Посуд(види посуду, миття та чищення).

⇐ ПредыдущаяСтр 11 из 12Следующая ⇒

Меблі.

Вулиця (будинки, парки, дороги, правила поведінки на вулиці; місто, село).

Орієнтування в часі (день, ніч, тиждень, місяць, рік тощо).

Орієнтування в просторі (основні напрямки руху, розташування предметів тощо).

Правила безпечної поведінки.

Правила культурної поведінки.

Клас

(245 год. на рік; 3/4 год. на тиждень)

№ п/п	К-сть год.	Зміст навчального матеріалу	Навчальні досягнення учнів	Спрямованість корекційно-розвивальної роботи
1. 2. . 3. . 4. 5. 6.		Літературне читання Коло читання (на весь рік) Усна народна творчість. Малі фольклорні форми: народні дитячі пісеньки, ігри, лічилки, загадки, скоромовки, прислів’я, приказки; народні усмішки, чарівні казки, легенди, народні пісні. Поезія(вірші сюжетні, пейзажні, гумористичні, фантастичні). вірші-загадки, вірші-скоромовки.Літера-турні казки. Байки. Адаптовані текстипрозових творів (оповідання, уривки з повістей) класиків української літератури, сучасної української та зарубіжної літератури, дитяча періодика, науково-пізнавальна, енциклопедична література та ін. Теми читання: про природу у різні пори року; твори про дітей, їхні стосунки, взаємини у сім’ї та школі; ставлення до природи, людей, праці; твори про рідний край, Батьківщину, традиції українського та інших народів. (І.Білий, Д.Білоус, П.Бондарчук, М.Вінграновський, П.Воронько, О.Воропай, Л.Глібов, В.Гринько, Н.Гуменюк, Є.Гуцало, А.Дігтяр, О.Донченко, Н.Забіла, Р.Завадович, О.Іваненко, І.Калинець, Т.Коломієць, С.Коляда, Л.Костенко, М.Коцюбинський, О.Олесь, Д.Павличко, М.Підгірянка, М.Познанська, М.Рильський, В.Семенко, М.Сингаївський, М.Слабошпицький, Ю.Старостенко, В.Сухомлинський, П.Тичина, Л.Українка, К.Ушинський, І.Франко, Д.Чередниченко, Г.Чубач, В.Чухліб, Т.Шевченко, В.Шкляр та ін.) Формування і розвиток навички читання (протягом року) Спосіб читання. Свідоме читання вголос цілими словами з поступовим переходом до фразового читання. Мовчазне читання знайомих за змістом творів. Темп (швидкість) читання. Дотримання нормального темпу читання вголос. Правильність читання. Звукова культура мовлення: звуковимова, плавне дихання, гучність голосу, наголошування слів. Усвідомленість читання. Розуміння значення слів і висловів тексту. Знаходження смислових зв’язків між словами в реченні, між реченнями, окремими епізодами, висловами та ілюстраціями, послідовності розгортання подій у творі. Дійові особи твору, їхні вчинки. Виразність читання. Практичне ознайомлення з інтонацією (початок і кінець речення, паузи між реченнями та в середині речення, обумовлені розділовими знаками). Дотримання розділових знаків, логічних пауз і наголосів, потрібної інтонації під час читання. Літературознавча пропедевтика (протягом року) Тема та основна думка твору. Сюжет і дійові особи твору (без уживання термінів, практично, під час відповідей на запитання, на матеріалі невеликих за обсягом і нескладних за будовою художніх творів розповідного стилю).) Герой (персонаж) твору. Персонажі твору; позитивний та негативний герої твору. Автор твору та його назва. Мова твору. Яскраві, точні, образні вислови для характеристики персонажів, опису природи. Жанр твору (практично): вірш, загадка, швидкомовка, казка, оповідання. Досвід читацької діяльності (протягом року) Особливості опрацювання ху-дожнього твору. Жанрова специфіка творів. Народні казки. Особливий характер вимислу та фантазії таких казок (таємничі, зачаровані, незвичайні місця, предмети, істоти; надзвичайна сила, дивовижні перетворення та ін.) Герої (персонажі) героїко-фантас-тичних казок, їхні вчинки, мотиви поведінки. Добро і зло в казці. Прислів’я і приказкияк короткі, влучні, образні вислови повчального змісту. Тематика прислів’їв. Вірші. Розширення і поглиблення знань та умінь учнів про жанрові особливості віршів (рима, ритм, настрій, мелодика). Тематика дитячих віршів. Спостереження за мовою віршів Оповідання. Персонажі, тематика дитячих оповідань. Байкаяк невеликий за обсягом, здебільшого віршований твір, у якому в гумористичній, алегоричній формі зображуються людські вчинки, характери, недоліки. Герої (персонажі) байок. Смисловий і структурний аналіз тексту. Розуміння і пояснення слів і висловів тексту, з’ясування зв’язків між реченнями, абзацами і частинами тексту; Визначення послідовності подій у творі та орієнтування у структурі тексту: зачин (початок), основна частина, кінцівка. Відповіді на запитання до тексту. Головні та другорядні персонажі твору. Поділ тексту на частини (з допомогою вчителя) і колективне складання заголовків до них; складання малюнкового плану. Поступовий перехід до самостійного переказу прочитаного твору. Самостійна робота з книжкою. Засоби художньої виразності; емоційно-оцінне ставлення до змісту твору. Формування умінь визначати настрій, загальну тональність твору; висловлюватися про враження від прочитаного. Робота з дитячою книжкою; робота з інформацією (протягом року) Ознайомлення з новою книжкою. Вибір книжки на певну тему дитячого читання. Орієнтування у групі дитячих книжок, розташованих на книжковій виставці, в бібліотеці. Користування довідковою літературою (дитячими словниками). Практичне ознайомлення з дитячою періодикою. Колективне обговорення прочитаних творів (уміння слухати думки, міркування однолітків, із повагою ставитись до міркувань, суджень, які не збігаються із власними; бути толерантними під час діалогу, колективної дискусії та ін.). Розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного (протягом року) Завдання на розвиток репродуктивної і творчої уяви. Ілюстрування художніх образів твору; придумування розповідей за малюнками; створення ігрових ситуацій, у яких діти виступають у ролі акторів, глядачів. Обговорення творчих робіт (малюнків, розповідей) учнів за сюжетами прочитаних творів. Ознайомлення з картинами, фрагментами з кінофільмів, мультфільмами як ілюстраціями до художніх творів різних жанрів. Читання окремих діалогів за особами, ролями. Інсценування найпростіших епізодів з прочитаних оповідань і казок.	Учень: – читає вголос цілими словами з поступовим переходом до фразового читання доступні за змістом тексти (після опрацювання з учителем); (з допомогою вчителя намагається читати слова, речення і уривки з доступних текстів букваря); – з допомогою вчителя практично впізнає і розрізняє прозові та віршовані твори на слух та за графічною формою тексту; – з допомогою вчителя вживає (без визначення поняття) слова-назви жанрів творів (казка, загадка, прислів’я, вірш, оповідання, народна пісня); – за питаннями вчителя називає назву вивченого твору, його автора; (називає з допомогою вчителя); – читає вголос, тихо і мовчки; – відповідає на запитання за змістом сприйнятого (прочитаного) з допомогою вчителя та опорних слів; (відповідає на прості запитання); – переказує зміст тексту за питаннями, з опорою на серію малюнків, один малюнок, опорні слова (залежно від можливостей дитини); (переказує зміст простого знайомого тексту, – залежно від мовленнєвих можливостей учня); – знає напам’ять до 3-х віршів (залежно від можливостей дитини), декламує їх перед класом; (читає напам’ять вивчені з голосу вчителя римовані загадки, швидкомовки, або невеликі за обсягом вірші – 1-2, залежно від мовленнєвих можливостей учня). Учень: – читає вголос цілими словами з поступовим переходом до фразового читання доступні за змістом тексти (після опрацювання з учителем); (з допомогою вчителя намагається читати слова і прості речення з доступних текстів букваря); – читає по складах важкі за структурою слова; – читає мовчки знайомі за змістом твори; – читає вголос цілими словами з поступовим переходом до фразового читання доступні за змістом тексти (після опрацювання з учителем) у доступному для кожного темпі; – регулює темп читання (повільно – нормально) з допомогою вчителя; (читає повільно); – відповідно до мовленнєвих можливостей правильно вимовляє звуки в словах під час читання та відповідей на запитання; – читає розбірливо (відповідно до мовленнєвих можливостей), достатньо гучно (під контролем учителя); – правильно наголошує слова під час читання (за позначками у тексті, з допомогою вчителя); – дотримується злитності під час читання; – за завданням та з допомогою вчителя пояснює лексичне значення слів і висловів, вжитих у тексті; – розуміє ситуацію, описану в прочитаному творі; (в прочитаному реченні або короткому творі); – за питаннями вчителя правильно називає дійових осіб прочитаного твору, їх вчинки; – з допомогою вчителя відповідає на запитання до змісту прослуханого (прочитаного); – визначає послідовність подій (з допомогою вчителя, з опорою на малюнки, таблички); – разом з учителем визначає причинно – наслідкові зв’язки між описуваними подіями і вчинками дійових осіб (відповіді на запитання: хто? що зробив? чому?* та ін.); – з допомогою та запитаннями вчителя висловлює своє ставлення до описуваних подій (вчинків дійових осіб); – дотримується пауз між реченнями (під контролем учителя); – наслідуючи вчителя, дотримується пауз всередині речення, обумовлених розділовими знаками; – з допомогою вчителя дотримується розділових знаків і потрібної інтонації під час читання; (намагається дотримуватися з допомогою вчителя); – практично намагається дотримуватися логічних пауз і наголосів (після нагадування та підготовчої роботи з учителем). Учень: – разом із учителем визначає тему та основну думку твору; – з допомогою вчителя визначає про кого або про що йдеться у творі; – знає, як розпочалися описані у творі події і чим закінчилися; – разом із учителем, або відповідаючи на питання, називає послідовність описаних подій (з використанням малюнків, опорних слів тощо). – називає персонажів твору, розповідає про їхні вчинки (за питаннями вчителя); (повторює за вчителем); – з допомогою вчителя пояснює, хто з персонажів є позитивним, а хто – негативним; (повторює за вчителем); – має уявлення про назву та автора твору; про те, як пов’язані автор-твір; – має уявлення про текст, заголовок; – з допомогою вчителя визначає та читає назву твору, ім’я та прізвище автора; – правильно вимовляє ім’я та прізвище автора твору; – з допомогою вчителя виділяє у художньому тексті образні вислови, що характеризують персонажів творів; яскраві описи природи; – з допомогою вчителя використовує у власному мовленні образні слова та вислови при відповіді на запитання та при переказі змісту твору; – з допомогою вчителя практично розрізняє та називає (без визначення поняття жанри вивчених творів; (повторює за вчителем). Учень: – має уявлення про чарівні казки (зачаровані, незвичайні предмети, істоти, дивовижні перетворення, надзвичайна сила героїв та ін.); – називає героїв казок; з допомогою вчителя називає позитивних і негативних героїв; (з допомогою вчителя називає героїв казок); – намагається дати оцінку оцінку поведінки, вчинків персонажів (з допомогою запитань учителя); – з допомогою вчителя робить висновок, що добро у казках перемагає зло; – з допомогою вчителя розпізнає прислів’я і приказки з-поміж інших літературних жанрів; називає теми прислів’їв (наприклад, про працю, навчання); – з допомогою вчителя, практично розрізняє вірші за графічною формою тексту та за ритмом (з допомогою вчителя); – разом із учителем визначає та називає основні теми дитячих віршів, які вивчалися; – з допомогою вчителя визначає та називає основних героїв (персонажів) оповідань; (повторює за вчителем); називає основні теми дитячих оповідань, які вивчалися; – має початкове уявлення про жанрові особливості байки як невеликого, здебільшого віршованого твору, де в алегоричній формі висміюються негативні риси характеру, вчинки людей; – називає героїв байок, що вивчалися; – за завданням та з допомогою вчителя пояснює лексичне значення слів, вжитих у тексті, та окремих висловів; – визначає послідовність подій (з допомогою вчителя, з опорою на малюнки); – з допомогою вчителя орієнтується у структурі тексту: зачин (початок), основна частина, кінцівка; – разом з учителем називає послідовність описаних подій, встановлює часові та причинно-наслідкові зв’язки між подіями та вчинками дійових осіб (відповіді на запитання: що сталося, коли...? що сталося після того, як...? та ін.) (з використанням малюнків, запитань); – разом із учителем з’ясовує умови (місце, обставини), в яких здійснювався вчинок; – відповідаючи на запитання вчителя, висловлює своє ставлення до описуваних подій, до вчинків дійових осіб; (намагається); – з допомогою та під контролем учителя, відповідаючи на запитання, формулює певні висновки з прочитаного; – з допомогою вчителя намагається проектувати ситуацію на власну поведінку; – називає дійових осіб прочитаного твору, їх вчинки (за питаннями вчителя); – разом із учителем розрізняє та називає головних і другорядних персонажів прочитаного твору; – розуміє ситуацію, описану в прочитаному творі; – намагається самостійно відповідати на прості питання до змісту прочитаного; (з допомогою вчителя); – відповідає на запитання: „ про кого?* ” або „ про що? ” йдеться в прочитаному; – для відповідей на запитання уміє використовувати ілюстрації до прочитаних творів; – з допомогою вчителя поділяє текст на частини; – бере участь у колективному складанні заголовків до них; – бере участь у колективному складанні малюнкового плану прочитаного твору; – поступово переходить від переказу частини тексту до самостійного переказу прочитаного твору за визначеною послідовністю (спочатку..., потім..., після цього..., наприкінці...); – за завданням та з допомогою вчителя знаходить потрібну книжку, сторінку, ілюстрацію тощо; – з незначною допомогою вчителя знаходить відповідний абзац; – відшукує за ілюстраціями або запитаннями окремі слова, місця тексту (з допомогою вчителя); – з допомогою вчителя визначає емоційний настрій твору (сумний, веселий, спокійний тощо); – з допомогою вчителя знаходить образні слова, що характеризують героя твору (веселий, сміливий, хитрий та ін.); – відповідаючи на запитання вчителя, висловлює своє враження від прочитаного; – з допомогою вчителя (повторюючи за вчителем) застосовуєу своєму мовленні вислови із прочитаних творів усної народної творчості (з пісень, казок, прислів’їв, приказок). Учень: – читає доступні дитячі твори; (слухає); − виявляє інтерес до читання; – з допомогою вчителя виділяє, називає, показує елементи дитячої книжки: обкладинка, титульний аркуш, передмова, зміст (перелік творів), умовні графічні позначки, ілюстрація (разом із учителем показує); – разом із педагогом добирає дитячі книжки на певну тему дитячого читання (наприклад, казки про тварин; вірші про природу