Теоретична частина. На практиці для кількісного оцінювання якості вимірювання найчастіше застосовують негативну характеристику - похибку результату вимірювання або часто просто

На практиці для кількісного оцінювання якості вимірювання найчастіше застосовують негативну характеристику - похибку результату вимірювання або часто просто похибку вимірювання як відхилення результату вимірювання від істинного (справжнього) значення X вимірюваної величини.

(6.1)

Наведене вище означення похибки є власне означенням абсолютної похибки. Термін „абсолютна похибка” не означає абсолютного значення чи модуля похибки . Важливим також є те, що на першому місці у (6.1) стоїть виміряне значення x, а на другому — справжнє (істинне) значення X, а не навпаки.

Одиницею абсолютної похибки є одиниця вимірюваної величини.

Для порівняння якості вимірювань різних значень однієї величини або різних вимірюваних величин абсолютна похибка є незручною. Для кількісної характеристики якості вимірювання у таких випадках використовують відносну похибку, теоретично як відношення абсолютної похибки до істинного (справжнього) значення вимірюваної величини, а практично — до виміряного значення (результату) (найчастіше виражене у відсотках)

; (6.2)

Чим менша відносна похибка, тим точніше вимірювання і навпаки.

Відмінність між теоретичним та практичним значеннями відносної похибки дуже мала (має другий порядок малості). Тому на практиці такою різницею нехтують.

Відноснупохибку можуть також залишати безрозмірною (у відносних одиницях) чи, якщо похибка набуває дуже малі значення - у мільйонних частках ррт