Закінчення 3 страница

К.(к.)с. (кілометрова) призначена для цілевказання, визначення прямокутних координат, зображених на карті об'єктів (цілей), а також для нанесення на карту об'єктів (цілей), орієнтирів, СП ракет, ВП артилерії і т. ін. за їх прямокутними координатами. Підписи у горизонтальних ліній (за західною і східною рамками) означають відстань у кілометрах від екватора і призначаюься для відліку координат Х, а підписи біля вертикальних ліній (за північною і південною рамками) - для відліку координат У.

КРОК КУТОМІРА – поправка кутоміра, що вводиться під час змінювання прицілу для утримування розривів на лінії спостереження, 87, 164, 222.

КРУГОВИЙ ОБСТРІЛ – можливість ведення вогню артилерійськими гарматами (іншими вогневими засобами) або підрозділами у будь-якому напряму в горизонтальній площині. К.о. гармати забезпечується її конструкцією або за рахунок зміни її положення (розвороту) на вогневій позиції. К.о. у взводі (батареї) досягається відповідним розташуванням гармат і маневром вогню, 46, 51, 81, 98, 113-119, 235.

КУТ ВІТРУ – кут між напрямом стрільби і напрямом балістичного вітру, відрахований від напряму стрільби проти ходу годинникової стрілки, 197.

КУТОМІР – 1) пристрій кутовимірювальний приладів і прицільних пристроїв артилерійських гармат, мінометів, бойових машин, використовується для їх наведення у горизонтальній площині під час стрільби із закритих вогневих позицій; 2) горизонтальний кут у точці стояння гармати, який відраховується проти ходу годинникової стрілки між зворотним напрямком ствола наведеної гармати і напрямком на точку наводки, 8, 17, 26, 39, 55-62, 65-70, 79, 218.

Л

ЛІНЗА - прозоре оптичне скло, обмежене переважно сферичними по­верхнями. Л., що у середині товщі, чим по краях, перетворюючі паралельний пучок променів у збіжний, називаються збірними, або позитивними; Л., що перетворюють паралельний пучок променів у розбіжний, називаються лінза­ми, що розсіюють, або негативними. Л. є найважливішою частиною оптичних приладів (гарматної панорами, теодоліту, бусолі і т. ін.).

ЛІНІЯ ПРИЦІЛЮВАННЯ – фіксоване положення лінії візування артилерійської панорами наведеної гармати щодо осі каналу ствола. Л.п. під час візування в ціль збігається з лінією цілі, 32.

ЛІНІЯ ЦІЛІ – пряма, що з’єднує точку вильоту і точку, в якій знаходиться ціль, 32.

М

МАГНІТНЕ СХИЛЕННЯ − (схилення магнітної стрілки) - горизонтальний кут між географічним (істинним) і магнітним меридіанами в даній точці земної поверхні. Воно зумовлене розбіжністю магнітного та географічного полюсів Землі та може бути східним (додатним) або західним (від'ємним). Ураховується під час підготовки даних для стрільби артилерією, орієнтування та руху на місцевості та в інших необхідних випадках. Величина М, с, і його, річна змінавказані на кожному аркуші топографічної карти на рік видання карти, 58, 133.

МАНЕВР – організоване пересування частин і підрозділів у ході бою на новий напрямок (рубіж, у район) з метою зайняття вигідного положення стосовно противника та створення необхідного угрупування сил і засобів для виконання поставлених чи виникаючих під час бою завдань; перенесення вогню, зусиль авіації, ударів ракетних військ для масованого впливу на найважливіші об’єкти противника; переміщення (передачі) матеріальних засобів для повного тилового і технічного забезпечення угрупувань військ (сил), які діють на головному напрямку, 6, 19, 115, 135, 148.

МАРКУВАННЯ БОЄПРИПАСІВ – надписи у вигляді літер, цифр і знаків, що наносять на поверхню снарядів, мін, гільз, картузів та ящиків спеціальними маркувальними фарбами і лаками. М.б. служить для визначення призначення і деяких характеристик елементів артилерійських боєприпасів, необхідних для організації правильного зберігання, транспортування та бойового застосування, 31, 182.

МАСШТАБ КАРТИ − ступінь зменшення на карті проекції довжини відповідної лінії місцевості або відношення довжини лінії на карті відповідній довжині лінії на місцевості. Масштаб може бути виражений у числовій формі (чисельний масштаб) або в графічній (лінійний, поперечний масштаби) у вигляді графіка.

М. чисельний відношення двох чисел; чисельник - одиниця, а знаменник число, яке показує, у скільки разів зменшена кожна лінія місцевості при зображенні її на карті (підписується по південній рамці). За допомогою чисельного масштабу можна визначити відстань за картою, для чого необхідно знати величину масштабу.

М. лінійний - графічне вираження чисельного масштабу у вигляді прямої лінії. Для побудови лінійного масштабу проводять пряму лінію і ділять на відрізки; кожному із цих відрізків повинно відповідати кругле число метрів або кілометрів на місцевості. Найменша, оцифрована в кілометрах поділка лінійного масштабу називається основою лінійного масштабу.

М. поперечний - спеціальний графік на металевій лінійці для вимірювання і відкладання відстаней на карті з граничною графічною точністю (0, 1мм). Застосовується під час виконання найточніших вимірювань довжини ліній на карті і плані, 195.

МАТЕМАТИЧНЕ ОЧІКУВАННЯ – одна із найбільш важливих чисельних характеристик розподілу випадкових величин. М.о. чисельно дорівнює сумі добутків можливих значень випадкової величини та ймовірностей цих значень. М.о. використовується як показник ефективності стрільби артилерії по групових цілях та угрупованнях противника, 142.

МЕРТВИЙ ПРОСТІР − простір у межах дальності стрільби (пуску), в якому ціль не може бути уражена під час стрільби (пуску) з даної вогневої (стартової) позиції. Величина М.п. залежить від рельєфу місцевості, розмірів укриття та його віддалення від вогневої (стартової) позиції, а також від виду траєкторії снаряда.

МЕТЕОРОЛОГІЧНА ПІДГОТОВКА – складова частина метеорологічного забезпечення. М.п. організується з метою підвищення ефективності ведення вогню артилерії. М.п. включає визначення відхилень метеорологічних умов від табличних значень, що ураховуються під час визначення установок, 25, 28.

МЕТЕОРОЛОГІЧНИЙ БЮЛЕТЕНЬ – зведення відомостей про метеорологічні величини, 29.

МЕТЕОРОЛОГІЧНИЙ ПОСТ – військовий підрозділ, оснащений залежно від його призначення та штатної належності різними метеорологічними приладами, 14, 29, 196.

МЕТЕОРОЛОГІЧНІ ВЕЛИЧИНИ – характеристика стану атмосфери: температури і вологості повітря, швидкості і напрямку вітру, тиску атмосфери, кількості і висоти хмар, інтенсивності опадів, дальності видимості та інше, 196.

МЕТЕОРОЛОГІЧНІ УМОВИ СТРІЛЬБИ АРТИЛЕРІЇ – стан атмосфери, зумовлений фізичними процесами, що відбуваються в атмосфері, і який характеризується сукупністю метеорологічних величин, що ураховуються під час стрільби: наземний тиск атмосфери, віртуальна температура повітря, напрямок вітру та його швидкість у межах траєкторії. Через віртуальну температуру ураховується вплив на політ снаряда одночасно температури і вологості повітря. Під час складання Таблиць стрільби ураховують нормальні (табличні) значення метеорологічних умов, під час підготовки до стрільби – відхилення реальних величин метеоумов від їх нормальних (табличних) значень, 28, 29.

МЕТОДИЧНИЙ ВОГОНЬ – ведення вогню із однієї або декількох гармат одної батареї з рівними проміжками між пострілами. М.в. застосовується у вогневих нальотах визначеної тривалості для підтримування цілі у подавленому стані. М.в. використовують для визначення коректур кожній гарматі у ході стрільби на зруйнування оборонних споруд, під час періодичного і безперервного освітлення місцевості, 93, 95, 97, 102, 168.

МІНОМЕТ – гладкоствольна гармата із жорстким лафетом, призначена для стрільби опереними снарядами – мінами. Стрільба із М. ведеться, коли кути піднесення більше 45⁰, тобто ведеться так звана мортирна стрільба, 13-17, 27, 30, 37-40, 49-50, 84, 92, 94, 97, 98, 93, 109.

МІНОМЕТНИЙ ПОСТРІЛ – боєприпас для стрільби із міномета; один комплект елементів, що складається з міни з визначеним спорядженням (підривник, бойовий заряд, засоби запалення бойового заряду – хвостовий патрон), 40, 45, 47.

МОРТИРНА СТРІЛЬБА – стрільба з артилерійських гармат, коли кути піднесення більше 45°. М.с. застосовується під час ураження цілей, розташованих на зворотних схилах висот, в ярах, а також для зруйнування бойових покриттів оборонних споруд. М.с застосовується в горах для зменшення мертвих просторів, 39.

Н

НАВІСНА СТРІЛЬБА – стрільба із артилерійських гармат, коли кути підвищення від 20º до 45º. Н.с. використовується для виконання різних вогневих завдань, як правило, застосовується під час стрільби із закритих вогневих позицій на дальностях, близьких до граничних, 39.

НАВОДКА ГАРМАТИ – надання стволу гармати положення для стрільби по цілі. Н.г. поділяється на пряму, напівпряму і непряму. У разі прямої наводки Н.г. за дальністю і напрямом здійснюється візування оптичного або панорамного прицілу в ціль. Під час непрямої наводки кут підвищення ствола гармати надається за допомогою механізмів кутів прицілювання і рівня, а напрям – за розрахованим кутоміром наведенням оптичної осі панорами в точку наводки або у коліматор, 16, 69.

НАДАННЯ ОСНОВНОГО НАПРЯМКУ – наведення основної гармати в основний напрям. Н.о.н. здійснюють за допомогою візиру командирської машини (бусолі), по заздалегідь визначеному кутоміру, по віхах. Решта гармат може наводитися в основний напрямок побудовою паралельного віяла за допомогою візиру командирської машини (бусолі) відмічанням по основній гарматі, віддаленій точці наводки або небесному світилу, 17, 62, 67.

НАЗЕМНА АРТИЛЕРІЯ – артилерія, призначена для ураження об’єктів (цілей) на материку та акваторії. Поділяється: за бойовими властивостями – на гарматну, гаубичну, реактивну, протитанкову, гірську і міномети; за способом пересування – на самохідну, причіпну, саморушну, возиму, стаціонарну.

НАЙВИГІДНІШИЙ СПОСІБ ОБСТРІЛУ ЦІЛІ (ОБ´ ЄКТА) – такий спосіб обстрілу цілі, під час якого досягається найбільша ефективність ураження заданою витратою снарядів. Спосіб обстрілу цілі під час стрільби батареєю містить: кількість установок прицілу; величину стрибка (шкали) прицілу, величину стрибка підривника (шкали трубки); кількість установок кутоміра; величину інтервалу віяла та доворот праворуч під час стрільби на двох установках кутоміра; витрату снарядів на гармату-установку. Виконуючи вогневі завдання дивізіоном, застосовують такі способи обстрілу цілі: батареями внакладку; батареями шкалою; із розподілом ділянок цілі (рубежу) та окремих цілей між батареями, 51, 95, 113-119.

НАЙМЕНША ДАЛЬНІСТЬ СТРІЛЬБИ – дальність стрільби, що відповідає найменшому прицілу, 17.

НАЙМЕНШИЙ ПРИЦІЛ (НАЙМЕНШИЙ КУТ ПРИЦІЛЮВАННЯ) – найменша установка прицілу, під час стрільби на якій жоден снаряд не буде торкатися за гребінь укриття перед вогневою позицією. Н.п. визначають після зайняття вогневої позиції за найбільш високою точкою гребеня укриття для кожної гармати у межах до 7-50 праворуч і ліворуч від основного напрямку. Для багатозарядних систем найменший приціл визначають для трьох зарядів: повного, найменшого та одного із проміжних, 17, 52, 170.

НАПРЯМ ВІТРУ – напрямок, що характеризується кутом, відрахованим від напрямку на північ за ходом годинникової стрілки до напрямку на точку горизонту, звідки віє вітер; виражається у поділках кутоміра (градусах кута), 196.

НАРІЗИ – гвинтові канавки на напрямній частині каналу ствола, призначені для надання снаряду визначеної швидкості обертального руху, що забезпечує стійкість його в польоті, 38.

НАРІЗНА АРТИЛЕРІЯ – артилерія, що містить гармати, канали стволів яких мають нарізи (гвинтові канавки) для надання снаряду обертального руху, 38.

НАСТИЛЬНА СТРІЛЬБА – стрільба артилерійських гармат, коли кути підвищення до 20º. Н.с. застосовується для ураження цілей прямою наводкою, стрільби снарядами з дистанційним підривником (трубкою) та отримання рикошетів, 113.

НАСТУП – один з видів бою. Тільки рішучий наступ, який проводиться в високому темпі та на велику глибину, забезпечує остаточний розгром противника, 7, 51, 130, 148.

НІЧНИЙ ПРИЦІЛ – приціл, призначений для установлення прицільних кутів і забезпечення наведення гармати у ціль вночі або в умовах обмеженої видимості. Це прилад нічного бачення, в електронно-оптичній схемі якого є пристрій, який називається механізмом прицілювання і призначається для побудови прицільних кутів та забезпечення наведення гармати у ціль вночі, 239.

НОРМАТИВИ − 1) оперативно-тактичні усереднені числові величини, Що характеризують просторові і тимчасові показники оперативних (тактичних) завдань військ і районів їх бойових дій: глибину бойових завдань, розміри смуг (ділянок, районів) бойових дій, величину переходу, темпи наступу, терміни виконання завдань, середні швидкості руху колон і т. ін.; 2) тимчасові, кількісні і якісні показники виконання військовослужбовцями або підрозділами завдань, прийомів і дій, пов'язаних із застосуванням зброї і техніки у ході бойової підготовки, 7, 171.

НУЛЬОВА ЛІНІЯ ПРИЦІЛЮВАННЯ – лінія прицілювання, паралельна осі ствола гармати під час основних (нульових) установок прицільних засобів гармати, 32, 37, 165.

О

ОБОРОНА є видом бою, мета якого – зірвати або відбити наступ (удар) переважаючих сил противника та завдати йому значних втрат, утримати важливі райони (рубежі, об’єкти) і цим створити сприятливі умови для переходу в рішучий наступ, 7, 81, 15, 148.

ОБСТРІЛ – процес впливу на ціль у разі її ураження вогнем артилерії (пусками ракет), 46, 51, 81, 98, 94, 113-119.

ОБЧИСЛЕНА ДАЛЬНІСТЬ – дальність, за якою призначається установка прицілу під час стрільби артилерії або установка приладу, що забезпечує політ ракети на потрібну дальність, 229.

ОБЧИСЛЕНІ УСТАНОВКИ ДЛЯ СТРІЛЬБИ (ПУСКУ) – установки прицільних пристроїв і підривника (трубки), на яких ведеться вогонь. Визначаються з урахуванням топографічних (геодезичних), метеорологічних, балістичних, геофізичних умов стрільби (пуску) та індивідуальних поправок гармат (пускових установок), 229.

ОПТИЧНИЙ ПРИЛАД − пристрій, що складається із корпусу, системи лінз, і призначений для розглядання зображень предметів у збільшеному вигляді. О.п. використовуються в прицілах, приладах розвідки (далекомірах, стереотрубах) і топоприв'язування (бусолях, теодолітах і т. ін.), 117.

ОПТИЧНИЙ ПРИЦІЛ − приціл, в якому під час вводу прицільних кутів переміщуються деталі, що входять до оптичної частини прицілу. Деталлю, що переміщується в оптичній частині, є плоскопаралельна пластинка з нанесеними на ній прицільними шкалами і знаками. О.п. бувають телескопічними, панорамними, шарнірними і з дзеркальною головкою. О.п. застосовуються під час стрільби прямою наводкою, 117.

ОРІЄНТИР – місцевий предмет або елемент рельєфу, що чітко проглядається і виділяється на фоні місцевості, щодо якого визначаються місцезнаходження, розташування об’єктів і цілей, напрям руху, цілевказання, управління вогнем, ударами та підрозділами в бою, 27, 55-64, 117-123, 132.

ОРІЄНТУВАННЯ (військ.) – інформація про обстановку, подальші бойові завдання та інші дані, що пересилається вищим командуванням (штабом), щоб допомогти підлеглим правильно з’ясувати обстановку і своєчасно підготуватися до виконання бойового завдання, 17, 19, 22, 28, 55-58, 78-80, 134.

ОСВІТЛЕННЯ МІСЦЕВОСТІ − застосування освітлювальних засобів для освітлення місцевості, створення сприятливих умов військам (силам) під час ведення бойових дій вночі; елемент світлового забезпечення бою. О.м. здійснюється для виявлення об'єктів (цілей) противника і підвищення ефективності своїх вогневих засобів, для орієнтування своїх військ, а; також осліплення противника. О.м. може бути безперервним або періодичним, місцевим і загальним, 239.

ОСВІТЛЮВАЛЬНА ДІЯ БОЕПРИПАСІВ – дія боєприпасів, у разі якої створюється світловий потік, що формується під час згорання освітлювального складу.

ОСВІТЛЮВАЛЬНИЙ СНАРЯД – артилерійський снаряд спеціального призначення освітлювальної дії, призначений для освітлення місцевості в районі цілей і осліплення приладів бачення противника. О.с. має освітлювальний факел з парашутом і вибивним зарядом із димового пороху. У головній частині О.с. угвинчений дистанційний підривник з тепловим імпульсом, а в донній частині розміщується дно, що угвинчується. Під час подачі імпульсу від підривника (на висоті не менше 500м) до вибивного заряду останній спалахує і згорає, утворюючи великий тиск високотемпературних газів, під впливом яких вибивається дно снаряда і викидається освітлювальний факел з парашутом. Парашут із палаючим факелом знижується зі швидкістю приблизно 10м/с, під час цього світловий потік палаючого факела освітлює місцевість і предмети на ній у радіусі 500м. Час горіння факелу – 40-50 с, 85, 138.

ОСКОЛКОВА ДІЯ СНАРЯДА – дія боєприпасів, під час якої ураження цілі відбувається за рахунок ударної дії осколків, готових уражаючих елементів або їх сполучення, 91.

ОСКОЛКОВО-ФУГАСНИЙ СНАРЯД – артилерійський снаряд основного призначення фугасної та осколкової дії, що використовується для ураження живої сили, вогневих засобів і техніки, розташованих відкрито або в спорудах польового типу. Отримання потрібного виду дії О.-ф.с. здійснюється установкою підривника перед стрільбою. Для отримання осколкової дії підривник установлюють на миттєву (осколкову) дію.

Для отримання фугасної дії підривник установлюють на фугасну дію. У цьому разі снаряд розривається через визначений проміжок часу після контакту з перешкодою. За цей проміжок О.-ф.с. проникає на визначену глибину і там розривається, завдаючи ураження, 85, 89, 91, 138.

