![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Першій вчительці
Як швидко й цікаво уроки летять – І роки із ними невпинно. Зустріли ви нас, як малих пташенят, Нам двері відкрили гостинно.
У 1-А клас прийшли ми малі І тільки сіли за парти, Вслухались у ваші слова чарівні, І з них ми навчились літати.
Розумними стали і виросли ми, Та все ж нам щось сумно сьогодні, Бо дзвоник останній у класі дзвенить І в 5-ий нас кличе дорога.
Прийміть нашу вдячність і щирий уклін За те, що навчили нас жити Бажаєм Вам щастя і всіх благ земних – Ми будем вас завжди любити.
МОЯ УКРАЇНА Яка я щаслива дитина, І більшого щастя не знаю, Бо мій рідний дім – Україна, Я тут народилась й зростаю.
Від батька і неньки навчилась Я слів українських, ласкавих, З дитинства я чую цю мову, Співучу і ніжну, як мама.
Вона, мов та пташка крилата, Літає по всій Україні Я нею молюся до Бога – Молитва до неба хай лине
Про мову, про Україну. Шевченко – поет наш славний Писав і всім серцем линув У край свій прекрасний і давній.
О мово моя українська! Я буду тебе плекати. Я горда, що звусь українка І мову мою не здолати
О мила моя Україно! За тебе я Бога благаю Цвіти, мов суцвіття калини, Хай щастя тебе не минає!
МАМУСЯ Багато дивного в житті… Багато ще незнаного, Але найперші кроки ми По світу робим з мамою.
І слово перше це святе, Від Бога людям дане. Той заповідь не береже, Хто не шанує маму.
Вона, мов квітка навесні, І ніжна, й люба, й мила. Вона всміхається мені, І з нею я щаслива.
Вклоняюсь щиро до землі, Дарую квітів море. Цілую руки я твої, Матусю, моя зоре!
ВЕРБИ Вийду я весною, Прогуляюсь гаєм. Край берега річки Стоять верби рядом.
Довгокосі верби В воду заглядають, Про красу вербову У річки питають.
Розлогі й зелені, Колисані вітром, У танку кружляють, Шелестять привітно.
Я милуюсь ними, – Які ж вони гарні! Під їх ніжний шелест Річенька співає.
ШЕВЧЕНКОВІ Якби пташиною могла я стати, То в небеса злетіла би на крилах І Кобзареві вічну душу Я б піснею своєю звеселила.
Я б розказала батькові Тарасу, Що Україна нині вільна стала І заспівала мова солов’їна, Яка його, мов мати, колисала.
Нехай зоря Шевченкова палає На чистім небосхилі України. Нехай слова Шевченкові лунають Підносять думи наші, мов на крилах.
ОСІНЬ Осінній ліс – це ніби казка: Усе тут золотом покрите, Журливо хилиться берізка, В озерце опустивши віти.
Вода спокійна, і прозора, І чиста, ніби кришталева. Дуби і клени у багряне Вдягнула осінь-королева.
|