і т. ін.); – розглядаєдитячі книжки на книжковій виставці; – з допомогою педагога (бібліотекаря) орієнтується у групі незнайомих книжок; – має уявлення про призначення словника; – знаходить у словнику потрібне слово за алфавітом (з допомогою вчителя); – знайомий із дитячими журналами; – бере участьу колективному обговоренні змісту прочитаних творів; – під контролем учителя намагається поводитися культурно під час обговорення (спокійно слухати, висловлюватися). – дотримується гігієнічних правил у роботі з книжкою; (з допомогою вчителя). Учень: – з допомогою вчителя, за питаннями та опорними словами будує розповіді за малюнками до художнього твору; – бере участьу групових і колективних інсценізаціях прочитаного (у вигляді гри, на 1-2 репліки, після попередньої підготовки); (виступає в ролі глядача); – з допомогою вчителя створює малюнки до прочитаних творів (відповідно до можливостей учня); – під контролем учителя бере участь в обговоренні творчих робіт однокласників; – уважно розглядає відповідну ілюстрацію; – з допомогою вчителя встановлює зв’язок ілюстрації з певним епізодом твору на основі зіставлення; – з допомогою вчителя знаходить предметні та сюжетні малюнки до змісту окремих слів, речень і частини тексту; – бере участь у читанні діалогів за особами (ролями); – бере участь в інсценуванні найпростіших діалогів (епізодів) з прочитаних оповідань і казок (з використанням опорних слів, словосполучень); (робить спроби, після попередньої підготовки з учителем); – з допомогою та наслідуванням учителя передає голосом, природними жестами, мімікою, ходою характер персонажів твору; (робить спроби).	Розвиток слухового і зорового сприймання та уваги; набуття досвіду читацької та комунікативної діяльності; розвиток пізнавальної діяльності; розвиток монологічного та діалогічного мовлення, зв’язного усного мовлення; розвиток ритміко-інтонаційної виразності мовлення; уточнення, конкретизація, збагачення словникового запасу назвами предметів, дій, ознак предметів, словами, що виражають почуття, емоції, оцінки тощо; формування вміння використовувати у власному мовленні засвоєну лексику; формування уміння використовувати всі збережені аналізатори (дотик, зір, слух, смак, нюх) та предметно-практичну діяльність для всебічного сприймання тих предметів, явищ довкілля, їх дій, ознак, якостей, про які йдеться в змісті прочитаного твору; формування вміння робити висновки з прочитаного; формування пізнавального інтересу до читання; формування позитивних особистісних рис і якостей (старанності, охайності, уважності, кмітливості, чесності, доброти та ін.). Коригування недоліків мовлення; розвиток дикції на основі розвитку рухливості артикуляційного апарату, плавного дихання, гучності голосу; формування правильної орфоепічної вимови слів та правильного їх наголошування під час читання; формування навичок самоконтролю власного читання; розвиток зорового сприймання під час читання; формування уміння уповільнювати та прискорювати темп читання; розвиток усвідомленості читання на основі уміння аналізувати, визначати спільне, схоже та відмінне у предметах, подіях, якостях, явищах за прочитаним; розвиток смислового розуміння слів у тексті на основі збагачення і конкретизації предметних та образних уявлень; виховання в учнів виразності читання та самостійного мовлення; виховання вміння відчувати емоційний настрій твору, емоційно реагувати на зміст прослуханого, виявляти свої почуття; формування вміння обирати і користуватися мовленнєвими, інтонаційними та немовними засобами виразності (робити паузи, логічні наголоси, обирати темп читання, інтонацію, та змінювати їх залежно від розділових знаків та змісту). Формування уявлення про цілісність прочитаного твору; формування узагальненості сприймання; корекція та розвиток процесів узагальнення та абстрагування; формування уміння аналізувати й узагальнювати, визначати спільне, схоже та відмінне у предметах, подіях, явищах за прочитаним; формування уміння встанов-лювати часові та причинно-наслідкові зв’язки на основі прочитаного; розвиток умінь помічати жанрові особливості творів; збагачення активного словника лексикою прочитаних творів; формування вміння розрізняти красу і потворне. Розвиток зорового аналітичного сприймання текстів; розвиток смислового розуміння слів у тексті на основі розвитку, збагачення і конкретизації предметних та образних уявлень; формування уміння встановлювати часові та причинно-наслідкові зв’язки на основі прочитаного (відповіді на запитання: що сталося, коли...? що сталося після того, як...? та ін.); формування уміння встановлювати предметні та просторові зв’язки між описаними фактами, подіями (відповіді на запитання: що робить? куди? де? звідки? та ін.) розвиток граматично і орфоепічно правильного мовлення на основі прочитаного тексту; розвиток логічно послідовного зв’язного мовлення; розвиток словесно-логічного мислення; стимулювання пошукової діяльності учнів; стимулювання мовленнєвої активності; розвиток та стимулювання здатності учнів до вияву позитивних емоцій від прочитаного; корекція та розвиток процесів узагальнення та обстрагування; формування самостійного зв’язного розгорнутого висловлювання; стимулювання читацької діяльності учнів запитаннями і завданнями для вибіркового читання; виховання самостійності учнів при виконанні завдань; формування поетичного слуху, запам’ятовування; виховання уважності та дисциплінованості; виховання уміння передбачати наслідки власних і чужих вчинків; розвиток логічного мислення, навичок міркування; розвиток процесів аналізу, порівняння, зіставлення, узагальнення; формування здатності ініціювати словесну взаємодію; формування ритміко-інтонаційної виразності мовлення; формування інтонаційно (мімічно) виразного діалогічного мовлення; виховання в учнів емоційного ставлення до дійсності; формування навичок читацької діяльності; розвиток здатності до емоційно-чуттєвого сприймання прочитаного; розвиток здатності до милування красою художнього слова; формування в учнів досвіду сенсорного естетичного сприймання художніх творів через аналіз зображення словом кольорів, форм, звуків природи; формування вміння вживати у власному мовленні образні слова. Формування умінь самостійно ознайомлюватися з новою книжкою з опорою на позатекстову інформацію, вміщену на обкладинці, титульному аркуші, у прикнижній анотації, передмові та ін.; формування уміння самостійно добирати і читати дитячі книжки за темами, рекомендованими вчителем; формування вміння користуватися довідковою літературою; розвиток пізнавальних інтересів, допитливості; читацького інтересу; формування уміння емоційно сприймати та реагувати на зміст прочитаного, виявляти та висловлювати свої почуття; виховання культури спілкування під час колективного обговорення прочитаних творів; виховання культури читання та поводження з книгою. Створення умов для розвитку творчої уяви; формування вміння брати участь у спілкуванні на певну задану тему; формування уміння брати участь у груповій і колективній творчій діяльності; розвиток активного словника та усного зв’язного мовлення; розвиток розуміння змісту тексту, малюнка, ілюстрації; формування вміння передавати голосом, жестами, мімікою характер персонажів; спонукання до висловлювання власного ставлення, елементарних оцінних суджень.