ОСНОВНА ГАРМАТА – гармата, координати якої беруть за координати вогневої позиції батареї. Під час топогеодезичного прив’язування вогневої позиції визначають координати і висоту точки стояння основної гармати. О.г. орієнтується в основному напрямку. За О.г. будується батарейне віяло, 15, 73, 89, 174.

ОСНОВНИЙ КУТОМІР – кутомір гармати, наведеної в основний напрямок, 17, 79.

ОСНОВНИЙ НАПРЯМОК – єдиний напрямок, в якому орієнтуються гармати і прилади розвідки декількох артилерійських підрозділів (частин), об’єднаних загальним управлінням. О.н. задається дирекцій ним кутом з точністю до 1-00, 17, 26, 60-74, 169, 189, 197.

ОЦІНКА МІСЦЕВОСТІ – визначення можливого впливу властивостей даної місцевості та окремих її елементів на вирішення поставленого бойового завдання, 60, 61.

ОЦІНКА ОБСТАНОВКИ – вивчення й аналіз факторів та умов, що впливають на виконання завдань у досягненні мети операції (бою). Здійснюється командувачами (командирами) особисто, за допомогою штабів, командувачів (начальників) родів військ (спеціальних військ і служб) під час розроблення рішення на операцію (бій) і управління військами у ході бойових дій. Містить: вивчення й аналіз даних про противника, свої війська (сили), район бойових дій, метеорологічні умови, час та інші елементи обстановки. Під час оцінки обстановки використовують розрахунки, довідки, схеми та інші матеріали, що готуються офіцерами штабу, 64.

П

ПАНОРАМА ГАРМАТНА – візирний і кутомірний оптичний прилад сучасних прицілів гармат наземної артилерії і РСЗВ, призначений для кругового огляду місцевості, наводки і відмічання (фіксації визначеного положення щодо вибраної точки гармати) 17, 73.

ПЕРЕВИЩЕННЯ ЦІЛІ – різниця висот цілі і вогневої позиції батареї. Під час визначення установок для стрільби враховують поправку кута місця цілі і поправки кута прицілювання на кут місця цілі 215.

ПЕРЕДОВИЙ СПОСТЕРЕЖНИЙ ПУНКТ (ПСП)– пункт, призначений для розвідки противника, спостереження близьких підступів до переднього краю своїх військ, зв’язку з загальновійськовими підрозділами, а також для коректування вогню по цілях, неспостережених з основного СП.

ПЕРЕНЕСЕННЯ ВОГНЮ АРТИЛЕРІЇ – визначення установок для стрільби по цілі з використанням результатів пристрілювання (створення) репера або іншої цілі. Установки для стрільби при перенесенні вогню визначають способом коефіцієнта стрільби, спрощеним способом чи за допомогою графіка пристріляних поправок, 228, 330.

ПІДГОТОВКА КАРТИ – сукупність заходів, що здійснюється напередодні роботи з нею. П.к. передбачає: оцінку карти (визначення її масштабу, висоти перетину, номера і року видання карти, рік знімання і поправки напрямку), склеювання аркушів карти, складання карти, підпис кілометрової сітки з лицевого (робочого) боку, піднімання карти, 243.

ПОВНА ПІДГОТОВКА – спосіб визначення установок для стрільби, що ґрунтується на урахуванні відхилень усіх умов стрільби від нормальних (табличних) значень. Точність цього способу дозволяє уражати спостережувані і не спостережувані цілі без пристрілювання. Для завдавання ракетних ударів установки прицільних пристроїв визначають тільки способом повної підготовки.

ПОВНИЙ ЧАС ПОЛЬОТУ – час руху снаряда (ракети і т. ін.) від точки вильоту (сходу з напрямної) до точки падіння, 127.

ПОВОДЖЕННЯ З БОЄПРИПАСАМИ – поняття, що містить правила перевезення боєприпасів різними видами транспорту, порядок і зміст огляду і підготовки боєприпасів до стрільби, правила поводження з боєприпасами під час і після закінчення стрільби, 43.

