Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Навчання грамоти
|
|
(175 год., 5 год. на тиждень)
| №№ п/п | К-сть Год. | Зміст навчального матеріалу | Навчальні досягнення учнів | Спрямованість корекційно-розвивальної роботи |
| 1. 2. 3. | Букварний період Знання про мову. Мовні вміння (протягом року) Звуки і букви. Склад. Наголос. Звуки мовлення у зіставленні з немовними звуками. Уявлення про те, що слова складаються зі звуків. Голосні, приголосні звуки. Промовляння звуків, розрізнення їх у словах. Практичне розрізнення голосних і приголосних звуків. Місце звука в слові. Визначення наявності певного звука в даному слові. Виділення окремих звуків слова: перший (голосний), останній (приголосний). Удосконалення вимови голосних і приголосних звуків. Розрізнення твердих і м’яких, дзвінких і глухих приголосних. Спостереження за роботою артикуляційних органів під час вимовляння різних звуків. Ознайомлення з буквами, які позначають голосні і приголосні звуки. Позначення звуків, сприйнятих на слух, відповідними буквами. Практичне розрізнення голосних і приголосних букв. Зіставлення графічної форми друкованих і рукописних рядкових і прописних букв. Злиття звуків для утворення обернених і прямих відкритих складів. Промовляння складів. Проговорювання слова з акцентуванням наголошеного складу. Читання та письмо (на дошці і в зошитах) засвоєних складових структур. Навчання основного прийому читання прямого складу з орієнтацією на букву, що позначає голосний звук. Складання з розрізної азбуки і читання слів із двох засвоєних складових структур (ло–ша, пал–ка), із трьох-чотирьох букв, а також речень із двох слів (Са–ша ма–ла.) з наступним їх записом. Слово. Практичне ознайомлення зі словом. Проговорювання складів та слів з двох-чотирьох звуків. Поділ на склади двоскладових слів. Практичне розрізнення складу, слова. Звукобуквений аналіз складу, слова. Розрізнення слів, що різняться одним звуком. Складання з розрізної азбуки складів, слів із трьох-чотирьох букв. Побудова звукової схеми слів. Наголос у слові. Проговорювання, розуміння лексичного значення слів та їх застосування. Вимова слів з апострофом, з подвоєнням приголосних, зі сполученням дж, дз, з йотованими голосними. Речення. Сприймання та розуміння словосполучень, речень. Практичне ознайомлення з реченням. Виділення речення з мовленнєвого потоку, визначення меж речення в усному мовленні. Читання простих словосполучень, речень. Зв’язок слів у словосполученні та реченні. Формальні ознаки речення. Кількість і послідовність слів у словосполученнях і реченнях. Поділ речення та словосполучення на слова. Складання речень із двох-трьох слів за предметними та сюжетними малюнками. Інтонування речень, у кінці яких стоять різні розділові знаки. Практичне засвоєння розділових знаків: крапка, кома. Графічна модель речення (з 1-2 слів). Текст. Усні й письмові висловлювання, текст. Читання коротких (до трьох речень) текстів. Розуміння змісту тексту. Відтворення змісту тексту. Спеціальна підготовка до письма. Правопис. (протягом року) Правила сидіння за партою під час малювання та письма. Розташування навчального приладдя на поверхні парти. Ознайомлення з призначенням крейди, олівця, фломастера, ручки, користування ними. Орієнтування в зошиті та букварі. Розвиток і координація рухів кисті руки і пальців (ліплення, складання й розрізування паперу ножицями, складання фігурок за зразком, робота з мозаїкою). Малювання крейдою на дошці. Застосування олівця та ручки. Проведення ліній на папері (прямих, ламаних, хвилястих, петельних) перервним і неперервним рухом руки. Малювання за трафаретами (обведення контурів, заштриховування фігур). Малювання простих предметів з прямих ліній (драбинка, конверт, віконна рама тощо). Написання елементів букв. Позначення звуків буквами. Письмо літер на дошці та в зошитах. Письмо (на дошці та в зошитах) складів. Списування по складах з проговорюванням двоскладових слів з вивченими буквами і речень із двох слів (після попереднього аналізу). Велика буква на початку речення, крапка в кінці речення. Написання під диктування букв. Повторення і закріплення вивченого за рік | Учень: – розрізняє мовні і немовні звуки (*з допомогою вчителя); – *має уявлення про те, що слова складаються зі звуків, що звуки на письмі позначаються буквами; – сприймає, розпізнає вивчені голосні і приголосні звуки ізольовано, у різних складах, словах; – *з допомогою вчителя порівнює і розрізняє голосні та приголосні звуки; – відтворює звуки ізольовано, у складах і словах; (*повторює за вчителем окремі звуки, звукосполучення, слова (з одного, двох звуків); – добирає слова із заданим звуком (з допомогою вчителя); (*з допомогою вчителя робить спроби виділяти зі слів деякі голосні звуки (а, у, о) та називати слова, що починаються цими звуками; – з допомогою та за завданням учителя визначає місце звука у слові (на початку або в кінці слова); – з допомогою вчителя виділяє на слух голосний звук (на початку слова), приголосний – в кінці слова; повторює за вчителем слово, виділяючи голосом вказаний звук; – * з допомогою вчителя розпізнає та повторює слова, які починаються на заданий звук; –з допомогою вчителя розрізняє на слух голосні та приголосні звуки, тверді та м’які, дзвінкі та глухі приголосні і повторює за вчителем їх артикулювання (залежно від мовленнєвих можливостей учня); (*повторює за вчителем, залежно від мовленнєвих можли-востей учня); –впізнає і розрізняє букви, які позначають голосні і приголосні звуки; (*з допомогою вчителя). – співвідносить вивчені звуки з відповідними буквами; (*впізнає вивчені звуки, співвідносить їх із допомогою вчителя з відповідними друкованими буквами); – розрізняє голосні та приголосні букви, називає їх; (* повторює за вчителем, залежно від мовленнєвих можливостей); – порівнює та розрізняє друковані та рукописні рядкові і прописні букви; (*порівнює з допомогою вчителя); – з допомогою вчителя зливає звуки для утворення обернених і прямих відкритих складів; (* повторюючи за вчителем, робить успіхи в злитті вивчених звуків у склади в різних сполученнях) (залежно від мовленнєвих можливостей учня); – наслідує проговорювання слова (по складах) за вчителем так, щоб було чітко чути наголошений склад; (* намагається); – вимовляє звуки та склади голосно, тихо, голосом звичайної сили (під контролем учителя); (*намагається з допомогою вчителя); – читає та пише на дошці і в зошиті прочитані та проаналізовані засвоєні складові структури з вивченими буквами; (*робить спроби правильно писати вивчені рядкові букви та їх елементи за наведенням); – читає прямі склади з орієнтацією на букву, що позначає голосний звук; (*робить спроби читати з допомогою вчителя, після відповідної підготовки); – з допомогою вчителя складає з розрізної азбуки слова з двох засвоєних складових структур, із трьох-чотирьох букв, читає їх, записує; (* із суттєвою допомогою вчителя); – з допомогою вчителя складає з розрізної азбуки речення із двох слів, записує їх. Учень: – вимовляє слова у прийнятному темпі (під контролем учителя); (*залежно від мовленнєвих можливостей учня); – *виділяє слово з мовленнєвого потоку, називає його, повторюючи за вчителем; –* проговорює за вчителем склади (прямі та обернені) і слова; – зливає звуки в склади, читає їх; – *разом з учителем, плескаючи в долоні, поділяє слова на склади; – практично розрізняє та називає склад, слово (за допомогою вчителя); – разом з учителем здійснює звукобуквений аналіз складу, простого за звуковою будовою слова; – з допомогою вчителя розрізняє слова, що різняться одним звуком; – з допомогою вчителя складає з розрізної азбуки і читає слова з трьох-чотирьох букв (після попереднього звукобуквеного аналізу); (*по можливості); – разом з учителем будує звукову схему одно-, двоскладового слова, використовуючи умовні позначення звуків; – наслідує проговорювання слова (по складах) за вчителем так, щоб було чітко чути наголошений склад; (*по можливості); – співвідносить знайомі слова з предметами, діями, ознаками предметів, які ці слова позначають; (*з допомогою вчителя); – * за питаннями педагога називає предмети, явища, дії, людей (у межах знайомого мовленнєвого матеріалу); – з допомогою вчителя пояснює значення слів (з опорою на малюнок тощо); – наслідує правильну вимову слів з апостро-фом, з подвоєнням приголосних, зі сполу-ченням дж, дз, з йотованими голосними, повторюючи за вчителем; – читає слова з апострофом, з подвоєнням приголосних, зі сполученням дж, дз, з йотованими голосними. Учень: – з допомогою вчителя виділяє речення з мовленнєвого потоку, визначає його межі, повторює його; – читає і розуміє зміст словосполучень та речень з орієнтацією на знайомі слова; – вимовляє словосполучення та речення в нормальному темпі (з допомогою та нагадуванням учителя); (*залежно від мовленнєвих можливостей); – *з допомогою вчителя добирає малюнки до словосполучень і речень; – під контролем та з допомогою вчителя звертає увагу на зв’язок слів у словосполученні та реченні; – знає формальні ознаки речення: велика буква на початку речення, крапка у кінці речення; – з допомогою вчителя членує словосполучення та речення на слова, визначає їх кількість і послідовність; – разом з учителем складає речення з двох-трьох слів за предметними та сюжетними малюнками; – разом з учителем складає фразу з 2-3 слів (на основі дій із предметами, опису малюнка); – наслідуючи вчителя, вимовляє речення, різні за метою висловлювання та інтонацією: розповідні, питальні, спонукальні, окличні (без уживання термінів), з орієнтацією на відповідні розділові знаки; – разом з учителем складає графічні схеми простих речень (з 1-2 слів). Учень: – з допомогою вчителя розрізняє усні й письмові висловлювання, текст; – *під керівництвом учителя робить спроби читати букварні тексти (слова) з вивченими буквами після відповідної підготовки (звукобуквеного аналізу, роботи з розрізною азбукою тощо); – читає короткі (до трьох речень) тексти, які містять прості речення, на тему, близьку дітям; – для розуміння змісту сприйнятого матеріалу орієнтується на знайомі мовленнєві одиниці; – відповідаючи на запитання вчителя, відтворює зміст прочитаного з допомогою наочності, опорних слів; – з допомогою вчителя відтворює послідовність подій малюнками; – за завданням та допомогою вчителя робить замальовки до змісту тексту. Учень: – правильно сидить за партою, зберігає правильну поставу під час письма та малювання; (* намагається); – правильно розташовує на парті зошит; (*намагається); – вміє тримати ручку (крейду, олівець, фломастер), користуватися ними; (*намагається); – орієнтується на сторінці букваря; (*з допомогою вчителя); – орієнтується на сторінці зошита; знаходить основний рядок і додаткові лінії у сітці зошита для письма; (*разом із учителем); – дотримується потрібного рядка при письмі; (*намагається); – *складає з допомогою вчителя прості візерунки з паличок, кольорових смужок, кольорової соломки за даним зразком; – ліпить із пластиліну предмети простої форми за зразком та з допомогою вчителя; (*з допомогою вчителя); – складає папір, розрізає його ножицями по прямих лініях та лініях згину (з допомогою вчителя); –*з допомогою вчителя викладає кольорові візерунки з мозаїки за зразком; – правильно тримає в руці олівець, ручку; (*намагається); – малює крейдою на дошці та олівцем (ручкою, фломастером) на папері прямі лінії у різних напрямах (вертикальні, горизонтальні, з нахилом вліво та вправо), переходить з одного напряму на інший; (*робить спроби); – самостійно (або з допомогою вчителя) проводить на папері лінії (прямі, ламані, хвилясті, петельні) перервним і неперервним рухом руки (залежно від можливостей учня); – обводить трафарети простої форми коло, квадрат, трикутник), зафарбовує та заштриховує їх; (*з допомогою вчителя); – дотримується меж під час заштриховування прямими лініями (під контролем учителя); (*намагається); –*малює прості предмети з прямих ліній (драбинка, конверт, віконна рама тощо); – проводить прямі, ламані, хвилясті, петельні лінії перервним і неперервним рухом руки (у межах можливого); – пише основні елементи рукописних букв на дошці та в зошиті у такій послідовності: пряма довга й коротка палички з різними інтервалами, пряма паличка в поєднанні з похилою, пряма паличка із заокругленням угорі, із заокругленням унизу, із заокругленням угорі й унизу, пряма паличка із петлею внизу, лівий і правий напівовал, овал; (*робить спроби писати за наведенням); – пише всі букви українського алфавіту (рядкові і прописні) на дошці та в зошиті; (*робить спроби писати вивчені рядкові букви за наведенням); – читає та пише на дошці і в зошиті склади з вивченими буквами; – списує по складах з проговорюванням двоскладові слова (після попереднього аналізу); – списує з проговорюванням речення з двох слів (після попереднього аналізу); – знає про написання великої букви на початку речення та про крапку в кінці речення; − пише під диктування букви. | Розвиток довільної уваги; корекція та вдосконалення звуковимови; розвиток мовленнєвої моторики; формування та розвиток слухової уваги та слухової пам’яті; подолання артикуляційних труднощів при вимовлянні звуків; подальший розвиток слухового і зорового сприймання; розвиток аналітико-синтетичної діяльності в процесі роботи зі звуками та звукосполученнями; розвиток фонематичного слуху; формування вміння розрізняти та відтворювати послідовний ланцюжок звуків у слові; розвиток уміння розрізняти звуки, схожі за звучанням; розвиток уміння співвідносити звук із відповідною буквою; розвиток мовленнєвого слуху (уважно слухати, чути, ідентифікувати, розрізняти й повторювати вивчені звуки); формування усвідомленого зорового образу кожної вивченої букви; формування навичок звукобуквеного аналізу; розвиток уміння розрізняти звуки, схожі за звучанням; розвиток уміння розрізняти слова, близькі за звуковим складом; розвиток аналітико-синтетичної діяльності; розвиток оперативної пам’яті шляхом запам’ятовування та відтворення звуків ізольовано, у складах і словах; розвиток дрібної моторики; збагачення й уточнення словникового запасу; розвиток усного мовлення. Формування уявлень про слово як самостійну смислову одиницю; формування вміння