Поради студенту.

5.1. Зміст теми:

Тези змісту теми.

Зародження медицини в людському суспільстві. Медицина первісного суспільства.

Характеристика первісної ери. Періодизація і хронологія первісної ери і первісного лікування. Абсолютне та відносне датування. Абсолютна та відносна періодизація. Археологічна періодизація. Археологічна культура (АК).

Джерела з історії первісного суспільства і первісної медицини. Палеопатологія (палеоостеологія), палеосерологія, палеоботаніка, палеогенетика, палеомікробіологія (палеовірусологія), палеоепідеміологія, палеозоологія, палео­психологія, археологія, біоархеологія, етнографія та палеоантропологія, палеодемогра­фія, геологія, палеоонтологія, писемні свідоцтва істориків. Проблема реконструкції первісної історії. (Методи: стереолітографічна реконструкція, реконструкція за допомогою комп’ютерної томографії та ін.). Первісноісторичний синтез. Апополітійні (АПС) та син­політійні (СПС) первісні суспільства. Порівняльно-історичний метод. Етнографічна модель. Етноархеологія і біо­ар­хео­­­логія. The Ancient Biomolecules Centre (ABC) Оксфордського университету. Етичні проблеми біоісторії.

Становлення первісного суспільства та первісного лікування. Основні етапи антропосоціогенезу. Сучасні уявлення про походження людини. Проблема прабатьківщини людства: гіпотези моногенізму та полігенізму. Сутність антропосоціогенезу. Homo habilis (презинджантроп), Homo erectus (пітекантроп, синантроп, солоська людина, гейдельберзька людина). Антропологічні знахідки на Закарпатті (пам’ятка Королове), Наддніпрянщині (біля с. Лука Врублевецька), в Кенії (Канам).

Species Homo neanderthalensis (Homo neanderthalensis europeus, Homo neanderthalensis africanus, Homo neanderthalensis skhulensis) і проблема зародження медицини в людському суспільстві. Антропологічні знахідки в районах Кармелу (печери Мугарет-ес-Схул, Табун), в печерах Шанідар, Монте-Чирчео, Ля-Шапель-о-Соп, Ла-Ферраси, Регурду, Киїк-Коба, Шайтан-Коба, Чокурча-ІІ, Старосілля (Крим), Керноси, Молодова (Наддніпрянщина), Іллінка (Одеса), Стеттен- II (Німеччина), Провенс (Франція). Поховання, турбота про немічних, розвиток соціальних відносин (прагромада) у пізніх палеантропів (класичні неандертальці). Канібалізм, проміскуїтет, ендогамні статеві стосунки. Використання лікарських засобів рослинного, тваринного і мінерального походження. Розвиток абстрактного мислення і мови (знакова система палеоантропа). Зародження ідеологічних (релігійних) уявлень.

Захворювання давніх людей. Міфологема „золотого віку” та її спростування. Захворювання давніх людей: альвеолярна піорея, карієс, артрит, артроз, захворювання Бехтєрєва, рахіт, сифіліс, (антропологічні знахідки в археологічних культурах Тафоральт, Північна Африка та ін.). Середня тривалість життя архантропів, палеоантропів та ранніх неоантропів. Антропологічна характеристика давнього населення території України. Питання статевовікового складу, динаміка захворювань давньої людності території України. Патологічні відхилення на скелетах з поховань АК Давньої України.

Лікування в період розквіту первісного суспільства. Завершення антропосоціогенезу. Кроманьйонець (ранній неоантроп). Рання дородова громада (дуально-громадська організація). Розширення ойкумени. Пізня дородова грома­да. Расогенез. Матрилінійна організація роду. Рання родова (великосімейна) громада мисливців, збирачів, рибалок (бл. 40 тис. років тому – бл. VII тисячоліття до н.е.). Характеристика періоду. Екзогамні статеві стосунки. Розквіт палеолітичного мистецтва.