Орієнтовні вимоги до навчальних досягнень учнів на кінець року:

– читати вголос цілими словами доступні за змістом тексти (після опрацювання з учителем) у доступному темпі;

– читати по складах важкі за структурою слова;

– читати у доступному темпі знайомі за змістом твори (з дотриманням нормальної сили голосу, під контролем учителя), розуміти їх зміст;

– дотримуватися розділових знаків і потрібної інтонації під час читання (з допомогою та під контролем учителя);

– знаходити й називати назву та автора прочитаного твору;

– з допомогою вчителя орієнтуватися у структурі тексту: зачин (початок), основна частина, кінцівка;

– з допомогою вчителя визначати тему твору;

– називати персонажів твору, розповідати про їхні вчинки (за питаннями вчителя);

– читати напам’ять до 3-х віршів (залежно від можливостей дитини);

– під контролем учителя використовувати у власному мовленні засвоєні слова;

– відповідати на прості запитання за змістом прочитаного і пояснювати ілюстрації (з допомогою вчителя, з опорою на малюнки тощо);

– називати дійових осіб прочитаного твору, їхні вчинки (за питаннями вчителя);

– висловлювати своє ставлення до вчинків героїв, подій твору (з допомогою та питаннями вчителя);

– переказувати зміст прочитаного за питаннями вчителя, за визначеною послідовністю (спочатку..., потім..., після цього..., наприкінці...).

*Орієнтовні вимоги до стану сформованості життєвої компетентності учнів на кінець року:

– з допомогою вчителя намагатися читати слова і прості речення з доступних текстів букваря у повільному темпі, розуміти їх зміст;

– з допомогою вчителя знаходити й називати назву та автора прочитаного твору;

– з допомогою вчителя орієнтуватися в книжці, в структурі тексту;

– читати напам’ять вивчені з голосу вчителя римовані загадки, швидкомовки, або невеликі за обсягом вірші (1-2), залежно від мовленнєвих можливостей учня;

– під контролем учителя використовувати у власному мовленні засвоєні слова;

– відповідати на прості запитання за змістом прочитаного (з допомогою вчителя, з опорою на малюнки тощо);

– робити спроби переказувати прочитані або прослухані невеликі за обсягом уривки з букварних текстів, використовуючи слова тексту.

№ п/п

К-сть год.

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи

1. 2. 3. 4. 5. 6.

Українська мова Повторення. Звуки і букви. Розрізнення голосних і приголосних звуків і букв. Написання голосних і приголосних букв. Виділення речення з усного мовлення і тексту. Просте речення, його основні ознаки. Речення розповідні і питальні. Розділові знаки в кінці речень. Складання речень за запитаннями, малюнками, на тему. Поширення речень за запитаннями. Мовленнєвий розвиток (протягом року) Слухання-розуміння усного мовлення. Слухання мовлення і читання вчителя, інших осіб. Розуміння змісту сприйнятого (хто?, що?, де?, коли? та ін.), визначення послідовності подій. Відтворення змісту прослуханого «своїми словами». Розпізнавання на слух окремих елементів мовлення (слово, речення); схожих та відмінних за звучанням слів; нових і незрозумілих слів. Використання у мовленні просторових прийменників (в, на, за, під, над) (без засвоєння термінології). Практичне спостереження над засобами відмежування речень в усному мовленні (пауза). Розпізнавання на слух інтонацій усного мовлення (розповідної, питальної). Розуміння запитань, завдань, інструкцій та пояснень вчителя та інших осіб. Говоріння. Регулювання дихання і голосу в процесі усного мовлення. Діалогічне мовлення. Слухання-розуміння реплік співрозмовника. Конструювання власних висловлювань: відповіді на запитання; ініціювання діалогу (звертання до співрозмовника, висловлення прохання, побажання), підтримання діалогу. Інсценування діалогу (розуміння співрозмовника та відповіді на запитання, репліки діалогу (повними й неповними реченнями). Формулювання ініціативних реплік під час діалогу. Культура спілкування. Монологічне мовлення (самостійне висловлювання). Конструювання висловлювань: опис (предметів, людини, явищ природи); повідомлення про діяльність; висловлення прохання, побажання. Розповідь за серією малюнків. Переказ. Заміна імен на займенники (без визначення термінології). Читання. Читання цілими словами з переходом до фразового читання. Дотримання логічного наголосу. Розпізнавання слова в реченні та речення в тексті за певними візуальними характеристиками. Вибіркове читання речень за завданням учителя. Інтонування речень під час їх читання. Розуміння та усвідомлення прочитаних слів, речень, текстів. Писемне мовлення. Списування мовленнєвого матеріалу. Виписування окремих слів, словосполучень, речень (за завданням учителя). Складання речень за запитаннями, малюнками, на тему. Речення з правильним і неправильним порядком слів (деформоване речення). Знання про мову. Мовні вміння (протягом року) Мова і мовлення. Уявлення про мову як засіб людського спілкування. Українська мова і споріднені з нею мови. Позначення предметів, явищ, якостей, дій у різних мовах (на прикладах української та російської). Розрізнення у власному мовленні слів української та російської мов (практично). Спостереження за звучанням, написанням і значенням слів у споріднених мовах. Речення як одиниця мовлення. Засоби відмежування речень в усному (пауза) та писемному (велика буква на початку речення, крапка чи знак питання в кінці його) мовленні. Культура мовлення. Практичне засвоєння різних форм звертання до співрозмовника. Слова ввічливості, які вживаються під час зустрічі і прощання. Практичне засвоєння таких слів у мовленні (у природних і створюваних ситуаціях). Дотримання етикету під час спілкування. Звуки і букви. Алфавіт. Розташування букв в алфавітному порядку. Звуки голосні та приголосні. Поділ слів на склади. Перенос слів. Участь голосних у творенні складів. Наголос. Визначення наголосу у двоскладових і трискладових словах. Приголосні тверді й м’які, їх розрізнення. Пом’якшення при голосних перед і, я, ю, є. Пом’якшення приголосних у кінці та середині слова знаком м’якшення (ь). Дзвінкі й глухі приголосні (з-с, б-п, в-ф, ж-ш, д-т, г-х, ґ-к). Написання сполучень дз, дж, йо, ьо у словах. Перенос слів з цими буквосполученнями. Слово. Слова, що означають назви предметів (іменники). Виділення іменників у тексті за запитаннями хто? що? Правильне вживання різних форм іменників (в однині та множині). Графічна модель слова. Розширення кола відомих власних назв: назви міст, сіл, вулиць, морів, річок. Велика буква у словах: Батьківщина, Україна, Вітчизна. Домашня адреса, адреса школи. Написання адреси на конверті. Слова, що означають дії предметів (дієслова). Знаходження дієслів у тексті за запитаннями: що робить? що робив? що зробив? що буде робити? (робитиме)? що зробить? Узгодження дієслів з іменниками під час усного мовлення. Слова, що означають ознаки предметів (прикметники) і відповідають на запитання: який? яка? яке? які? Виділення прикметників у реченнях за запитаннями, їх узгодження з іменниками (практично) (зелене дерево – зелені дерева). Називання ряду ознак даного предмета і визначення його за рядом ознак. Порівняння двох предметів за їх ознаками (сніг білий, а вугілля...; сіль солона, а цукор...). Прийменник. Уживання прийменників для зв’язку слів у реченні. Написання прийменників окремо від інших слів. Речення, словосполучення. Закріплення вивченого про речення у 2-му класі. Розрізнення різних за інтонацією речень. Види речень за інтонацією: розповідні, питальні, окличні. Розділові знаки в кінці цих речень. Інтонування мовлення залежно від мети висловлювання, сила голосу, темп (швидкість) мовлення. Виділення в реченнях тих слів, у яких про когось або про щось говориться, що саме говориться. Графічна модель речення. Конструювання словосполучень та речень з уживанням іменників, прикметників, дієслів і прийменників (без визначення поняття) за зразком, із запропонованих слів, за малюнками, за демонстрацією дій. Поширення речень за запитаннями, упорядкування деформованих речень (слова задані у правильній граматичній формі). Текст. Розрізнення групи окремих речень і тексту. Визначення з допомогою вчителя теми (про що говориться) та основної думки тексту. Заголовок, його відповідність змістові тексту. Добір заголовків до текстів і сюжетних малюнків. Будова тексту (зачин, основна частина, заключна). Відновлення текстів з деформованими складовими частинами (під керівництвом учителя). Упорядкування деформованих текстів (із 3-5 речень) після усного опрацювання з учителем, за серією малюнків. Спостереження за різними засобами зв’язку речень у тексті: вживання слів він, вона, воно, вони, цей, ця, це, ці; слів, близьких за значенням (Оксанка – дівчинка – дівча). Формування вмінь користуватися цими засобами зв’язку речень у власних висловлюваннях. Переказ тексту. Складання простих текстів (усно) за серіями малюнків, за даним заголовком, планом та опорними словами, за даним зачином та ілюстрацією тощо. Складання поздоровлення (письмово) товаришам, рідним. Закріплення етичних навичок мовлення. Повторення та узагальнення вивченого за рік Правопис (протягом року) Вироблення навички правильного письма й списування з поступовим прискоренням темпу письма. Написання малих і великих букв. Виконання письмових вправ. Списування рукописного і дру-кованого текстів по складах і цілими словами. Перевірка шляхом орфографічного промовляння. Написання під диктування букв, складів, двоскладових слів. Графічні навички письма. Техніка письма. Культура оформлення письмових робіт (протягом року) Закріплення графічних, гігієнічних навичок письма. Удосконалення техніки письма. Написання рядкових і великих букв, поєднання їх у слові. Оформлення письмової роботи. Письмо на дошці.