довільно володіти та доцільно користуватися артикуляційним та дихальним апаратом; корекція та удосконалення звуковимови; подолання артикуляційних труднощів при вимовлянні звуків; розвиток процесів аналізу і синтезу; формування навичок звукобуквеного аналізу; розвиток довільної уваги, оперативної пам’яті; розвиток зв’язного мовлення; дотримання нормального темпу мовлення та регулювання сили голосу; збагачення та конкретизація словника; розвиток просторової орієнтації. Формування та розвиток слухової уваги та слухової пам’яті; розвиток довільної уваги, оперативної пам’яті; корекція розумового розвитку; розвиток зв’язного мовлення; корекція та удосконалення звуковимови; розвиток і конкретизація уявлень; збагачення і конкретизація уявлень про предмети і явища довкілля; дотримання нормального темпу мовлення та регулювання сили голосу; формування вміння граматично правильно будувати речення за зразком; формування вміння здійснювати операції порівняння, аналізу та синтезу; формування інтонаційної виразності мовлення; формування навичок самоконтролю при виконанні завдання. Розвиток мовленнєвого дихання; розвиток усного зв’язного мовлення; дотримання нормального темпу мовлення та регулювання сили голосу; формування усвідомленого розуміння змісту прочитаного; розвиток емоційного ставлення до прочитаного (до вчинків людей, описаних подій тощо); стимулювання мовленнєвої активності. Корекція постави; розвиток довільної уваги; уточнення та розвиток просторової орієнтації та просторових уявлень; розвиток орієнтування в малому просторі; розвиток координованості обох рук; ока і руки під час проведення різних ліній; розвиток моторики пальців і кисті руки; корекція процесів аналізуючого спостереження (порівняння і виділення суттєвих ознак); розвиток і координація рухів кисті руки та пальців; розвиток дрібної моторики рук (м’язового тонусу, сили утримання предмета, точності рухів); розвиток зорового сприймання та просторової орієнтації з метою підготовки до сприймання образу букви; формування усвідомленого зорового образу кожної букви; формування вміння розрізняти оптично схожі букви; розвиток окоміру; формування навичок контролю та самоконтролю (в тому числі й зорового). формування вмінь точно, повно, самостійно виконувати всі рухові дії, необхідні для письма; формування навички правильно обирати поставу під час письма; формування вміння запам’ятовувати правила правопису та користуватися ними; формування вміння писати з голосу вчителя; виховання охайності та старанності; відповідальності за виконану роботу. |
Орієнтовні вимоги до навчальних досягнень учнів на кінець року:
– сприймати знайомий мовленнєвий матеріал;
– знати усі вивчені звуки і букви;
– складати знайомі слова з букв і складів розрізної азбуки;
– з допомогою вчителя визначати місце звука в слові (на початку, в кінці);
– читати по складах слова, речення;
– писати рядкові та прописні букви, дотримуючись правил правопису;
– списувати засвоєні складові структури, прочитані та проаналізовані слова, невеликі речення з двох-трьох слів (після попереднього аналізу);
– писати букви під усну диктовку;
– правильно сидіти під час письма;
– користуватися письмовим приладдям;
– орієнтуватись у букварі та на сторінці зошита;
– використовувати засвоєний словник у власному мовленні;
– користуватися допомогою вчителя та наочністю при виконанні завдань;
– дотримуватись основних правил поведінки в класі;
– дотримуватися правил гігієни письма і читання;
– виявляти старанність, охайність, уважність;
– регулювати силу голосу, темп мовлення з допомогою та під контролем учителя.
*Орієнтовні вимоги до стану сформованості життєвої компетентності учнів на кінець року:
– намагатися правильно сидіти за партою, зберігати правильну поставу під час письма та малювання;
– намагатися правильно тримати на парті зошит, буквар; тримати у руці олівець, крейду (з допомогою вчителя);
– орієнтуватися на сторінці зошита, букваря (з допомогою вчителя);
– впізнавати вивчені звуки, співвідносити їх із допомогою вчителя з відповідними друкованими буквами;
– повторювати за вчителем окремі звуки, звукосполучення, слова (з одного, двох звуків) (залежно від мовленнєвих можливостей);
– з допомогою вчителя порівнювати та розрізняти друковані та рукописні рядкові і прописні букви;
– робити спроби малювати крейдою на дошці та олівцем (ручкою, фломастером) на папері прямі лінії у різних напрямах (вертикальні, горизонтальні, з нахилом вліво та вправо), переходити з одного напряму на інший (з допомогою вчителя);
– робити спроби правильно писати вивчені рядкові букви та їх елементи за наведенням;
– із суттєвою допомогою вчителя складати з розрізної азбуки слова з двох засвоєних складових структур, із трьох-чотирьох букв, читати їх, записувати;
– робити спроби списувати прочитані та проаналізовані прості складові структури (з допомогою вчителя, з проговорюванням);
Клас
(245 год. на рік, 3/4 год. на тиждень)
| № п/п | К-сть год. | Зміст навчального матеріалу | Навчальні досягнення учнів | Спрямованість корекційно-розвивальної роботи |
| 1. 2. 3. . 4. 5. 6. 7. 8. 9. | Післябукварний період Розвиток навичок мовленнєвої діяльності (слухання-розуміння, говоріння, читання, письмо). Розвиток усного мовлення. Слухання-розуміння усного мовлення. Відповіді на запитання за змістом прослуханого, прочитаного. Складання речень з 2-4 слів (до розглянутого малюнка, прослуханої казки, спостережуваного предмета чи явища). Класифікація знайомих предметів за приналежністю до певної групи (іграшки, овочі, фрукти, меблі, посуд, навчальне приладдя, свійські та дикі тварини). Читання і розвиток усного мовлення. Розрізнення на слух окремих слів у мовленні, окремих звуків, звукосполучень у словах. Поділ речень з 2-4 слів на слова, слів – на склади, складів – на звуки. Читання по складах вивчених слів, букварних текстів. Читання окремих добре знайомих слів цілим словом. Усне складання речень за малюнками, серіями малюнків, ілюстраціями, опорними слова, правильно його структуруючи. Упорядкування деформованих речень. Письмо і розвиток писемного мовлення. Правильне написання рядкових і прописних букв. Дотримання на письмі належного з’єднання букв. Розрізнення на слух звуків и-і, а-я, у-ю, е-є, а при письмі – відповідних букв, якими позначаються ці звуки. Написання слів із цими буквами. Виділення речення з прочитаного тексту за запитаннями або за вказівкою вчителя. Крапка в кінці речення та велика буква на початку речення. Велика буква в іменах людей та кличках тварин (практичне ознайомлення). Списування рукописного і друкованого тексту після попереднього аналізу. Літературне читання Коло читання (на весь рік) Твори усної народної творчості: малі фольклорні форми (загадки, скоромовки, лічилки, дитячий ігровий фольклор, казки про тварин, прислів’я). Літературні казки. Загадки. Скоромовки. Адаптовані тексти творів різних жанрів (оповідання, вірші) класиків української літератури, сучасної української та зарубіжної літератури, дитяча періодика та ін. Теми читання: про природу у різні пори року; твори про дітей, їхні стосунки, взаємини у сім’ї та школі; ставлення до природи, людей, праці; твори про рідний край, Батьківщину, традиції українського та інших народів. (Г.