Розпізнають елементи норми і патологічні тіні на прямій рентгенограмі органів грудної клітки.
Завдання
| Орієнтовні ознаки
| Склад дії
|
Аналіз технічних характеристик прямої оглядової рентгенограми органів грудної клітки
|
1. Виявіть артефакти.
| Артефактів немає, якщо:
1. Рентгенограма при виготовлені добре промита, тобто поверхня її має рівномірно матовий блиск у відбитому світлі;
2. Якщо немає:
а) подряпин;
б) не відмитих від реактивів ділянок плівки;
в) засвічених ділянок, почорнінь на рентгенограмі високої інтенсивності.
| 1. Огляньте поверхню рентгенограми у відбитому світлі.
2. Вiдмiтьте ділянки поверхні плівки, де немає матового блиску.
|
2. Виявіть жорсткість рентгенограми.
| Рентгенограма має стандартну жорсткість, якщо:
1. У верхній частині тіла грудного виділу хребта визначається 3 - 4 міжхребцевих проміжки (світлі смужки);
2. Тіні ребер не перекривають собою легеневий малюнок i він перетинають все легеневе поле у вигляді деревоподібних лінійних тяжів, за винятком зони шириною в 1, 5-2см в бічних i 4см в верхівкових відділах його.
| 3. Визначте кількість видимих міжхребцевих проміжків у верхньому відділі рентгенограми.
4. Оцiнiть прозорість тіней по відношенню до тіней легеневого малюнку.
|
3.Оцініть контрастність рентгенограми.
| Рентгенограма контрастна, якщо:
1. Ясно розрізняються тіні тканин різної щільності (шкіра, м'які тканини, кістки) і виявляються межі між ними:
- перший – між ділянкою рентгенограми, що не відповідає зображенню тіла людини (невелике почорніння плівки) і тінню шкіри;
- другий — між тінню шкіри і тінню м'язів грудної клітки;
- третій — між тінню м'язів і тінню ребер.
2. Якщо ясно розрізняється тінь нижнього відділу грудино-ключично-сосцевидного м’яза (симетрична однорідна тінь з чітким зовнішнім контуром у медіальному відділі, що переходить в тінь шкірної складки):
а) вузька смужка з різко окресленою межею;
б) що йде паралельно тіні ключиці і що виходить назовні легеневого поля.
| 5. Виявіть три межі контрасту між тінями тканин різної щільності.
6. Оцініть чіткість зовнішньої межі тіні грудино-ключично-сосцевидного м’яза і надключичної шкірної складки, в нижньому відділі шиї.
|
4. Оцініть стандартність положення хворого і симетричність легеневих полів.
| Якщо при виконанні рентгенограми хворий встановлений в стандартній позиції, то:
1. Грудино-ключичні сполучення розташовані на однаковій відстані від серединної лінії тіла. Наближення одного з грудино-ключичних: сполучень до серединної лінії вказує на поворот хворого однойменним плечем уперед навкруги осі тіла.
2. Симетричні міжреберні проміжки мають рівну ширину при вимірюванні їх на однаковій відстані від серединної лінії.
| 7. Через тіні остистих відростків хребців проведіть умовну лінію – вісь симетрії рентгенограми.
8. Порівняйте відстань від осі симетрії до грудино-ключичних сполучень.
9. Виявіть на рентгенограмі:
а) задні відрізки ребер;
б) задні міжреберні проміжки;
в) передні відрізки ребер;
г) передні міжреберні проміжки;
д) оцініть ширину симетричних передніх і задніх міжреберних проміжків.
|
5. Оцініть глибину вдиху і положення куполівдіафрагми.
| Якщо рентгенограма виконується при середній (стандартній) глибині вдиху, то:
1) вища точка тіні куполу діафрагми праворуч знаходиться на рівні 5-го міжребер’я по середньо–ключичній лінії, зліва — на 1 - 1, 5см нижче;
2) контури діафрагми в нормі мають вигляд дугоподібної чітко окресленої лінії.
