Практична. Василь Онисимович Онищук відзначав, що макроструктура уроку характеризується тим, що в ній жорсткість і гнучкість

Василь Онисимович Онищук відзначав, що макроструктура уроку характеризується тим, що в ній жорсткість і гнучкість, постійність і змінюваність діалектично взаємозв’язані і перебувають у протиріччі. Окремі етапи можуть здійснюватися у згорнутому вигляді, а інколи випадати зовсім.

Сукупність методів і прийомів на кожному етапі уроку складає мікроструктуру уроку. Вона є дуже мобільною. Розробка її з позиції досягнення найбільшої адекватності у кожній конкретній ситуації дозволяє гнучкіше використовувати всю структуру того чи іншого типу уроку.

Виділяють такі типи уроків географії:

1. урок засвоєння нових знань, умінь і навичок;

2. урок застосування засвоєних знань, умінь і навичок;

3. узагальнюючий урок;

4. урок перевірки знань, умінь і навичок;

5. комбінований урок.

6. Макроструктуру становить послідовність етапів уроку; в уроків одного типу вона однакова. Мікроструктура - внутрішня будова кожного етапу уроку (методи, прийоми і засоби навчання).

Урок засвоєння нових знань є основним типом уроку у даній класифікації. Необхідність у його проведенні виникає тоді, коли найважливішою дидактичною метою уроку є формування понять, вивчення законів, теорій. Задача учня заключається у розумінні та засвоєнні цих знань. Слід відмітити, що в молодших класах уроків такого типу значно менше, ніж в старших.

Реалізація основної дидактичної мети уроків цього типу відбувається у процесі виконання серії поступово ускладнюючих завдань.

Основним типом уроку географії в сучасній школі є урок засвоєння нових знань. Необхідність у проведенні подібного уроку виникає тоді, коли основною дидактичною метою є формування найважливіших понять, вивчення законів, теорії. У процесі уроку школярі повинні свідомо й міцно засвоїти нові знання. Досягнення основної дидактичної мети відбувається в результаті поступового розгортання навчально-пізнавальних завдань, що представляють собою макроструктурні елементи етапи уроку:

1. Актуалізація чуттєвого досвіду й опорних знань учнів.

2. Мотивація навчальної діяльності учнів.

3. Повідомлення теми, мети й завдань уроку.

4. Первинне сприйняття й усвідомлення учнями нового матеріалу.

5. Осмислення знань.

6. Узагальнення та систематизація знань.

7. Підведення підсумків уроку.

8. Повідомлення домашнього завдання.

Навчальна діяльність — це основна форма активності учня, спрямована на зміну самого себе як суб’єкта навчання. Учень на уроці повинен бути налаштований на ефективний процес пізнання, відчувати особисту зацікавленість у ньому, розуміти, що й навіщо він виконуватиме. Без виникнення цих мотивів навчальна діяльність не може принести позитивний результат.

Мета уроку. Чітка постановка мети уроку надзвичайно важлива для сучасної освіти у зв'язку з широким залученням учнів до самостійного навчання.

За широтою і різноманітністю цілей географія займає одне з провідних місць серед інших навчальних предметів у школі, як наслідок того, що у сферу її навчання входять і природні, і суспільні об’єкти та явища.

Для зручності цілі навчання географії можна об’єднати в три групи: освітні, розвивальні, виховні.

Знаючи цілі навчання географії в цілому і з кожного курсу географії зокрема, вчителеві легше правильно визначати мету окремих тем уроків.

Щоб визначити освітню мету, необхідно здійснити аналіз змісту теми і скласти його логічну схему.