Бойко, П.Воронько, О.Воропай, В.Гринько, В.Грінчак, Н.Гуменюк, Є.Гуцало, А.Дігтяр, Н.Забіла, О.Зима, І.Калинець, А.Качан, Т.Коломієць, Л.Компанієць, Л.Костенко, М.Коцюбинський, У.Кравченко, М.Литвинець, Д.Павличко, К.Перелісна, М.Підгірянка, М.Познанська, М.Рильський, В.Семенко, М.Сингаївський, В.Скомаровський, Ю.Старостенко, Сухомлинський, П.Тичина, Л.Українка, К.Ушинський, І.Франко, Л.Храплива, Д.Чередниченко, Г.Черінь, В.Чухліб, Ю.Шкрумеляк, Т.Шевченко, та ін.). Формування і розвиток навички читання (протягом року) Спосіб читання. Правильне читання по складах і цілими словами. Темп читання. Дотримання нормального темпу читання вголос. Правильність читання. Правильна вимова звуків, правильне наголошування слів. Регулювання сили голосу. Усвідомленість читання. Смислове розуміння слів у тексті. Цілісне сприймання і розуміння тексту. Знаходження смислових зв’язків між словами в реченні, між реченнями в тексті. Виразність читання. Практичне ознайомлення з інтонацією (початок і кінець речення, паузи між реченнями та в середині речення, обумовлені розділовими знаками). Дотримання розділових знаків, логічних пауз і наголосів. Літературознавча пропедевтика (протягом року) Автор твору та його назва. Жанр.Практичне ознайомлення з доступними для учнів жанрами творів: малих фольклорних форм (дитячі народні ігри, лічилки, мирилки, співаночки, скоромовки, загадки), а також літературних форм (казки, оповідання, вірші). Досвід читацької діяльності (протягом року) Особливості опрацювання ху-дожнього твору. Жанрова специфіка творів. Дитячий ігровий фольклор(без визначення понять): ознайомлення учнів зі зразками дитячої фольклорної поезії; розучування і відтворення їх в ігровій формі, опредмечування змісту (ілюстрування, ліплення, інсценізація тощо). Загадка як популярний жанр народної творчості, що розповідає про предмет, явища, їх істотні ознаки, але не називає їх. Казкаяк фольклорний літературний твір, у якому є вимисел, фантазія. Герої казок, їхні вдача, вчинки. Вірш. Графічна форма тексту, ритм. Декламація віршів. Оповіданняяк невеликий розповідний художній твір про якийсь випадок, епізод із життя героя. Смисловий і структурний аналіз тексту. Первинний аналіз. Послідовність подій у творі розповідного стилю. Відповіді на запитання до змісту прочитаного. Відшукування окремих слів, місць тексту. Поглиблений аналіз. Перечитування тексту з метою встановлення зв’язків між подіями твору, між дійовими особами; виділення істотних ознак явищ, подій. Знаходження в тексті ключових слів, а також речень для характеристики дійових осіб, подій, явищ і т.ін. Заголовок твору, його відповідність змісту. Структурний аналіз. Орієнтування в книжці. Поняття про абзац. Знаходження абзацу в тексті. Відтворення прочитаного тексту за питаннями вчителя з опорою на малюнки. Засоби художньої виразності; емоційно-оцінне ставлення до змісту твору. Визначення загального емоційного настрою твору, адекватне реагування на його зміст. Вживання образних висловів із народних пісень, казок, прислів’їв, приказок. Робота з дитячою книжкою; робота з інформацією (протягом року) Практичне ознайомлення із окремими книгознавчими поняттями: титульний аркуш, передмова, зміст. Вибір книжки на певну тему дитячого читання. Ознайомлення учнів із розташуванням книжок у відкритому фонді дитячої бібліотеки. Розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитанного (протягом року) Завдання на розвиток репродуктивної і творчої уяви. Ілюстрування художніх образів твору; придумування розповідей за малюнками; створення ігрових ситуацій, у яких діти виступають у ролі акторів, глядачів. Обговорення творчих робіт (малюнків, розповідей) учнів за сюжетами прочитаних творів. | Учень: – *уважно слухає мовлення вчителя і то-варишів, та по можливості усвідомлює зміст прослуханого; – *розуміє значення почутого слова, співвідносить його із зображенням відповідного предмета, дії; – під керівництвом вчителя дає повні відповіді на запитання за змістом прослуханого, прочитаного; (*під керівництвом учителя намагається відповідати); – за запитаннями та допомогою вчителя складає речення на основі прослуханого; розглянутого малюнка, серії малюнків, ілюстрації; спостережуваного предмета, явища, дії; – класифікує знайомі предмети за приналежністю до певної групи, називає їх (при необхідності – з допомогою вчителя); (*називає знайомі предмети; повторюючи за вчителем; відносить до певної групи з допомогою вчителя); – з допомогою учителя називає одним узагальнюючим словом групу споріднених предметів (* повторює за вчителем). Учень: –* розрізняє на слух вивчені звуки; правильно співвідносить їх із відповідними буквами (при необхідності – з допомогою вчителя); – з допомогою вчителя розпізнає, виділяє і називає в словах вивчені знаки (м'який знак, апостроф) і буквосполучення; –* з допомогою вчителя здійснює поділ речення на слова, слова – на склади, складу – на звуки; – під керівництвом учителя виділяє речення з усного мовлення, прочитаного тексту, поділяє його на слова, встановлює кількість і порядок слів; – складає слова з букв розрізної абетки після попереднього звукобуквеного аналізу і перечитує їх (з допомогою вчителя); (*робить успішні спроби складати з букв розрізної азбуки обернені (закриті) і прямі склади, слова з них (після звукобуквеного аналізу, за зразком); –*правильно перечитує складені буквосполучення і прості слова; – читає слова різної звукової структури по складах з поступовим переходом на читання цілими словами; – правильно вимовляє і читає з допомогою вчителя по складах слова з м’яким знаком, апострофом, подвоєнням, пом’якшенням приголосних; –* відповідає на прості запитання за змістом вивченого букварного тексту (з допомогою вчителя); – за питаннями вчителя переказує прочитані або прослухані невеликі за обсягом тексти, використовуючи слова тексту; – повторює разом із учителем вивчені невеликі за обсягом вірші (загадки, прислів’я); (*залежно від мовленнєвих можливостей); – разом із учителем складає речення за опорними словами, ілюстраціями, за зразком; – під керівництвом вчителя упорядковує деформовані прості речення з 3-4 слів. Учень: –*розрізняє друковані і рукописні букви, вивчені звуки і букви; –*під контролем учителя дотримується правильного графічного написання букв та їх з’єднань; – з допомогою вчителя розрізняє голосні та приголосні звуки, співвідносить їх із відповідними буквами; (* практично); –виділяє речення з прочитаного тексту; – під час списування речень дотримується розділових знаків; – знає, що імена людей і клички тварин пишуться з великої букви; – списує з проговорюванням під контролем учителя слова, прості речення з рукописного і друкованого тексту; (*намагається списувати з проговорюванням склади і слова після звукобуквеного аналізу); – вміє використовувати допомогу вчителя. Учень: – свідомо читає короткі, доступні за змістом тексти, які містять знайомий мовленнєвий матеріал, розуміє їх фактичний зміст; (*з допомогою