Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Контрольна робота






ДЛЯ СТУДЕНТІВ

ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

 

Генеалогічна класифікація мов – це вивчення і групування мов на основі спільного походження і споріднених зв’язків між ними, грунтується на порівняльно-історичному методі.

1. Визначити сім’ю, групу та підгрупу наступних мов:

а) російська, українська, білоруська

б) албанська,

в) фінська, естонська, карельська, іжорська, вепська, водська,

г) арабська, іврит, фінікійська, арамейська

д) англійська, німецька, фламандська, голандська, їдиш

е) французька, італійська, ретороманська, сардинська

ж) литовська, латиська, пруська

2. Визначити сім’ю, групу та підгрупу кожної окремої мови:

а) литовська, португальська, естонська, вірменька, азейбарджанська, японька, китайська;

б) перська, фінська, якутська, українська, гінді, грецька, англійська, датська, словацька;

в) киргизька, циганська, ірландська, гуджараті, казахська, корейська.

 

3. Впізнати звук:

- шумний, губно-зубний, щілинний, дзвінкий, м’який

- шумний, задньоязиковий, щілинний, глухий, твердий

- шумний, передньоязиковий, зубний, проривний, глухий, м’який

- шумний, передньоязиковий, зубний, проривний, дзвінкий, твердий

- шумний, передньоязиковий, піднебінний, фрикативний, дзвінкий

- сонорний, передньоязиковий, зубний, зімкнено-прохідний, боковий, м’який

- сонорний, передньоязиковий, піднебінний, дрижачий, м’який

- сонорний, губно-губний, носовий, м’який

- шумний, передньоязиковий, зубний, африкат, глухий, м’який

 

У процесі мовлення звуки не існують окремо, вони взаємодіють і у процесі взаємодії – змінюються. Ці явища називаються фонетичні процеси (зміни звуків, зумовлені їх взаємодією у процесі мовлення).

 

4. Визначити тип позиційної зміни (редукція (повна, часткова, якісна, кількісна), оглушення, протеза)

Рос: никогда, худенький, разговор, читати – читать, луг, здрасте, мозг, вход, с(ъ)на,

Укр: вухо, віспа, селянський, будинок, зозуля, мельхіор, вторгнутися, живеш, гострий.

4. Визначити тип асиміляції (повна-часткова, прогресивна-регресивна)

Укр: безжалісний, зцілити, молотьба, кість, безшабашний, світ, зсохлий, з переляку, житье – життя, сват – свадьба, байдужість, майбутнє.

Рос.: отдать, бесстрашный, сделать, иссякший, свадьба, косьба, ложка, изжога, сбруя, сшитый, отбить.

5. Визначити фонетичні процеси:

Травка, прорубь – пролубь, минералогия, обвлако – облако;

творужка – ватрушка, сделать, Хведя, просьба, мелодия, слог, труд, сарафан.

6. Визначити фонетичні процеси:

Place, maps, bags, boys, knife – knives, analysis |is|- analyses |iz|, phasis – phases, rose. What’s your name? One of my frends is a pilot.

Слово – це звук або комплекс звуків, що має певне значення і вживається у мові як самостійне ціле.

Поняття – це відображення у свідомості людини істотних ознак явищ та предметів дійсності. Не називають поняття службові слова (прийменник. сполучники, частки, вигуки)

Значення слова – співвіднесеність з певними явищами дійсності

 

7.Які значення слова день представлені у реченнях?

Весь день небо було хмарним.

У дні війни ми часто зустрічались з ним

Ще день, а квіти вже закрились

Дні стали теплими

Минуло 5 днів

9 Травня – День Перемоги

У день народження приходять гості

Це були безрадісні дні старості.

Жінці дали дозвіл на неповний робочий день

 

8. Визначити тип полісемії (метафора, метонімія, синекдоха)

Столове срібло, золотий браслет, усі Черкаси проголосували “за”, людина не може жити без повітря, підняти питання, з’істи тарілку, форди фінішували, смарагдовий ліс, шовковий характер, берегти копійку, читати Шевченка.

 

9. Визначити тип омонімів. Розподілити на чотири групи (повні омоніми, омофони, омоформи, омографи).

Клас – клас, поле – поле, атлас – атлас, радій – радій, блок – блок, віла – вілла, мати – мати, три – три, займатися – займатися, вити – вити, ірис – ірис, кленок – клинок, мала – мала, Роман – роман, діти – діти, кран (водопровідний)– кран (підйомний), термін (науковий) – термін (строк), стріла – стріла, гори – гори, ніс (сумку) – ніс (людини).

 

10. Розподілити подані слова на питомі та запозичені. За якими ознаками можна впізнати запозичені слова?

а) Укр. дім, студент, кривда, фарба, ведмідь, штольня, ландшафт, небо, амплуа, вуаль, нісенітниця, аркан, козак, балик, трап, митник,

б) Рос. веревка, ветка, благодать, логика, курица, спорт, роман, варенье, затхлый, товарищ, кошка, каникулы, весна, иллюстрировать, кафтан, баштан.

 

11. Розподілити слова на чотири групи: неологізми, архаїзми, історизми та активну лексику. У чому полягає відмінність між архаїзмами та історизмами?

а)Укр.: автентичний, спонсор, бунчук, дощ, брокер, тангенс, віститель ”парламентер”, панщина, уста, вотчина, звезда, сервер, жупан, провайдер, доцент, вантаж, кріс “рушниця ”, сканер,

б) Рос.: ланит, луноход, космос, холоп, атом, боярин, монитор, вече, лапти, тать, одинокий, уй “дядя по матери ”, гордость, винчестер, понеже “поэтому”, мзда, зга “дорожка”, брифинг, просак “прядильнй станок”, менеджер, инжениринг “разработка технических проектов”

 

Фразеологічний склад будь-якої мови – це система з різноманітними звязками та відношеннями. Фразеологізми можна обєднати у парадигми: 1) за нелінгвістичними ознаками - тематичні групи (турусы на колесах, бред сивой кобыли); 2) за лінгвістичними ознаками: однозначні і багатозначні, омонімічні, синонімічні, антонімічні, за ступенем вмотивованості значення (зрощення, єдності, сполучення), за походженням (питомі та запозичені); 3) за лінгвостилістичними ознаками (книжні, розмовні, жаргонні...)

Зрощення – сталі словосполучення, зміст яких не можна зрозуміти із значень окремих компонентів. Єдності – стійкі словосполучення, зміст яких певною мірою зумовлений значенням слів-компонентів. Сполучення – стійкі вислови, до складу яких увіходять слова з вільним і фразеологічно зв’язаним значенням, цілісне значення випливає із значення окремих слів.

 

12. Розподілити фразеологізми за типами:

 

а) вжити заходів, стерти в порошок, насупити брови, зачепити за живе, піднести гарбуза, не всі дома, аби день до вечора, зійти з орбіти,

б) во всю ивановскую, проба пера, держать язык за зубами, закручивать гайки, лезть на рожон (рожон – крепкий заостренный кол для охоты на медведя), полететь вверх тормашками, в три погибели, закидывать удочку, интересное положение, сгорать от стыда, сесть в лужу, бить баклуши, устал как собака.



Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.009 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал