Найвідоміші біржові індикатори

Крім публікації середніх курсів кожного виду цінних паперів, які мають обіг на біржі, вираховуються і публікуються середні курси акцій певних груп компаній, а також усіх компаній, зареєстрованих на біржі. Серед цих показників найвідомішими є: на біржі в Нью-Йорку – індекс Доу-Джонса, у Токіо – індекс Nikkei (Ніккей), у Франкфурті-на-Майні – індекс ФАЦ, у Лондоні – Файненшл Таймс» і «Рейтер».

Біржові індикатори було винайдено для того, щоб учасники біржових торгів могли отримати інформацію про те, що відбувається на ринку. Тому спершу вони виконували лише інформаційну функцію: показували рух біржових котирувань – вгору або вниз, що дозволяло визначити тенденції на біржовому ринку та темпи їх розвитку. Накопичення певних даних про значення біржових індикаторів дозволило використовувати їх як прогноз: завжди можна знайти аналогічну ситуацію в минулому та визначити на її основі майбутню тенденцію.

У подальшому індикатори почали використовувати як об’єкт торгівлі, наприклад, при укладанні ф’ючерсного контракту. Крім того, індикатори активно використовуються в управлінні портфельними інвестиціями. При цьому їх використовують як для відбору цінних паперів, визначаючи напрями та пропорції інвестування, так і для поточного управління.

Вони відбивають не лише цінові коливання, а й стан економіки країни загалом (чи певної галузі) і є складовою макроекономічного аналізу ефективності господарського механізму. Загальноринкові індикатори використовують для оцінки зміни вартості ринкового портфеля акцій і охоплюють 75–95 % обсягів капіталізації ринку. Галузеві індекси використовують для аналізу вартості акцій певної галузі.

Розрізняють два основних види біржових індикаторів: біржові середні та біржові індекси.

Біржові середні - це зважені або незважені середні ціни на окремих біржах.

Індекси розраховуються шляхом порівняння середньої вартості окремих груп цінних паперів з попереднім періодом (поточні індекси) або базовим (базові індекси). Тому індекс - це лише число, позбавлене вартісного, наприклад доларового, виразу або інших одиниць виміру.

Незважаючи на те, що основою як середньої, так і індексу є середня ціна акцій з вибраного списку на певну дату, вважається, що індекси зручніші та інформативніші, ніж біржові середні, оскільки показують темп зростання вартості акцій на ринку.

Для розрахунку біржових середніх використовуються такі методи: середньої арифметичної; зваженої середньої арифметичної, середньої геометричної та зваженої середньої геометричної. Наприклад, при використанні методу середньої арифметичної ціни акцій усіх емітентів, що враховуються в індикаторі, на момент закриття торгу підсумовуються й діляться на кількість складових для отримання середньої величини. Причому кожна акція має однакову вагу незалежно від розміру компанії та кількості акцій в обігу.

У разі, коли використовується метод середньої геометричної, то здійснюється множення цін акцій, що становлять індикатор. Із цього добутку потім береться корінь n-го ступеня, де n - кількість акцій в індикаторі.

Свою назву індикатори отримують за іменем автора методики розрахунку або назвою інформаційного агентства, які їх розраховують та публікують. Цифра у кінці індексу, як правило, показує кількість компаній, акції яких включено до розрахунку.

Промислова середня Доу-Джонса (Dow Jones Industrial Average — DJIA) була запропонована ще в 1897 році. Вона характеризує курс акцій 30 американських провідних промислових корпорацій, що котируються на Нью-Йоркській фондовій біржі на певну дату. Компанії відбираються на підставі високої оцінки ринком і поширення серед широкого кола власників. Як приклад можна навести такі компанії, як General Electric Co., Texas Co., Procter & Gamble Co., Dupont Co., Shevron Corp., Coca-Cola Co., Walt Disney Co., McDo­nald’s Corp., Philip Morris Corp.

Час від часу той чи інший випуск цінних паперів вибуває з групи у зв’язку зі злиттям компаній, банкрутством або різкою втратою активності на ринку. В таких випадках до розрахунку середньої включають новий випуск акцій, тому весь індикатор коригують, щоб його можна було зіставити із попереднім показником. Реальне значення індикатора Доу Джонса має сенс лише тоді, коли порівнюється зі значенням за попередній період. Котирується в пунктах (пункт дорівнює приблизно 2, 27 цента) й оприлюднюється щоранку в діловій пресі і фіксується на Нью-Йоркській фондовій біржі кожні півгодини.

Три інші середні Доу Джонса — це індикатори курсів акцій компаній транспорту, електроенергетики та комунального господарства, а також інтегральний середній.

Транспортний індекс Доу Джонса (Dow Jones Transportation Average — DJTA) — це середній показник, який характеризує рух цін на акції 20 транспортних корпорацій (авіакомпаній, автомобільних і залізничних компаній).

Комунальний індекс Доу Джонса (Dow Jones Utility Average — DJUA) — середній показник руху курсів акцій 15 корпорацій, що здійснюють газо- та енергопостачання.

Dow Jones Composite — це агрегатний показник, який розраховують на підставі промислового, транспортного і комунального індексів. Ще він відомий під назвою «Індекс-65».

Корпорація «Стендарт енд пур’з» (S& P) — публікує п’ять індексів простих акцій. Хоча середні індикатори Доу Джонса користуються найбільшою популярністю, багато професійних інвесторів віддають перевагу індексам «Стандарт енд пур’з», оскільки вважають, що вони точніше відображають загальну динаміку курсів на фондовому ринку.

У промисловий індекс S& P включають курси акцій 400 промислових фірм; у транспортний — курси акцій 20 транспортних компаній; індекс для електроенергетики і комунального господарства складається з курсів акцій 40 відповідних компаній; фінансовий індекс становлять курси 40 акцій фінансових інститутів і, нарешті, у зведеному індексі представлені курси всіх 500 компаній.

Індекс Нью-Йоркської фондової біржі охоплює всі 2200 акцій, що котируються на біржі. Динаміка промислового індексу цієї біржі збігається з динамікою промислової середньої Доу Джонса та S& P.

Індекси NASDAQ (НАСДАК) відбивають обіг цінних паперів на позабіржовому ринку.

Індекс Ніккей розраховується за курсами акцій 225 японських компаній, акції яких котируються на Токійській фондовій біржі.