Визначення чутливості до антимікобактеріальних препаратів.

Визначення спектру і ступеня чутливості МБТ до антимікобактеріальних пре­паратів (АМБП) має суттєве значення для тактики хіміотерапії хворих, для контролю за ефективністю лікування і визначення прогнозу захворювання. Зміна чутливості мікобактерій визначається до всіх АМБП. Чутливими до антимікобактеріальних препаратів вважаються ті МБТ, на які препарат у концентрації, що досягається у вогнищі інфекції, створює бактеріос­татичну і бактерицидну дію, незалежно від поза- або внутрішньоклітинного їх роз­ташування.

Відповідно до цього, критерії чутливості МБТ залежать від концентрації АМБП у вогнищі ураження, величини максимальної терапевтичної дози препарату, його мінімальної інгібуючої концентрації (МІК). МІК АМБП вимірюється його мінімальною концентрацією, що затримує ріст абсолютно всіх штамів МБТ, виділених у нелікованих хворих. Розподіл МБТ на чутливі і стійкі відбувається на підставі критеріїв, що встановлені клініко-лабораторними дослідженнями. Критерії резисте­нтності мають бути вищими за МІК у 2 - 3 рази. Визначення чутливості МБТ до АМБП може проводитися бактеріологічними методами – методом розведення в щільному живильному середовищі і методом розведення в рідкому живильному середовищі.

В останні роки отримав розповсюдження метод оцінки чутливості МБТ з використанням технології Etest. Etest складається з непористої пластикової смуги, каліброваної препаратом по градієнту концентрації. З випробуваних культур готують суспензії і вносять у дифузійні середовища. Надлишок вологи видаляють, агар підсушують 10 хвилин. Рекомендується попереднє культивування протягом 24 годин. Потім на чашки накладають відповідні Etest смуги. Після інкубації з 5, 0% СО2 роблять облік з моменту появи чітко окресленого еліпсу в середньому через 5 – 10 діб.

Підготовка мазків до обліку робиться за загально прийнятою методикою – метод Прайса.

Облік результатів чутливості МБТ до АМБП:

1) якщо мікроколонії виявляються тільки в контрольних мазках, а в інших ма­зках спостерігаються лише поодинокі клітини, то вони є чутливими до даної конце­нтрації препарату.

2) якщо в мазках, що культивувалися в середовищі з антибактеріальним пре­паратом, виявляються такі ж мікроколонії, як і в контрольних мазках, то такі міко­бактерії є стійкими до даного препарату.

3) якщо в мазку, що культивувався в середовищі з яким-небудь препаратом, виявляються мікроколонії поряд з поодинокими клітинами, це значить, що дана популяція мікобактерій містить як чутливі, так і стійкі МБТ.

При відсутності росту чи наявності лише поодиноких мікроколоній у контро­льних мазках облік не проводять, і дослід варто повторити. Результати досліду також не враховуються при відсутності МБТ у контрольних мазках, незважаючи на можливий ріст або інгібування МБТ у мазках, які культивувалися в середовищах із препаратами.

Результат визначення чутливості мікобактерій туберкульозу до антимікобактеріальних препаратів називається антибіотикограмою.

Медикаментозна резистентність мікобактерій туберкульозу – це стійкість МБТ проти одного антимікобактеріального препарату або більше.