Раціональні способи колективного лікування: використання лікарських засобів рослинного, тваринного та мінерального походження, піклування про дітей, допомога при пологах та травмах, зупинка кровотечі, крово­пускан­ня, трепанація черепу (антропологічні знахідки на території Північної Африки в епіпалеолітичних похованнях в печері Тафоральт (12 тис. до н.е.), на території України в АК Васильївка-2, Васильївка-3, Вовниги), ампутація (антропологіч­ні знахідки в гроті епохи мезоліту Мурзак-Коба, Крим). Виготовлення інструментів для лікування (з каменю, кісток, риб’ячої луски). Розвиток гігієнічних навичок: штучні житла, термальна обробка їжі, поховання.

Магічне «оволодіння» світом. Види магії. Магія і досвід. Міфічне та нумінозне. Ритуал. Сакральне та про­фан­не. Тотемний предок як гарант єдності, добробуту, репродуктивності громади та відродження померлих (традиція „ведмедячих печер„: Ільїнка Одеської обл., Регурду (Франція), Вільденманнвіслох, Петерсгьоле, Драхенгьоле, Зальо­фен­гьоле (мустьєрські альпійські печери), Ветерники (Хорватія); „оленячі” тотемні сюжети: з печери Чаклуна (Кам’я­на Могила, Україна), стоянка фінального палеоліту Штельмоор, дитячі поховання, що супроводжувались рогами оле­нів в тарденуазьких поховальних комплексах на о-вах Тевєк і Хьодік, Франція). Фетиші. Мана, маніту, варан, оренда, арангквілтха. Феномен табу. Еволюція анімізму.

Пізня родова (великосімейна) громада тваринників і землеробів (мезоліт, неоліт). Неолітична рево­люція. Перехід до відтворюючих форм господарства. Доместикація тварин (знахідки в Заві-Чемі-Шанідар, 9000 р. до н. е.), вирощування злаків. Трансформація тотемних культів. Практика тотемних містерій (оле­нячі маски з стоянок Стар-Кар, Плау та ін.) Основна функція тотема - забезпечення плодючості, збільшення врожаю і приплоду. Олень як носій життєдайної сили та опікун молодого подружжя. Жертвоприношення оленів (неолітичне поселення Гайворон-Полі­-жок у Побужжі). Антропоморфний тотемізм і уявлення про захворювання.

Наслідки неолітичної революції. Зміна раціону харчування. Ріст інфекційних захворювань, епідемії. Розви­ток гігієніч­них навиків і звичаїв (керамічний посуд, затишні оселі, криниці в культурі Гаджилара). Культу­ра лінійно-стрічкової кераміки (Поділля, Волинь). Бузько-Дністровська АК (кінець 6-5 тис. до н. е.).

5.2. Теоретичні питання до заняття:

5.2.1. Первісне суспільство, початок трудової діяльності людини.

5.2.2. Елементи медицини в первісному суспільстві.

5.2.3. Перші емпіричні методи лікування.

5.2.4. Методи релігійних вірувань та їх вплив на медицину.

5.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

· Аналізувати джерела з історії первісної культури і медицини;

· Опрацювати періодизацію і хронологія зазначеного історичного періоду.

· Уяснити необхідність та особливості історико-медичних досліджень і їх значення в підготовці майбутнього лікаря.

5.4. Матеріали для самоконтролю: є контрольні питання (п. 5.2.)

Література.

Джерелами цих знань є матеріали лекцій і наступних підручників:

Основні:

1. С.А.Верхратський. Історія медицини. - К., 1983. - С. 3-48.

2. С.А.Верхратський, П.Ю.Заблудовський.Історія медицини.-К., 1991.

-C.8-47.

3. М.П.Мультановский. История медицины. - М., 1967. - С. 8-39.

4. Т.С.Сорокина. Атлас истории медицины: Первобытное общество. Древ-­

ний мир -М.1987. С. 36-85.

5. А.А.Тахо-годи. Греческая мифология.-М. “Искусство”.1989. -С.11-24.

6. В.І.Чебан Культура та мистецтво спілкування лікаря як засіб психо­про­філакти­ки. Чернівці, 1999. С.14-29.

Додаткові:

1. А.А.Грандо. Медицина в зеркале истории.-К.1990, С. 10-26.

2. С.Ковнер. История средневековой медицины. Кіевъ.1893. С.16-25.

3. Войтех Замаровський. Сім чудес Світу.-К.1979.-С. 79-120.

МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ

підготовив професор Чебан В.І