Учень: – сприймає на слух, розпізнає вивчені голосні та приголосні звуки ізольовано, у різних складах, словах; – розрізняє голосні та приголосні букви, називає їх; (*з допомогою вчителя); – добирає слова із даним звуком (з допомогою вчителя); – з допомогою вчителя визначає місце звука (букви) у слові (на початку або в кінці слова); – порівнює та розрізняє друковані та рукописні рядкові і прописні букви; (*з допомогою вчителя); – *пише і читає вивчені рядкові та прописні букви (під контролем учителя); – уміє виділяти речення в усному та писемному мовленні, знаходити межі речень у тексті; – знає основні ознаки простого речення (складається зі слів, виражає закінчену думку; перше слово пишеться з великої букви; в усному мовленні між реченнями робляться паузи; на письмі речення відокремлюються одне від одного крапкою, знаком питання); – *правильно повторює за вчителем, товаришем сказане ним речення, розуміє його смисл; – має уявлення про різні види речень за метою висловлювання (розповідні та питальні); – диференціює розповідні та питальні речення при сприйманні та на письмі; – за нагадуванням учителя дотримується відповідної інтонації при вимовлянні розповідних та питальних речень; (*з допомогою вчителя); – дотримується правил написання відповідних розділових знаків у кінці речення (крапка, знак питання); – складає речення за запитаннями, малюнками, на тему (з допомогою вчителя); – відповідаючи на запитання вчителя, поширює речення новими словами (використовуючи опорні слова); (*з допомогою вчителя доповнює речення відповідним змісту словом). Учень: – *уважно слухає мовлення і читання вчителя, інших осіб; – *розуміє зміст сприйнятого доступного мовленнєвого матеріалу; – відповідає на запитання за змістом прослуханого (хто?, що?, де?, коли? та ін.); (*з допомогою вчителя); − визначає послідовність описуваних подій, відповідаючи на запитання вчителя; − висловлює емоційне ставлення до описуваних подій; (*намагається, з допомогою вчителя); – співвідносить зміст сприйнятого з ілю-страцією, малюнком (предметним, сюжетним); (*з допомогою вчителя); – передає зміст почутого «своїми словами» з відтворенням послідовності подій; – виділяє слово з мовленнєвого потоку, називає його; (*з допомогою вчителя); – пояснює значення слів (з допомогою вчителя, з опорою на малюнки); – розпізнає схожі та відмінні за звучанням слова після декількох прослуховувань; (*з допомогою вчителя); – практично розпізнає нові та незрозумілі слова після декількох прослуховувань; – виділяє речення з мовленнєвого потоку; – з допомогою вчителя практично розрізняє групи окремих слів і речення; – адекватно відповідає на запитання, про що йдеться в реченні; – *з допомогою та підказкою вчителя використовує в усному мовленні прийменники (в, на, за, під, над); – з допомогою вчителя визначає межі речень в усному мовленні; – з допомогою вчителя фіксує увагу на засобах відмежування речень в усному мовленні (пауза); – з допомогою вчителя сприймає та розпізнає на слух розповідну та питальну інтонації; – *вміє вислухати запитання, завдання, інструкції та пояснення вчителя та інших осіб; – розуміє запитання, завдання, інструкції та пояснення вчителя та інших осіб, адекватно виконує навчальні дії відповідно до прослуханої інструкції, настанови вчителя; (*слухає, розуміє, намагається виконати); – *з допомогою вчителя дотримується відповідних інструкцій при виконанні практичних завдань. Учень: – з допомогою та за нагадуванням учителя регулює дихання, силу голосу, темп мовлення під час відповідей на запитання, усного висловлювання, читання вголос; – *дотримується пауз між реченнями в усному мовленні (за потреби – після нагадування вчителя); – *уважно слухає і розуміє мовлення співрозмовника під час спілкування; – відповідає на запитання повними реченнями (за необхідності – після нагадування вчителя) з використанням знайомих мовленнєвих конструкцій; (*відповідає на прості запитання з допомогою вчителя); – включається в діалог з учителем, учнями, батьками тощо; (*під контролем учителя); – з допомогою вчителя будує репліки-відповіді та репліки-запитання, використовуючи знайомий мовленнєвий матеріал, у звичних ситуаціях – звертається до співрозмовника (вчителя, однокласників, батьків тощо) у звичних ситуаціях, висловлює прохання, побажання; (*з безпосередньою допомогою вчителя); – орієнтується в ситуації (визначає за жестом, словом, словосполученням, про що розмова, враховуючи ситуацію, в якій відбувається діалог); − під керівництвом учителя бере участь у колективному обговоренні прослуханих казок (оповідань тощо), розглянутих ілюстрацій (малюнків тощо); − виявляє активність у спілкуванні з допомогою та за нагадуванням учителя; – з допомогою та за нагадуванням учителя дотримується відповідної інтонації при вимовлянні розповідних та питальних речень; –під керівництвом учителя бере участь в інсценуванні діалогу (відповідає повними й неповними реченнями) в навчальних, ігрових, побутових ситуаціях (з використанням опорних слів, словосполучень); (*робить спроби з допомогою вчителя); –з допомогою вчителя формулює ініціативні репліки під час діалогів (з використанням опорних слів, словосполучень); – *з допомогою та за нагадуванням учителя дотримується правил культури спілкування (вживає правильні форми звертань (за зразком), слів, що виражають прохання, побажання, вибачення у процесі спілкування; увага до співбесідника, черговість висловлювань, стриманість); – будує висловлювання з допомогою вчителя (з використанням знайомого мовленнєвого матеріалу в типових нав-чальних, ігрових, побутових ситуаціях); – з допомогою та за питаннями вчителя коментує та пояснює власні дії; (*повторює за вчителем); – словесно описує спостережувані предмети та явища (з допомогою та за питаннями вчителя, з опорою на малюнок); (*повторює за вчителем); – з допомогою та за питаннями вчителя, (з використанням серій малюнків, опорних слів та словосполучень) переказує сприйняту розповідь (текст); (*робить спроби переказувати прочитані або прослухані невеликі за обсягом уривки з букварних текстів, використовуючи слова тексту); – за питаннями переказує епізоди з переглянутої телепередачі, фільму тощо; – з допомогою та за підказкою вчителя замінює імена у словосполученнях і реченнях на займенники. Учень: – читає вголос цілими словами з поступовим переходом до фразового читання доступні за змістом короткі тексти, які містять знайомий мовленнєвий матеріал (після опрацювання з учителем); (*з допомогою вчителя намагається читати слова, речення і уривки з доступних текстів букваря у повільному темпі, розуміти їх зміст); – дотримується логічного наголосу під час читання окремих речень і знайомого тексту (за опорою на позначки у тексті); – читає мовчки знайомі за змістом