Освітні цілі передбачають: формування конкретних елементів географічних знань: уявлень, понять, законів, закономірностей; взаємозв’язків та взаємозалежностей між об’єктами і явищами природи (наприклад, сформувати поняття " географічна карта”, " природний комплекс”, " міграція населення ”і т.д., уявлення про взаємозв’язок сфер географічної оболонки); формування власне предметних умінь на основі засвоєних географічних знань (наприклад, уміння визначати азимут, уміння читати план місцевості, уміння визначати природний приріст населення, вміння працювати з статистичним матеріалом поміщеним у додатках підручника); формування знань і вмінь про спеціальні методи дослідження природи (наприклад, сформувати поняття " дослід”, уміння виконувати дослід…).

Навчальна мета (отримання знань):

1. сформувати і вдосконалити знання і вміння..., використати їх у процесі трудової підготовки;

2. ознайомити учнів з основними поняттями..., розкрити значення...;

3. виявити особливості..., указати на органічний зв'язок теорії з практикою;

4. повідомити основні поняття про..., навчити бачити..., відчувати... і тим самим сприяти активному формуванню...;

5. застосувати знання в розв'язанні нових пізнавальних і практичних завдань...;

6. поглибити знання з...;

7. ознайомити учнів із..., навчити бачити недоліки в роботі й аналізувати...;

8. удосконалити знання про основні поняття..., закріпити їх системою вправ і практичних завдань;

9. розширити значення поняття...; ознайомити учнів з принципом дії...; засвоїти термінологію...;

10. сформувати знання про суть і зміст операції... і початкові уміння...;

11. систематизувати знання за основними розділами...;

12. узагальнити матеріал..., закріпити знання, уміння і навички учнів;

13. проконтролювати засвоєння основних понять...;

14. закріпити знання, уміння і навички з...

Розвивальні цілі передбачають: розвиток всіх психічних процесів учня, що відбуваються шляхом оволодіння відповідними видами діяльності (наприклад, формувати уміння аналізувати, виділяти істотні ознаки, узагальнювати, робити висновки, доводити судження і т. д.); розвивати вміння виконувати способи раціональної навчальної діяльності (наприклад, розвивати вміння складати цілеспрямований опис об’єкта чи явища природи за типовим планом, схемою, таблицею, вміння будувати схеми, план розповіді і т. д.).

Розвивальна мета визначається змістом навчально-пізнавальної діяльності учнів. Ця діяльність зумовлена, по-перше, предметним змістом; по - друге, можливостями учнів виконувати її з різною мірою самостійності.

Розвивальна (формування вмінь та навичок):

1. формувати в учнів самостійність і вміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, робити висновки...;

2. формувати в учнів знання і навички..., необхідні для практичної діяльності;

3. сформувати вміння, пояснити факти на основі причинно-наслідкових зв'язків...;

4. сформувати в учнів трудові прийоми...;

5. удосконалити навички і вміння в оволодінні...;

6. розвивати вміння виділяти головне в матеріалі, що вивчається, і логічно мислити...;

7. показати взаємообумовленість, взаємозалежність трудового навчання та економіки...;

8. сприяти розвитку колористичної, зорової, візуальної культури, необхідної...;

9. сформувати в учнів творче мислення...;

10. виявляти недоліки в розвитку індивідуальності, байдужість, недисциплінованість, неорганізованість...;

11. висовувати гіпотези...;

12. застосовувати знання в нових ситуаціях...;

13. шукати аналоги або інші шляхи розв'язання...;

14. сформувати вміння аналізувати, установлювати причинно-наслідкові зв'язки...;

15. планувати свою діяльність...;

16. здійснювати підбір матеріалу для...;

17. графічно оформити результат діяльності...;

18. застосовувати вміння...;

19. закріпити навички.

Виховні цілі передбачають: формування певних компонентів тих чи інших якостей особистості (розумових, моральних, естетичних, трудових, екологічних та ін.)

Виховна мета визначається і реалізується як самим географічним змістом, так і змістом навчально-пізнавальної діяльності учнів, методами її організації, засобами виконання, формою сумісної діяльності, емоційним кліматом, характером спілкування, формою цілісного процесу навчання.

Виховний аспект

1. Об’єкт «інші люди»: гуманність, товариськість, доброта, делікатність, ввічливість, скромність, дисциплінованість, відповідальність, чесність.

2. Об’єкт «я»: гордість, скромність, вимогливість до себе, почуття власної гідності, дисциплінованість, акуратність, сумлінність, відповідальність, чесність.

3. Об’єкт «суспільство і колектив»: почуття обов’язку, відповідальність, працьовитість, сумлінність, чесність, заклопотаність невдачами товаришів, радість співпереживання їхнім успіхам.

4. Об’єкт «праця»: відповідальне виконання домашніх завдань, підготовка свого робочого місця, дисциплінованість, зібраність, чесність, ретельність.

5. Об’єкт «Батьківщина»: сумлінність, відповідальність, почуття гордості за її успіхи, заклопотаність її труднощами, бажання досягти успіхів, для того щоб принести їй користь.

Виховна (виховати, сформувати світогляд):

1. викликати цікавість до творчості...;

2. виховати активну життєву позицію...;

3. виховати прагнення до досконалості організації і процесу праці, переконати в необхідності...;

4. пробудити в учнях прагнення активно боротися за підвищення культури праці та якість виробів...;

5. виховати любов і цікавість до техніки, уміння застосовувати одержані знання на практиці;

6. сформувати в учнів працьовитість, охайність і точність у..., розвинути прагнення доводити почате діло до кінця...;

7. викликати нетерпиме ставлення до відхилення від норм трудового навчання і наукової організації праці...;

8. формувати особисту відповідальність за бережливе ставлення до..., уважність..., обережність...;

9. виховати дбайливе ставлення до інструменту та матеріалів...;

10. викликати повагу до праці і людей праці, переконати в необхідності оволодіти майстерністю, досягнути такого рівня колективної праці, щоб вона стала життєвою необхідністю людини...;

11. діяти на почуття учнів, викликати повагу до високого звання робітника, до кращих людей майбутньої професії...;

12. розкрити, що трудівник майбутнього відповідає нашим ідеалам, виховується сьогодні в шкільному колективі, де взаємовідносини побудовані на принципі допомоги одне одному...;

13. розвинути здібності до естетичного оцінювання своєї роботи...;

14. сформувати потребу творити прекрасне, непримиримість до помилок та до посередньої праці...;

15. переконати учнів у тому, що краса світу залежить від культури людини й культури праці...;

16. виховати гарний смак, повагу до творчої праці...;

17. пробудити в учнів віру у свої творчі здібності...;

18. формувати і розвивати творчі здібності, учити вчитися, співвідносити отримані знання зі власними спостереженнями...;

19. виховати в учнів стійкий інтерес і любов до...;

20. переконати учнів, що внутрішнє виявлення культури не байдуже для суспільства...;

21. виховувати смак і навички дослідницької діяльності...;

22. сприяти вихованню дбайливого, шанобливого ставлення до своєї праці...;

23. виховувати здатність до конструктивного мислення...

Методика етапу " Повідомлення теми, мети і завдань уроку»

Залучення учнів до активної пізнавальної діяльності об’єктивно вимагає розуміння мети і завдань уроку. Крім того, це має велике значення для організації самоконтролю і самооцінки, оскільки учні можуть порівнювати як кінцевий результат своєї діяльності, так і проміжний, з тими, яких необхідно досягти. Але цього замало. Щоб учні активно включилися в роботу, їм необхідно усвідомити заради чого вони будуть вчитися – мотив своєї діяльності. У середніх і старших класах шляхом мотивації є перетворення мети у мотив діяльності учня. При цьому створюються умови для розуміння змісту теми уроку, усвідомлення вагомості і послідовності шляхів її вивчення, спонукання до зацікавленості предметним змістом і діяльністю його засвоєння. Серед них:

а) включення дітей у визначення і формулювання теми уроку;

б) всебічний показ учителем вагомості теми уроку в курсі географії і для учнів особисто;

в) обговорення запропонованого плану вчителем, самостійне складання його учнями (за аналогією);

г) залучення учнів до визначення способів діяльності, які необхідні для досягнення проміжних та кінцевого результатів.

Методика етапу «Мотивація навчальної діяльності учнів»

Учитель формулює цікаву для учнів мету, розв'язуючи тим самим навчальні завдання.

Пригадаємо, що під мотивом учіння розуміють внутрішні імпульси, які спонукають учнів до активної пізнавальної діяльності, спрямованої на засвоєння і застосування знань, навичок і вмінь. Звідси мотивація учіння - це застосування різних способів і засобів формування в учнів позитивних мотивів учіння.

Способи мотивації можуть бути різні: постановка проблемного навчального завдання, створення проблемної ситуації, ситуації успіху, повідомлення учням практичної, теоретичної чи соціальної значимості виучуваного матеріалу, формування інтересу до знань, процесу а набування.

Відстрочена відгадка». Учитель формулює загадку, відгадку на яку можна дізнатися, лише працюючи над новим матеріалом. Проблемне питання

«Фантастична добавка» (учитель моделює фантастичну ситуацію, яка допоможе розв'язати реальні навчальні завдання)

«Дивуй». Учень наводить дивні факти або майже неправдоподібну історію про географічний об'єкт, що вивчається.

Прийом " Здивую усіх"

Учитель. Велика вологість клімату Південної Америки обумовлює значні запаси внутрішніх вод материка, який за цим показником займає перше місце у світі. Найбільші запаси внутрішніх вод материка доводиться на річки. Вам вже відомо, що в Південній Америці протікає сама повноводна річка світу - Амазонка. Про її грандіозність свідчать такі факти: в нижній течії її глибина досягає 100 м (для порівняння – глибина Азовського моря 14 м); кожну секунду Амазонка приносить води в 180 разів більше, ніж Дніпро. За рік Амазонка несе в Атлантичний океан таку кількість води, що за 12 днів можна б було наповнити Азовське море. Але це не усе " рекорди". У Південній Америці знаходиться найвищий водоспад і саме високогірне озеро нашої планети. Про річки і озера материка і піде мова на сьогоднішньому уроці.

Прийом " Проблемне питання"

Учитель. Рослинний і тваринний світ Південної Америки багатий і різноманітний. Поширення природних зон в рівнинній частині материка відбувається так само, як і на інших материках - за законом широтної зональності. Деякі природні зони вивчалися вами при знайомстві з Африкою і Австралією. Проте надмірна вологість материка зумовила в них цілий ряд відмітних особливостей. Що це за особливості? Відповісти на це питання нам необхідно на сьогоднішньому уроці.

Методика етапу " Первинне сприйняття й усвідомлення учнями нового матеріалу ”

При первинному сприйманні учні усвідомлюють і запам'ятовують основні факти, події, ознаки, властивості предметів, явищ, процесів, відомості про те, коли, що і як відбувалось, до яких наслідків призвело.

Тому після первинного ознайомлення з новим матеріалом і усвідомленням зовнішніх ознак та властивостей учитель організовує його поглиблене вивчення. Ця робота може мати різні варіанти:

а) учитель сам двічі викладає новий матеріал за допомогою розповіді, пояснення, бесіди, а потім переходить до опитування учнів за його змістом;

б) учитель спочатку сам пояснює новий матеріал, а потім організовує самостійну роботу учнів з підручником з метою глибшого осмислення і засвоєння нової теми;

в) учитель визначає тему і мету уроку, створює проблемну ситуацію, визначає питання, які учні повинні засвоїти, а по тім організовує їх самостійну роботу з підручником. Після цього проводиться бесіда з метою поглибленого осмислення і засвоєння нового матеріалу;

г) «Творча лабораторія». Кожна група шукає відповідь на проблемне питання або розв'язує певну ситуацію.