вчителя намагається читати склади, слова і короткі речення (по складах), побудовані зі знайомого мовленнєвого матеріалу); – за питаннями вчителя називає назву прочитаного твору, його автора; – уміє прослухати просте запитання до змісту тексту і дати на нього відповідь; (*намагається); – читає напам’ять 1-2 загадки (швидкомовки, короткі вірші (*вивчені з голосу вчителя, залежно від можливостей учня). Учень: – читає відривним складовим способом з переходом на читання цілими словами короткі, доступні за змістом тексти, які містять знайомий мовленнєвий матеріал (після опрацювання з учителем); (*намагається читати з допомогою вчителя склади, слова і прості речення, побудовані зі знайомого мовленнєвого матеріалу); – читає відривним складовим способом з переходом на читання цілими словами у доступному для нього темпі; – *читає повільно; – регулює темп читання з допомогою та під контролем учителя; –* правильно вимовляє звуки в словах під час читання та відповідей на запитання (з допомогою та під контролем учителя, залежно від мовленнєвих можливостей); – читає розбірливо, з дотриманням нормальної сили голосу (під контролем учителя); –* дотримується правильних наголосів у знайомих словах під час читання (з допомогою або підказкою вчителя); – дотримується злитності під час читання; –* розуміє слова в прочитаному тексті; – за завданням та з допомогою вчителя пояснює значення слів у тексті; –* з допомогою вчителя добирає малюнки до окремих слів тексту; – відповідає на прості запитання за змістом прочитаного (*залежно від мовленнєвих можливостей); – співвідносить окремі речення та частини тексту з ілюстраціями (з допомогою вчителя); – разом з учителем відтворює послідовність подій тексту за допомогою малюнків, запитань; –*дотримується пауз між реченнями (під контролем учителя); – дотримується розділових знаків з допомогою вчителя; – наслідуючи вчителя, намагається інтонувати речення відповідно до розділових знаків наприкінці речення (крапка, окличний і питальний знаки); – практично намагається дотримуватися логічних пауз і наголосів після нагадування та підготовчої роботи з учителем. Учень: – має уявлення про назву твору, про його автора; – має початкові уявлення про те, як пов’язані автор-твір; – з допомогою вчителя визначає та читає назву твору, ім’я та прізвище автора; – правильно вимовляє ім’я та прізвище автора твору; (* повторює за вчителем); – відповідає на запитання: „Про кого? ” або „Про що? ” йдеться в прочитаному, „Про які події йдеться? ” (з допомогою вчителя, з опорою на малюнки, ілюстрації); – з допомогою вчителя (*повторює за вчителем) називає жанр прочитаного твору (без визначення поняття); – повторює та розучує зі слів учителя лічилки, скоромовки, загадки, вірші (*повторює за вчителем доступні твори). Учень: – бере участь у колективному розучуванні зразків дитячого ігрового фольклору і відтворенні їх в ігровій формі; (*робить спроби брати участь у колективній грі); – має уявлення про загадку як твір, що розповідає про предмет, але не називає його; – з допомогою вчителя повторює напам’ять кілька завчених зі слів педагога загадок; – уважно слухає казки, називає героїв казок; (*уважно слухає); – з допомогою вчителя, практично розрізняє вірші за графічною формою тексту та за ритмом (*з допомогою вчителя); – читає напам’ять 1-2 вивчені вірші (залежно від можливостей учня). – визначає послідовність описаних подій, відповідаючи на питання (з допомогою вчителя, з опорою на слова, малюнки); – відповідає на запитання: „про кого? ” або „про що? ” йдеться в прочитаному; (*повторює відповідь за вчителем); – для відповідей на запитання використовує ілюстрації до прочитаних творів (з допомогою та за вказівкою вчителя); – разом з учителем відшукує окремі слова, місця тексту, які допомагають відтворити зміст прочитаного. – разом із учителем знаходить у тексті ключові слова і речення, що характеризують дійових осіб, події, явища; – *має уявлення про текст, заголовок; – разом з учителем прослідковує відповідність заголовка змісту твору; – з допомогою вчителя розпізнає та знаходить заголовок (назву твору), ім’я та прізвище автора твору, текст твору; (*повторює за вчителем). – знайомий із поняттями: обкладинка, ілюстрація, сторінка; – за завданням та з допомогою вчителя знаходить потрібну книжку, сторінку, ілюстрацію тощо; (*з допомогою вчителя); – *з допомогою вчителя знаходить у тексті відповідний абзац; – за питаннями та з допомогою вчителя, з опорою на малюнки переказує прочитане за визначеною послідовністю (спочатку..., потім..., після цього..., наприкінці...); – з допомогою вчителя визначає емоційний настрій твору (сумний, веселий, спокійний тощо); – з допомогою вчителя знаходить образні слова, що характеризують героя твору (веселий, сміливий, хитрий та ін.); – з допомогою вчителя (*повторюючи за вчителем) застосовуєу своєму мовленні вислови із прочитаних творів усної народної творчості (з пісень, казок, прислів’їв, приказок). Учень: – з допомогою вчителя показує елементи дитячої книжки: обкладинка, титульний аркуш, передмова, зміст (перелік творів), умовні графічні позначки, ілюстрація (*разом із учителем показує); – *разом із педагогом добирає дитячі книжки на певну тему дитячого читання (наприклад, казки про тварин; вірші про природу і т. ін.); – з допомогою педагога показує і розповідає, як розташовані дитячі книжки на полицях у відкритому фонді бібліотеки (наприклад, за алфавітом, тематикою); – дотримується гігієнічних правил у роботі з книжкою (*під контролем учителя). Учень: – з допомогою вчителя, за питаннями та опорними словами будує розповіді за малюнками до художнього твору; – бере участьу групових і колективних інсценізаціях прочитаного (у вигляді гри, на 1-2 репліки, після попередньої підго-товки); (*виступає в ролі глядача); – з допомогою вчителя створює малюнки до прочитаних творів (відповідно до можливостей учня); – під контролем учителя бере участьв обговоренні творчих робіт однокласників; – з допомогою та за питаннями вчителя висловлює елементарніоцінні судження (подобається/не подобається; чому?). | Розвиток слухового сприймання та слухової уваги; розвиток навичок мовленнєвої діяльності; розвиток усного зв’язного мовлення на основі різних опор; розвиток діалогічного та монологічного мовлення; збагачення та конкретизація в слові уявлень про навколишній світ; збагачення словникового запасу; розвиток наочно-дійового та наочно-образного мислення; розвиток усіх процесів аналітико-синтетичної діяльності. Удосконалення процесів слухання-розуміння, говоріння, письма і читання; розвиток слухового сприймання, усвідомленого розуміння його змісту; досягнення правильної, чіткої звуковимови всіх звуків; удосконалення фонематичного і мовленнєвого слуху, правильної звуковимови; розвиток аналітико-синтетичної діяльності; формування навички поскладового читання та злитого читання добре знайомих слів; розвиток усного зв'язного мовлення; розвиток виразності читання та усного мовлення; формування уміння використовувати засвоєний словник у власному мовленні; формування вміння застосовувати прийоми контролю та самоконтролю під час виконання завдань; розширення та уточнення уявлень про навколишній світ; виховання культури мовлення і спілкування. Формування усвідомленого зорового образу кожної з вивчених букв; формування навичок орфографічно грамотного письма; формування вміння за допомогою зору та слуху адекватно сприймати, а за допомогою кисті руки та пальців відтворювати у письмовому вигляді букви, слова, речення; формування навичок списування; розвиток навичок зорового контролю; розвиток навичок самоконтролю під час виконання різних завдань; розвиток та удосконалення всіх процесів аналітико-синтетичної діяльності; виховання охайності під час письма та списування. Набуття досвіду читацької та комунікативної діяльності; розвиток пізнавальної діяльності; формування уміння регулювати силу голосу та дотримуватися нормального темпу мовлення; формування ритміко-інтонаційної виразності мовлення; стимулювання мовленнєвої активності; уточнення, конкретизація, збагачення словникового запасу; формування позитивних особистісних рис і якостей (старанності, уважності, дисциплінованості, кмітливості, чесності, доброти та ін.). Формування навичок правильного читання; розвиток довільної уваги; розвиток рухливості артикуляційного апарату; досягнення правильної артикуляції; корекція та вдосконалення звуковимови в процесі читання; формування навичок самоконтролю власного читання; формування процесів аналізуючого спостереження; формування та розвиток навичок дотримання режиму зорового навантаження; виховання культури звуковимови під час читання, висловлювання і спілкування; розвиток усвідомленості читання; формування вміння користуватися мовленнєвими, інтонаційними та немовними засобами виразності (робити паузи, обирати темп читання, силу голосу, інтонацію, та змінювати їх залежно від розділових знаків і змісту); виховання в учнів виразності читання та самостійного мовлення; виховання вміння відчувати емоційний настрій твору. Розвиток слухового сприймання та слухової уваги; формування вміння узагальнювати сприйняте; корекція та розвиток процесів узагальнення та абстрагування; формування уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; збагачення активного словника учнів; розвиток пізнавального інтересу до різних жанрів художніх та фольклорних текстів. Розвиток зорового аналітичного сприймання текстів та ілюстрацій; розвиток логічно послідовного зв’язного мовлення; формування процесів словесно-логічного мислення; розвиток рухливості артикуляційного апарату; корекція зовнішніх (рухи артикуляційного апарату) і внутрішніх (інтелектуально-емоційні й вольові зусилля) мовленнєвих дій (сприймання мови, вимовляння мовних одиниць, їх розуміння, оцінювання виразності мовлення, запам’ятовування слів, понять та відтворення їх у власному мовленні); корекція та розвиток стійкості уваги, можливості її розподілу та переключення; розвиток полісенсорного чуттєвого сприймання; розвиток аналітико-синтетичної діяльності; розвиток сприйнятливості до педагогічної допомоги; розвиток навичок діалогічного мовлення; подолання невідповідності між словом-назвою предмета (явища) та його образом; формування вміння адекватно сприймати, аналізувати, порівнювати й класифікувати реальні та зображені у творі предмети і події, називати їх словами-відповідниками; розвиток узагальненості сприймання; корекція та розвиток психічних процесів (відчуттів, сприймання, пам’яті, логічного мислення); формування вміння здійснювати операції аналізу, синтезу, порівняння, класифікації, узагальнення як лексичного матеріалу, так і зображених у творах подій, явищ, вчинків персонажів; стимулювання пізнавальної зацікавленості та активності; розвиток уміння відчувати красу образних слів; формування вміння виявляти почуття задоволення, захоплення, здивування, радості, співчуття, гніву, співпереживання від почутого чи прочитаного; виховання шанобливого ставлення до України, її народу, до звичаїв та обрядів українців. Формування досвіду роботи з дитячою книжкою; розвиток пізнавальних інтересів, допитливості; розвиток уміння розуміти зміст малюнка, ілюстрації; виховання культури читання та поводження з книгою. Створення умов для розвитку творчої уяви; формування вміння брати участь у спілкуванні на певну задану тему; формування уміння братии участь у груповій і колективній творчій діяльності; формування вміння передавати голосом, жестами, мімікою характер персонажів; спонукання до висловлювання власного ставлення, елементарних оцінних суджень. |
Орієнтовні вимоги до навчальних досягнень учнів на кінець року:
– читати склади, слова, короткі речення, побудовані зі знайомого мовленнєвого матеріалу;
– читати по складах і цілими словами прості, доступні за змістом тексти (після опрацювання з учителем) у доступному темпі, з дотриманням нормальної сили голосу (під контролем учителя);
– з допомогою вчителя дотримуватися розділових знаків, логічних пауз і наголосів (практично);
– відповідати на запитання: про кого? або про що? йдеться в прочитаному;
– відшукувати за ілюстраціями або запитаннями окремі слова, місця тексту (разом з учителем);
– переказувати прочитане за питаннями вчителя, за визначеною послідовністю (спочатку..., потім..., після цього..., наприкінці...) (залежно від можливостей учня);
– читати напам’ять 1-2 вивчені загадки, швидкомовки; 1-2 вивчені вірші (залежно від можливостей учня);
– з допомогою вчителя розрізняти жанр твору (без визначення термінів) (швидкомовка, казка, загадка, вірш, оповідання);
– з допомогою та під контролем учителя під час бесіди відповідати на запитання, запитувати, описувати з допомогою вчителя явища природи, прості предмети після розгляду їх ознак, форми тощо;
– під контролем учителя використовувати у власному мовленні засвоєні слова;
– виявляти інтерес до читання;
– правильно називати назву, автора тексту;
– орієнтуватися в книжці;
– відповідати на прості запитання за змістом прочитаного і пояснювати ілюстрації (з допомогою вчителя, з опорою на слова, малюнки тощо).
*Орієнтовні вимоги до стану сформованості життєвої компетентності учнів на кінець року:
– з допомогою вчителя намагатися читати склади, слова і короткі речення (по складах), побудовані зі знайомого мовленнєвого матеріалу;
– з допомогою та під контролем учителя намагатися дотримуватися розділових знаків, логічних пауз і наголосів (практично);
– відповідати на запитання: про кого? або про що? йдеться в прочитаному (з допомогою вчителя);
– переказувати прості вивчені та проаналізовані тексти за питаннями вчителя (залежно від можливостей учня);
– читати напам’ять вивчені з голосу вчителя 1-2 загадки (швидкомовки, вірші) (залежно від можливостей учня);
– з допомогою та під контролем учителя брати участь у бесіді та колективній роботі по складанню усних розповідей на теми з найближчого оточення;
– під контролем учителя використовувати у власному мовленні засвоєні слова;
– з допомогою вчителя називати назву, автора тексту;
– орієнтуватися в книжці з допомогою вчителя;
– відповідати на прості запитання за змістом прочитаного (з допомогою вчителя, з опорою на слова, малюнки тощо).
| № п/п | К-сть год. | Зміст навчального матеріалу | Навчальні досягнення учнів | Спрямованість корекційно-розвивальної роботи | |
| 1. 2. 3. 4. 5. 6. | Українська мова Повторення. Звуки і букви. Розрізнення голосних і приголосних звуків і букв. Звукобуквений аналіз складу, слова. Слово. Розрізнення слів, що різняться одним звуком. Складання з розрізної азбуки складів, слів із трьох-чотирьох букв. Речення. Велика буква на початку речення. Крапка в кінці речення. Складання речень із двох-трьох слів. Мовленнєвий розвиток (протягом року) Слухання-розуміння усного мовлення. Сприймання на слух мовленнєвого матеріалу (звуків, складів, слів, словосполучень, простих речень). Слухання-розуміння усного зв’язного мовлення, розуміння його фактичного змісту. Слухання-розуміння запитання, прохання, наказу, пояснення, завдання, інструкції вчителя. Добір ілюстрацій до мовленнєвого матеріалу. Інсценування за змістом сприйнятого. Замальовки за змістом сприйнятого мовленнєвого матеріалу. Говоріння. Правильна вимова та наголошування слів під час говоріння. Побудова відповідей на запитання співрозмовника (у вигляді словосполучень, речень). Участь у бесіді. Застосування засвоєних слів у власному мовленні. Практичне використання прийменників та прислівників. Діалогічне мовлення. Побудова запитань і відповідей на них за прослуханим чи прочитаним текстом, малюнком, ілюстрацією до тексту, навчальною ситуацією у класі та ін. Практичне ознайомлення із засобами виразності усного мовлення (сила голосу, темп мовлення, його інтонування). Складання, розігрування діалогів за темами, близькими до життєвого досвіду учнів, – після попередньої підготовки (обговорення змісту, робота зі словом та словосполученням, етикетними мовленнєвими формулами). Монологічне мовлення. Повторення зразка зв’язного висловлювання, пропонованого вчителем. Самостійне висловлювання. Переказування невеликого прослуханого тексту з опорою на подані словосполучення, запитання, малюнки). Розповідь про події власного життя за визначеною послідовністю. Заміна імен на займенники (без визначення термінології). Читання. Читання по складах і цілими словами речень, коротких текстів. Розпізнавання слова в реченні та речення в тексті за певними візуальними характеристиками. Інтонування речень під час їх читання. Писемне мовлення. Уявлення про важливість письма, яке дає змогу передавати інформацію на відстані, зберігати її тривалий час. Позначення звуків буквами. Голосні та приголосні, їх розрізнення на слух та на письмі. Списування мовленнєвого матеріалу. Слово. Перенос слів із рядка в рядок. Підписи під малюнками. Практичне розрізнення групи окремих слів і речення. Упорядкування деформованих речень (слова подаються у правильній граматичній формі). Знання про мову. Мовні вміння (протягом року) Мова і мовлення. Мова як засіб спілкування між людьми. Поняття про українську мову. Слово як основна одиниця мови. Усне й писемне мовлення. Речення як основна одиниця мовлення. Практичне спостереження над засобами відмежування речень в усному (пауза) й писемному (велика буква на початку речення, крапка в кінці) мовленні. Культура мовлення. Практичне засвоєння різних форм звертання до співрозмовника. Ознайомлення із словами ввічливості (уміння привітатися, запитати, відповісти, попросити, подякувати, вибачитись, попрощатися). Практичне засвоєння таких слів у мовленні (в природних і створюваних мовленнєвих ситуаціях). Звуки і букви. Вимова звуків. Позначення звуків на письмі. Читання букв. Голосні та приголосні звуки і букви, їх розрізнення. Поняття про склад. Поділ слів на склади. Перенос слів із рядка в рядок. Наголос. Поняття про наголошені та ненаголошені склади. Вживання букв я, ю, є, ї. Пом’якшення звуків у словах перед і, я, ю, є, ь. Тверді та м’які приголосні. Розрізнення голосних: и-і, і-ї, а-я, у-ю, е-є. Розрізнення подібних приголосних звуків і букв: з-с, б-п, в-ф, ж-ш, сполучень дз-дж. Слово. Поняття про слово. Значення слова (означає назви предмета, дії, ознаки тощо). Ознайомлення зі словами, що означають назви предметів: розпізнавання слів за питаннями хто? що? Розпізнавання слів, що означають один і кілька однакових предметів. Розрізнення слів за приналежністю до певної групи (навчальне приладдя, меблі, посуд, овочі, фрукти, одяг тощо); групування слів за приналежністю до певної групи; Велика буква в іменах, по батькові, прізвищах людей і кличках тварин. Ознайомлення зі словами, що означають дію. Називання дій за питаннями: що робить? що роблять? Групування дій за ознакою їх однорідності (хто як голос подає? хто як пересувається? та ін.). Розрізнення предметів за їх діями (бігає, гавкає...(хто?); пташка летить, а риба –...). Узгодження слів, що означають назви дій, зі словами, що означають назви предметів. Речення, словосполучення. Розуміння змісту словосполучень, речень. Практичне розрізнення групи окремих слів і речення. Промовляння словосполучень, речень. Поняття про речення: складається зі слів, виражає завершену думку; перше слово пишеться з великої букви; в усному мовленні між реченнями робляться зупинки (паузи); на письмі речення відокремлюються одне від одного крапкою, знаком питання та знаком оклику. Речення розповідні, питальні. Розділові знаки в кінці цих речень. Визначення в реченні кількості слів, їх послідовності. Графічна модель речення. Складання речень за графічними моделями. Встановлення зв’язку слів у реченні за запитаннями. Поширення речень за питаннями. Упорядкування деформованих речень (слова даються у правильній граматичній формі). Конструювання словосполучень. Побудова розповідних і питальних речень за зразком, схемою, з опорою на малюнок, поданий початок тощо. Питання до слів у реченнях. Слова у, до, з, за, на, під, над, по, від. Роздільне написання їх з іншими словами. Текст. Поняття про текст. Практичне розрізнення групи окремих речень і тексту. Визначення теми висловлювання (про що йдеться в тексті). Заголовок, його відповідність змістові тексту. Спостереження за різними засобами зв’язку речень у тексті (вживання слів він, вона, воно, вони, цей, ця, це, ці; слів, близьких за значенням). Формування вмінь користуватися цими засобами зв’язку речень у власних висловлюваннях. Відтворення змісту тексту. Переказ прослуханого або прочитаного тексту (з трьох-чотирьох речень) за поданим планом у вигляді такої самої кількості запитань, скільки речень у тексті (після усного опрацювання під керівництвом учителя). Повторення та узагальнення вивченого за рік Правопис (протягом року) Користування навчальним приладдям. Позначення звуків буквами. Уживання великої букви на початку речення, в іменах людей, кличках тварин, назвах міст, сіл. Уживання розділових знаків (крапка, знак питання, знак оклику) у відповідних за метою висловлювання реченнях. Списування рукописного і дру-кованого текстів по складах, із дотриманням правил оформлення письмових робіт. Перевірка шляхом орфографічного промовляння. Письмо під диктування букв, складів. Графічні навички письма. Техніка письма. Культура оформлення письмових робіт (протягом року) Закріплення графічних, гігієнічних навичок письма. Удосконалення техніки письма. Написання рядкових і великих букв, поєднання їх у слові. Оформлення письмової роботи. Письмо на дошці. | Учень:
– сприймає на слух, розпізнає вивчені голосні та приголосні звуки ізольовано, у різних складах, словах;
– вимовляє звуки голосно, тихо, голосом звичайної сили; (*під контролем учителя);
– *співвідносить вивчені звуки з відповідними буквами;
– розрізняє голосні та приголосні букви, називає їх; (*з допомогою вчителя);
– добирає слова із даним звуком (з допомогою вчителя);
– з допомогою вчителя визначає місце звука (букви) у слові (на початку або в кінці слова);
– порівнює та розрізняє друковані та рукописні рядкові і прописні букви; (*з допомогою вчи-теля);
– *пише і читає вивчені рядкові та прописні букви;
– разом з учителем здійснює звукобуквений аналіз складу, простого за звуковою будовою слова;
– з допомогою вчителя розрізняє слова, що різняться одним звуком;
–*з допомогою вчителя складає з розрізної азбуки і читає слова з трьох-чотирьох букв (після попереднього звукобуквеного аналізу);
– виділяє речення з усного та писемного мовлення, пояснює його ознаки;
– знає про написання великої букви на початку речення та про крапку в кінці речення;
– з допомогою вчителя складає з розрізної азбуки речення із двох-трьох слів, читає їх, записує; (*робить успішні спроби складати з розрізної азбуки обернені (закриті) і прямі склади, слова з них (після звукобуквеного аналізу, за зразком);
– з допомогою вчителя складає речення з двох-трьох слів (з використанням опор-них слів, малюнків);
– списує (рукописний шрифт) з проговорюванням прочитані і проаналізовані речення із двох-трьох слів.