нескладні тексти; – розпізнає у тексті знайомі найуживаніші слова з двох-трьох букв; – розпізнає у тексті, не перечитуючи його, речення за певними характеристиками (велика буква на початку – крапка в кінці); (*разом з учителем); – за завданням та з допомогою вчителя знаходить у тексті потрібне речення; – *під керівництвом учителя робить спроби аналізувати невеликі речення: визначати в них кількість і порядок слів після їх колективного аналізу; – за завданням та з допомогою вчителя намагається інтонувати речення, що містять звертання, однорідні члени речення, питання, оклик; (*робить спроби, наслідуючи вчителя); – розуміє значення знайомих слів, які відрізняються однією буквою; – *розуміє значення знайомих слів, речень; – розуміє значення знайомих речень, які відрізняються одним словом; – розуміє значення текстів, різних за інформаційним змістом (художніх творів, інструкцій та завдань підручника тощо). Учень: –списує букви, склади, слова, словосполучення, речення, короткі рукописні та друковані тексти; (*під керівництвом учителя робить спроби списувати з букваря прості слова після попередньої підготовчої роботи); – *робить спроби списувати з проговорюванням склади і слова з дошки після їх звукобуквеного аналізу; – за завданням та з допомогою вчителя знаходить у тексті і списує окремі нескладні слова, словосполучення, речення; – складає і записує прості речення за запитаннями, малюнками, на тему (з допомогою вчителя); (*складає з допомогою вчителя прості речення); – з допомогою вчителя упорядковує деформовані речення (слова даються у правильній граматичній формі), записує їх; – відповідаючи на запитання вчителя, поширює речення новими словами; (*з допомогою вчителя доповнює речення відповідним змісту словом). Учень: – розуміє значення мови в житті людей; – *усвідомлює, що рідна мова – українська; – *знає про існування інших мов; – уважно слухає та розрізняє звучання слів (що позначають предмети, явища, якості та дії) і речень українською та російською мовами; (*розрізняє з допомогою вчителя); – *повторює за вчителем слова російською мовою; – розрізняє у власному мовленні слова української та російської мови; – виділяє на слух речення з мовленнєвого потоку, визначає його межі, повторює його; (*повторює за вчителем); – *в усному мовленні дотримується пауз між реченнями (з допомогою та за нагадуванням учителя); – пише велику букву на початку речення та крапку чи знак питання в кінці (при необхідності – за підказкою вчителя); (*під контролем учителя); – практично володіє різними формими звертання до співрозмовника (слова ввічливості, які вживаються під час зустрічі і прощання); – самостійно або після нагадування вітається, прощається; (*під контролем учителя); – за завданням учителя вміє самостійно (або після нагадування чи з допомогою педагога) запитати, відповісти, попросити, подякувати, вибачитись; – наслідуючи вчителя, намагається дотримуватися відповідної інтонації при вимовлянні відповідних слів; – адекватно використовує засвоєні слова в природних і створюваних мовленнєвих ситуаціях (при необхідності – після нагадування); – дотримується правил ввічливості при спілкуванні в колективі (за нагадуванням учителя). Учень: – знає та вимовляє (залежно від мовленнєвих можливостей) алфавітні назви букв; (*намагається правильно, чітко вимовляти вивчені звуки); – разом з учителем розташовує букви в алфавітному порядку (з опорою на зразок алфавіту); – уважно слухає, розрізняє, правильно (залежно від можливостей учня) вимовляє голосні та приголосні звуки; порівнює їх артикуляцію та звучання; (*намагається правильно, чітко вимовляти вивчені звуки); – *з допомогою вчителя розпізнає на слух голосні та приголосні звуки; – визначає місце звука у слові з допомогою вчителя; (*з допомогою вчителя виділяє в словах заданий звук); – поділяє слова на склади; (*з допомогою вчителя); – визначає кількість складів у слові за кількістю голосних; (*разом з учителем); – переносить слова із рядка в рядок; – має уявлення про наголошені й ненаголошені голосні у слові; – визначає наголос у двоскладових і трискладових словах (з допомогою вчителя); – знає, як позначається наголос на письмі; – розрізняє (з допомогою вчителя) тверді та м’які приголосні; – за питаннями та з допомогою вчителя визначає місце відповідного звука (букви) у слові; – знає про роль знака м’якшення у пом’якшенні приголосних; – уміє правильно вимовляти, читати й писати слова з йотованими (я, ю, є, ї); (*з допомогою вчителя); – розрізняє дзвінкі та глухі приголосні, правильно їх вимовляє; (*намагається правильно вимовляти); – правильно пише та вимовляє (залежно від мовленнєвих можливостей) сполучення дз, дж, йо, ьо у словах; – визначає місце сполучення в слові (за допомогою вчителя); – знає та дотримується правила переносу слів із цими буквами (під контролем учителя). Учень: – розпізнає слова, що означають назви предметів, відповідаючи на питання хто? що?; – ставить до слів запитання хто? що?; (*з допомогою вчителя); – співвідносить значення слова, що означає назву предмета, з відповідним предметом (особою, явищем тощо); (*з допомогою вчителя); – застосовує у власному мовленні та на письмі слова, які означають назви предметів; – розрізняє за закінченнями слова, що стоять у множині та однині, групує їх; – з допомогою вчителя будує графічну модель слова; – дотримується правила написання власних імен з великої літери; (*під контролем учителя); – застосовує у власному мовленні слова-назви міст, сіл, вулиць тощо; – з допомогою вчителя наводить приклади та знаходить у тексті слова, що означають власні імена; – знає та вміє писати домашню адресу та адресу школи; – вміє писати адресу на конверті (з допомогою вчителя); – розпізнає слова, що означають дії предметів, відповідаючи на питання що робить? що роблять?; (*з допомогою вчителя); – ставить до слів запитання що робить? що роблять?; – з допомогою вчителя та з опорою на наочність добирає слова, що означають дії предметів; (*з допомогою вчителя); – знаходить дієслова у реченні за питаннями: що робить? що робив? що зробив? що буде робити? (робитиме)? що зробить?; – узгоджує дієслова з іменниками під час усного мовлення (з допомогою вчителя); – застосовує у власному мовленні та на письмі слова, які означають дії предметів; – має уявлення про слова, що означають ознаки предметів (прикметники); – ставить до слів запитання: який? яка? яке? які?; – *знаходить у реченнях слова, що означають ознаки предметів, за питаннями (з допомогою вчителя); – узгоджує прикметники з іменниками в усному мовленні (з допомогою вчителя); – застосовує у власному мовленні та на письмі слова, які означають ознаки предметів; – з допомогою вчителя, за питаннями, називає кілька ознак предмета (з використанням натуральних