ПОДІЛКА КУТОМІРА – артилерійська кутомірна міра. П.к. – центральний кут, який стягується дугою, що дорівнює 1/6000 частині довжини кола. Довжина дуги в одну поділку кутоміра приблизно дорівнює 0, 001 радіуса, звідси назва тисячна. Кути у поділках кутоміра записують через риску (дефіс) і читають роздільно (напр., 12-45 – дванадцять сорок п’ять). Поділки кутоміра, записані до риски, інколи називають великими поділками кутоміра, а записані після риски – малими, одна велика поділка кутоміра дорівнює 100 малим поділкам, 127.

ПОЛЯРНІ КООРДИНАТИ ЦІЛІ – числові величини, що визначають положення цілі на площині або у просторі. За полярні координати цілі беруть дирекцій ний кут, дальність до цілі і кут місця цілі, 195.

ПОПРАВКА НА ВІДХИЛЕННЯ МАСИ СНАРЯДА – поправка на відхилення маси снаряда від нормальної (табличної). Вводиться у рівень (приціл) командиром гармати самостійно, 31, 83, 84, 203-208.

ПОПРАВКИ ІНДИВІДУАЛЬНІ ГАРМАТ – поправки у рівень (приціл), у кутомір та в установку підривника (трубки). П.і.г. у рівень (приціл) – на різницю температур зарядів (для самохідної артилерії), різнобій, уступ та перевищення щодо основної гармати батареї, на невідповідність кута підвищення ствола за прицілом та квадрантом, на відхилення маси снарядів; П.і.г. у кутомір – на відхилення лінії прицілювання і на інтервал (якщо гармати на вогневій позиції розташовані повзводно або розосереджено); П.і.г. в установку підривника (трубки) – на різнобій і на уступ гармати щодо основної. П.і.г. вводять під час стрільби командири гармат самостійно, 117, 202, 204.

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ ВОГНЕВОГО ЗАВДАННЯ – встановлені правила виконання вогневого завдання. П.в.в.з. визначає зміст і послідовність виконання вогневого завдання і містить: загальний час обстрілу цілі; кількість вогневих нальотів і вогневих спостережень, їх тривалість і розподіл за часом; розподіл снарядів між вогневими нальотами і вогневими спостереженнями; порядок ведення вогню: поодинокими пострілами, методичним вогнем (серіями методичного вогню), вогонь залпами, швидким вогнем (серіями швидкого вогню), 93, 225, 113, 123.

ПОРЯДОК ЦІЛЕВКАЗАННЯ – встановлене правило (спосіб) для швидкої і точної вказівки місця цілі (об’єкта) на полі бою іншій особі. Способи цілевказання: від орієнтирів, за азимутом і відстанню до цілі, наведенням гармати на ціль, розривом артилерійського снаряда і т.ін. Цілевказання може проводитись як безпосередньо на місцевості, так і за картою чи аерофотознімком. Установлюється командирами, штабами, органами розвідки, 124.

ПОСТАНОВКА ВОГНЕВИХ ЗАВДАНЬ – доведення вогневих завдань до командирів, штабів артилерійських підрозділів, частин, груп, з’єднань. Під час постановки вогневих завдань зазначаються: мета, завдання стрільби (знищення, зруйнування, подавлення і т. ін.), час відкриття (припинення) вогню, кількість залученої артилерії (підрозділів), вид і витрата боєприпасів, порядок ведення вогню, спосіб обстрілу цілі, 123.

ПОСТРІЛ – явище, сукупність процесів, що виникають у стволі з моменту запалення порохового заряду до моменту закінчення виходу газів із каналу ствола після вильоту снаряда. Явище пострілу містить такі основні процеси: запалення пороху, горіння пороху, створення порохових газів, розширення порохових газів, поступальний рух снаряда, обертальний рух снаряда, рух відкотних частин, вихід порохових газів із каналу ствола. Явище П. характеризується короткочасністю, великим тиском і високою температурою, 30, 38-41, 45, 48, 74, 92-104, 124, 127, 128.

ПОЧАТКОВА ШВИДКІСТЬ СНАРЯДА – розрахункова швидкість снаряда у дулового зрізу ствола, за припущенням, що він не зазнає дії порохових газів, які виходять, а підпадає під силу опору повітря, снаряд летить на ту саму дальність, що й у разі дійсної найбільшої швидкості, набраній ним наприкінці періоду післядії. Дійсна найбільша швидкість снаряда наприкінці періоду післядії більша П.ш.с.

Упровадження поняття П.ш.с. дозволяє здійснювати розрахунок траєкторій польоту снаряда лише з використанням формул зовнішньої балістики, що робить розрахунок найбільш точним, 146, 207, 215.

ПРАВИЛА СТРІЛЬБИ І УПРАВЛІННЯ ВОГНЕМ − основні положення і рекомендації щодо підготовки стрільби і управління вогнем артилерії, стрільби на ураження різних цілей, вогнем артилерійських підрозділів у різних умовах бойових дій, 27, 178, 189, 243.

ПРИЗЕМНИЙ ВІТЕР – вітер, напрям і швидкість якого вимірюються на малих висотах над земною поверхнею, 196.

ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ. Основу управління підрозділами складає рішення командира. Під ріш. розуміють остаточно складений командиром порядок дій підрозділів по виконанню поставленого завдання і використання сил і засобів під час ведення бойових дій. Р. дає відповідь на питання що, коли, кому і як зробити, щоб з найменшою затратою сил і засобів виконати поставлене завдання, 18, 19, 117, 159.

ПРИЛАДИ УПРАВЛІННЯ ВОГНЕМ АРТИЛЕРІЇ − прилади, що використовуються під час визначення установок для стрільби і управління вогнем артилерійських і мінометних підрозділів, під час ураження різних цілей. П.у.в.а. включає прилади визначення топографічних даних і обчислених установок для стрільби по цілі, прилади розрахунку сумарних поправок на балістичні і метеорологічні умови стрільби; прилади розрахунку коректур під час пристрілювання цілі і реперів різними способами, 243, 245.

ПРОТИТАНКОВА ГАРМАТА – артилерійська гармата для стрільби по броньованих наземних цілях. П.г. залежно від бойової обстановки може виконувати й інші бойові завдання (знищення живої сили та вогневих засобів противника і т. ін.), 113.

ПРОТИТАНКОВИЙ РАКЕТНИЙ КОМПЛЕКС (ПТРК) – сукупність протитанкової керованої ракети (ПТКР) з пусковою установкою. Призначається для знищення танків та інших броньованих цілей. Розрізняють ПТРК переносні, вожені і самохідні, 11, 113-115, 117-123, 128, 140.

ПРЯМА НАВОДКА – наводка гармати шляхом суміщення оптичної осі панорами (оптичного прицілу) з лінією цілі. П.н. застосовується під час стрільби з відкритої вогневої позиції, 8, 22, 51, 83, 112, 114, 119-122, 183, 236.

ПРЯМИЙ ПОСТРІЛ – постріл із гармати, під час якого траєкторія снаряда не перевищує висоту цілі. У межах дальності прямого пострілу уражати ціль можна, коли постійна установка прицілу, 113.

ПУНКТ УПРАВЛІННЯ − спеціально обладнане і оснащене технічними засобами місце, з якого командувач (командир) з офіцерами штабу здійснює управління військами (силами, засобами) під час підготовки і ведення бойових дій або під час несення засобами бойового чергування. Створюються командні, передові командні, запасні, тилові і допоміжні П.у. П.у. можуть бути пересувними і стаціонарними, 14, 116, 117.

ПУШКА – артилерійська гармата, призначена для настильної стрільби по наземних, морських та повітряних цілях. Для П. характерні висока початкова швидкість снаряда, довгий ствол та велика маса метального заряду.

Р