3) реберно-діафрагмальний і кардіо-діафрагмальний синуси загострені (кути менші за 90°).
| 10. Проведіть умовно на рентгенограмі серединно-ключичну лінію.
11. Знайдіть точки перетину їх з куполом діафрагми праворуч і зліва.
12. Вкажіть, з якими міжребер’ями спів-падають верхні точки куполів праворуч і зліва.
13. Оцініть форму куполів і чіткість контурів діафрагми.
14. Оцініть взаємне розташування верхніх точок правого і лівого куполів діафрагми.
15.Оцініть величину кутів реберно-діафрагмальних і кардіо-діафрагмальних синусів.
|
Аналіз рентгенологічної картини кісткових структур грудної клітки
|
1. Розрізніть тіні звичайних елементів скелету і аномаль-них, вікових змін кісток
| 1. Тіні незмінених ребер у нормі мають вигляд:
а) плоскоподібної, підковоподібної тіні, що йде з поступовим розширенням спереду від тіні хребта;
б) центральна частина тіні ребра має однорідну дрібносітчасту структуру, більш високу щільність в задніх фрагментах ребра і меншу в передніх;
в) кортикальні відділи ребер виділяються найвищою щільністю, однорідною структурою й різкими контурами.
2. Зміна вигляду тіні ребер може бути представлена:
а) роздвоєною тінню — ребро Люшке;
б) булавоподібними потовщеннями на кінцях ребер;
в) перетинками між ребрами і т.інш.
| 1. Оцініть вигляд і структуру тіней ребер, чіткість їх контурів. Виявлені аномалії скелету опишіть.
|
2. Оцініть тіні в зонах хрящової час-тини ребер
| Поява вікових звапнень у хрящовій частині ребер може бути представлена тінями:
а) різної величини;
б) різної форми;
в) високої інтенсивності;
г) розташованими симетрично на різних рівнях у проекції хрящової частини ребер.
| 2. Вивчіть хрящові зони ребер. При виявленні незвичайних тіней оцініть їх з урахуванням ознак: а), б), в), г).
3. Зробіть відповідний висновок:
а) тіні зумовлені звапненням хрящової частини ребра;
б) тіні не мають відношення до скелета грудної клітки.
|
3. Диференціюйте кісткові структури, подібні до внутріш-ньогрудної патології, з фізіологічними внутрішньогрудними утвореннями
| Тіні кісткових структур, подібні до внутрішньогрудної патології:
1. " Дашки" ребер — лінійні тіні високої інтенсивності, що розташовані біля нижнього краю тіні ребра:
а) симетричні;
б) лінійні тіні;
в) різної довжини;
г) високої інтенсивності.
д) що йдуть паралельно нижньому краю заднього відрізка ребра;
є) що повторюються на різному рівні рентгенограми. Ці тіні часто вважають плевральними нашаруваннями.
2. Поперечні відростки хребців — (ці тіні часто вважають збільшеними внутрішньогрудними лімфатичними вузлами):
а) тіні круглі за формою;
б) високої (кісткової) інтенсивності;
в) розташовані симетрично в місцях прикріплення до хребта задніх відрізків ребер;
г) повторюються на різних рівнях рентгенограми.
| 4. Знайдіть задні відрізки ребер і тіні " дашків", спираючись на вказані ознаки: а), б), в), г), д), є).
|
Аналіз легеневого малюнка
|
1. Оцініть тіні судин, що лежать в площині рентгенограми.
| Легеневий малюнок створюється тінями судин, що лежать в різних площинах. Аналізу підлягають елементи легеневого малюнка, створені судиною, що лежить в площині рентгенограми і в ортоградній проекції:
А. Звичайні елементи легеневого малюнка, що лежать у площині рентгенограми — лінійні тіні, що створюють деревоподібні структури.
Б. Звичайні елементи легеневого малюнка, що йдуть в ортоградній проекції — округлі вогнищевоподібні тіні і кільцеподібні прояснення — просвіти бронхів.
В.Незвичайні елементи легеневого малюнка — лінійні тіні, зумовлені розвитком у легенях сполучної тканини. Елементи легеневого малюнка групи А характеризуються наступними ознаками:
І. Ширина деревоподібних структур безперервно зменшується від центру до периферії.
II. Кожна лінійна тінь послідовно ділиться на дві меншої ширини.
III. Легеневий малюнок закінчується V-подібними розгалуженнями на відстані 1, 5 см від межі костальної плеври і 4 см — від верхівкової.
IV. Контури його чіткі на всій площі.
V. В симетричних ділянках легеневих полів в одиниці площі (реберний ромб) визначається подібна кількість лінійних тіней. Звичайні елементи легеневого малюнка, що йдуть в ортоградній проекції, представлені овальними, круглими (вогнищевоподібними) тінями судини, кільцеподібними проясненнями — просвітами бронхів.
| 1. Виявіть на рентге-нограмі деревоподібні тіні легеневого малюнка.
2. Оцініть:
а) закономірність зменшення ширини тіні у напрямі до периферії;
б) тип розгалуження (дихотомічність розділення судинних тіней);
в) довжину судинних тіней відносно ширини легеневого поля;
г) вид кінцевих роз-галужень;
д) відстань від кінцевих розгалужень легеневого малюнка до краю легеневого поля в різних його відділах;
є) чіткість контурів судинних тіней;
ж) кількість (густота) тіней легеневого малюнка в симетричних ділянках (реберних ромбах) легеневих полів;
з) нерівномірність розташування су-динних тіней у межах одного легеневого поля.
|
2. Оцініть тіні судин, що розташовані в ортоградній проекції.
| Тіні судин, що розташовані в ортоградній проекції, мають:
а) форму — округлу;
б) контури — чіткі;
в) структуру — гомогенну;
г) діаметр тіні дорівнює ширині судини, що лежить у площині рентгенограми на даному рівні;
д) тінь має привідну доріжку — широку проксимальну частину судини;
є) відвідна доріжка — більш вузька дистальна частина тіні судини.
| 3. Виявіть на рентгенограмі тіні судин, що йдуть в ортоградній проекції та оцініть їх наступні параметри:
а) форму;
б) чіткість контурів;
в) структуру тіні;
г) наявність при-відних і відвідних доріжок;
д) порівняйте діа-метр тіні судини, що йде в ортоградній проекції з шириною тіні судини, що лежить в площині рентгенограми.
|
3. Оцініть кільце-подібні прояснення бронхів, що йдуть в ортоградній проекції.
| Кільцеподібні прояснення — просвіти незмінених бронхів, що розташовані в ортоградній проекції, мають вигляд:
а) кола, утвореного замкнутою лінійною тінню;
б) ширина стінки якого однакова по всьому периметру;
в)діаметр просвіту бронха рівний ширині тіні судини, що йде поряд в ортоградій проекції.
| 4. Оцініть вигляд кільцеподібних прояснень на рентгенограмі за параметрами:
а) ширина стінки в різних точках периметру;
б) замкненість кола;
в) співвідношення діаметра судини, що йде в ортоградній проекції та кільце- подібних прояснень.
|
Аналіз рентгенологічної картини легень
|
1.Оцініть елементи рентгенологічної картини коренів легень.
| Нормальний корінь легені на рентгенограмі, виконаній при правильній установці хворого, представлений сумарною тінню великих легеневих судин. Елементи кореня легені: " голівка", " тіло", " хвіст" кореня:
а) " голівка" кореня — місце злиття тіней судин, що йдуть від верхньої долі до кореня. Локалізація " голівки" — рівень переднього відрізку II ребра праворуч, зліва " голівка" кореня лежить на 1 - 1, 5см вище;
б) " хвіст" кореня — місце злиття тіней судин, що йдуть від нижньої і середньої долей. Локалізація — рівень переднього відрізка IV ребра;
в) " тіло" кореня — судинні тіні що лежать між " голівкою" і " хвостом" кореня, шириною 1, 5 - 2см;
г) проміжний і нижньодольовий
бронхи — у структурі правого кореня світла смужка, що відділяє тінь легеневої артерії від тіні серця, зліва тінь кореня прилягає до тіні серця.
| 1. Оцініть правильність установки хворого при виконанні рентгено-грами.