предметів, муляжів, малюнків, опорних слів); – визначає предмет за рядом ознак (з допомогою вчителя, з опорою на малюнки, предмети, муляжі); – порівнює два предмети за їх ознаками (з допомогою вчителя, з використанням малюнків, опорних слів); – знає та дотримується правила написання прийменників окремо від інших слів; – з допомогою вчителя знаходить у реченні названі прийменники (практично, без визначення термінології); – застосовує прийменники у власному мовленні. Учень: – практично розрізняє групи окремих слів і речення; (*з допомогою вчителя); – дотримується правила написання великої букви на початку речення; (*з допомогою вчителя); – відокремлює речення на письмі розділовими знаками (крапка, знак питання, знак оклику); (*з допомогою вчителя ставить розділовий знак у кінці речення); – визначає кількість і послідовність слів у реченні; (*разом з учителем); – будує графічні моделі речень з допомогою вчителя; – складає речення, що відповідають графічним моделям (з допомогою вчителя та з опорою на наочність); (*з допомогою вчителя складає прості речення); – разом з учителем, за допомогою запитань, встановлює зв’язки слів у реченні; – розрізняє при сприйманні усного мовлення різні за інтонацією речення; – з допомогою вчителя називає інтонацію, з якою промовляється речення; – добирає розділовий знак, який необхідно поставити в кінці речення; – пояснює правила написання відповідних розділових знаків та дотримується їх; – наслідуючи вчителя, намагається дотримуватися відповідної інтонації при вимовлянні розповідних, питальних та окличних речень; (*намагається наслідувати вчителя); – з допомогою вчителя (за наслідуваням) регулює силу голосу (голосно, нормально, тихо) залежно від мети висловлювання; – з допомогою вчителя регулює темп мовлення (повільно, нормально, швидко); – відповідаючи на запитання вчителя, знаходить у реченні слова, які вказують про кого або про що говориться в реченні, що саме говориться; – розпізнає та називає слова, що означають: назви предметів, дії предметів, ознаки предметів; (*практично, разом з учителем); – з допомогою вчителя будує графічну модель речення, орієнтуючись у його змісті; – складає речення з уживанням іменників, дієслів, прикметників і прийменників (без визначення поняття) за зразком, із запропонованих слів, за малюнками, за демонстрацією дій; – відповідаючи на запитання вчителя, поширює речення новими словами; (*з допомогою вчителя доповнює речення відповідним змісту словом); – *під керівництвом учителя робить спроби аналізувати невеликі речення, визначати в них кількість і порядок слів після їх колективного аналізу); – разом з учителем упорядковує деформовані речення (слова даються у правильній граматичній формі); – добирає запитання до слів у словосполученнях та реченнях. Учень: – практично розрізняє групи окремих речень і текст; – відповідає на запитання, про що йдеться в тексті; (*відповідає на прості запитання до знайомого тексту); – з допомогою та за питаннями вчителя визначає тему та основну думку тексту (про кого або про що йдеться?); – *з допомогою вчителя відбирає, з низки запропонованих, малюнки, які підходять до змісту тексту; – за питаннями вчителя відтворює послідовність описаних у творі подій; – *з допомогою вчителя розташовує малюнки до тексту послідовно, у відповідності до перебігу подій у тексті; – знаходить заголовок тексту, читає, називає його; (*разом із учителем); – розуміє зв’язок заголовка зі змістом твору, його основною думкою (з допомогою вчителя); – з допомогою вчителя або разом із ним добирає (з низки запропонованих) та придумує заголовки до текстів і сюжетних малюнків; – знає складові частини тексту, виділяє їх у тексті (за необхідності – з допомогою вчителя); – з допомогою вчителя робить замальовки до частин тексту, підписує їх; – разом з учителем відновлює тексти з деформованими частинами на основі встановлення логічних зв’язків між частинами тексту, з’ясування послідовності подій; – з допомогою вчителя впорядковує деформовані тексти (із 3-5 речень, після усного опрацювання з учителем, за серією малюнків) на основі встановлення логічних зв’язків між реченнями тексту, з’ясування послідовності подій; – з допомогою вчителя з’ясовує на практиці наявність різних засобів зв’язку речень у тексті (слова він, вона, воно, вони, цей, ця, це, ці; слова, близькі за значенням); – з допомогою вчителя розпізнає та називає відповідні слова при сприйманні або читанні тексту; – застосовує засоби зв’язку речень у власних висловлюваннях, при відповідях на запитання (при потребі – після нагадування вчителя); – переказує зміст короткого тексту з допомогою запитань, малюнків, плану, даного вчителем, після попереднього аналізу та пояснення вчителя; – з допомогою вчителя складає текст (усно) за серіями малюнків, за даним заголовком, планом та опорними словами, за даним зачином та ілюстрацією тощо; – з допомогою вчителя складає та записує текст поздоровлення, розуміє та пояснює його призначення; – *практично володіє різними формами звертання до співрозмовника (слова ввічливості, як вживаються під час зустрічі і прощання); – дотримується правил ввічливості при спілкуванні в колективі (за нагадуванням учителя); (*намагається, під контролем учителя). Учень: – *правильно тримає ручку у руці; – *правильно пише рядкові та прописні літери в зошиті; – *дотримується правил поєднання усіх букв між собою (за нагадуванням учителя); – виконує письмові вправи; – списує рукописний і друкований тексти по складах і цілими словами; – *списує з проговорюванням із букваря прості слова після попередньої підготовчої роботи під керівництвом учителя; – *робить спроби списувати з прогово-рюванням склади і слова з дошки після їх звукобуквеного аналізу; – *спільно з учителем перевіряє правильність написання слів шляхом орфографічного промовляння; – пише під диктування вчителя букви; – пише під диктування вчителя склади, слова, написання яких збігається з вимовою; – *робить спроби писати під диктування букви, склади, прості слова після відповідної підготовчої роботи; – *сидить рівно за нагадуванням учителя; – дотримується гігієнічних правил письма; (*під контролем учителя). Учень: – *з допомогою вчителя дотримується гігієнічних і технічних правил письма; – пишевеликі і малі літери алфавіту, дотримуючись відповідних поєднань їх у словах; (*під контролем учителя); – при письмі дотримується відповідного рядка, правильного нахилу, пише у нормальному темпі; (*під контролем учителя); – *при письмі рухає руку упродовж рядка; – під контролем учителя дотримується поля правого краю сторінки, вертикальності лівого її краю; – з допомогою вчителя робить акуратні виправлення; – виконує письмові завдання на дошці, намагаючись зберігати пропорційність літер.

