Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Постійна палата третейського суду та арбітражі ad hoc.






Арбітражем ad hoc слід вважати спеціально створений сторонами із вказаних ними осіб арбітраж, який не пов’язаний з будь-якою організацією і має своєю метою вирішення конкретного спору за правилами, встановленими сторонами чи арбітром. Для цього виду арбітражу характерним є те, що він припиняє своє існування відразу після винесення арбітражного рішення. Для того щоб такий арбітраж діяв, сторони в арбітражній угоді повинні визначити: предмет спору, місце проведення арбітражу, правила надання доказів, правила процедури, вказати кількість арбітрів, порядок їх обрання та ін. (ст. IV Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж). Дуже часто ці питання вирішуються на основі спеціально розроблених модельних правил, найчастіше - арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ 1976 р., розробленого Комісією ООН з права міжнародної торгівлі спеціально для застосування у судах ad hoc, а також Арбітражного регламенту ЄЕК ООН 1966 р., правил міжнародного комерційного арбітражу Економічної комісії ООН для Азії та Далекого Сходу (ЕКАДС) 1966 р.. Арбітраж ad hoc, як правило, не є юридичною особою. Для забезпечення діяльності такого арбітражу іноді виникає потреба у створенні технічного апарату, що забезпечував би обмін кореспонденцією, фіксування арбітражного розгляду, діловодство тощо.

 

Постійна палата третейського судуорган арбітражного вирішення міжнародних спорів, заснований першою Гаазькою конференцією миру 1899 відповідно до положень Гаазької конвенції про мирне вирішення міжнар. зіткнень, прийнятої Гаазькою конференцією миру 1899 і переглянутої та прийнятої знову Гаазькою конференцією миру 1907. За цією Конвенцією держава-сторона призначає на 6 років (з можливістю продовження ще на один строк) 4 відомих та авторитетних фахівців міжнар. права до заг. списку Палати. Якщо держави-учасниці бажають звернутися до послуг Палати, а також якщо вони не дійшли згоди щодо складу третейського суду, кожна з них має право призначати від себе 2 членів Палати, з яких тільки один може бути її гр-нином. Зі складу утвореного таким чином суду обирається старший суддя. Міжнар. бюро, яке є канцелярією Палати, здійснює орг.-тех. забезпечення роботи третейського суду. Ним керує постійна адм. рада, яка складається з дип. представників країн-учасниць, акредитованих при уряді Нідерландів. Головує у раді міністр закордонних справ Нідерландів.

 

Гаазькі конвенції 1899 і 1907 містять правила, котрі застосовуються до третейського розгляду, якщо сторони не дійшли згоди послуговуватись ін. правилами. Третейське рішення є обов'язковим тільки для сторін у спорі. Найактивніший період діяльності Палати припадає на період 1902—32, коли було вирішено 21 справу. Кількість звернень до П. п. т. с. зменшилася у зв'язку з діяльністю Постійної палати міжнародного правосуддя (з 1920), а потім її правонаступника — Міжнародного суду ООН (з 1946).

 

 

110. Міжнародний Суд ООН у системі врегулювання міжнародних спорів.

Міжнародний суд ООН був створений у 1945 р. як головний судовий орган ООН (ст. 92 Статуту ООН). Він замінив Постійну палату міжнародного правосуддя, що була створена у 1922 р. на підставі Статут)' Ліги Націй і діяла до 1946 р. 31 січня 1946 р. всі судді Постійної палати міжнародного правосуддя пішли у відставку, а 5 лютого 1946 р. були обрані перші судді Міжнародного суду на першій сесії Генеральної Асамблеї та Ради Безпеки ООН. Формально Постійна палата міжнародного правосуддя була розформована у квітні 1946 р., після чого почав діяти Міжнародний суд. У період між 1922-1940 рр. Постійна палата міжнародного правосуддя розглянула 29 спірних справ та прийняла 27 консультативних рішень. Із початком Другої світової війни Палата не збиралась на засідання аж до її розформування, її останнє публічне засідання відбулось 4 грудня 1939 р. Робота Постійної палати міжнародного правосуддя мала величезний вплив на розвиток міжнародного права та судових засобів вирішення міжнародних спорів. Юрисдикція Палати була визнана державами у кількох сотнях угод та декларацій щодо передачі окремих спорів на її розгляд. Палата практично створила міжнародний процес (процедуру) розгляду юридичних спорів між державами, розробивши та вдосконаливши свої власні Правила процедури. Суд розташований у Гаазі, однак, це не перешкоджає йому виконувати свої функції в будь-якому іншому місці. Згідно з п. 1 ст. 23 Статуту Суд засідає постійно, за винятком судових вакацій, строки і тривалість яких ним встановлюються. Члени Суду зобов´ язані знаходитися в його розпорядженні в будь-який час, за винятком перебування у відпустці і відсутності у зв´ язку з хворобою або з інших серйозних підстав. Якщо держава зобов´ язалася підкорятися компетенції Суду, справа проти неї може бути розпочата за одностороннім письмовим зверненням держави-позивача.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал