Вчимо таблицю множення.

Тепер, нарешті, ми можемо навчити нашу програму таблиці множення. Співмножниками будуть цілі числа, що вводяться з клавіатури:

Program multiplication;

var а, b: Integer; {Оголошення змінних цілого типу а і b}

Begin

ReadLn(a, b); {Введення з клавіатури чисел а і b}

Write(a * b); {Вивод результату}

End.

Коментарі.

У фігурних дужках у програмі записуються коментарі. Транслятор на них не звертає ніякої уваги, а вам вони можуть допомогти зрозуміти, що ж робить програма. У програмі multiplication коментарі, може бути, і не потрібні, але уявіть собі програму в 1000 рядків тексту на Паскалі — через 2 тижні після написання в ній вже складно буде розібратися й автору програми! А що говорити про інших програмістів, недарма вважається, що іноді легше написати нову програму, ніж розібратися в старій, погано документованій (тобто не має докладних коментарів) програмі. Використання коментарів вважається гарним стилем, хоча на це не завжди вистачає часу. Текст коментарю відображається в окні редактора інтегрованого середовища більш темним кольором.

«Дружній» інтерфейс.

Програма, написана в попередньому прикладі, працює не дуже «чемно» — після її запуску на виконання зненацька гасне екран, і непосвяченій людині залишається тільки догадуватися, що ж робити далі? Таку програму можна уподібнити грубому продавцю, що у відповідь на питання покупця загадково мовчить, перекладаючи товар з полиці на полицю. Неприємно? Навчимо нашу програму «гарним манерам». Гарні манери в програмуванні називаються «дружнім інтерфейсом». Дружній інтерфейс має на увазі постійне (але не настирливе!) спілкування програми з користувачем, вивод підказок про те, які дані варто ввести, яку клавішу натиснути для виконання тієї або іншої дії. У цьому випадку з програмою зможе працювати не тільки автор (як у прикладі з грубим продавцем — не тільки директор магазина):