2. Визначте елементи кореня:
а) " голівку" – про-слідкувавши хід судин у верхній долі, знайдіть місце їх злиття;
б) " хвіст" – про-слідкувавши хід судин в нижній долі, знайдіть місце їх злиття;
в) " тіло" кореня — тіні судин, що лежать між " голівкою" і " хвостом" кореня;
г) визначте просвіт проміжного бронха;
д) в середній частині тіла кореня уявно проведіть лінію, перпендикулярну до зовніньої стінки проміжного бронха; виміряйте по цій лінії ширину кореня;
є) орієнтуючись по передніх відрізках ребер, визначте топографію " голівки", " хвоста", " тіла" коренів правої і лівої легені.
|
2. Оцініть структуру коренів легень.
| Якщо структура коренів легень не змінена, то:
а) чітко диференціюються тіні окремих судин, що лежать як в площині рентгенограми, так і тих, що йдуть в ортоградній проекції;
б) праворуч на всій довжині кореня в медіальній його зоні визначається просвіт проміжного бронха;
в) праворуч внутрішня межа тіла кореня співпадає з зовнішньою межею просвіту проміжного бронха, ширина якого 1, 5 - 2см;
г) зовнішні межі коренів легень нерівні, оскільки представлені тінями судин, що переходять у легеневий малюнок;
д) зовнішня межа тіні тіла кореня праворуч паралельна внутрішній.
| 3. Вивчіть структуру кореня, оцінюючи:
а) чіткість диференціювання окремих судинних тіней у загальній масі тіні кореня;
б) визначте в структурі правого кореня просвіт проміжного бронха, оцініть прозорість його по довжині та виміряйте його ширину;
в) оцініть вигляд і ступінь паралельності зовнішньої і внутрішньої меж правого кореня.
4. Зіставте взаємне розташування правого і лівого кореня за висотою.
|
Аналіз серединної тіні
|
1. Оцініть форму і контури серединної тіні.
| Серединна тінь на рентгенограмі утворена тінню серця, великих судин та інших органів середостіння. Серце і судини утворюють тінь у вигляді овалу, криво розташованого по відношенню до осі симетрії рентгенограми. Тінь має дугоподібні заокруглення, відповідно до топографії відділів серця і великих судин.
Праворуч її край утворюють:
а) праве передсердя;
б) висхідна частина дуги аорти.
Зліва її край утворюють:
а) низхідна частина дуги аорти;
б) конус легеневої артерії;
в) вушко лівого передсердя;
г) лівий шлуночок.
| 1. Прослідкуйте контури серцевої тіні:
а) праворуч дуги правого передсердя і висхідної частини аорти;
б) зліва дуги низхідної частини аорти, конуса легеневої артерії, вушка лівого передсердя, лівого шлуночка.
2. Знайдіть довжину серцевої тіні, з'єднавши атріовазальний кут з крайньою зовнішньою точкою тіні верхівки серця.
|
2. Оцініть положення тіні серця.
| Довжина серцевої тіні — лінія, що з'єднує вершину кута, утвореного при переході контура правого передсердя в судинний контур (атріовазальний кут) і верхівку серця. Положення серцевої тіні визначається кутом нахилу довжини тіні до горизонтальної лінії, в нормі цей кут рівний 42-56°.
| 3. Виміряйте кут, утворений довжиною серця з горизонтальною прямою.
|
3. Оцініть основні параметри тіні серця.
| Поперечник серцевої тіні:
а) складається з двох частин, що являють собою перпендикуляри, опущені на середню лінію з найбільш віддалених від неї точок правого і лівого контурів;
б) елементи поперечного розміру серця відносяться один до одного, як
1: 2.
| 4. 3 найбільш від-даленої точки зовніш-нього контура тіні лівого шлуночка відновіть перпен-дикуляр до середньої лінії (поперечний розмір).
5. 3 найбільш від-далених точок зовнішніх контурів тіней правого передсердя та лівого шлуночка відновіть до осі симетрії рентгенограми перпендикуляри.
|