Оператор введення.

Program two_by_two;

Begin

Write (2 * 2);

End.

На прикладі цієї програми ми познайомилися з можливостями оператора Write, він виводить на екран те, що утримується в круглих дужках і далі в апострофах. Ну а те, що записано без апострофів, спочатку обчислюється, а потім виводиться результат. Так, оператор Write('2*2') виведе на екран 2*2, a Write(2 * 2) — число 4. Без апострофів в операторі Write записане арифметичний вираз.

Існують в оператора Write і інші зручні можливості.Так, один оператор може виводити відразу кілька чисел, пропозицій і т.д., перерахованих через коми. Наприклад:

 

 

 

Write('Результат дорівнює '. 5 * 13, ' див');

 

Обчислення числових виразів на Паскалі відбуваєтся за правилами математики з урахуванням розставлених дужок і старшинства операцій. Старшинство операцій називається пріоритетом. Вищий пріоритет мають вирази в круглих дужках, вони обчислюються першими. Наступні в порядку старшинства операції *, /, div, mod мають однаковий пріоритет. Нижчий пріоритет в операцій + і -. Операції однакового старшинства виконуються ліворуч праворуч у порядку їхньої появи у виразі. Вираз 2+15/5 обчислюється в такому порядку:

спочатку 15/5 = 3, потім 2+3=5.

При записі десяткових дробів (вони називаються дійсними числами використовується знак «.», наприклад, 5.37 або 3.1415926. Єдина складність виникає при записі звичайних дробів, адже програми на Паскалі записуються в один рядок, вертикальний знак дробу він не розуміє. Вираз можна записати двома однаково правильними способами так:

1/ (3 * 4) або так: 1/3/4.

 

Отже, програма виглядає вже в такий спосіб:

program two_by_two;

begin

WriteLn('Здраствуй, ');

WriteLn(' це я! ');

WriteLn(' знаю, що 2*2=', 2 * 2);

end.

Оператор WriteLn (c англ. Write – «пиши» Ln(line) – «лінія») виводить повідомлення і переміщає курсор на новий рядок. Якщо б ви використовували оператор Write, то курсор залишився б на тім же рядку.

	Екран виконання
		Здравствуй, це я! Знаю, що 2*2=4

Змінні

Вище розбиралися програми, що виконують арифметичні обчислення з заздалегідь відомими числами (константами). Такі програми при багаторазовому їхньому виконанні завжди видають той самий результат. Тепер ми повинні навчити нашу програму виконувати дії з величинами, заздалегідь невідомими, адже нікому не потрібний калькулятор, що вміє складати тільки числа 2 і 3. Для того щоб скласти два невідомих до початку виконання програми числа, треба спочатку якось повідомити їх комп'ютеру, він повинен їхній запам'ятати, скласти, а потім уже результат обчислень вивестинаекран.

Запам'ятовування даних у програмі відбувається шляхом присвоювання значень змінним. Змінних у програмі може бути досить багато, їхня кількість визначається тільки обсягом доступної пам'яті, а цей обсяг у сучасного комп'ютера дуже великий. Кожна змінна, крім імені, має тип і значення.

 

Назви змінних підкоряються тим же правилам, що й назви програм. Імена повинні бути унікальними, тобто не може бути двох перемінних з тим самим ім'ям. Ім'я змінної не може збігатися з ім'ям програми. Нагадаємо, що в Паскалі маленькі і великі букви не розрізняються, тобто а й А — те саме ім'я. Бажано (але не обов'язково), щоб ім'я змінної було логічно зв'язане з призначенням змінної, наприклад sum або salary_of_my_father.

Тип змінної є найважливішою характеристикою змінної. У Паскале існує багато типів змінних, у цій главі ми познайомимося тільки з двома:

· Integer — цілий;

· Real — дійсний.

Існують не тільки числові типи — у пам'яті можна зберігати символи, пропозиції й іншу інформацію.

Значення змінної — це те, що в даний момент зберігається у відведеній для змінної області пам'яті. У процесі виконання програми значення змінної може змінюватися — на те вона і змінна.

Усі використовувані в програмі змінні повинні бути перераховані в розділі описів, що знаходиться між словами program і begin. Там же вказується тип змінних. Це дуже важливо, оскільки охороняє програміста від помилок, зв'язаних, наприклад, з помилками в процесі набору тексту програми.

Описати змінну можна в такий спосіб. Спочатку пишеться слово var (варіанти перемінної). Потім йде пробіл і через кому перелічуються імена однотипних змінних. Наприкінці списку ставиться двокрапка і пишеться загальний тип змінних. Завершується опис групи однотипних змінних знайомий «;». Таких оголошень після слова var може бути багато (але слово var пишеться тільки один раз). От приклад опису змінних цілого і дійсного типу:

program description;

var a, b, d: Integer;

с: Real;

d: Integer;

begin

end.

Після оголошення змінної їхні значення ще не визначені, у відведених для них комірках пам'яті знаходяться нульові значення. Однак радимо в майбутньому не покладатися на те, що невизначеним змінним присвоено нульові значення (це не завжди так), і виходити з припущення про те, що в комірках пам'яті, відведених для змінних, відразу ж може знаходитися «сміття» — зовсім випадкові числа.

З змінними можна здійснювати всі ті ж операції, що і з числами (константами), наприклад:

а * b + з div 10 - 3.27

Оператор введення.

Тепер нам залишається тільки навчитися повідомляти комп'ютеру необхідні вам для обчислень числа. Здійснюється це за допомогою оператора (процедури) введення Read (або ReadLn), що записується аналогічно оператору висновку, за винятком того, що в круглих дужках через кому можуть перелічуватися тільки імена змінних, наприклад:

Read(a, b) -вірно;

Read(3, с) -невірно.

Змінним, перерахованим у дужках, привласнюються введені з клавіатури значення. Тільки після виконання оператора введення ці значення можна використовувати.