Учень:
– *сприймає на слух мовленнєвий матеріал (звуки, склади, слова, словосполучення, прості речення), який відповідає його можливостям;
– після кількох прослуховувань виділяє заданий звук, склад, слово, речення;
– *сприймає на слух слова, розуміє їх лексичне значення;
– *слухає і розуміє фактичний зміст сприйнятого усного зв’язного мовлення;
– відповідає на запитання за змістом прослуханого; (*при необхідності – з допомогою вчителя);
– *уважно слухає, розуміє, повторює і виконує знайомі завдання та інструкції вчителя;
– *співвідносить мовленнєвий матеріал із реальними предметами, малюнками, діями, особистим досвідом;
– співвідносить зміст сприйнятого з ілюстраціями; (*з допомогою вчителя);
– *з допомогою вчителя добирає ілюстрації до мовленнєвого матеріалу;
– бере участь в інсценуванні окремих епізодів змісту сприйнятого (після попередньої підготовки з учителем); (*робить спроби);
– з допомогою вчителя та його підказкою замальовує елементи змісту сприйнятого мовленнєвого матеріалу.
Учень:
– *намагається говорити у нормальному темпі, чітко (залежно від можливостей дитини), виразно, з відповідною силою голосу (під контролем учителя);
– відповідає на запитання співрозмовника; (*залежно від мовленнєвих можливостей);
– вміє під час бесіди відповідати на запитання вчителя (з використанням опорних слів, словосполучень); бере участь у бесіді та колективній роботі по складанню усних розповідей на теми з найближчого оточення); (*по можливості);
– з допомогою та за нагадуванням учителя ставить питання під час бесіди (з використанням опорних слів, словосполучень);
– за питаннями, з допомогою та під контролем учителя описує явища природи, прості предмети після розгляду їх ознак, форми тощо;
–застосовує знайомі слова у різних навчальних і побутових ситуаціях (*при необхідності за нагадування вчителя);
– практично використовує в усному мовленні прийменники та прислівники (перед, за, справа, зліва, поряд тощо) з метою відображення просторових і часових зв’язків між конкретними об’єктами і подіями (з допомогою та за підказкою вчителя).
– *дає відповіді на прості запитання до змісту малюнків, ілюстрацій до прослуханого чи прочитаного тексту; (*залежно від мовленнєвих можливостей);
− відповідає на прості запитання вчителя про самого учня, його родину, враження з власного досвіду, навчання, самопочуття, побут тощо; (*залежно від можливостей учня);
– з допомогою вчителя формулює запитання за змістом прослуханого чи прочитаного тексту, за малюнком та ін.;
– *темп читання та мовлення регулює з допомогою вчителя;
– дотримується розділових знаків та пауз між реченнями з допомогою вчителя; (*намагається);
– *уважно слухає і розуміє мовлення співрозмовника під час спілкування;
–під керівництвом учителя бере участь в інсценуванні діалогу (уважно слухає співрозмовника, відповідає повними й неповними реченнями на його запитання, з допомогою вчителя формулює ініціативні репліки (запитання) в навчальних, ігрових, побутових ситуаціях (з використанням опорних слів, словосполучень); (*робить спроби);
–повторює услід за вчителем зразок зв’язного висловлювання зі збереженням змісту та інтонаційних особливостей висловлювання (залежно від мовленнєвих можливостей учня; з використанням знайомого мовленнєвого матеріалу; в типових навчальних, ігрових, побутових ситуаціях);
– *будує речення із даних слів (з допомогою вчителя, з опорою на малюнок);
– відтворює послідовність дій, подій сприйнятого тексту за допомогою серії малюнків, опорних слів та словосполучень (з допомогою вчителя);
–з допомогою та питаннями вчителя розповідає про події власного життя за визначеною послідовністю (спочатку..., потім..., після цього..., в кінці...); (*робить спроби);
– з допомогою та за підказкою вчителя замінює імена у словосполученнях і реченнях на займенники.
Учень:
– читає по складах і цілими словами речення, короткі тексти, які містять знайомий мовленнєвий матеріал; (*читає по складах прості вивчені та проаналізовані слова);
– з допомогою вчителя розпізнає в тексті, не перечитуючи його, слова та речення за певними візуальними характеристиками (велика буква на початку – крапка в кінці, інтервал);
– *разом з учителем знаходить у тексті потрібне слово, речення;
– наслідуючи вчителя, інтонує речення, що містять звертання, однорідні члени речення, питання, оклик; (*намагається наслідувати вчителя);
– практично намагається дотримуватися логічних пауз і наголосів (після нагадування та підготовчої роботи з учителем).
Учень:
– має уявлення про значення письма для спілкування людей (на відстані і в часі);
– розрізняє основні види письма: друкованого і рукописного; (*розрізняє з допомогою вчителя);
–позначає звуки відповідними буквами на письмі; (*з допомогою вчителя);
–знає вивчені голосні та приголосні звуки, розрізняє їх на слух; (*з допомогою вчителя);
–знає вивчені букви, розрізняє їх при читанні та письмі; (*з допомогою вчителя);
– списує букви, склади, слова, словосполучення, речення
– дотримується правил переносу слів із рядка в рядок (під контролем учителя);
– з допомогою вчителя робить підписи під малюнками (назви предметів, дії, ознаки);
– розрізняє групи окремих слів і речення (з допомогою вчителя);
– разом з учителем упорядковує деформовані речення (слова даються у правильній граматичній формі), списує їх з дошки.
Учень:
– знає та розуміє, що спілкування між людьми здійснюється за допомогою мови;
– *має уявлення про українську мову як рідну мову українського народу;
– виділяє слово з мовленнєвого потоку, називає його; (*повторює за вчителем);
– розуміє та пояснює значення слів з допомогою вчителя;
– *застосовує нові слова у власному мовленні;
– *розрізняє на практиці усне та писемне мовлення;
– з допомогою вчителя виділяє речення з мовленнєвого потоку, визначає його межі, повторює його; (*повторює за вчителем);
– *з допомогою вчителя фіксує увагу на засобах відмежування речень в усному мовленні (пауза);
– за нагадуванням учителя дотримується пауз між реченнями при читанні та відповідях на запитання;
– *з допомогою вчителя фіксує увагу на засобах відмежування речень у писемному мовленні (велика буква на початку речення, крапка в кінці);
– пише велику букву на початку речення та крапку в кінці його;
– практично володіє різними формами звертання до співрозмовника (слова ввічливості, як вживаються під час зустрічі і прощання); (*практично володіє основними формами звертання);
– самостійно або після нагадування вітається, прощається; (*під контролем учителя);
– за завданням учителя (або після нагадування чи з допомогою педагога) вміє запитати, відповісти, попросити, подякувати, вибачитись;
– наслідуючи вчителя, намагається дотримуватися відповідної інтонації при вимовлянні відповідних слів;
– адекватно використовує засвоєні слова в природних і створюваних мовленнєвих ситуаціях (під керівництвом учителя);
– дотримується правил ввічливості при спілкуванні в колективі.
Учень:
–сприймає на слух та розрізняє голосні та приголосні звуки; (*з допомогою вчителя);
– правильно вимовляє вивчені звуки; (*залежно від мовленнєвих можливостей);
– розрізняє вивчені звуки в словах;
– з допомогою вчителя добирає слова із даним звуком (з використанням табличок);
– визначає місце звука у слові (на початку або в кінці слова);
–співвідносить вивчені звуки з відповідними буквами; (*з допомогою вчителя);
– порівнює та розрізняє друковані та рукописні рядкові і прописні букви; (*з допомогою вчителя);
– розрізняє голосні та приголосні звуки і букви, називає їх; (*з допомогою вчителя);
– *разом з учителем здійснює звукобуквений аналіз слова;
– поділяє слова на скла
|