

Відповідь: 1, 2

Збори за складом учасників поділяються на такі:

1. Відкриті.

2. Таємні.

3. Закриті.

4. Неофіційні.

Відповідь: 1, 3

Рішення, що ухвалюється під час зборів, складається з таких частин:

1. Констатування.

2. Пояснення.

3. Погодження.

4. Ухвалення.

Відповідь: 1, 4

Наради за ступенем підготовленості поділяються на такі:

1. Офіційні.

2. Неофіційні.

3. Заплановані.

4. Позапланові.

Відповідь: 3, 4

Наради за технікою проведення поділяються на такі:

1. Наради за методом „мозкової атаки”.

2. „Наради без наради”.

3. Наради за методом „дерева рішень”.

4. Наради в стилі ток-шоу.

Відповідь: 1, 2

Під час наради голова має дотримуватися таких рекомендацій:

1. Дякувати кожному промовцеві за виступ.

2. Дякувати тільки тим промовцям, які підтримали позицію голови.

3. Називати тільки прізвище та посаду тих, хто виступає.

4. Називати не тільки прізвище того, хто виступає, а й ім’я, по батькові, посаду.

Відповідь: 1, 4

Визначаючи порядок денний наради, варто дотримуватися таких правил:

1. Першим до порядку денного вносять питання, з якого не передбачається гостра полеміка.

2. Першими до порядку денного вносять спірні питання.

3. Формулювання питань повинно бути чітким і зрозумілим для всіх учасників наради.

4. Питання формулюють детально, орієнтуючись на фахівців.

Відповідь: 1, 3

Оперативна (диспетчерська) нарада характеризується такими особливостями проведення:

1. Точно визначений час і день, що дає змогу учасникам підготуватися.

2. Не потребує попередньої підготовки учасників.

3. Тривалість – 2-3 год.

4. Відносно нетривала – 20-30 хв.

Відповідь: 1, 4

Процес „мозкового штурму” передбачає такі стадії:

1. Внесення якомога більшої кількості ідей або рішень проблеми.

2. Фіксування ідей на спеціально підготовлених бланках для подальшого вивчення керівником.

3. Виступ учасників із доповідями щодо обговорюваної проблеми.

4. Аналіз і відбір кращих і найбільш придатних для подальшого опрацювання ідей.

Відповідь: 1, 4

Розташуйте в логічній послідовності етапи зборів як форми прийняття колективного рішення:

1. Ухвалення рішення.

2. Підготовка зборів.

3. Обговорення проблеми.

4. Висвітлення проблеми та її обґрунтування.

Відповідь: 2, 4, 3, 1

Розташуйте в логічній послідовності етапи проведення „наради без наради”:

1. Кожен учасник повинен виробити свій погляд і письмово викласти його на бланку, один з учасників обговорення збирає заповнені бланки, вивчає пропозиції та приймає остаточне рішення.

2. Керівник формулює у письмовому вигляді проблему, яка вимагає прийняття колективного рішення.

3. Добираються необхідна інформація і вихідні матеріали для розв’язання проблеми, складається список осіб, які можуть взяти участь в обговоренні; їм надсилають бланки з формулюванням проблеми.

Відповідь: 2, 3, 1

Для ділової візитної картки характерні такі особливості оформлення:

1. Шрифт має бути таким, щоб добре читався, інформація подається стисло, але зрозуміло.

2. Шрифт строго регламентований, інформація подається якомога детальніше.

3. Текст зазвичай друкується двома мовами: українською та російською.

4. Текст традиційно друкується державною мовою тієї країни, яку представляє її власник.

Відповідь: 1, 4

Правила користування діловими візитними картками передбачають такі рекомендації:

1. Візитними картками обмінюються відразу ж після того, як особи були представлені одна одній.

2. Візитними картками традиційно обмінюються наприкінці зустрічі, якщо про це попросить співрозмовник.

3. Отримавши візитну картку, її відразу ховають, адже вивчати її зміст перед співрозмовником неввічливо.

4. Отримавши візитну картку, спочатку ознайомлюються з її текстом, а тоді ховають, але в жодному разі не можна її згинати.

Відповідь: 1, 4