Форми стимулювання економії ресурсів.

Постійний пошук і реалізація шляхів зниження витрат на виробництво продукції є важливим аспектом функціонування СУВ, оскільки рівень витрат є одним з головних факторів ефективності функціонування виробничих систем та їх конкурентоспроможності.

Можливості зниження витрат є в усіх підсистемах (сегментах діяльності) підприємства. Тому постає завдання залучення персоналу підприємства до пошуку цих можливостей і використання їх шляхом відповідного впливу на поведінку працівників. Формування потрібної поведінки працівників досягається з допомогою обґрунтованого механізму стимулювання. В його структурі розрізняють моральні (соціально-психологічні) і матеріальні засоби стимулювання. При цьому останнім, як більш універсальним, приділяється основна увага.

В умовах ринкової економіки основною формою матеріального стимулювання є грошова. Як виняток можуть бути застосовані матеріальні блага чи пільги.

Грошові виплати відповідним працівникам за зниження рівня витрат здійснюються або за рахунок собівартості, у тому числі й у формі додаткової оплати праці, або за рахунок прибутку. Зрозуміло, що для підприємства будь-які виплати вигідніше розцінювати як витрати. З фіскальних міркувань держава законодавчо обмежує такий варіант грошових виплат.

Заходи з економії ресурсів, як правило, є комплексними, в їх реалізації беруть участь групи працівників (колективи виробничих дільниць, бригад, цехів, служб підприємства). При цьому постає питання щодо справедливого розподілу премії за економію витрат між учасниками даного заходу. На рівні бригад, в умовах використання форми оплати праці за кінцевим результатом, воно розв’язується цілком природно. Загальний заробіток за певної форми оплати праці розподіляється між членами колективу (бригади) згідно із відпрацьованим часом і коефіцієнтом трудової участі (КТУ). Оскільки премія за зниження витрат є складовою загального заробітку колективу бригади, відбувається відповідний розподіл її між членами бригади — учасниками заходу з економії ресурсів. Зрозуміло, що можуть бути використані й інші методики розподілу премії за економію витрат між членами бригади. Але всі вони обов’язково мають враховувати внесок кожного працівника в її здійснення. Те ж саме стосується й підходів до розподілу премії за економію витрат в інших організаційних ланках підприємства.

Комплексно з’ясувати питання механізму стимулювання підрозділів підприємства та його окремих працівників до підвищення ефективності діяльності (зниження рівня витрат) можна за [4, розд. 8].

Запитання по темі:

1. Назвіть основні завдання контролю витрат.

2. Які види обліку поєднує в собі система обліку витрат підприємства?

3. З’ясуйте сутність і сферу застосування оперативного обліку.

4. Назвіть специфічні риси бухгалтерського обліку. Які можливості надає аналітичний бухгалтерський облік за управління витратами?

5. У чому полягають управлінський та фінансовий аспекти бухгалтерського обліку?

6. Що таке статистичний облік? Його особливості.

7. Які види контролю розрізняють за частотою контрольних операцій; за часом здійснення контрольних операцій?

8. З’ясуйте співвідношення видів контролю за різними класифікаційними ознаками.

9. У чому полягає сутність механізму управління за відхиленнями?

10. Які є підходи до обґрунтування необхідності досліджень причин розбіжностей між фактичними і плановими значеннями показників, що контролюються?

11. Які переваги застосування статистичних методів за вивчення відхилень?

12. Яка особливість обчислення планових витрат на фактичний обсяг за даними кошторисів?

13. У чому полягає специфіка контролю витрат у СУВ «стандарт-кост»?

14. Які форми і джерела матеріального стимулювання зниження рівня витрат?

15. На яких принципах має базуватися розподіл премії за зниження витрат між учасниками даного заходу?

16. Наведіть варіант розподілу премії підрозділу підприємства за економію ресурсів між членами його колективу.