Випадкові та систематичні помилки.

Проведение исследовательского проекта всегда подразумевает некоторые ошибки. Общая ошибка исследования является разностью между истинным значением (в совокупности) наблюдаемой переменной и ее наблюдаемым значением (в выборке). Пока еще не создана общая теория ошибок, хотя многие ошибки имеют общую основу и много тождест­венного, а тождественное не может быть каузально обу­словлено разным, Ошибка — вид неадекватности, но она не просто неадекватность, ибо она является действием или результатом действия (поведения), выражаясь язы­ком теории информации, любой системы с обратной связью. Ошибка — это разница между результатом дей­ствия такой системы и действительным содержанием объекта исследования. Такая разница в исследователь­ской ситуации возникает из-за того, что исследователь не имеет возможности исключить влияние всех побочных факторов, действующих на исследуемый объект. Если полученный им результат является исключительно след­ствием влияния этих факторов, то он будет совершенно ошибочным.

Ошибки являются неотъемлемой частью каждого ис­следования, их невозможно исключить полностью или хотя бы сделать по желанию как угодно малыми. Их просто необходимо учитывать как неоспоримый факт то­го, что получение определенного количества информации всегда оплачивается некоторым приростом ее неопреде­ленности в процессе исследования («принцип Бриллюэна») ба.

Термин «ошибка» во многих контекстах имеет до­вольно точное значение. Она может быть выражена ко­личественно, как вероятная ошибка или стандартная ошибка при сравнении разных выборок из одной и той же совокупности, или как разница при измерени­ях одной и той же величины, имеющей известное содер­жание. Однако в социологических исследованиях возни­кают и такие ситуации, к которым невозможно подойти с позиций классического понятия вероятной ошибки. Поэтому здесь понятие ошибки имеет более широкое значение, а при ее измерении нередко обращаются к здравому смыслу или к логическим доказательствам, если неприменимы точные статистические определения.

К логике здравого смысла придется, очевидно, прибегать до тех пор, пока теория ошибок не будет разработана в такой мере, что позволит объяснять все сложные случаи одновременного действия многих источников ошибок.

Далее мы отдельно остановимся на типичных ошибках, возникающих в процессе конкретно-социологическо­го исследования, и на возможных способах их устране­ния. Вообще, изучение природы ошибок, возникающих в социологическом исследовании, требует специального подхода. Сейчас мы рассмотрим лишь некоторые проце­дурно-технические проблемы ликвидации ошибок, кото­рые возникают при взаимодействии субъекта, условий и объекта исследования, о котором говорилось выше. Это так называемые систематические ошибки, возникающие преимущественно при измерении первичных данных. Они могут возникать также при составлении выборок, обра­ботке первичных данных (кодировании, подсчете и т. д.). Обусловлены эти ошибки целым рядом причин, чаще всего — несовершенством техники и методов исследова­ния. Действительно, достаточно лишь одного неправиль­но сформулированного вопроса в анкете или некоррект­ного шкалирования ответов на закрытый вопрос —

ную величину. К причинам этих ошибок относятся также некоторые нарушения условий исследования, пра­вил регистрации сообщений и т. п.

+18

Отримання соціологічної інформації сполучене з її можливим викривленням у зв’язку з помилками, що їх припускають на різних етапах дослідження.

Теоретичні помилки – пов’язані з недоліками спеціальної методології, тобто теорії розробки методичних засобів соціологічного дослідження; пов’язані з недосконалістю теорії, взятої за основу обраного засобу вимірювання, хибністю первинних положень, що обґрунтовують вимірювальну процедуру, неправильною побудовою логічної моделі соц.явища, що вивчається. Вживають термін «квазіпохибка».

Інструментальні помилки – пов’язані з недоліками методики (наприклад, з недоліками у відборі одиниць дослідження та вимірювання їх характеристик).

Помилка вимірювання – відмінність результату вимірювання від істинного значення величини, що вимірюється. Розрізняють два види помилок вимірювання: систематичні помилки (при даних умовах проведення вимірювання мають певне значення, наприклад, помилки інструменту вимірювання) та випадкові помилки (є результатом взаємодії великої кількості незначних (якщо їх розглядати окремо) факторів). Систематичні помилки обумовлені досить певними причинами: неправильним методом збору чи обробки первинних даних, неточністю інструменту, постійним впливом деяких зовнішніх чинників у дослідженні тощо. Випадкових помилок можна припуститися, заповнюючи якісь документи, вимірюючи певні показники, роблячи підрахунки тощо.

Випадкові помилки зменшуються при зростанні об’єму вибіркової сукупності. Випадкова помилка – це ймовірність того, що вибіркова середня вийде (чи не вийде) за межі заданого інтервалу. При випадковій вибірці варто дотримуватись одного правила: критерії доступу до одиниць дослідження повинні бути незалежними від вивчаємих змінних. Навіть дуже маленька вибірка за умови, що вона добре розподілена в генеральній сукупності, може бути дуже репрезентативною. Причинами випадкових помилок можуть бути заміна передбачених одиниць спостереження іншими, неповне охоплення вибіркової сукупності, отримання інформації лише від частини одиниць, включених до вибірки. Величина випадкової похибки підлягає вимірюванню і тому її можна врахувати при оцінці репрезентативності даних вибіркового дослідження.

До способів, які дозволяють уникнути похибки цього типу, належить системний контроль за роботою виконавців та якістю зібраної інформації.

Другий тип помилок – систематичний. Це неконтролюємі відхилення в розподіленні вибіркових спостережень, які призводять до втрати об’єкту дослідження. На відміну від випадкових помилок, кількість систематичних при зростанні об’єму вибірки не зменшується. Кількість опитаних тут вже не має значення, тому що фактична генеральна сукупність – та, що відповідає вибірці, вже втратилась, але дослідник продовжує сподіватися на репрезентативність. Систематичні похибки мають невипадковий характер. Вони виникають внаслідок неадекватного відтворення у вибірці генеральних розподілів.

Це може трапитися через незнання характеру розподілу в генеральній сукупності, або через помилкові процедури відбору, або через свідоме включення до вибірки найбільш “зручних”, з точки зору дослідника, елементів генеральної сукупності. На відміну від випадкових, ці похибки не підлягають врахуванню та вимірюванню. Уникнути їх можна тільки підносячи якість роботи на підготовчому етапі дослідження.

Основними типами систематичних помилок являються: 1. Тиск доступних об’єктів (Це може виникати із-за пасивності респондентів, впливу ЗМІ); 2. Ілюзія постійності. Вона виявляється у не зважанні на респондентів, які не мають певної думки; 3. Недостатній облік аномальних і важкодоступних одиниць вимірювання. Річ йде про тих, хто через обставини має низьку ймовірність потрапити до вибірки; 4. Недостатній облік відсутніх в місці збору даних; 5. Відмови від відповіді, яка в залежності від теми опитування можуть складати досить великий процент запланованих інтерв’ю.

ОШИБКИ ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ - англ. error/mistake, theoretical; нем. Fehler, theoretische. Ошибки, связанные с несовершенством теории, положенной в основу исследования, неверностью предположений, неправильным выбором логической модели изучаемого соц. явления.

Различают ошибки теоретич. и инструментальные, случайные и систематич. и т. п. Теоретич. ошибки - это ошибки, связанные с недостатками в теоретич. положениях, являющихся основой при разработке методики; инструментальные ошибки - ошибки, связанные с конкретным воплощением методологии (возможно, правильной) в процедуре и инструменте исследования.