Розвиток уміння розрізняти звуки, схожі за звучанням; розвиток уміння розрізняти слова, близькі за звуковим складом; корекція та розвиток зорового сприймання графічного зображення букви, просторового розташування її елементів; формування практичних мов-леннєвих навичок письма на базі доступних відомостей про речення як таке, що виражає закінчену думку; розвиток довільної уваги, спостережливості; розвиток розумових операцій аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення; розвиток слухового, зорового та полісенсорного сприймання; розвиток зв’язного мовлення; регулювання інтонаційної виразності мовлення; формування усвідомленості сприймання; формування узагальненості сприймання (виділення в реченнях суттєвих властивостей та ознак); формування наочно-образного мислення; формування умінь контролювати та оцінювати власні дії; формування умінь застосовувати набуті знання на практиці. Формування вміння налаштуватися на сприймання мовлення; формування вміння активізувати власну лексику, пригадати значення знайомих слів, щоб зрозуміти зміст тексту; розвиток та вдосконалення слухового сприймання; формування цілеспрямованості сприймання; формування навичок усвідомленого сприймання усного мовлення; виховання цілеспрямованої та довільної уваги; розвиток слухової уваги та пам’яті; формування навичок слухання-розуміння слів, речень, текстів; розвиток емоційного ставлення до почутого; формування вміння уявляти те, що сприймається; розвиток розумових операцій аналізу, порівняння, узагальнення; збагачення словникового запасу учнів; конкретизація уявлень про дов-кілля; формування навичок користування інструкціями вчителя при виконанні завдання; формування навичок довільної поведінки; розвиток виразності природних жестів, міміки; корекція ходи та постави, розвиток координації рухів. Формування вміння довільно володіти та доцільно користуватися артикуляційним та дихальним апаратом; розвиток мовленнєвого дихання; вироблення чіткої артикуляції всіх звуків, уточнення їх вимови; формування чіткості та виразності усного мовлення; розвиток зв’язного усного мовлення; формування навичок діалогічного й монологічного усного мовлення; формування вміння дотримуватися лексико-граматичної сполучуваності слів в усному мовленні; формування правильної звуковимови, інтонації мовлення; попередження вербалізації знань; формування невербальних засобів спілкування (міміка, природні жести); розвиток емоційного ставлення до побаченого, почутого; розвиток цілеспрямованої уваги, аналізуючого спостереження; формування усвідомленого розуміння змісту запитань учителя та вміння правильно будувати відповіді на ці запитання; виховання вміння спілкуватися з оточуючими; стимулювання активності в спілкуванні; виховання культури жестикулювання; виховання уважного, доброзичливого ставлення до співрозмовника; виховання культури усного мовлення. Формування навичок правильного плавного читання цілими словами; удосконалення мовно-рухових навичок під час читання; розвиток навичок розпізнавання знайомих слів; корекція та удосконалення звуковимови; розвиток виразності читання та усного мовлення; розвиток навичок читання-розуміння слів, речень, текстів; розвиток навичок орієнтування в прочитаному реченні (тексті); формування вміння вживати у власному мовленні слова і фрази з прочитаних текстів; формування навичок слухання-розуміння та читання-розуміння текстів різного призначення; удосконалення граматичної організації мовлення учнів. Формування правильної граматичної будови мовлення; формування мислительних операцій аналізу, порівняння, синтезу; розвиток оперативної пам’яті; конкретизація уявлень про предмет, слово і його значення; розвиток логічно зв’язного писемного мовлення; формування навичок самостійного висловлювання; виховання охайності, самостійності. Тренування у правильній вимові звуків рідної мови; розвиток фонематичного слуху; розвиток слухової уваги та пам’яті; формування мислительних операцій порівняння; розвиток усного зв’язного мовлення; регулювання інтонаційної виразності мовлення; збагачення лексичного запасу; формування уміння застосовувати здобуті мовні знання та вміння на практиці; виховання культури мовлення; виховання любові до рідної мови та поваги до мови й культури інших народів; виховання культури поведінки на уроці, під час спілкування тощо. Корекція звуковимови; автоматизація правильної вимови звуків; розвиток слухового та зорового сприймання; розвиток слухової уваги та слухової пам’яті; розвиток уміння розрізняти звуки, схожі за звучанням, та букви, оптично схожі за написанням; удосконалення звукового і звукобуквеного, складового аналізу слів; удосконалення вимови звуків, які становлять певні труднощі [дж, дз, ц, ц’, ч, шч] та ін.; засвоєння різних способів запам’ятовування, розвиток швидкості та осмисленості запам’ятовування навчального матеріалу; удосконалення способів написання та поєднання на письмі букв; розвиток самоконтролю під час діяльності; виховання дисциплінованості, відповідальності, довільної поведінки на уроці. Формування уявлень учнів про сигніфікативну функцію мовлення (функцію позначення); активізація засвоєння семантичної (смислової) сторони слова; розвиток мисленнєвих процесів; збагачення словникового запасу учнів; формування та закріплення правильної української вимови слів; розвиток розумових операцій аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення; розвиток оперативної пам’яті; розвиток уміння використовувати набуті знання; розвиток усного та писемного зв’язного мовлення; формування навичок самодиктування слів при списуванні та написанні під диктовку; попередження вербалізму знань та механічного запам’ятовування мовленнєвого матеріалу; сприяння усвідомленню конкретного змісту слів; формування навичок самоконтролю власного мовлення; розвиток стійкості уваги, можливості її розподілу та переключення; розвиток уміння пригадувати вивчений матеріал; розвиток навичок диференційованого сприймання образного та вербального матеріалу; формування умінь застосовувати набуті знання з мови в нових ситуаціях. Розвиток слухового і зорового сприймання, пам’яті та уваги; формування осмисленості сприймання; формування уміння дотримуватися правил правопису на письмі; розвиток аналітико-синтетичної діяльності; розвиток оперативної пам’яті; формування уміння виконувати дії заміщення та символізації (за допомогою схем речення); формування уміння диференціювати речення за їх ритміко-інтонаційними особливостями; формування вмінь аналізувати речення; формування ритміко-інтонаційної виразності мовлення; формування уміння користуватися мовленнєвими та немовними засобами виразності (робити паузи, обирати темп читання, інтонацію, вираз обличчя, та змінювати їх залежно від розділових знаків та змісту); виховання вміння відчувати емоційний настрій висловлювання; розвиток уміння користуватися допомогою у вигляді зразка, схеми, підказки тощо; стимулювання активності та самостійності в роботі. Формування практичних мовленнєвих навичок письма на базі доступних відомостей про речення як таке, що виражає закінчену думку; розвиток аналітичного мислення; розвиток логічного мислення; формування осмисленості сприймання (розуміння суті того, що сприймається); розвиток запам’ятовування та адекватного відтворення інформації; формування логічної послідовності побудови висловлювань; стимулювання мовленнєвої активності; розвиток логічно послідовного писемного зв’язного мовлення; стимулювання творчої діяльності учнів; формування

⇐ Предыдущая 3 4 5 6 7 8 9 101112 Следующая ⇒

Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.01 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал