Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






V. Узагальнення й систематизація знань






1. Вправа «Риси характеру»

— Згадайте імена відомих українців. Що вам відомо про їх життєвий шлях і досягнення? (Наприклад, учні розповідають про К. І. Шульженко, М. М. Амосова, М. В. Лисенка, С. І. Корольова, Г. С. Сковороду.)

— Із довідки доберіть риси характеру, притаманні саме їм.

Довідка: працьовитість, хитрість, наполегливість, байдужість, організованість, чесність, порядність, брехливість, жорстокість, цілеспрямованість, уважність, сміливість, мудрість, творчість.

— Отже, які риси характеру найбільш характерні для таких людей?

2. Читання й обговорення оповідання В. О. Сухомлинського

КРАСИВЕ І ПОТВОРНЕ

Марія Іванівна сказала: «Діти, поміркуйте, що вам здається найкрасивішим, а що — найпотворнішим. Подумайте і напишіть про це».

Я довго думала: що ж найкрасивіше?

Найкрасивіше — мармурові квіточки конвалії. Вони такі ніжні і ласкаві. Коли дивишся на них, стає радісно. Хочеться зробити щось хороше. Хочеться, щоб люди говорили про мене, що я хороша, слухняна дівчинка, добра мамчина і батькова дочка.

Найкрасивіше — коли люди роблять одне одному хороше. Одного разу трапилося ось що. Під високим деревом на лавці сидів старий дідусь. Він їхав на автобусі, і йому стало зле. Вийшов з автобуса і сидить на лавці. Мама запросила його додому, дала ліки, нагодувала. Дідусь відпочив і поїхав додому.

А найпотворніше було ось що. В одного хлопчика померла бабуся. Старастара, дев’яносто років. І він не пішов на похорони. А коли бабуся хворіла — не ходив до неї. Невже йому не боляче? Найпотворніше, коли людина стає злою, безсердечною.

— Чи погоджуєтеся ви з автором оповідання, що найпотворніше, коли людина стає злою, безсердечною?

— Що ви можете сказати про хлопчика? Який він?

— Як ви гадаєте, він любив чи зневажав свою бабусю?

— Чи заслуговують такі люди на повагу? Чому?

— Що б ви порадили хлопчикові?

3. Тестування

Щоб навчити учнів адекватно оцінювати себе, проводять тестування, що має стати підсумком цього уроку і програмою саморозвитку на майбутнє. На картці у кожного учня поданий ряд слів-характеристик, що описують якості особистості: чесність, егоїзм, акуратність, чуйність, мрійливість, делікатність, хитрість, неохайність, гордість, дбайливість, завзятість, скритність, безпечність, жалісливість, ніжність, соромливість, обережність, рішучість, щирість, зібраність, життєрадісність, нерішучість, соромливість, жадність, заздрісність, підозрілість, сміливість, злопам’ятність, примхливість, нахабство, упертість, грубість, поступливість, мстивість, повільність, запальність, терплячість, скромність, образливість, наполегливість, байдужість.

Завдання. Обведи жовтим кольором ті якості, які, як ти вважаєш, характеризують тебе сьогодні. Обведи зеленим ті якості, які тобі подобаються. Можливо, деякі з них уже сьогодні тобі притаманні, а інші ти виховаєш у собі з часом.

Обведи червоним ті якості, які тобі не подобаються. Мабуть, тобі хотілося б їх ніколи не мати.

— Погляньте на свої картки. Вони у вас різнокольорові. А це тому, що у світі немає жодної ідеальної людини, яка мала б тільки позитивні якості. У кожній людині є щось хороше і щось погане. В однієї людини більше позитивних рис, а в іншої — негативних. Важливо, щоб ви могли чесно зізнатися собі у своїх негативних рисах і почали виправлятися, змінюватися, позбуватися поганого і набувати доброго. І тоді про вас казатимуть, що ви прекрасні і зовні, і всередині.

4. Читання й обговорення оповідання В. О. Сухомлинського

КОЖНА ЛЮДИНА ПОВИННА

Мама з маленьким Петриком сіли в потяг. Вони їдуть в далеке південне місто, на берег теплого моря — відпочивати. Мама стелить на полиці ліжко для себе і на окремій полиці — для Петрика. Хлопчик вечеряє: їсть смачну булку, курячу ніжку і яблуко. М’яко погойдуючись, заколисують вагони. Ліг Петрик

на м’яке ліжко і питає:

— Мамо, ви говорили, що потяг веде машиніст. А хто ж уночі веде потяг? Невже він йде сам?

— Уночі теж веде потяг машиніст.

— Як? — дивується Петрик.— Невже він уночі не спить?

— Не спить, синок.

— Ми спимо, а він не спить? Цілу ніч? — ще більше дивується Петрик.

— Так, машиніст не спить цілу ніч. Якби він хоч на хвилину заснув, потяг розбився б і ми загинули б.

— Але як же це так? — не може зрозуміти Петрик.— Йому ж спати хочеться?

— Хочеться, але він повинен вести потяг. Кожна людина — повинна. Подивися у вікно, бачиш: геть у полі оре землю тракторист. Ніч, а людина працює, бачиш, як прожектором освітлює поле? Тому що він повинен працювати вночі.

— І я повинен? — питає Петрик.

— І ти повинен.

— Що ж я повинен?

— Бути людиною, — відповіла мама.— Це найголовніше. Трудитися. Поважати і шанувати старших. Зневажати лінь і недбайливість. Любити свою рідну землю.

Петрик довго не міг заснути.

— Що головне хотів сказати автор оповідання?

— Просто чи не просто бути людиною?

— Кожна людина — це неповторна особистість, унікальна і зовсім не схожа на інших. І кожна людина повинна прагнути нести в собі заряд розумного, доброго, світлого. Відомий кіномитець Олександр Довженко сказав так: «Живи так, щоб усім навколо тебе було добре».

5. Гра «П’ять речень»

Учні в п’яти реченнях формулюють засвоєні на уроці знання.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал