Усім світом охороняємо природу. Мета: навести учням приклади співробітництва України з іншими країнами у питаннях збереження природи; розвивати мовлення

Мета: навести учням приклади співробітництва України з іншими країнами у питаннях збереження природи; розвивати мовлення, мислення; виховувати екологічну культуру.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бліцопитування

— Що таке міжнародне співробітництво?

— Які міжнародні організації з охорони природи вам відомі?

— Чи можна в окремо взятій країні забезпечити існування без екологічних проблем?

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як люди світу співпрацюють з проблем збереження природи.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Повідомлення вчителя

— Колись у прадавні часи люди жили у повній гармонії з природою і в злагоді поміж собою, не знали злиднів, горя й страждань і були набагато щасливіші, ніж пізніші покоління людей. Але на всіх етапах свого існування люди зустрічалися з різноманітними труднощами і проблемами, які повинні були долати і розв’язувати для того, щоб покращити або навіть зберегти своє існування. Невміння ж чи неможливість учасно розв’язати ці проблеми інколи призводили до зникнення цілих народів або до загибелі великих цивілізацій. Чи не найважливішою із проблем стала екологічна проблема. Вона спричинена різким загостренням суперечностей між природою і суспільством унаслідок надмірного і неконтрольованого впливу на природу з боку суспільства, що поставило під загрозу існування самих людей. Негативні наслідки цього впливу проявляються у порушенні природних процесів і екологічних зв’язків, у забрудненні навколишнього середовища, у вимиранні представників флори й фауни.

Найзагрозливішою із цих ознак є зміна складу атмосфери і, внаслідок цього, потепління клімату («парниковий ефект»), яке може призвести до розтавання льодів і різкого підвищення рівня океану. Занепокоєння викликають

також скорочення озонового шару, який захишає все живе на Землі від жорсткого ультрафіолетового випромінювання Сонця; забруднення нафтовою плівкою морів і океанів; знищення лісів, які є головними «фабриками» кисню. За останні 500 років людиною було знищено близько 2/3 лісів, що покривали Землю. Половина пустель, які становлять зараз 10 % земної поверхні, — також наслідок людської діяльності. Щорічно на земній кулі зникає по одному виду тварин і рослин. У багатьох річках і озерах унаслідок їх отруєння шкідливими відходами виробництва не залишилося нічого живого. Зараз під загрозою забруднення перебувають навіть моря та океани. Приблизно 1, 7 млрд людей страждають від нестачі чистої питної води. Основна причина цього — хижацьке ставлення до природи та розвиток суспільного виробництва в цілому, розвиток цивілізації: зростання обсягу транспорту, розростання міст, створення штучних водойм, зміна русел річок та ін. Отже, часом те, що є благом для людини, обертається бідою для природи.

Отже, розв’язання екологічної проблеми — першочергове завдання сучасного людства. Природно, що вона не може не викликати занепокоєння у всьому світі. Це знаходить своє відображення в поширенні різних громадських рухів за охорону природи, у вимогах проводити активнішу природоохоронну політику й застосовувати суворіші засоби покарання до порушників екологічних

вимог, здійснювати екологічну переорієнтацію економіки тощо.

Серед найвідоміших організацій — Міжнародна організація «Грінпіс» — бореться за збереження лісів, океанів, рослин і тварин на Землі. Це Всесвітній фонд охорони дикої природи, який проводить яскраві креативні акції порятунку планети від забруднення, захисту від глобального потепління,

порятунку від вимирання рідкісних видів тварин. Проблема взаємодії суспільства і природи має планетарний характер. Зберегти природу в стані, придатному для життя людини, можна тільки загальними зусиллями населення всієї Землі. Природа не визнає кордонів: забруднення повітря і водних ресурсів не має кордонів, а деякі особливо цінні, унікальні природні комплекси, території належать кільком державам.

Отже, щоб розв’язати складні проблеми охорони і збереження природи, люди всієї Землі повинні об’єднатися. Уже сьогодні держави світу підписують між собою угоди про спільну охорону природи.

Ще на початку XX ст. учені багатьох європейських країн виступали за міжнародне співробітництво в галузі охорони природи. Важливий крок у даній справі зробив міжнародний з’їзд охорони природи, що відбувся 1913 р. у Швейцарії. Але широкого визнання ця ідея набула після Другої світової війни. У Франції на Міжнародному конгресі в 1948 р. відбулося створення Міжнародної спілки охорони природи (МСОП). ООН, Всесвітня організація охорони здоров’я (ВОЗ), Всесвітня метеорологічна організація (ВМО), Міжнародне агентство з атомної енергетики (МАГАТЕ), Продовольча і сільськогосподарська організації, ЮНЕСКО, програми ООН по навколишньому середовищу

(ЮНЕП) та багато інших організацій працюють над проблемами охорони природи. Україна успішно співпрацює з цими організаціями. Щоб припинити винищення рослин і тварин, у 1948 р. при ООН був створений Міжнародний союз охорони природи, який узяв під свою опіку рідкісні види рослин і тварин.

У 1966 р. вперше була видана Міжнародна Червона книга. Відтоді в країнах світу почали складати свої національні Червоні книги.

2. Робота за підручником (с. 121–124)

Учні виконують завдання рубрики «Повтори те, що знаєш».

Вправа «Мікрофон»

Учні виконують завдання рубрики «Поділися своїми думками».

Читають текст рубрики «Я хочу дізнатися».

Робота в парах

Учні виконують завдання на с. 122.

Опрацьовують матеріали рубрики «Ознайомся з думкою інших людей» та виконують завдання на с. 122.

— Що із прочитаного було вам знайоме?

— Що нового ви дізналися?

— Прочитайте і запам’ятайте висновки на с. 124. (Я дізнався, що...)

— Якими словами ви збагатили на уроці свій словник?

— Учитель пропонує учням обрати одну із тем на с. 124, виконати і захистити проект.

3. Фізкультхвилинка

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. Робота в групах

Завдання: запропонувати рішення, ідеї для розв’язання проблеми.

1-ша група — зменшення кількості відходів;

2-га група — збереження атмосфери;

3-тя група — охорона ґрунтів;

4-та група — використання палива.

Презентація роботи груп

1-ша група. Методи зменшення кількості відходів

- Переробка вторинної сировини: паперу, скла, пластика, жерстяних банок.

- Розсортування сміття.

- Відмова від виробництва шкідливих упаковок, перехід на використання паперових пакетів, скляних банок, які можна використовувати багаторазово.

yy Зміна власного ставлення до природи.

2-га група. Заходи для збереження атмосфери

- Берегти ліси, насаджувати нові лісові масиви.

- Не користуватися аерозольними розпилювачами, що містять фреони, які знищують озоновий шар.

- Не спалювати сміття.

3-тя група. Охорона водних ресурсів

- Не викидати сміття у річки і моря.

- Економити воду під час прання, прибирання, гігієнічних процедур.

- Відремонтувати зламані крани.

- На фабриках, заводах будувати очисні споруди.

4-та група. Охорона ґрунтів

- Розумно використовувати хімічні добрива.

- Правильно поливати ґрунти.

- Боротися з ярами.

- Насаджувати ліси та лісосмуги.

2. Гра «Допомагає — шкодить — дуже шкодить»

Учні показують відповідну картку: «Допомагає» — зелена картка, «Шкодить» — жовта, «Дуже шкодить» — червона картка.

- Вирубування лісу

- Сміття на галявині

- Лійка і квіти

- Пташка у клітці

- Зірвані квіти

- Викидання в моря нафти внаслідок аварій

— Видатний педагог В. Сухомлинський писав: «Людина звелася над світом усього живого насамперед тому, що горе інших стало її особистим горем». Як ви розумієте ці слова?

3. Гра «П’ять речень»

Учні в п’яти реченнях формулюють засвоєні на уроці знання.

VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ

— Що нового дізналися на уроці?

— Які заходи щодо охорони навколишнього середовища ви знаєте?

— Якою є роль держави у природоохоронній справі?

— Яким може бути ваш особистий внесок у справу охорони природи?

— Які міжнародні природоохоронні організації вам відомі?

— Чому охорону природи вважають однією з найважливіших проблем сучасності?

— Поясніть, чому тільки спільними зусиллями народи Землі можуть розв’язати ці проблеми?

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підручник (с. 121–124).