Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Класифікування кадрової документації. Організаційні і розпорядчі кадрові документи. ⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 4
Для розв'язання більшості завдань з управління персоналом недостатньо використання окремих форм документа, необхідно спиратися на групи кадрової документації, що перебувають у взаємному зв'язку. Незважаючи на відмінності між ними, результативність цієї роботи визначається знаходженням точок дотику, що в змозі забезпечити ефективне використання різних документів у межах певної установи, галузі чи економіки країни в цілому. Для розуміння технологічного процесу опрацювання кадрової документації необхідно оперувати певними ознаками документів, покладених в основу їх групування. Первинне групування кадрової документації забезпечує швидкий пошук, підвищує оперативність роботи з нею, прискорює виконання та здійснення належного контролю. Починається групування зі встановлення зовнішньої подібності документів, тобто зі з'ясування належності об'єкта як цілісності до тієї чи іншої якісної визначеності. Однак яку б із ознак ми не брали, кожен документ має свою назву. Доки він не має назви, його не відрізниш від піших, він начебто розчиняється в їх загальній масі. Так, за найменуванням номінала розрізняють: подання, рапорт, заяву, протокол, довідку, характеристику, службовий лист, наказ, пояснювальну чи доповідну записку, запрошення, звіт, акт тощо. Відповідно до первинних ознак класифікації розрізняють такі групи кадрових документів, зокрема: За місцем укладення документи поділяють на внутрішні, що не виходять за межі установи, та зовнішні, які за напрямом руху відносно організації, поділяються на вхідні та вихідні. До внутрішніх документів відносяться документи, що створені посадовими особами, виходячи з потреб та завдань управління (посадова інструкція, положення про кадрову службу і т. п.). Вхідні документи поділяють на документи, що підлягають та не підлягають реєстрації До вихідних документів належать: ♦ документи, що створюються всередині установи і відправляються за її межі для керівництва підлеглими органами управління чи посадовим особам (накази, розпорядження, вказівки); ♦ документи, що були підготовлені на виконання розпоряджень вищих органів управління (інформаційні листи, рішення правління, протокол засідання колегіальних органів тощо); ♦ документи, що були підготовлені у відповідь на інформаційний лист, скаргу, заяву чи пропозицію (листи — відповіді, листи ~ заявки, рішення, наказ тощо). За складністю побудови: прості (односкладні) та складні. Перевага надається простим (односкладним) документам — їх легше обробляти, контролювати виконання, шукати, зберігати. За технологією реєстрування: вихідні документи та похідні документи. Так, вихідні облікові документи заповнюють відповідно до особистих документів громадян. Це: особовий листок з обліку кадрів, доповнення до особового листка, особова картка та інші спеціалізовані облікові документи. Похідні облікові документи призначені забезпечити повну, ймовірну інформацію з усіх напрямів довідкової, довідково-контрольної та звітної роботи щодо кадрових питань. До похідних облікових документів належать: алфавітна книга; спеціалізовані картки персонального обліку спеціалістів; журнальні (книжкові) форми реєстрації облікових відомостей (вказівні списки, книги та журнали обліку тощо). За юридичною силою: справжні (істинні), можуть бути чинні та не чинні (втратили юридичну чинність), і підроблені (фальшиві). За технікою відтворення: рукописні та відтворені механічним способом. За способом документування розрізняють такі документи: ♦ знакові (письмові), до яких належать усі рукописні й машинописні документи, виготовлені за допомогою друкарської та розмножувальної техніки; ♦ зображальні, в яких зображення об'єктів передане за допомогою ліній, штрихів. Це графіки, малюнки, схеми, плани. Вони цінні своєю ілюстративністю. Сюди відносять також фото і відеодокументи — тобто такі, що створені способами фотографування й відеотехніки. На них можна зафіксувати ті явища й процеси, які іншим способом зафіксувати важко чи неможливо, а також фотодокументи — такі документи, що створюються за допомогою будь-якої системи звукозаписування й відтворюють звукову інформацію. За ступенем гласності: конфіденційні та секретні. На секретних документах проставляється гриф обмеженості доступу «таємно», «цілком таємно, «особливої важливості». Цей гриф означає, що з документом може бути ознайомлене тільки обмежене коло осіб. За розголошення інформації документів з грифом секретності, а також за зникнення винні притягаються до відповідальності згідно із Законом України «Про державну таємницю». За призначенням створення: оригінали (дублікати) та копії. Оригінал — документ, у якому відомості про автора, час та місце створення, що містяться в ньому або виявлені іншим шляхом, відповідають дійсності. Оригінал офіційного документа — це перший і єдиний його примірник. На оригіналі проставляються підпис відповідальної особи і в разі потреби — відбиток печатки. ♦ Дублікат — повторний примірник офіційного документа, який має юридичну силу оригіналу. Видається дублікат у разі втрати оригіналу і має однакову з ним юридичну силу. В правому верхньому куті ставиться відмітка — «Дублікат». ♦ Копія — точне відображення оригіналу. На копії в правому верхньому куті проставляється відмітка «Копія». Засвідчують копію проставленням нижче реквізиту «Підпис» засвідчуваного надпису «Згідно з оригіналом» із зазначенням назви посади відповідального працівника, який засвідчив копію, його підпису і дати. Аналогічно засвідчуються й ксерокопії. ♦ Витяг з організаційного документа відображає тільки части За джерелами виникнення: первинні та вторинні. За формою подання: індивідуальні та уніфіковані (в т.ч. трафаретні). Перші створюються у кожному окремому випадку для розв'язання конкретної управлінської ситуації. Другі відображають однорідні питання й складаються за певними зразками (типові положення, типові інструкції і т. ін.). Уніфіковані (трафаретні) документи виготовляються друкарським способом, постійна інформація в них віддрукована, а для змінної залишаються вільні місця чи робляться пропуски. За характером знакових засобів: текстові та нетекстові. Текстовий документ — це документ, зміст якого зафіксовано письмовими знаками. Нетекстові — це зображальні та аудіовізуальні документи. За призначенням до сприйняття: машиночитані, тобто ті, що читаються машиною, та ті, що читаються людьми»' За терміном зберігання: постійного, тривалого (понад 10 років) і тимчасового зберігання (до 10 років)
За доступом до користуванням інформацією: ті документи, що містять відкриту (загальнодоступну) інформацію, та документи з обмеженим доступом (для службового користування). За терміном виконання: звичайні або безстрокові, термінові і дуже термінові. Термін виконання документів встановлюється законом, відповідними правовими актами чи керівником.
За базовими для кадрової служби ознакамиможна виділити чотири основні класи кадрової документації: первинно-облікова документація, організаційно-розпорядча документація, особова документація, звітно-статистична документація.
Організаційно-розпорядча документація Організаційно-розпорядча документація з кадрових питань закріплює трудові правовідносини громадян з установами, організаціями, підприємствами. Умовно її можна поділити на ті ж самі види документів, що застосовуються у загальному діловодстві. До організаційно-розпорядчої документації з кадрових питань належать такі документи: А. Організаційні: ♦ статут, штатний розпис, структура і штатна чисельність, регламент; ♦ положення про кадрову службу, положення про проходження атестації, положення про зарахування до резерву, положення про конкурсний відбір, положення про нагородження; ♦ колективний договір, колективна угода; ♦ посадові інструкції, інструкції щодо роботи із заявами громадян; ♦ правила внутрішнього розпорядку, правила роботи із заявами та скаргами, регламенти. Б. Розпорядчі: ♦ накази з особового складу; ♦ розпорядження щодо надання відпустки, відрядження; ♦ рішення колегіальних органів; ♦ вказівки заступника керівника з персоналу тощо. В. Інформаційно-довідкові: ♦ службові та рекомендаційні листи, пропозиції; ♦ довідки, доповідні та пояснювальні записки; ♦ списки працівників установи, графіки відпусток; ♦ подання про призначення, переміщення або заохочення; ♦ плани робіт із зазначенням термінів їх виконання; ♦ огляди, оголошення тощо. За вищезазначеним класифікатором ДКО10-98: Державний класифікатор управлінської документації (ДКУД) — організаційно-розпорядча документація, значну частину якої становить кадрова документація містить три підкласи:
0203 Документація 0204 Документація кадрами діяльності
Організаційні та розпорядчі документи мають бути юридично обгрунтованими, стислими, грамотними, в разі потреби погодженими із зацікавленими установами чи посадовими* особами, які згідно з власною компетенцією безпосередньо причетні до вирішення порушених питань. Закінчені виробництвом та узгоджені з усіма зацікавленими сторонами проекти розпорядчих документів з особового складу передаються на підпис керівнику. В разі не виявлення порушень правил підготовки та оформлення кадрові документи підписує керівник установи. Особливу увагу необхідно звернути на розроблення посадових інструкцій працівників з роботи з персоналом. Зокрема, визначення критеріїв оцінювання праці, навантаження; раціональну організацію робочих місць, забезпечення персональними ЕОМ, новітніми технологіями тощо.
Питання до самоконтролю:
1. Яким чином класифікується кадрова документація? 2. Які ви знаєте організаційні кадрові документи? 3. Які ви знаєте розпорядчі кадрові документи? 4. Які ви знаєте інформаційно-довідкові кадрові документи?
|